Новини Вільнянської ОДПІ 03.03.2016р.

Запорізький малий та середній бізнес поповнив місцеву казну 42 мільйонами гривень єдиного податку

На початок лютого у Запорізькій області нараховується майже 46 тисяч платників, які використовують спрощену систему оподаткування. Абсолютна більшість з них – фізичні особи-підприємці. Їх зареєстровано понад 37,8 тисячі. Також на Запоріжжі більш ніж 8 тисяч юридичних осіб, зокрема, у 4 групі майже 7,5 тисячі платників.

Як зазначив начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін, з початку 2016 року представники малого та середнього бізнесу перерахували 42 мільйони гривень єдиного податку, що на 18 мільйонів гривень або на 74% більше, ніж торік.
Найбільші надходження до місцевого бюджету забезпечили платники Мелітопольської ОДПІ – більше 6 мільйонів гривень. “Єдинники”, які зареєстровані у Пологівській та Токмацькій ОДПІ, спрямували понад 4 мільйони гривень. У Бердянській ОДПІ перерахували більше 3 мільйонів гривень. Представники бізнесу районних податкових інспекцій м. Запоріжжя загалом сплатили майже 18 мільйонів гривень.
Платники Енергодарської об’єднаної інспекції поповнили місцеву казну на 2,2 мільйона гривень. По 1,7 та 1,5 мільйона гривень, відповідно, сплатили підприємці, які обліковуються у Вільнянській та Приморській ОДПІ.

Майже 20 мільйонів гривень на фінансування військових – від запорізьких платників

З початку року платники м. Запоріжжя та області перерахували 19,4 мільйона гривень військового збору. Як зазначив начальник головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін, це на 5 мільйонів гривень або на 34% більше, ніж торік.
– Найбільша сума на потреби української армії перерахована у м. Запоріжжя. Загалом від суб’єктів підприємництва обласного центру надійшло 9,4 мільйона гривень. Щодо територій області, то найвагоміші суми збору спрямовані до державної казни від платників Енергодарської ОДПІ – 2,6 мільйона гривень. У порівнянні з минулим роком, цей показник перевищено на 410 тисяч гривень або на 18%, – наголосив Олексій Кавилін.
Понад 2 мільйони гривень перераховано також платниками Мелітопольської ОДПІ. Від суб’єктів господарювання Токмацької об’єднаної державної податкової інспекції надійшло 1,5 мільйона гривень. Ще 1,3 мільйона гривень казна отримала від представників бізнесу Бердянської ОДПІ. Платники Пологівської інспекції спрямували майже 1,2 мільйона гривень військового збору та ще майже мільйон гривень забезпечили суб’єкти підприємництва Вільнянської та Приморської ОДПІ.
Нагадаємо, платниками військового збору є фізичні особи – резиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи, фізичні особи – нерезиденти, які отримують доходи в Україні, а також податкові агенти. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування.

Зарплата мобілізованих працівників оподатковується на загальних підставах

З початку 2016 року середня заробітна плата працівника, який несе військову службу, оподатковується на загальних підставах. Тобто, з доходів утримується податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18% і військовий збір у розмірі 1,5%. Також роботодавець нараховує єдиний соціальний внесок за ставкою 22%. Про це повідомила під час інтерв’ю на телеканалі ЗНТК “ТV5” перший заступник начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Олена Фоменко.
– З нового року компенсація з бюджету середнього заробітку військовослужбовцям підприємствам і іншим працедавцям не передбачена. Гарантовану державою зарплату мобілізованим працівникам необхідно виплачувати безпосереднього самим роботодавцям. У зв’язку з цим, з боку громадськості до фахівців фіскальної служби виникло багато запитань. Безумовно, цю ситуацію треба врегулювати на законодавчому рівні. Наразі ми працюємо над тим, аби роз’яснити ці зміни платникам. Думаю, що в перспективі ситуація буде вирішена. Тим більше, що у нас є прецедент з самозайнятими особами, які на період несення служби звільняються від нарахування, сплати податків і подання податкової звітності, – підкреслила Олена Фоменко.
На сьогодні ми у відкритому діалозі з представниками бізнесу та громадськості, зокрема, членами Громадської ради при ГУ ДФС у Запорізькій області, працюємо над вирішенням цих аспектів. Члени дорадчого органу вже винесли ряд конструктивних рішень з цього приводу.
Нагадаємо, з початку року змінилися правила, за якими оподатковуються заробітні плати мобілізованих працівників. Зокрема, суттєвих змін зазнала стаття 119 Кодексу законів про працю. До 2016 року держава компенсувала підприємствам і роботодавцям виплату середньої зарплати особам, призваних на службу до Збройних Сил України. Минулого року для Запорізької області ця сума склала 84 мільйони гривень.
На Запоріжжі задекларовано 182 мільйони гривень

З початку року понад п’ять тисяч запоріжців задекларували 182 мільйони гривень доходів за 2015 рік. Це на 720 декларацій більше, ніж торік. Як зазначив начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін, із загальної кількості декларантів понад чотири тисяч – це ті, хто обов’язково має задекларувати свої доходи.
– Найбільше декларацій надійшло від громадян, які здійснюють продаж сільськогосподарської продукції – майже 3 тисячі на загальну суму 12,3 мільйона гривень. Минулого року таких декларантів було на чверть менше. Майже півтисячі запоріжців подали документи про отримання спадщини, 360 осіб задекларували доходи від здачі нерухомого майна на 2,6 мільйона гривень опопдаткозагального річного доходу та ще двоє відзвітували про отримані прибутки, які перевищують мільйон гривень, – наголосив Олексій Кавилін.
До бюджетів уже сплачено понад 14 мільйонів гривень податку на доходи фізичних осіб.
Окрім цього, 1,4 тисячі громадян скористались правом на податкову знижку.
Нагадаємо, громадяни подають декларацію до 1 травня. У такий же термін звітують й фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність. Наприклад, приватні нотаріуси, адвокати. Сума податкового зобов’язання, вказана в річній декларації, сплачується особою самостійно до 1 серпня. Якщо платник бажає повернути собі частину раніше сплаченого податку, він може оформити податкову знижку упродовж всього року – до 31 грудня.
Декларація подається до податкової інспекції за місцем реєстрації платника.

Запорізьке підприємство підозрюється в ухиленні від сплати податків та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом

29 лютого 2016 року фахівці податкової міліції ГУ ДФС у Запорізькій області провели обшуки з метою виявлення документів та предметів щодо імпорту морепродуктів за заниженими цінами товариством “Кліон”. Про це повідомив під час брифінгу перший заступник начальника ГУ ДФС у Запорізькій області Дмитро Кучеров.
Обшуки проводилися на підставі доручення слідчого та в рамках кримінального провадження, досудове розслідування якого здійснюється слідчим Головного слідчого управління фінансових розслідувань Державної фіскальної служби України за ч.3 ст.212 (ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів)) та ч.3 ст.209 (легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом) Кримінального кодексу України.
Усі вилучені під час оперативно-слідчих заходів речі та документи передано до Головного слідчого управління фінансових розслідувань Державної фіскальної служби України.
Досудове розслідування триває.

Запорізьким експортерам видано майже 400 сертифікатів до країн ЄС

За два місяці поточного року співробітники Запорізької митниці ДФС видали суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності 399 сертифікатів форми EUR.1 на товари, що поставляються до країн Європейського Союзу.
За словами в. о. начальника Запорізької митниці ДФС Богдана Шила, найбільшу кількість сертифікатів представники бізнесу отримали для пред’явлення у Німеччині, Польщі, Чехії, Румунії, Литві, Словаччині, Греції, Швейцарії, Іспанії та інших країнах Європи.
Нагадаємо, експортери отримують сертифікат EUR.1 для того, щоб підтвердити статус преференційного походження товару. Він застосовується для безмитного експорту продукції в країни ЄС. Сертифікат EUR.1 посилює відповідальність експортера за достовірність інформації, яка потрібна для визначення українського походження товару. Цей документ заповнюється на митниці ДФС безкоштовно на кожну партію товарів.
Оформити сертифікат можна на будь-якому митному посту м. Запоріжжя та області, найближчому для експортера:
– відділ митно-тарифного регулювання управління адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання – м. Запоріжжя, вул. Кремлівська, 12;
– митний пост “Запоріжжя-центральний” – м. Запоріжжя, вул. Луначарського 9-А;
– митний пост “Запоріжжя-аеропорт” – м. Запоріжжя, вул. Копьонкіна, 54;
– митний пост “Запоріжсталь” – м. Запоріжжя, Південне шосе, 74-А;
– митний пост “Дніпрорудний” – м. Днiпрорудне, вул. Ленiна , 12а – 39;
– місце здійснення митного оформлення митного поста “Дніпрорудний” – м. Пологи, вул. К.Маркса, 142;
– митний пост “Бердянськ” – м. Бердянськ, вул. Шевченка, 31;
– митний пост “Мелітополь” – м. Мелітополь, вул. Зіндельса, 2.
Представники запорізького бізнесу забезпечили до бюджетів усіх рівнів 1,2 мільярда гривень

З початку року платники податків м. Запоріжжя та області спрямували до бюджетів усіх рівнів 1,2 мільярда гривень (без показників Спеціалізованої ДПІ з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі). 472 мільйони гривень цієї суми – надходження до державного бюджету. Як зазначив начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін, це на 114 мільйонів гривень або на третину перевищує тогорічні надходження.
– Найбільше платники перерахували до державної скарбниці податку на додану вартість – 198 мільйонів гривень, що на 78 мільйонів гривень або на 65% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Податку та збору на доходи фізичних осіб сплачено майже 175 мільйонів гривень, що включає в себе податок на доходи фізичних осіб – 122 мільйони гривень, податок на доходи фізичних осіб із доходу у вигляді процентів – понад 9 мільйонів гривень та військовий збір – 43 мільйони гривень.
Податку на прибуток підприємств надійшло майже чверть мільярда гривень. Рентної плати за користування надрами сплачено 42 мільйони гривень.

Місцеві бюджети Запорізької області поповнились 729 мільйонами гривень

За січень-лютий до місцевих бюджетів Запорізької області платники податків спрямували 729 мільйонів гривень, що на 265 мільйонів гривень або на 57% більше, ніж торік (без показників Спеціалізованої ДПІ з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі). Про це повідомив начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін.
– Традиційно, левова частка надходжень – це податок на доходи фізичних осіб. За два місяці його надійшло понад 367 мільйонів гривень. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року ця сума збільшилась вдвічі – на 122 мільйони гривень, – наголосив Олексій Кавилін.
Від плати за землю перераховано 119 мільйонів гривень, надходження зросли на 35 мільйонів гривень або на 42%.
Суб’єкти малого і середнього підприємництва сплатили 120 мільйонів гривень єдиного податку, а це на 49 мільйонів гривень або на 70% більше, ніж за січень-лютий минулого року.
Також платники акцизного податку від роздрібної торгівлі підакцизних товарів спрямували до місцевої казни 63 мільйони гривень.
За нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (у тому числі транспортний податок) запоріжці сплатили 7 мільйонів гривень.
Крім цього, до місцевих бюджетів надійшло 15 мільйонів гривень рентної плати за користування надрами, що перевищує рівень минулого року на 19%.

На Запоріжжі підприємство намагалось ухилитись від сплати 4,7 млн. грн. податків

Нещодавно співробітники оперативних підрозділів ГУ ДФС у Запорізькій області розпочали кримінальне провадження за ч.3 ст.212 КК України у відношенні посадових осіб одного з підприємств Запорізької області, які підозрюються в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах.
Було виявлено, що причетні до оборудки особи вносили до податкової звітності операції, які так і залишались “на папері”. Таким чином, держава недоотримала понад 4,7 млн. гривень податків.
Всього минулого тижня податківці-оперативники викрили 8 злочинів, відомості по яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Із незаконного обігу вилучено товарно-матеріальних цінностей на загальну суму майже 1,1 мільйона гривень.

Податковий календар:
1 березня останній день сплати:
– акцизного податку за січень 2016 року;
– ПДВ за січень 2016 року платниками, у яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю;
– плати за землю за січень 2016 року
3 березня останній день сплати:
– рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини за січень 2016 року;
– рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за січень 2016 року;
– рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами за січень 2016 року;
– рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України за січень 2016 року
9 березня останній день подання:
– звіту про обсяги виробництва та реалізації спирту (форма №1-РС) за лютий 2016 року;
– звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв (форма №2-РС) за лютий 2016 року;
– звіту про обсяги виробництва та реалізації тютюнових виробів (форма №3-РС) за лютий 2016 року;
– звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв (форма №1-ОА) за лютий 2016 року;
– звіту про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів (форма №1-ОТ) за лютий 2016 року
10 березня останній день сплати
– податку на прибуток підприємств за 2015 рік

Чи потрібно подавати річну декларацію про майновий стан і доходи та сплачувати податок на доходи фізичних осіб, яка отримує щомісячно грошове утримання від фізичної особи згідно договору про довічне утримання?

Статтею 744 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно. Обсяги обов’язків набувача встановлюються за згодою сторін у договорі.
У договорі довічного утримання (догляду) можуть бути визначені всі види матеріального забезпечення, а також усі види догляду (опікування), якими набувач має забезпечувати відчужувача (п.1 ст.749 ЦКУ).
З наведених законодавчих норм випливає, що при укладанні договору довічного утримання (догляду) відчужувач одержує дохід у вигляді вартості матеріального забезпечення та послуг з догляду (опікування), визначених у договорі.
Відповідно до пп. «є» пп.14.1.54 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, дохід з джерелом його походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно у вигляді, зокрема, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов цивільно-правового договору.
При отриманні від фізичної особи доходу у вигляді вартості матеріального забезпечення та послуг з догляду (опікування), визначених у договорі довічного утримання, відчужувач зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.

Чи необхідно подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи фізичній особі, яка у звітному календарному році отримала дохід від продажу нерухомого майна, яке перебувало у власності платника податку понад три роки?

Відповідно до ст.172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст.121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.
Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину.

Декларування доходів приватних нотаріусів, адвокатів триває
Приватні нотаріуси, адвокати та інші особи, які займаються незалежною професійною діяльністю зобов’язані задекларувати доходи, отримані у 2015 року, шляхом надання податкової декларації про майно і доходи (далі – декларація).
Нагадуємо, що незалежна професійна діяльність -це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб (підпункт 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу).
Декларацію такі особи повинні надати до податкової інспекції за місцем свого податкового обліку за новою формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за №1298/27743.
Розрахунок оподатковуваного доходу від провадження незалежної професійної діяльності здійснюється окремо за доходами у розділі III додатку Ф4 («Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою») до декларації.
Звертаємо увагу, що при декларуванні доходів, отриманих нотаріусами, адвокатами та іншими особами, які займаються незалежною професійною діяльністю, здійснюється визначення податкових зобов’язань не тільки з податку на доходи фізичних осіб, а також і з військового збору.
Особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, зобов’язані надати декларацію про отримані за 2015 рік доходи до 1 травня 2016 року.

Проведення позапланових документальних перевірок у 2016 році
ДФС України у зв’язку із набранням з 01.01.2016 чинності Закону України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» (далі – Закон № 909), листом від 01.02.2016 № 3069/7/99-99-22-04-02-17 повідомляє таке.
Законом № 909 скорочено перелік та частково змінено обставини, за наявності яких може бути проведена позапланова документальна перевірка, зокрема, внесено зміни до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу, а саме виключено можливість проведення перевірок з питань дотримання податкового законодавства у разі, якщо отримано податкову інформацію або за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового законодавства.
Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Кодексу у редакції Закону № 909 з 01.01.2016 можливість проведення документальних позапланових перевірок залишена лише для перевірок з питань дотримання валютного та іншого законодавства, не врегульованого цим Кодексом.
Що стосується проведення документальних позапланових перевірок, які розпочаті до набрання чинності Законом № 909, то такі перевірки завершуються відповідно до підстав, з яких вони призначені, та наказів про їх проведення.

Щодо запровадження системи електронного адміністрування реалізації пального
Система електронного адміністрування реалізації пального (далі – СЕАРП) запроваджується з 1 березня 2016 року.
Юридичні особи та фізичні особи – підприємці, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку з реалізації пального (далі – платники податку) до початку здійснення реалізації пального.
Для реєстрації платником податку до початку здійснення реалізації пального необхідно подати заяву про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального за формою J(F)1310301 (далі – Заява).
Заява надсилається до контролюючого органу за основним місцем обліку виключно в електронному вигляді засобами електронного зв’язку з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного цифрового підпису відповідальних осіб.
Електронні формати Заяви та інших документів в рамках СЕАРП розміщенні на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Електронна звітність»/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення /Реєстр електронних форм податкових документів.
Заява може бути сформована та надіслана через особистий кабінет електронного сервісу «Електронний кабінет платника» (оновлена версія). Вхід до оновленого кабінету здійснюється за адресою: cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС України. Також для формування заяви в електронному вигляді платник податків самостійно на власний розсуд може обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту).
Підтвердженням про отримання контролюючим органом Заяви є перша квитанція (квитанція про доставку). Після автоматичної обробки Заяви платнику не пізніше наступного робочого дня направляється друга квитанція.
В другій квитанції зазначається інформація про результати розгляду, а саме:
повідомлення про реєстрацію особи платником податку шляхом включення її до Реєстру платників акцизного податку з реалізації пального (далі – Реєстр платників);
або повідомлення про необхідність подання нової заяви у разі виявлення порушень вимог щодо електронного цифрового підпису, дотримання форми, порядку заповнення і подання Заяви.
Звертаємо увагу, що у разі подання Заяви до 01.03.2016 датою реєстрації платником податку осіб, якими подані такі заяви, є дата, що відповідатиме першому дню перехідного періоду – 01.03.2016.
Особа, яка зареєстрована платником податку може направити до ДФС засобами електронного зв’язку в електронному вигляді запит для отримання витягу із Реєстру платників за формою J(F)1302501 (далі – Запит).
Не пізніше наступного робочого дня після отримання запиту ДФС направляє особі засобами електронного зв’язку в електронному вигляді витяг із Реєстру платників. Витяг є дійсним до внесення відповідних змін до Реєстру платників.
Також переглянути інформацію з Реєстру платників можливо в оновленому «Електронному кабінеті платника» (відкрита та закрита частини/Інформація з Реєстрів ДФС/Реєстр платників акцизного податку).
Інформація про реквізити відкритого електронного рахунка ДФС буде надіслано платнику податку не пізніше операційного дня, що настає за днем його відкриття у вигляді повідомлення.

З 1 березня 2016 року вступають в силу нові ставки акцизного податку
Нові ставки акцизного податку на алкогольні напої, що підлягають маркуванню марками акцизного податку, визначені Законом України від 24.12.2015 року № 909-VIII.
Маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5% об’ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового до 8,5% об’ємних одиниць не здійснюється.
Таким чином, станом на 01.01.2016 для алкогольних напоїв, виготовлених згідно технічних умов із вмістом спирту етилового від 8,6% до 12% об’ємних одиниць, продовжує застосовуватись ставка акцизного податку 2015 року в розмірі 70,53 гривень за 1 літр 100 – відсоткового спирту.
З 01.03.2016 до таких алкогольних напоїв застосовується ставка – 105,80 гривень за 1 літр 100 – відсоткового спирту.

Щодо порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків
У Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 року за № 124/28254 зареєстровано наказ Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204 «Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків» (далі – Наказ № 1204 та Порядок).
Наказом скасовуються накази Міністерства фінансів України від 28 листопада 2012 року №1236 «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 20 грудня 2012 року за №2135/22447, Державної митної служби України від 11 травня 2006 року №370 «Про затвердження Порядку підготовки та направлення митними органами податкових повідомлень платникам податків, установлення й експлуатації дощок податкових повідомлень та Порядку дій митних органів при несвоєчасному погашенні платниками податків податкових зобов’язань», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29 травня 2006 року за № 613/12487 та від 02 листопада 2009 року № 1050 «Про вдосконалення порядку підготовки митними органами податкових повідомлень платникам податків та дій митних органів при несвоєчасному погашенні платниками податків податкових зобов’язань», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 28 січня 2010 року за № 100/17395.
Порядок розроблено для застосування посадовими особами всіх контролюючих органів при складанні та надісланні (врученні) податкових повідомлень-рішень платникам податків.
Починаючи з дати набрання чинності Наказом №1204 податкові повідомлення-рішення повинні бути складені та надіслані (вручені) платникам податків за формами згідно з додатками до Порядку.
При цьому, форми податкових повідомлень-рішень суттєво відрізняються від форм, раніше затверджених зазначеними вище наказами, які скасовуються (зокрема не містять корінців, крім податкових повідомлень-рішень за формою «Ф», суттєво змінена форма «В4», яка складається у разі зменшення від’ємного значення суми податку на додану вартість, тощо).
Наказом №1204 та Порядком також імплементовані новації в законодавстві, зокрема затверджено нові форми податкових повідомлень-рішень, а саме:
форма «Р1», яка складається у разі виявлення за результатами перевірок заниження або завищення суми податкового кредиту та/або суми податкових зобов’язань для цілей розділу V Кодексу, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, що не призвело до виникнення грошових зобов’язань за результатами перевірки (крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки);
форма «Н», яка складається у разі виявлення порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 Кодексу;
форма «Д», яка складається за результатами перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, у тому числі податкових агентів (юридичних або фізичних осіб), з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати податків та зборів, в тому числі податку на доходи фізичних осіб, при виплаті доходів на користь платників податків – фізичних осіб.

Про надання пояснень зі складання декларації з податку на прибуток підприємств
Державна фіскальна служба нагадує про надання роз’яснення листом від 12.02.2016 №5009/7/99-99-19-02-01-17 «Про надання пояснень зі складання декларації з податку на прибуток підприємств». Так, зазначеним листом роз’яснено окремі питання відображення в податковій звітності з податку на прибуток підприємств за 2015 рік щомісячних авансових внесків з податку на прибуток та авансових внесків, сплачених при виплаті дивідендів.
З листом можна ознайомитись на офіційному веб-порталі ДФС (http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/66604.html).

Чи існують обмеження щодо здійснення видів діяльності підприємця на загальній системі оподаткування?

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Згідно із ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.
Перелік видів діяльності, які не має право здійснювати фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування визначений у ст. 4 Закону України від 7 лютого 1991 року № 698-ХІІ «Про підприємництво» із змінами та доповненнями.

За якою ставкою ПДФО оподатковуються доходи підприємців, що перебувають на загальній системі оподаткування?

Оподаткування доходів, отриманих фізичними особами – підприємцями від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, регулюється ст. 177 Податкового кодексу України .
Так, відповідно до п. 177.1 ст. 177 ПКУ доходи фізичних осіб – підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.
Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).

Чи може фізична особа – підприємець використовувати кошти з розрахункового рахунку, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, для власних потреб?

Згідно з ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відповідно до ст. 44 ГКУ підприємництво здійснюється на основі вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом.
Враховуючи вищевикладене, фізична особа – підприємець має право вільно користуватися коштами з розрахункового рахунку, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, за умови сплати всіх податків, зборів та інших платежів, передбачених чинним законодавством.

Як оподатковується дохід фізичної особи-підприємця на загальній системі оподаткування від продажу майна, яке було придбане для провадження підприємницької діяльності?

Відповідно до п.1 ст.325 Цивільного кодексу України суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, в тому числі і нерухомого майна комерційного призначення, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати. ЦКУ не встановлює такого суб’єкта права приватної власності як фізична особа – підприємець.
Оподаткування операцій з продажу об’єктів нерухомого майна регламентується ст.172 Податкового кодексу України.
Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.
Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину.
Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним, для цілей оподаткування окремо не визначається (п.172.1 ст.172 ПКУ).
Згідно з п.172.2 ст.172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, зазначених у п.172.1 ст.172 ПКУ, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного в п.172.1 цієї статті, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п.167.2 ст.167 ПКУ, виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону (п.172.3 ст.172 ПКУ).
Згідно з п.172.11 ст.172 ПКУ порядок визначення оціночної вартості нерухомості та об’єктів незавершеного будівництва, що продаються (обмінюються), визначається Кабінетом Міністрів України (п.172.11 ст.172 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, дохід фізичної особи – підприємця на загальній системі від продажу майна оподатковується податком на доходи фізичних осіб відповідно до норм ст.172 ПКУ.

Чи має право підприємець на загальній системі оподаткування включити до складу витрат суму сплаченого єдиного внеску?

Відповідно до п.п. 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування належать зокрема, суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених Закон України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.
Враховуючи вищевикладене, фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування мають право включити до складу витрат суму сплаченого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Опубліковано у Новини Вільнянської ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь