Новини Вільнянської ОДПІ за 11.11.2015

Платники Запорізької області сплатили майже 4,8 мільярда гривень ЄСВ

За 10 місяців поточного року по Запорізькому регіону було перераховано майже 4,8 мільярда гривень єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (без показників Спеціалізованої ДПІ з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі). У порівнянні з минулим роком надходження зросли на 490 мільйонів гривень або на майже 12%. Про це повідомив начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін.

Цього року середньомісячні надходження внеску складають 476 мільйонів гривень, що на 49 мільйонів більше тогорічних показників.
– Зростання середньомісячних перерахувань пов’язанні, зокрема, з додатковими надходженнями по виплаті грошового забезпечення мобілізованим військовослужбовцям – 12 мільйонів гривень, від знову зареєстрованих великих підприємств – майже 7 мільйонів гривень, виборчих дільниць у зв’язку з проведенням виборчої компанії – 6,5 мільйона гривень, у зв’язку з погашення боргу – 6,4 мільйона гривень, у зв’язку зі збільшенням розміру мінімальної заробітної плати з початку вересня цього року – 1 мільйон гривень та іншими, – зазначив Олексій Кавилін.
Левову частку від загальної суми надходжень з початку року перерахували платники Орджонікідзевського району м. Запоріжжя – 716 мільйонів гривень.
Також великі суми надійшли від платників, які перебувають на обліку Енергодарської ОДПІ – 615 мільйонів гривень, Мелітопольської ОДПІ – 510 мільйонів гривень, ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя – понад 430 мільйонів гривень, ДПІ у Ленінському районі – 425 мільйонів гривень. У Шевченківському районі м. Запоріжжя перерахували 375 мільйонів гривень.
Страхувальники, що обслуговуються Пологівською ОДПІ, забезпечили надходження у сумі 284 мільйони гривень, Бердянською ОДПІ – 266 мільйонів гривень та Токмацькою ОДПІ – 240 мільйонів гривень.
Вагомі внески ЄСВ спрямували до фондів підприємства-виробники електроенергетики м. Енергодар – майже 42 мільйони гривень та підприємства м. Запоріжжя наступних галузей: ремонту і технічного обслуговування машин і устаткування промислового призначення – 14 мільйонів гривень, виробники інших кольорових металів – понад 7 мільйонів гривень, виробники пасажирського залізничного транспорту міжміського сполучення – 4 мільйони гривень, структури, які здійснюють діяльність у сфері оборони – 15 мільйонів гривень.

Запоріжці спрямували понад 218 мільйонів гривень на потреби армії

За 10 місяців поточного року до бюджету надійшло 218,5 мільйона гривень військового збору (без врахування підприємств, які стоять на обліку в Спеціалізованій ДПІ у м. Запоріжжі). Про це зазначив начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін. З серпня минулого року перераховано до бюджету понад 77 мільйонів гривень військового податку.
– У поточному році на Запоріжжі середньомісячні перерахунки на потреби армії зросли більш ніж на 30 відсотків і на сьогодні складають майже 22 мільйони гривень. Минулого року ця цифра дорівнювала лише 15 мільйонам гривень. При цьому найвагоміші надходження забезпечили такі галузі економіки, як державне управління й оборона, виробництво і розподіл електроенергії, сільське господарство, охорона здоров’я й надання соціальної допомоги та освіта, – наголосив Олексій Кавилін.
Найбільші суми платники перерахували у жовтні цього року – понад 27 мільйонів гривень, за вересень сплачено близько 25 мільйонів гривень, за серпень – 24 мільйони гривень. За липень спрямовано 23 мільйони гривень, така сама сума надійшла і у червні. У травні запоріжці забезпечили 21 мільйон гривень, 22 мільйони гривень – у квітні, у березні сплатили 20,4 мільйона гривень, у лютому – понад 18 мільйонів гривень, у січні – 15 мільйонів гривень.

За 10 місяців 2015 року Запорізькою митницею ДФС до державного бюджету України спрямовано 4 млрд. 579,2 млн. грн. Порівняно з аналогічним періодом минулого року надходження збільшились на 1 млрд. 739,8 млн. грн. або на 61%.
У жовтні поточного року за рахунок митних платежів до бюджету перераховано 315 млн. 738,3 тис. грн.
Основними бюджетоутворюючими товарами у Запорізькій області залишаються вугілля кам’яне, магнезія випалена, олія пальмова, риба морожена, частини та пристрої транспортних засобів, підшипники, феросплави, нікель необроблений, нафтопродукти. Митне оформлення таких товарів забезпечило майже 40% надходжень у жовтні.

Понад 99 відсотків запорізьких підприємств оформлюють митні декларації в електронному вигляді

З початку поточного року Запорізькою митницею Державної фіскальної служби України оформлено понад 43 тис. митних декларацій, з них 99,5% – в електронному вигляді. У жовтні поточного року в режимі он-лайн здійснено оформлення понад 5 тисяч декларацій, що становить 99,9%.
У Запорізькому регіоні розвиток системи електронного декларування товарів має позитивні тенденції. Слід відзначити поширення електронного сервісу на здійснення інших митних формальностей: на сьогоднішній день на виконання вимог статті 455 Митного кодексу України облік осіб, які здійснюють операції з товарами, проводиться автоматизовано шляхом обміну електронними документами. При цьому реєстр осіб, які здійснюють операції з товарами, ведеться централізовано ДФС у складі Єдиної автоматизованої інформаційної системи органів ДФС, у результаті взаємодії Єдиного банку даних про платників податків – юридичних осіб та Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.
Завдяки електронному декларуванню за 10 місяців цього року середній час митного оформлення однієї митної декларації при експорті становив 54 хвилини, а імпортної – 1 годину 51 хвилину.

У Запорізькій області викрито митних правопорушень на понад 57 млн. грн.

З початку року співробітники Запорізької митниці ДФС у ході проведення аналітично-пошукових заходів виявили та зафіксували 310 порушень митного законодавства України громадянами та суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності на суму майже 57,2 млн. грн.
За січень – жовтень 2015 року судовими органами розглянуто 43 справи про порушення митних правил. Стосовно порушників винесені постанови про конфіскацію предметів правопорушень загальною вартістю 661 тис. грн. та накладені штрафи на суму 639 тис. грн.
Також за 10 місяців поточного року Запорізькою митницею ДФС розглянуто 166 справ про порушення митних правил, за результатом яких накладено штрафів на суму майже 16,6 млн. грн.

Майже 190 запорізьких платників вирішили свої питання завдяки сервісу “Пульс”

За січень-жовтень 2015 року на антикорупційну сall-back гарячу лінію “Пульс” звернулося 189 платників Запорізького регіону. Це на 71 звернення більше, ніж за 10 місяців 2014 року, що свідчить про зростання популярності сервісу.
За результатами розгляду та вжиття заходів на сьогодні вирішено більшість питань – 184, залишаються на виконанні 5 карток.
У жовтні поточного року на сервісі “Пульс” зареєстровано 19 карток від Запорізької області, що на 13 карток більше, ніж у жовтні минулого року. Наразі 15 заяв розглянуто та вирішено, по 4 триває розгляд.
Нагадаємо, номер інтерактивного сервісу “Пульс”: (044) 284-00-07. Зателефонувавши за цим багатоканальним номером телефону, платники можуть повідомляти про неправомірні дії, бездіяльність або можливі корупційні дії з боку працівників фіскальної служби. Оператори сервісу не тільки приймуть дзвінок, але й упродовж 1-3 робочих днів повідомлять заявникам щодо результатів розгляду їхнього звернення та вжитих заходів. Термін розгляду може бути подовжено до 15 днів у разі необхідності додаткового вивчення викладеної інформації у заяві
Понад три чверті податкових правопорушень, викритих на Запоріжжі, належать до тяжких економічних злочинів

З початку року за матеріалами оперативних співробітників Головного управління ДФС у Запорізькій області розпочато 94 кримінальних провадження, більша половина з яких (48) – за ухилення від сплати податків (ст. 212 КК України).За закінченими кримінальними провадженнями відшкодовано державі майже 13 мільйонів гривень.Із загальної кількості викритих злочинів 74 справи відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів. 23 досудових розслідування направлено до суду, з них 19 – з обвинувальним актом. Ще четверо порушників повністю відшкодували завдані державі збитки, а отже згідно із законодавством звільняються від кримінальної відповідальності.У сфері протидії розкраданню бюджетних коштів та їх легалізації розпочато 18 кримінальних проваджень, серед них 2 – за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом (ст. 209 КК України).Також за 10 місяців податкові міліціонери викрили 13 фактів виробництва, зберігання та збуту фальсифікованих алкогольних напоїв (ст.204 КК України). Усього із незаконного обігу вилучено підакцизних товарів на суму понад 34 мільйона гривень.За фактами попередження незаконних заявок до відшкодування ПДВ з бюджету обліковано 9 кримінальних проваджень, 7 із яких – за ст.191 КК України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем).У результаті проведення заходів, спрямованих на протидію кримінальним правопорушенням у митній сфері, за матеріалами оперативних співробітників обліковано 12 кримінальних проваджень, з яких 8 – за ст.212 КК України (ухилення від сплати податків).

Запорізькі митники конфіскували 2 тонни фарби, в якій понад вдвічі перевищено заявлену норму небезпечних речовин

Нещодавно співробітниками Запорізької митниці ДФС було затримано партію фарби у кількості 2 тонни, яку завезли з Білорусії на територію України представники одного з підприємств м. Запоріжжя. Вартість фарби складає 70 тис. грн.Під час перетину кордону та при оформлені товару підприємці надали на перевірку документи, згідно з якими фарба нібито містила в собі толуол в кількості не більше 24%. Фахівці митниці відібрали проби та зразки товару для перевірки.Згідно з висновком Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС було встановлено, що зазначена рідина насправді містить у собі 60% толуолу. А отже товар мав пройти спеціальну дозвільну процедуру у відповідних органах, оскільки допустима норма цієї речовини для ввозу в Україну без ліцензування – до 50%.Щодо приватного підприємства заведено справу про порушення митних правил за ознаками, передбаченими ч.І ст. 483 МК України за фактом вчинення дій, спрямованих на переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю товару (фарба), шляхом надання документів, які містили неправдиві відомості про його хімічний склад.Санкція ч.І ст. 483 МК України передбачає конфіскацію товару та накладення на правопорушника штрафу у розмірі 100% його вартості.Зазначимо, що толуол – токсичний продукт, який при високих концентраціях пари діє наркотично, викликає сильні галюцинації та психічну залежність. В якості основного домішку застосовується в комплексних розчинниках для розчинення епоксидних, вінілових і акрилатних полімерів, хлоркаучуку. Також толуол застосовується в якості сировини для органічного синтезу, високооктанового компонента моторних палив та розчинника.

Співробітники Запорізької митниці ДФС обговорили шляхи співпраці з представниками державних контролюючих органів

Днями представники Запорізької митниці ДФС провели робочу нараду за участю керівників Придніпровської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті та Головного управління Держсанепідслужби у Запорізькій області.Зустріч відбулася з метою забезпечення сприяння зовнішньоекономічній діяльності підприємств Запорізького регіону та виконанні норм Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо харчових продуктів”.Учасники наради акцентували увагу на недопущенні затримок під час здійснення державного контролю об’єктів санітарних заходів, забезпеченні вирішення питань взаємодії в оперативному порядку. Оскільки відповідно до вимог ст. 319 Митного кодексу України контроль та оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, завершуються тільки після проведення відповідного для кожного товару державного контролю.Оскільки на території України утворюються територіальні органи Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів шляхом реорганізації територіальних органів Державної ветеринарної та фітосанітарної служби, Державної інспекції з питань захисту прав споживачів та Державної санітарно-епідеміологічної служби, у ході зустрічі представники відомств наголосили на продовженні активної співпраці, зокрема, щодо вирішення питань взаємодії в оперативному порядку

Під час проведення перевірки платник податків не має права подавати уточнюючі декларації

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний:
– або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3% від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;
– або відобразити суму недоплати у складі декларації, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі 5% від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання.
Разом з тим, під час проведення документальних планових та позапланових перевірок платник податків не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний період з відповідного податку і збору, який перевіряється.
Зазначена норма передбачена ст. 50 Податкового кодексу України.

Платник податку на прибуток у разі дострокового розірвання договору оренди повинен здійснити коригування фінансового результату до оподаткування на витрати, пов’язані з ремонтом орендованих основних засобів

Платник податку на прибуток, який визначає різниці, у разі ліквідації або продажу основних засобів повинен фінансовий результат до оподаткування збільшити на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів, визначеної відповідно до національних стандартів П(С) БО, та відповідно зменшити на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів, визначеної з урахуванням положень Податкового кодексу.
Отже по закінченні договору оперативної оренди (в тому числі у разі дострокового його розірвання) до складу витрат включається недоамортизована частина вартості ремонту орендованого об’єкта основних засобів.
При цьому, визначаючи об’єкт оподаткування, платник податку – орендар, який обліковує різниці, повинен збільшити фінансовий результат на суму недоамортизованої частини витрат на ремонт/поліпшення орендованих об’єктів, визначеної відповідно до П(С)БО, та зменшити на суму недоамортизованої частини таких витрат, визначеної з урахуванням положень Податкового кодексу.
Зазначена норма визначена ст. 138 Податкового кодексу України та роз’яснена листом ДФС України від 28.10.2015 р. № 22779/6/99-95-42-03-15.

Кошти, отримані неприбутковою організацією від надання в оренду приміщень, не оподатковуються податком на прибуток у разі їх спрямування на ведення статутної діяльності

Неприбуткові підприємства (установи, організації) – це підприємства (установи, організації), що одночасно відповідає таким вимогам:
– утворені та зареєстровані в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
– установчі документи яких містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб;
– установчі документи яких передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення);
– внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Обов’язковою умовою для неприбуткових організацій є використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами.
Отже кошти, отримані неприбутковою організацією від надання в оренду приміщень, не є об’єктом оподаткування податком на прибуток за умови, що такі кошти спрямовуються на ведення статутної діяльності.
Зазначена норма передбачена п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України.

У платника податку на прибуток оплата відпусток працівникам у 2015 році за рахунок резерву, створеного до 01.01.2015 включається до складу витрат

З 01.01.2015 року об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток, який визначається шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ Податкового Кодексу України.
Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Створення резервів на оплату відпусток працівникам передбачено п. 13 П(С)БО 11 “Зобов’язання”, затвердженого наказом МФУ від 31.01.2000 р. № 20.
Резерв створюється для відшкодування майбутніх операційних витрат на виплату відпусток працівникам.
У платника податку на прибуток до складу витрат включаються витрати на оплату відпусток працівникам та інші виплати, пов’язані з оплатою праці, які відшкодовані після 1 січня 2015 за рахунок резервів та забезпечень, сформованих до 1 січня 2015 року відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, у разі, якщо такі витрати не були враховані при визначенні об’єкта оподаткування до 1 січня 2015 року.
Зазначена норма визначена п. 24 підр. 4 розд. XX “Перехідні положення” Податкового кодексу.

Первинні та оброблені документи, регістри та звітність повинні зберігатись не менш 1095 днів

Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Платники податків зобов’язані забезпечити зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання – з передбаченого Податковим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.
У разі ліквідації платника податків вищезазначені документи, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів, що передували даті його ліквідації, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.
Зазначена норма визначена п. 44.1 та п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України.

Камеральна перевірка проводиться без будь-якого спеціального рішення керівника та направлення

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами фіскального органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова.
За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами фіскального органу і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків.
Зазначена норма визначена ст. 76 та п. 86.2 ст. 86 Податкового кодексу України.

За порушення законів з питань оподаткування застосовується фінансова відповідальність

За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на фіскальні органи, застосовується фінансова відповідальність.
Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.
У разі вчинення платником податків двох або більше порушень штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо.
У разі застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на фіскальні органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення – рішення.
Зазначена норма визначена ст. 111 та ст.116 Податкового кодексу України.

За неподання або несвоєчасне подання податкової звітності передбачена фінансова відповідальність

Неподання або несвоєчасне подання платником податків податкових декларацій (розрахунків) тягне за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
За ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, накладається штраф в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Отже, за неподання або несвоєчасне подання платником податків податкової звітності передбачена фінансова відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій:
– в розмірі 170 гривень, за кожне неподання (несвоєчасне подання) декларації (розрахунку), зазначеного в одному акті;
– в розмірі 1020 гривень при повторному порушенні за несвоєчасне подання податкової декларації (розрахунку) незалежно від виду податку, за яке до такого платника протягом року вже було застосовано штраф за неподання (несвоєчасне подання) податкової декларації (розрахунку) та у період до одного року винесено податкове повідомлення-рішення.
Зазначена норма передбачена п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України.

При самостійному визначенні фіскальним органом суми заниженого податкового зобов’язання застосовується штраф

У разі, якщо фіскальний орган самостійно визначає суму податкового зобов’язання (дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження суми його податкових зобов’язань, заявлених у податкових деклараціях, уточнюючих розрахунках) на такого платника накладається штраф в розмірі 25% суми визначеного податкового зобов’язання.
При повторному протягом 1095 днів визначенні фіскальним органом суми податкового зобов’язання з цього податку, накладається штраф у розмірі 50% суми нарахованого податкового зобов’язання.
Таким чином, розмір штрафної санкції диференційований залежно від повторності визначення суми податкового зобов’язання з цього податку.
При цьому ознаки повторності виникають в тому випадку, коли визначення фіскальним органом податкового зобов’язання відбувається після того, як протягом останніх 1095 днів фіскальним органом вже було вчинено дії по визначенню податкового зобов’язання стосовно одного і того самого платника податків.
Зазначена норма передбачена п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.

За порушення граничних термінів сплати (перерахування) податків застосовується штраф
У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених Податковим кодексом України, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
– при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
– при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Зазначена норма передбачена п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України.

Підприємець — платник єдиного податку при перевищенні в 2015 р. обсягу доходу 1 млн. грн. повинен застосовувати РРО

РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої і третьої груп (фізичні особи — підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн. грн.
У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 млн. грн. застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим.
Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, що настає за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.
У разі перевищення у січні — вересні 2015 р. обсягу доходу понад 1 млн. грн. при здійсненні господарської діяльності фізична особа — підприємець — платник єдиного податку третьої групи з 01.10.2015 р. зобов’язана застосовувати РРО або перейти на використання винятково безготівкових розрахунків.
На офіційному веб-сайті ДФС України оприлюднено Проект постанови КМУ «Про затвердження Порядку здійснення органами доходів і зборів контролю за досягненням платниками єдиного податку другої і третьої груп (фізичними особами – підприємцями) обсягу доходу відповідно до пункту 296.10 статті 296 Податкового кодексу України».
Зазначена норма передбачена п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України.

Юридичні особи – платники єдиного податку мають право продавати паливно-мастильні матеріали тільки в ємностях до 20 літрів

Не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи юридичні особи, які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива та столових вин).
До підакцизних товарів належать, зокрема, нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів.
Отже, юридична особа – платник єдиного податку має право здійснювати продаж паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів.
Зазначена норма передбачена пп. 291.5.1 ст. 291 та п. 215.1 ст. 215 Податкового кодексу України.

Проценти за депозитними вкладами оподатковуються податком на доходи фізичних осіб і військовим збором

Дохід платника податку у вигляді процентів, нарахованих на суму вкладного (депозитного) банківського рахунка, включається до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку та оподатковується за ставкою 20%.
Об’єктом оподаткування військовим збором є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід. Ставка збору становить 1,5% об’єкта оподаткування.
Отже, оскільки до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді процентів, нарахований на суму вкладного (депозитного) банківського рахунка, то такий дохід оподатковується військовим збором за ставкою 1,5 відсотка
Зазначена норма передбачена п.163.1 ст. 163, п. 167.5 та п. 16 1 підр. 10 розд. XX Податкового кодексу України

Про організацію роботи щодо єдиного внеску

Державною фіскальною службою України у зв’язку з прийняттям Закону України від 17 вересня 2015 № 704-VIII “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2015 рік” (далі – Закон № 704), яким, зокрема, перенесено підвищення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати з 1 грудня на 1 вересня 2015 року, повідомлено про організацію роботи щодо єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) у відповідному листі від 27.10.2015 № 39474/7/99-99-17-03-01-17 (далі – лист).
Так, у разі, якщо підприємством за період з 1 вересня 2015 року було здійснено нарахування єдиного внеску виходячи з мінімальної заробітної плати, що становила 1 218 грн., таке підприємство повинно здійснити донарахування єдиного внеску виходячи з мінімальної заробітної плати, що становить з 1 вересня 2015 року 1 378 гривень.
Також необхідно провести перерахунок максимальної величини бази нарахування при розрахунку єдиного внеску на суми допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, оплати відпускних, період яких більше одного місяця, та нарахування проводились до 01.09.2015.
Отже, за період з 1 вересня 2015 року платники повинні здійснити перерахунок нарахованих сум єдиного внеску та відобразити такі суми у звітності з єдиного внеску за жовтень – грудень 2015 року.
У разі здійснення платниками перерахунку єдиного внеску, пов’язаного із зміною розміру мінімальної заробітної плати та розміру максимальної величини, з якої справляється єдиний внесок, передбачених Законом № 704, штрафні санкції за донарахування платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску фіскальним органом не застосовуються.

Про граничний термін сплати єдиного внеску, нарахованого за календарний квартал фізичними особами – підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування

Державною фіскальною службою України надано роз’яснення від 29.10.2015 №39858/7/99-99-17-03-01-17 (далі – лист) щодо граничного терміну сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), нарахованого за календарний квартал фізичними особами – підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування.
Так, на підставі законодавчих норм наголошено, що граничний термін сплати єдиного внеску фізичними особами – підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування – 19 число місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
У разі, якщо останній день сплати єдиного внеску припадає на вихідний, святковий день чи інший неробочий день, то останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем (пункт 11 розділу ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953).

Щодо нарахування пені за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД та строки сплати такої пені

Порушення резидентами, крім суб’єктів, що здійснюють діяльність на території проведення АТО на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» або встановлених Національним банком України (далі – НБУ) згідно з цими статтями, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3% суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості.
Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Строк сплати нарахованих сум грошових зобов’язань, а саме: штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог валютного законодавства та строків розрахунків у сфері ЗЕД, становить 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення.

Про подання звітності з ПДВ суб’єктом господарювання, реєстрацію платника ПДВ якого анульовано

У разі анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації. Такий порядок встановлено пунктом 184.6 ст. 184 Податкового кодексу України.
Для платників ПДВ звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, спеціально визначених Податковим кодексом України, календарний квартал, з урахуванням певних встановлених особливостей (на підставі п. 202.1 ст. 202 цього Кодексу).
Податкові декларації, крім випадків, передбачених Податковим кодексом України, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п. 49.18 ст. 49, п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України).
Згідно з п. 50.1 статті 50 Податкового кодексу України та р. IV Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 № 966, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.10.2014 за № 1267/26044 (із змінами та доповненнями) у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Податкового кодексу України) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Уточнюючий розрахунок подається або як окремий документ або як додаток до податкової декларації.
Враховуючи зазначене, особа, реєстрація платника ПДВ якої анулюється, зобов’язана подати податкову декларацію з ПДВ за останній звітний (податковий) період, який розпочинається з першого дня такого звітного періоду та закінчується днем анулювання реєстрації платника ПДВ, протягом 20 (40) календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду, в якому відбулося анулювання платника ПДВ.
Суб’єкт господарювання має право подати уточнюючий розрахунок у вигляді додатка до такої податкової декларації з ПДВ та виправити помилки за попередні податкові періоди (з урахуванням строків давності). При цьому, починаючи з дати анулювання реєстрації платника ПДВ уточнюючий розрахунок як окремий документ суб’єктом господарювання подаватися не може.

Головне управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області

Опубліковано у Новини Вільнянської ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь