Новини Вільнянської ОДПІ за 29102015

Підприємства Запорізької області погасили 160 мільйонів гривень податкової заборгованості

За січень-вересень цього року до зведеного бюджету за рахунок погашення податкового боргу забезпечено надходження коштів у сумі понад 160 мільйонів гривень. З цієї суми до державної скарбниці перераховано більш ніж 104 мільйони гривень. Як зазначив начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін, такі суми надійшли за рахунок стягнення платіжними вимогами з рахунків боржників та вилучення готівкових коштів у боржників – 11 мільйонів гривень, від підприємств, які знаходяться в процедурах банкрутства – 4,4 мільйона гривень, від реалізації майна, яке знаходиться у податковій заставі – понад півмільйона гривень, що перевищує надходження від реалізації майна за весь минулий рік, а також за рахунок звернення до суду – у розмірі 2 мільйонів гривень. Крім того, запорізькі підприємства-боржники, отримавши право на розстрочення податкового боргу, сплатили понад 35 мільйонів гривень. Керівник фіскального відомства підкреслив, що фіскальна служба вживає ряд заходів, аби повернути державі кошти, які за законом мали б своєчасно надійти до бюджетів. Водночас органи ДФС завжди готові до діалогу із платниками. – Сьогодні як ніколи важлива сумлінна сплата податків. Адже кошти, які сплачуються до бюджетів, йдуть на життєзабезпечення країни, на вирішення нагальних питань. Ми розуміємо, наскільки нині складні умови для ведення бізнесу. Але якщо платник має податкові зобов’язання перед бюджетом, проте у силу ряду причин не може їх виконати, але він йде на діалог, ми завжди пропонуємо оптимальні шляхи вирішення ситуації. Ми будемо вивчати причини, які призвели до такого становища, спільно шукати шляхи, аби підтримати його у правовому полі, – наголосив Олексій Кавилін. Окрім цього, за 9 місяців від реалізації безхазяйного майна, а також майна, що перейшло у власність держави, та інших позареалізаційних джерел, забезпечені надходження до Державного бюджету у сумі понад 422 тисячі гривень. До місцевого бюджету, в свою чергу, надійшло понад 308 тисяч гривень.
Платник податків, якого включено до Реєстру великих платників податків зобов’язаний перейти на облік до контролюючого органу, що здійснює супроводження великих платників податків

Державна фіскальна служба України наказом від 08.09.2015 № 681 затвердила Реєстр великих платників податків на 2016 рік. У разі включення платника податків до Реєстру великих платників податків на нього поширюються особливості, визначені Податковим Кодексом для великих платників податків. Після включення платника податків до Реєстру великих платників податків та отримання повідомлення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, про таке включення платник податків зобов’язаний стати на облік у контролюючому органі, що здійснює супроводження великих платників податків, з початку податкового періоду (календарного року), на який сформовано Реєстр. Великий платник податків, щодо якого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийнято рішення про переведення на облік у контролюючий орган, що здійснює супроводження великих платників податків, після взяття його на облік за новим місцем обліку зобов’язаний сплачувати податки за місцем попереднього обліку у контролюючих органах, а подавати податкову звітність та виконувати інші обов’язки, передбачені цим Кодексом, за новим місцем обліку.
Зазначена норма визначена п.64.7 ст.64 Податкового кодексу України.

Платники податку на прибуток витрати, пов’язані з благодійною діяльністю для потреб АТО включають до складу витрат без обмежень

Платники податку на прибуток на період проведення антитерористичної операції до складу інших витрат звичайної діяльності без обмежень та без коригування на різниці включають кошти або вартість спеціальних засобів індивідуального захисту, лікарських засобів та медичних виробів, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг за переліком, що визначається КМУ, які добровільно перераховані (передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, іншим військовим формуванням, військовим частинам для потреб АТО.Зазначена норма визначена підр.4 розд.ХХ Податкового кодексу України.

Статус неприбуткової організації може мати тільки юридична особа

Платниками податку на прибуток є суб’єкти господарювання – юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім неприбуткових організацій і суб’єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. Статус неприбуткової організації надається тільки підприємствам, установам та організаціям зі статусом юридичної особи. Філія – це відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Отже статус неприбуткової організації надається тільки підприємствам, установам та організаціям, що мають статус юридичної особи. Філія без статусу юридичної особи не може бути окремо (без головного підприємства) включена до Реєстру неприбуткових установ та організацій. Зазначена норма визначена ст. 95 Цивільного кодексу України та ст. 133 Податкового кодексу України.

Підприємець – платник єдиного податку 2-ї групи не має право надавати послуги платникам податку на прибуток

До підприємців – платників єдиного податку другої групи належать підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства. Отже фізичні особи – підприємці 2 групи єдиного податку можуть надавати послуги тільки платникам єдиного податку та/або населенню. Зазначена норма визначена п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України.

Неприбуткові благодійні організації не сплачують податок на прибуток від здійснення статутної діяльності

Благодійною організацією вважається юридична особа, частки права, засновницькі документи якої визначають благодійну діяльність в одній або декількох сферах, як основну мету діяльності.Метою благодійних організацій не може бути отримання і розподіл прибутку серед засновників, членів органів управління, інших пов’язаних з ними осіб, а також серед працівників таких організацій.При цьому благодійні організації мають право здійснювати господарську діяльність без мети отримання прибутку, яка сприяє досягненню їх статутних цілей. Внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій благодійні організації не сплачують податок на прибуток з будь-яких доходів, отриманих від статутної діяльності, за умови, що такі доходи (прибутки) використовуються виключно для фінансування видатків на її утримання, реалізацію мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами.Зазначені норми визначені ст. 1 Закону України “Про благодійну діяльність та благодійні організації” від 05.07.12 № 5073-VI та пп. 133.4.2 ст. 133 Податкового кодексу України.

Платник податку на прибуток, який визначає різниці, при здійсненні благодійної діяльності коригує фінансовий результат

Об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток, який визначається шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до П(С)БО, на різниці, які виникають відповідно до положень Податкового кодексу.Фінансовий результат звітного періоду збільшується на суму коштів або вартість товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного року неприбутковим організаціям, у розмірі, що перевищує 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.Отже, в бухгалтерському обліку вся вартість благодійної допомоги неприбутковій організації відобразиться у складі витрат в періоді їх понесення, але при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток, бухгалтерський фінансовий результат відкоригується на суму допомоги, яка перевищує 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.При цьому, тимчасово, на період проведення антитерористичної операції, зазначені коригування не проводяться, починаючи з 1 січня 2015 року, якщо передаються кошти та/або спеціальні засоби індивідуального захисту, лікарські засоби та медичні вироби, продукти харчування, предмети речового забезпечення, а також інші товари, виконані роботи, і послуги за переліком, що визначається КМУ, які добровільно перераховані (передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, іншим військовим формуванням, військовим частинам, для потреб АТО. Зазначені норми передбачені пп. 134.1.1 ст. 134, пп. 140.5.9 ст. 140 та п. 33 підр. 4 розділу XX Податкового кодексу України.

Благодійна допомога благодійним організаціям звільняється від ПДВ

Від оподаткування податком на додану вартість звільняється безоплатне постачання товарів/послуг благодійним організаціям, утвореним і зареєстрованим відповідно до законодавства, а також надання такої допомоги благодійними організаціями набувачам благодійної допомоги.Зазначена норма визначена пп. 197.1.15 ст. 197 Податкового кодексу України.

Платник податку на прибуток, який визначає різниці, капіталізовані витрати на ремонт орендованих основних засобів обліковує як окремий об’єкт групи 9

Затрати орендаря на поліпшення об’єкта операційної оренди, що приводять до збільшення майбутніх економічних вигод, які первісно очікувалися від його використання, відображаються орендарем як капітальні інвестиції у створення (будівництво) інших необоротних матеріальних активів.Такі затрати зараховуються до складу основних засобів як первісна вартість нового об’єкта підгрупи 2.7 класифікації основних засобів.У податковому обліку для розрахунку амортизації витрати на поліпшення орендованих основних засобів зараховуються як окремий об’єкт групи 9 “інші основні засоби” з мінімально допустимим строком корисного використання 12 років. Зазначена норма визначена пп. 138.3.1 ст. 138 Податкового кодексу України та п.7 і п.21 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом МФУ від 30.09.03 N 561 та роз’яснені листом ДФС України від 21.10.2015 р. N 22220/6/99-95-42-03-15.

З 1 вересня 2015 року збільшена вартісна ознака основних засобів для податкового обліку

Для цілей здійснення податкового обліку основні засоби – це матеріальні активи, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6000 гривень і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).Отже з 1 вересня 2015 року збільшено вартісний критерій, який застосовується у податковому обліку для віднесення матеріальних активів до складу основних засобів основних – з 2500 грн до 6000 грн.Тобто з зазначеної дати, якщо вартість матеріальних активів не перевищує 6000 грн., то у податковому обліку вони не вважаються основними засобами, а обліковуються як малоцінні необоротні матеріальні активи.Зазначена норма визначена п. 14.1.138 ст. 14 Податкового кодексу України.

Документальна невиїзна перевірка проводиться в приміщенні органу державної фіскальної служби

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної фіскальної служби. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами фіскального органу виключно на підставі рішення керівника, оформленого наказом, і за умови направлення платнику податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручення йому або його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку і місце проведення такої перевірки.Присутність платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов’язкова.За наявності письмового звернення платника податків замість документальної невиїзної перевірки може проводитися документальна виїзна перевірка.Порядок та умови проведення документальної невиїзної перевірки визначено ст. 79 Податкового кодексу України.

З 4 вересня до 4 грудня 2015 року терміни розрахунків за експортно-імпортними операціями у сфері ЗЕД повинні здійснюватись у строк, що не перевищує 90 календарних днів

Законом України від 23.09.1994 № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» визначено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності – з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.Разом з тим, постановою Правління НБУ від 03.09 2015 року № 581 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.Постанова набрала чинності з 04 вересня 2015 року та діє на період до трьох місяців, тобто до 04 грудня 2015 року включно.Отже, починаючи з 04 вересня 2015 і до 04 грудня 2015 року включно, розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів (робіт, послуг) здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

За порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД нараховується пеня

Порушення резидентами, крім суб’єктів, що здійснюють діяльність на території проведення АТО на період її проведення, строків розрахунків за експортно-імпортними операціями у сфері ЗЕД, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3% суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).Контролюючі органи мають право за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів зазначену пеню.Строк сплати нарахованих сум грошових зобов’язань, а саме: штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог валютного законодавства та строків розрахунків у сфері ЗЕД, становить 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення.Зазначена норма визначена ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 №185/94 та п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України.

Про застосування постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу»

Державною фіскальною службою України надано роз’яснення від 08.10.2015 №37321/7/99-99-17-03-01-17 щодо застосування норм постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу», яку опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» № 115 (27.06.2015) (далі – Постанова № 413).Так, з метою доведення інформації до платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), повідомлено, що до компетенції ДФС належить, зокрема, надання консультацій виключно з питань адміністрування єдиного внеску, зокрема, нарахування та сплати єдиного внеску.Відповідно до норм Постанови № 413, ДФС лише приймає від суб’єктів господарювання повідомлення про прийняття працівника на роботу, проте не регулює питання трудових відносин, встановлених статтею 24 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП).Статтею 259 КЗпП визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами – підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.При цьому штрафи, зазначені у частині другій статті 265 КЗпП, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.Додатково повідомлено, що Постанову № 413 було розроблено Мінсоцполітики відповідно до частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України, яка містить положення щодо укладення трудового договору. Укладення договорів цивільно-правового характеру не регулюється зазначеною статтею.

В які терміни платники ПДВ, які планують перейти на сплату єдиного податку, порядок нарахування якого не передбачає сплату ПДВ, повинні подати до контролюючого органу заяву за ф. № 3-ПДВ?

Згідно із п.п. «в» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України та п.п. «в» п. 5.1 розд. V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130(далі – Положення № 1130), реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника ПДВ, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників ПДВ (далі – Реєстр) і відбувається у разі якщо, будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати ПДВ.Підпунктом 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ визначено, що суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.За умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. При цьому у платника єдиного податку третьої групи, який є платником ПДВ, анулюється реєстрація ПДВ у порядку, встановленому ПКУ, у разі обрання ним першої або другої групи чи ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка включає ПДВ до складу єдиного податку (п.п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).Відповідно до п. 5.3 розд. V Положення № 1130 для анулювання реєстрації платник ПДВ подає до контролюючого органу за місцем перебування на обліку заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ за формою № 3-ПДВ. Платники ПДВ, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати заяву за ф.№3-ПДВ засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.Рішення про анулювання реєстрації за заявою платника ПДВ приймається контролюючим органом протягом 10 календарних днів.Для зручності платники ПДВ, які відповідно до норм ПКУ прийняли рішення про перехід на спрощену систему оподаткування із ставкою, яка не передбачає сплату ПДВ можуть подати заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ одночасно із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування.Згідно із п. 5.4 розд. V Положення № 1130 якщо на підставі заяви суб’єкта господарювання, який зареєстрований платником ПДВ, контролюючим органом прийнято рішення про те, що особа з певного звітного періоду переходить на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності із застосуванням ставки єдиного податку, що не передбачає сплату ПДВ, то після внесення відповідного запису до реєстру платників єдиного податку проводиться виключення контролюючим органом такого суб’єкта з Реєстру на підставі поданої ним заяви про анулювання реєстрації згідно з п.п. «в» п. 184.1 ст. 184 ПКУ останнім днем звітного періоду, що передує переходу платника податків на обрані ним умови сплати єдиного податку при застосуванні спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.

Чи може сума зайво зарахованих коштів, яку платники бажають повернути з електронного на поточний рахунок платника податку, перевищувати суму податку на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних?

Відповідно до п. 200 прим.1. 6 ст. 200 прим.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі, якщо на дату подання податкової декларації з податку на додану вартість (далі – ПДВ) сума коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі – СЕА) платника ПДВ перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої декларації, платник ПДВ має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової декларації з ПДВ заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню: а) або до бюджету в рахунок сплати податкових зобов’язань з ПДВ; б) або на поточний рахунок такого платника ПДВ, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з ПДВ та суму узгоджених податкових зобов’язань з ПДВ.У разі, якщо у платника ПДВ за результатами звітного періоду на електронному рахунку наявні зайво зараховані кошти, і платник ПДВ виявив бажання перерахувати такі кошти на власний поточний рахунок, то такий платник зобов’язаний заповнити та подати у складі податкової декларації з ПДВ додаток 4 (Д4).На суму ПДВ, що відповідно до поданої заяви підлягає перерахуванню з електронного рахунку до бюджету або на поточний рахунок платника, зменшується значення суми податку, обчисленої за формулою відповідно до п. 200 прим.1. 3 ст. 200 прим.1 ПКУ, шляхом зменшення на таку суму показника (ПопРах) (загальної суми поповнення електронного рахунку в СЕА з поточного рахунку платника).Отже, платник ПДВ має права повернути суму зайво зарахованих коштів з електронного на поточний рахунок в межах суми ПДВ, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як отримати підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи?
Згідно із п. 295.9 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік. Разом з податковою декларацією для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подається розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва та відомості (довідка) про наявність земельних ділянок, у яких зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної ділянки.Відповідно до п. 299.9 ст. 299 ПКУ за бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно отримати витяг з реєстру платників єдиного податку. Строк надання витягу не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту. Витяг діє до внесення змін до реєстру. Форма запиту про отримання витягу та витягу з реєстру платників єдиного податку затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.Оскільки на сьогодні форми запиту про отримання витягу та витягу з реєстру платників єдиного податку, не встановлені, а також те, що декларування сільськогосподарськими товаровиробниками податкових зобов’язань на 2015 рік здійснювалося за формою, затвердженою наказом Міндоходів України від 30.12.2013 № 864 «Про затвердження форми Податкової декларації з фіксованого сільськогосподарського податку», для отримання довідки необхідно подати заяву за місцем податкового обліку.

Чи зобов’язані банківські установи надсилати контролюючим органам повідомлення про відкриття/закриття рахунків нерезидента у цінних паперах та чи повинні такі нерезиденти стати на облік в контролюючих органах?

Вимоги щодо інформування про відкриття та закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах встановлені ст. 69 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).Відповідно до п. 69.1 ст. 69 ПКУ банки та інші фінансові установи відкривають поточні та інші рахунки платникам податків – юридичним особам (резидентам і нерезидентам) незалежно від організаційно-правової форми, відокремленим підрозділам та представництвам юридичних осіб, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (далі – Реєстр), фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, за наявності документів, виданих контролюючими органами, що підтверджують взяття їх на облік у таких органах, або виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (для осіб, взяття на облік яких у контролюючих органах здійснюється на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом України ”Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”) чи інформації з цього реєстру, отриманої банком відповідно до закону, із зазначенням даних про взяття на облік в контролюючих органах як платника податків.Також п. 69.2 ст. 69 ПКУ визначено, що банки та інші фінансові установи зобов’язані надіслати повідомлення про відкриття або закриття рахунка платника податків – юридичної особи, у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, чи самозайнятої фізичної особи до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків, у день відкриття/закриття рахунка.
У разі відкриття або закриття рахунка платника податків – банку, у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, повідомлення надсилається в порядку, визначеному п. 69.2 ст. 69 ПКУ, лише в разі відкриття або закриття кореспондентського рахунка.
У разі відкриття або закриття власного кореспондентського рахунка банки зобов’язані надіслати повідомлення до контролюючого органу, в якому обліковуються, в строки, визначені п. 69.2 ст. 69 ПКУ

Опубліковано у Новини Вільнянської ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь