Новини Вільнянської ОДПІ 22.10.2015

Запорізькі підприємства забезпечили понад 437 мільйонів гривень податку на прибуток

З початку поточного року від Запорізького регіону до загального фонду Державного бюджету надійшло майже 382 мільйони гривень податку на прибуток, що на 143 мільйони гривень або на 60 відсотків більше проти показника відповідного періоду минулого року (без показників Спеціалізованої ДПІ з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі). Як повідомив начальник Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області Олексій Кавилін, у четвірці лідерів зі сплати податку на прибуток – підприємства м. Запоріжжя, а також суб’єкти господарювання, яких обслуговують Мелітопольська, Пологівська та Бердянська ОДПІ За вересень поточного року державну казну платники поповнили на 26 мільйонів гривень, а це на 11,3 мільйона гривень або на 77 відсотків більше проти відповідного періоду 2014 року. До місцевих бюджетів Запорізької області надійшло понад 55 мільйонів гривень податку на прибуток. Минулого року надходження цього податку склали лише 10 мільйонів гривень. Це пов’язано, насамперед, із тим, що згідно зі змінами до Бюджетного та Податкового кодексів України з 2015 року 10% податку від прибутку залишається на місцях, а також, як і раніше, до місцевих бюджетів находить 100% податку на прибуток підприємств комунальної форми власності. Лише за вересень поточного року до місцевих бюджетів надійшло 3,5 мільйона гривень податку на прибуток, що на 2,8 мільйона гривень більше проти відповідного періоду минулого року.

“Будуючи” фіктивне партнерство, запорізьке підприємство мало намір не сплатити 1,3 млн. грн. податків

Одне із підприємств Запорізької області здійснювало низку різноманітних будівельних робіт. Проте посадовці, окрім надання реальних, “приписували” собі ще й “ліві” послуги. У своїй податковій звітності вони відображали безтоварні операції з підприємствами, які мали ознаки “фіктивності”. Це давало їм змогу ухилитись від сплати податків на суму понад 1,3 млн. гривень. Наразі за матеріалами оперативних співробітників розпочато кримінальне провадження за ст.212 КК України (ухилення від сплати податків) у відношенні службових осіб підприємства. Усього за минулий тиждень до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за 2 кримінальними правопорушеннями, у т.ч. 1 – за фактом ухилення від сплати податків (ст.212 КК України). Із незаконного обігу вилучено товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 172 тис. гривень.

На Запоріжжі від доходів фізичних осіб бюджети отримали майже 1,9 мільярда гривень податку

За січень-вересень 2015 року до державного бюджету перераховано 473 мільйони гривень податку на доходи фізичних осіб. Як зазначив начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін, при прогнозному показнику у 421 мільйон гривень надійшло на 52 мільйони гривень або 12 відсотків більше.
Він нагадав, що на сьогодні 75 відсотків цього податку залишається на місцях, тобто надходить до бюджетів громад, – нагадав керівник фіскальної служби області. Так, до місцевих бюджетів за 9 місяців надійшло 1,4 мільярда гривень податку на доходи фізичних осіб. Рівень відповідного періоду минулого року перевищено на 235 мільйонів гривень або майже на 20 відсотків. При цьому виконання плану, затвердженого сесіями місцевих рад, складає 108,5 відсотка.
– Щомісячно на Запоріжжі надходить майже 160 мільйонів гривень податку на доходи фізосіб. Основні джерела додаткових надходжень – це заходи фіскальної служби з детінізації ринку праці, боротьба із зарплатами у “конвертах”, а також підвищення рівня заробітних плат, що виплачуються, – підкреслив Олексій Кавилін.
Серед територій, де забезпечені найбільші суми сплати податку, це райони м. Запоріжжя, а також міста Енергодар, Мелітополь, Бердянськ, смт. Василівка. У десятці найбільших наповнювачів місцевої казни платники Орджонікідзевського району, які сплатили майже 186 мільйонів гривень, м. Енергодара – 172 мільйони гривень, Жовтневого району обласного центру, від яких надійшло понад 108 мільйонів гривень, Шевченківського району – майже 106 мільйонів гривень, Ленінського району – практично 104 мільйони гривень. Мелітопольські платники спрямували близько 99 мільйонів гривень, бердянські – 84 мільйони гривень, у Василівському районі сплачено 69 мільйонів гривень, у Комунарському районі м. Запоріжжя 67 мільйонів гривень та у Заводському районі перераховано понад 66 мільйонів гривень.

Запорізькі підприємці зловживали службовим становищем – намагалися “витягти” з бюджету 1,2 млн. грн.

Керівники одного із підприємств обласного центру, зловживаючи службовим становищем, заволоділи бюджетними коштами. Схема крадіжки з бюджету була простою. Службовці навмисно штучно завищували ціну товару – обладнання, що постачали за бюджетні кошти. Фахівці фіскальної служби виявили розтрату на загальну суму 1,2 мільйона гривень.
У відношенні службових осіб розпочато кримінальне провадження за ч.5 ст.191 КК України.
Усього минулого тижня оперативні співробітники Головного управління ДФС області внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості по 2 кримінальним правопорушенням – за ст.191 КК України.
Із незаконного обігу вилучено товарно-матеріальних цінностей підакцизної групи на загальну суму понад 200 тис. гривень.

Автовласники Запорізької області перерахували 12 мільйонів гривень транспортного податку

З початку року понад 730 власників дорогих автівок до 5 років і понад 3-літровими двигунами, що знаходяться на території Запорізької області, сплатили до місцевих бюджетів 12 мільйонів гривень транспортного податку. Як повідомив начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін, це на понад 740 тисяч гривень більше очікуваних показників.
При цьому тільки за вересень автовласники поповнили місцеву казну 1,8 мільйонами гривень, що на 130 тисяч гривень більше запланованої суми.
Найбільші надходження “автоподатку” за 9 місяців поточного року забезпечено у м. Запоріжжі – майже 7 мільйонів гривень. Платники міста Мелітополь перерахували 1,2 мільйона гривень, бердянці сплатили понад 800 тисяч гривень, у Пологівському районі – майже 400 тисяч гривень, а у Гуляйпільському – 270 тисяч гривень. Також автовласники м. Енергодару спрямували чверть мільйона гривень транспортного податку.
Окрім цього, платники Веселівського, Кам’янсько-Дніпровського та Василівського районів загалом перерахували до бюджетів майже 654 тисячі гривень.
Нагадаємо, що фізичні та юридичні особи, автомобілі яких зареєстровані в Україні, сплачують 25 тисяч гривень на рік за кожне легкове авто, яке відповідає вимогам оподаткування.

Понад 28 мільйонів гривень сплатили податку на нерухомість платники Запорізької області

За 9 місяців цього року від платників Запорізького регіону надійшло більш ніж 28 мільйонів гривень податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Як повідомив начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін, це на 1,6 мільйона гривень більше від прогнозованих показників.
За прогнозами фахівців, цього року до місцевих бюджетів платники Запорізької області мають перерахувати усього майже 35 мільйонів гривень вказаного податку.
– Найвагоміші суми за січень-вересень до бюджетів спрямували мешканці м. Запоріжжя – майже 8,3 мільйона гривень, платники Мелітопольського району сплатили близько 1,7 мільйона гривень, Якимівського району – 1,4 мільйона гривень, Бердянського району – майже мільйон гривень та Запорізького району – 800 тисяч гривень, – зазначив Олексій Кавилін.
Окрім цього, платники Вільнянського, Кам’янсько-Дніпровського, Токмацького, Приазовського та Веселівського районів загалом спрямували до бюджетів області майже 1,6 мільйона гривень.
Станом на початок жовтня цього року по Запорізькій області нараховується майже 5 тисяч осіб, які є платниками податку на нерухоме майно, з яких: понад 4 тисячі юридичних осіб та близько тисячі фізичних осіб.
Нагадаємо, що відповідно до законодавства, платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками нерухомості.
Юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта оподаткування декларацію з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. А фізичним особам з цього року фіскальна служба області розсилає відповідні повідомлення-рішення про сплату податку.

Фахівці фіскальної служби області розглянули понад сотню запитів на публічну інформацію

За 9 місяців 2015 року до органів ДФС у Запорізькій області надійшло 112 запитів на інформацію. Це на 52 запити менше, ніж за відповідний період 2014 року. За минулий місяць до податківців надіслано 11 запитів, що вдвічі менше, ніж торік.
Найбільше за січень-вересень до фіскальної служби зверталися юридичні особи, які подали 53 запити, фізичні особи надіслали 30 листів, 6 – об’єднання громадян, 5 – засоби масової інформації та майже два десятки надійшло від органів виконавчої влади, як належному розпоряднику інформації.
За результатами розгляду запитів на 57 з них надано інформацію, у 49 відповідях роз’яснено, що інформація, яка запитувалась, належить до категорії з обмеженим доступом, ще 5 запитів надіслано належному розпоряднику інформації та один знаходиться на виконанні. Відповіді на всі запити надаються виключно у встановлені терміни.
Податківці нагадують, що запити можна направити до органів ДФС, як поштовим зв’язком, так й за допомогою електронної пошти. Так, цього року 85 документів надіслано поштою, 27 – “електронкою”.
Усю необхідну інформацію щодо подання запитів до фіскальної служби регіону можна отримати у Центрах обслуговування платників при кожній податковій інспекції та відділенні, а також на суб-сайті Головного управління ДФС у Запорізькій області за посиланням: http://zp.sfs.gov.ua/dfs-u-regioni/golov-upr/dostup-do-publichnoi-info/.

Запорізькі платники сплатили понад 126 мільйонів гривень збору на спеціальне використання води та природного газу

За 9 місяців до зведеного бюджету надійшло майже 120 мільйонів гривень рентної плати за спеціальне використання води. Ця сума практично рівними частинами була перерахована до державного та місцевих бюджетів, тобто по майже 60 мільйонів гривень. Минулорічні показники свідчать, що сплата у 2015 році збільшилась на 14 мільйонів гривень або на 13%. Органи фіскальної служби Запорізької області пропонують скасовувати дозволи на спеціальне водокористування суб’єктам господарювання, які протягом шести місяців не сплачують або сплачували у неповному обсязі збір. Так, з початку року направлено звернення до Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації щодо скасування дозволу підприємству, на рахунку якого міститься податковий борг у сумі понад 36 тисяч гривень. Також за вказаний період до загального фонду державного бюджету від підприємств надійшло понад 6 мільйонів гривень збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності. Зазначимо, що у Запорізькій області таких підприємств нараховується чотири. У порівнянні з тогорічними показниками надходження збільшились на 14%. Окрім цього, до місцевих бюджетів надійшов майже мільйон гривень туристичного збору. Сплачені суми збільшилися на 27 тисяч гривень. По Запорізькому регіону 630 суб’єктів сплачують відповідний платіж. При цьому найбільші суми забезпечили платники м. Запоріжжя, а також Мелітопольської, Бердянської та Приморської ОДПІ..

Запорізькі митники оформили понад 38 тисяч митних декларацій в електронному вигляді

За підсумками роботи 9 місяців 2015 року Запорізькою митницею ДФС оформлено 38 277 митних декларацій, 99,4% з яких – в електронному вигляді. Зокрема, у вересні поточного року цей показник становить 99,6%. У січні-вересні 2014 року митні декларації в електронному вигляді становили 99 відсотків від усього обсягу. Фахівці митниці наголошують – розвиток системи електронного декларування товарів у Запорізькому регіоні має позитивні тенденції. Завдяки електронному декларуванню у вересні 2015 року середній час митного оформлення однієї митної декларації при експорті становив 50 хвилин, а імпортної – 1 годину 59 хвилин. Також слід відзначити поширення електронного сервісу на здійснення інших митних формальностей. Так, на сьогоднішній день на виконання вимог статті 455 Митного кодексу України облік осіб, які здійснюють операції з товарами, ведеться автоматизовано шляхом обміну електронними документами. При цьому реєстр осіб, які здійснюють операції з товарами, ведеться централізовано ДФС у складі Єдиної автоматизованої інформаційної системи органів ДФС, у результаті взаємодії Єдиного банку даних про платників податків – юридичних осіб та Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.

З жовтня сплата авансових внесків з податку на прибуток здійснюється на коди бюджетної класифікації, передбачені для податку на прибуток

Наказом МФУ від 20.07.2015 № 651 «Про затвердження змін до бюджетної класифікації» виключені коди, передбачені для обліку надходжень авансових внесків з податку на прибуток підприємств.
При цьому, перехід на адміністрування податку на прибуток без використання цих кодів потребувало часу на реалізацію цих змін в інформаційній системі.
Отже, перерахування сум авансових внесків з податку на прибуток з терміном сплати у серпні – вересні 2015 року здійснювалось на діючі бюджетні рахунки за кодами бюджетної класифікації, передбаченими для обліку авансових внесків.
З жовтня 2015 року перерахування сум авансових внесків з податку на прибуток повинно здійснюватися на бюджетні рахунки за кодами бюджетної класифікації, передбаченими для обліку податку на прибуток підприємств.
06 жовтня 2015.року Державною казначейською службою України здійснено перенесення залишків коштів авансових внесків з податку на прибуток на рахунки з обліку надходжень податку на прибуток та закриття рахунків з обліку надходжень авансових внесків з податку на прибуток.

Філії не є самостійними платниками податку на прибуток

Платниками податку на прибуток є суб’єкти господарювання – юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім неприбуткових установ і організацій та суб’єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.
Податковий кодекс не містить положень щодо окремого обліку і подання декларації з податку на прибуток відокремленими підрозділами.
Таким чином, не вважаються платниками податку на прибуток відокремлені підрозділи платника податку на прибуток без статусу юридичної особи (які згідно раніше діючих положень Податкового кодексу могли бути самостійними платниками цього податку).
Податок на прибуток за філії розраховує та сплачує головне підприємство за своїм місцезнаходженням.
Зазначена норма визначена пп. 133.1.1 статті 133 Податкового кодексу України.

Нарахування єдиного внеску працівникам за основним місцем роботи

Працівникам, які працюють за основним місцем роботи на неповну тарифну ставку та отримують заробітну плату за відпрацьований час, яка не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, підприємство має нарахувати єдиний внесок виходячи з законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати на місяць (з 1 січня 2015 року – 1218,00 гривень, з 1 вересня – 1378,00 гривень).
При цьому утримання єдиного внеску із заробітної плати (доходу) найманого працівника здійснюється із фактично нарахованої заробітної плати (доходу).
Зазначена норма передбачена п. 1 частини першої ст. 7 та частиною п’ятою ст. 8 Закону України від 08.07.10 N 2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” та роз’яснена листом ДФС України від 02.10.15 № 20928/6/99-99-17-03-03-15.

Затверджено нові довідники податкових пільг станом на 01.10.2015

Державна фіскальна служба України станом на 01.10.2015.затвердила:
– довідник N 76/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету,
– довідник N 76/2 інших податкових пільг
Платники податків мають право користуватися податковими пільгами в порядку, передбаченому Податковим кодексом.
При цьому суб’єкти господарювання зобов’язані надавати органам державної фіскальної служби інформацію про суми податків та зборів, не сплачених до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, у порядку та за формою, визначеними постановою КМУ від 27.12.10 №1233

Якщо анульовано реєстрацію платника ПДВ, здійснення розрахунку коригування в ЄРПН не передбачено

Право на складення податкових накладних та реєстрацію їх в ЄРПН має особа, що зареєстрована платником ПДВ, як наслідок на дату анулювання реєстрації платника ПДВ таке право вказаною особою втрачається.
Отже особа, реєстрацію платника ПДВ якої анульовано, не має права зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних у ЄРПН, незалежно від того, що з дати їх виписки ще не минуло 15 календарних днів.
Порядок складання податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних визначено п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Головне підприємство може делегувати філії право складання податкових накладних

Якщо філії самостійно здійснюють постачання товарів/послуг та проводять розрахунки з постачальниками/споживачами, то головне підприємство – платник ПДВ може делегувати філії право складання податкових накладних.
Для цього головне підприємство повинне кожній філії присвоїти окремий цифровий номер, про що має письмово повідомити фіскальний орган за місцем його реєстрації як платника ПДВ.
При складанні податкової накладної філією в графі “Продавець” податкової накладної зазначаються найменування головного підприємства, зареєстрованого як платник ПДВ, що визначене статутними документами, та найменування такої філії.
У разі постачання товарів/послуг філії при складанні податкової накладної у графі “Покупець” разом із найменуванням головного підприємства, зареєстрованого як платник ПДВ, зазначається найменування такої філії, яка фактично є від імені головного підприємства – покупця стороною договору.
Зазначена норма передбачена п.1 Наказу МФУ від 22.09.14 №957 “Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної”.

Неприбуткові організації подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації до 1 червня року, наступного за звітним

Неприбуткові підприємства, установи та організації подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації у строки, передбачені для подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств.
Отже звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за базовий звітний (податковий) рік подається до 01 червня року, наступного за звітним (податковим) роком.
Зазначена норма передбачена п. 46.2 ст. 46 п. 57.1 ст. 57 ПКУ Податкового кодексу України.

Про укладення з фізичними особами договорів цивільно-правового характеру фіскальні органи не повідомляються

До початку роботи працівника за укладеним трудовим договором власник підприємства, установи, організації або фізична особа повинна подати до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування повідомлення про прийняття такого працівника на роботу.
Форма повідомлення про прийняття працівника на роботу за трудовим договором затверджена постановою КМУ від 17.06.2015 р. № 413.
При цьому повідомлення про дату початку дії укладених договорів цивільно-правового характеру з фізичними особами до органів фіскальної служби не подається.

Видача готівки під звіт проводиться після звітування за раніше отриманими коштами

Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми.
Отже, лише після звітування щодо використання раніше отриманих готівкових коштів працівнику можна видавати готівку.
За видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів застосовується штрафна санкція у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум;
Зазначені норми передбачені п.2.11 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.04 та п.1 Указу Президента України від 12.06.1995 №436/95 “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки”.

Використання КОРО або резервного РРО у разі виходу з ладу РРО та його ремонту становить не більше 7 робочих днів

На період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій ( РРО) та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО.
У разі виходу з ладу РРО центри сервісного обслуговування зобов’язані забезпечувати відновлення його роботи протягом 7 робочих днів.
У разі незабезпечення центром сервісного обслуговування гарантійного ремонту РРО не пізніше сьомого робочого дня з дня прийняття в ремонт РРО необхідно ввести в експлуатацію належним чином зареєстрований на суб’єкта господарювання резервний РРО.
Отже максимальний термін використання КОРО або резервного РРО на період виходу з ладу РРО та здійснення його ремонту або відключення електроенергії може бути не більше 7 робочих днів, а центри сервісного обслуговування зобов’язані відновити роботу реєстратора розрахункових операцій протягом 7 робочих днів.
Зазначена норма передбачена ст. 5 та п.2, п. 4 ст. 14 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР.

До центрів сервісного обслуговування, які не забезпечили гарантійний ремонт РРО у визначені строки, застосовується фінансова санкція

Центри сервісного обслуговування зобов’язані при виході з ладу реєстратора розрахункових операцій (РРО) забезпечувати відновлення його роботи протягом 7 робочих днів, а у разі незабезпечення його гарантійного ремонту, не пізніше сьомого робочого дня з дня прийняття в ремонт РРО ввести в експлуатацію належним чином зареєстрований на суб’єкта господарювання резервний РРО.
У разі незабезпечення гарантійного ремонту РРО у зазначені строки та невведення в експлуатацію належним чином зареєстрованого на суб’єкта господарювання резервного РРО до центрів сервісного обслуговування, що забезпечують гарантійний ремонт РРО, за рішенням контролюючого органу, який здійснює фактичні перевірки суб’єктів господарювання застосовується фінансова санкція у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, встановлених законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Зазначені норми передбачені ст. 14 та ст. 17 прим. 1 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 № 265/95-ВР.

Нова форма Податкової декларації екологічного податку застосовується для складання звітності за ІV квартал 2015 року

Міністерством фінансів України наказом від 17.08.2015 № 715, затверджена нова форма Податкової декларації екологічного податку (наказ набрав чинності 25.09.2015).
Базовим податковим (звітним) періодом для платників екологічного податку є календарний квартал.
Отже, нова форма Податкової декларації екологічного податку буде використовуватись для складання звітності за ІV квартал 2015 року та наступні звітні періоди.
Нова форма повинна застосовуватись і для самостійного виправлення помилок, допущених у податковій звітності за попередні звітні (податкові) періоди.

У разі зміни податкової адреси приватний підприємець – платник єдиного податку повинен зареєструвати нову книгу обліку доходів (доходів і витрат)

У разі зміни податкової адреси платника єдиного податку останнім податковим (звітним) періодом за такою адресою вважається період, у якому подано до контролюючого органу заяву щодо зміни податкової адреси (п. 294.7 ст. 294 Податкового кодексу України).
За наступні податкові (звітні) періоди подання податкових декларацій підприємцем – платником єдиного податку та сплата єдиного податку здійснюється до фіскального органу за місцем нової податкової адреси (місцем проживання).
Порядок ведення книги обліку доходів платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, та Порядок ведення книги обліку доходів і витрат платників єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, затверджені наказом МФУ від 15.06.2015 № 579.
Дані книги заповнюються у гривнях з копійками та використовуються платником податку для заповнення податкової декларації платника єдиного податку (п. 8 Наказу №579).
Отже, зміна податкової адреси (місця проживання), що пов’язана зі зміною адміністративного району, зобов’язує підприємця – платника єдиного податку зареєструвати нову книгу обліку доходів (доходів і витрат) у фіскальному органі за новим місцем обліку.
Якщо зміна податкової адреси (місця проживання) здійснена в межах одного адміністративного району підприємець продовжує здійснювати записи наростаючим підсумком у зареєстрованій книзі обліку доходів (доходів і витрат).

Як контролюючий орган визначає фізичній особі суми земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності?

Відповідно до п. 287.2 ст. 287 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) облік фізичних осіб – платників податку і нарахування відповідних сум проводяться щороку до 1 травня.
Згідно з п. 286.1 ст. 286 ПКУ підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Слід зазначити, що дані державного земельного кадастру – це сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів, підготовлених відповідно до закону (п.п. 14.1.42 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ (абзац перший п. 286.5 ст. 286 ПКУ).
Відповідно до п. 271.1 ст. 271 ПКУ базою оподаткування земельним податком є:
нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розд. XIII ПКУ;
площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Пунктом 284.1 ст. 284 ПКУ встановлено, що органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.
Органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки рішення щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам.
Ставки земельного податку з урахуванням п.п. 12.4.1 п. 12.4 ст. 12 ПКУ встановлюються сільськими, селищними, міськими радами в межах ставок, визначених ст. 274 та ст. 277 ПКУ.
Згідно з п. 288.1 ст. 288 ПКУ підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог ст.ст. 285 – 287 розд. XIII ПКУ (п. 288.7 ст. 288 ПКУ).
Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу відповідно до вимог п. 288.5 ст. 288 ПКУ:
не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки;
не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки;
може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.
Отже, контролюючі органи для визначення власникам земельних ділянок розміру земельного податку використовують дані державного земельного кадастру щодо площі земельних ділянок, їх нормативної грошової оцінки з урахуванням коефіцієнтів індексації, а також рішення сільських, селищних, міських рад щодо ставок земельного податку. Для визначення землекористувачам розміру орендної плати контролюючі органи використовують дані державного земельного кадастру та договорів оренди земельних ділянок щодо площі земельних ділянок, їх нормативної грошової оцінки з урахуванням коефіцієнтів індексації, розміру орендної плати.
При цьому враховуються особливості обчислення та сплати земельного податку, встановлені ст.ст. 286, 287 ПКУ.
Так, у разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому у нового власника виникло право власності (абзац другий п. 286.5 ст. 286 ПКУ).
При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку (п. 287.6 ст. 287 ПКУ).
Власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно (п. 287.8 ст. 287 ПКУ).

Чи включається при розрахунку питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг у вартість всіх товарів/послуг вартість списаних в обліку товарів/послуг, необоротних активів (у т.ч. у зв’язку зі знищенням або загибеллю врожаю)?

Згідно з п. 209.6 ст. 209 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.
Відповідно до п. 10 та п. 13 розд. ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 № 966 із змінами та доповненнями, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.10.2014 за № 1267/26044, розрахунок питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг у вартості всіх товарів/послуг (додаток 9 (ДС 9)) подається до податкової декларації з ПДВ з позначками «0121» – «0123»/ «0130». Платники, які зареєстровані суб’єктами спеціального режиму оподаткування, розраховують питому вагу вартості сільськогосподарських товарів/послуг до вартості всіх товарів/послуг без урахування умовного постачання, у разі його наявності.
Враховуючи зазначене, а також те, що операція зі списання в обліку товарів/послуг, необоротних активів (у т.ч. у зв’язку зі знищенням або загибеллю врожаю) не є операцією з постачання, то вартість таких товарів/послуг, необоротних активів при розрахунку питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг у вартість всіх товарів/послуг не включається.

Чи має право особа, реєстрацію платника ПДВ якої анульовано, зареєструвати складені податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, якщо з дати їх виписки ще не минуло 15 календарних днів?

Відповідно до п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) реєстрація платником ПДВ діє до дати її анулювання, яка проводиться шляхом виключення особи з реєстру платників ПДВ у відповідних випадках.
Згідно з п. 184.2 ст. 184 ПКУ анулювання реєстрації здійснюється на дату:
подання заяви платником податку або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації;
зазначену в судовому рішенні;
припинення дії договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції або закінчення строку, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку;
що передує дню втрати особою статусу платника податку на додану вартість.
При цьому датою анулювання реєстрації платника податку визначається дата, що настала раніше.
Пунктом 201.1 ст. 201 ПКУ платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
Тобто, оскільки право на складення податкових накладних та реєстрацію їх в ЄРПН має особа, що зареєстрована платником ПДВ, то на дату анулювання реєстрації платника ПДВ таке право вказаною особою втрачається.
Таким чином, особа, реєстрацію платника ПДВ якої анульовано, не має права зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних у ЄРПН, незалежно від того, що з дати їх виписки ще не минуло 15 календарних днів.

До якого контролюючого органу повинна подавати податкову декларацію платника єдиного податку та сплачувати єдиний податок юридична особа – платник єдиного податку третьої групи у разі зміни податкової адреси, пов’язаної зі зміною адміністративного району?

Відповідно до п. 295.4 ст. 295 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) сплата єдиного податку платниками третьої групи здійснюється за місцем податкової адреси.
Податкова декларація подається платниками єдиного податку до контролюючого органу за місцем податкової адреси (п. 296.4 ст. 296 ПКУ).
У разі зміни податкової адреси платника єдиного податку останнім податковим (звітним) періодом за такою адресою вважається період, у якому подано до контролюючого органу заяву щодо зміни податкової адреси (п. 294.7 ст. 294 ПКУ).
У разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулися такі зміни (п. 298.6 ст. 298 ПКУ).
Водночас згідно з частиною восьмої ст. 45 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI зі змінами і доповненнями у разі зміни місцезнаходження суб’єктів господарювання – платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів (обов’язкових платежів) після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду.
Порядок переведення платника податків на обслуговування з одного контролюючого органу до іншого (взяття на облік / зняття з обліку) регламентується нормами розд. X Порядку обліку платників податків і зборів (далі – Порядок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями.
Відповідно до п.10.13 Порядку у разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання – платника податків сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється таким платником податків за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду:
1) у такому випадку контролюючий орган за попереднім місцезнаходженням одночасно із зняттям з обліку юридичної особи – платника податків за основним місцем обліку здійснює взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку згідно із розділом VII Порядку без подання заяви платником податків та з урахуванням особливостей, визначених пунктами 10.14 – 10.21 цього розділу;
2) до закінчення року платник податків обліковується в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою того, що він є платником податків до закінчення року, а в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) – з ознакою того, що він є платником податків з наступного року.
У контролюючому органі за неосновним місцем обліку платник податків сплачує всі податки та збори, які згідно із законодавством мають сплачуватись на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку, щодо таких податків подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов’язки платника податків, а контролюючий орган стосовно платника податків здійснює адміністрування таких податків, зборів (пункт 7.3 розд. VII Порядку).
Враховуючи викладене, у разі зміни податкової адреси, пов’язаної зі зміною адміністративного району юридичною особою – платником єдиного податку третьої групи, подання податкової декларації платника єдиного податку та сплата єдиного податку здійснюється за попереднім місцем податкової адреси (неосновним місцем обліку) до закінчення поточного бюджетного року, а починаючи з 1 січня наступного року – за новою податковою адресою (основним місцем обліку).

Чи може при оформленні первинних документів, які є підставою для податкового обліку, застосовуватись факсиміле?

Згідно з абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.
Пунктом 2 ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами і доповненнями визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов’язкові реквізити, зокрема особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України від 23 травня 2003 року № 852- IV «Про електронний цифровий підпис», або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до абзацу першого п.п. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (далі – Положення), первинні документи – це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Згідно з п.п. 2.5 п. 2 Положення документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства.
Приписами частини третьої ст. 207 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями передбачено, що використання при здійсненні операцій факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронно-цифрового підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою угодою сторін, в якій повинні міститися зразки відповідного аналога їх власноручних підписів.
Тобто використання факсимільного відтворення підпису при оформленні первинних документів за письмовою угодою сторін, в якій містяться зразки відповідного аналога їх власноручних підписів, не порушує законодавства України.

Опубліковано у Новини Вільнянської ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь