Новини Вільнянської ОДПІ 15.10.2015

Для захисників України запоріжці сплатили понад 190 мільйонів гривень

За січень-вересень поточного року у Запорізькій області на фінансування Збройних сил України від запорізьких платників надійшло 191,3 мільйона гривень військового збору. Це на 24 мільйони гривень або на 14 відсотків більше від очікуваних показників. Про це повідомив начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін. Зокрема, керівник фіскальної служби регіону наголосив на щомісячному зростанні бюджетних надходжень податку на армію.
– Якщо минулого року щомісячно до бюджету надходило у середньому 15 мільйонів гривень, то у цьому році відрахування на потреби Збройних сил України зросли до 21-го мільйона гривень. Сьогодні важлива кожна гривня, яка находить у вигляді 1,5-відсоткового військового збору від доходів громадян, перш за все, з огляду підтримки миру та стабільності в нашій державі. Українська армія має виконувати поставлені перед нею стратегічні завдання, підвищувати свою оборонну здатність. Ми вдячні запорізьким платникам за сумлінну сплату податків до бюджетів усіх рівнів, – підкреслив Олексій Кавилін.
У розрізі територій Запорізької області найбільші надходження військового збору – у м. Запоріжжі – 95,6 мільйона гривень, на другому місці платники м. Енергодара – 22,6 мільйона гривень, на третьому – Мелітопольський район – майже 15,7 мільйона гривень, у Бердянському району сплачено практично 13 мільйонів гривень, у Василівському – 8,9 мільйона гривень, Пологівському – 5,4 мільйона гривень, платники Вільнянського району забезпечили близько 3,6 мільйона гривень, на Токматчині надійшло – 3,1 мільйона гривень.
Нагадаємо, військовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка з доходів фізичних осіб.

Платники Запорізької області перерахували майже 4,2 мільярда гривень єдиного соціального внеску

За січень-вересень цього року надійшло майже 4,2 мільярда гривень єдиного соціального внеску, що на 218 мільйонів гривень більше прогнозованої суми та на 10% більше, ніж минулорічні надходження.
Як зазначив начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін, тільки за вересень надійшло понад півмільярда гривень, що на 11% більше запланованої суми.
– Середньомісячні надходження з ЄСВ у поточному році склали понад 466 мільйонів гривень, що на 42,2 мільйона гривень або на 10% більше минулорічного показника. Найбільше ЄСВ перерахували підприємства Енергодару – в середньому за місяць сплачено 42 мільйони гривень, Ленінського району м. Запоріжжя – 9,2 мільйона гривень, Заводського району – 7,4 мільйона гривень, Шевченківського району – 5,2 мільйона гривень, Жовтневого району – 8,2 мільйона гривень. Поряд із цим надходження єдиного внеску від бюджетних організацій складають третину загальної суми надходжень ЄСВ, у середньому за місяць сплачується близько 160 мільйонів гривень, – відзначив Олексій Кавилін.
Зростання середньомісячних надходжень пов’язано з додатковими надходженнями ЄСВ в порівнянні з минулим роком від знову зареєстрованих великих підприємств – 600 тисяч гривень, від бюджетоутворюючих підприємств – 2,6 мільйона гривень, у зв’язку із виплатою грошового забезпечення мобілізованим військовослужбовцям – 7 мільйонів гривень. Завдяки погашенню заборгованості надійшло понад 4 мільйони гривень.
Можливістю застосувати понижувальний коефіцієнт з нарахування єдиного соціального внеску скористалися 335 платників, які використовують працю найманих працівників, у тому числі 280 юридичних та 55 фізичних осіб.

Запорізькі податківці вшанували захисників України

Напередодні Дня захисника України керівництво Головного управління ДФС у Запорізькій області взяло участь в урочистому заході, який відбувся у м. Запоріжжі на Алеї захисників України. У мітингу взяли участь представники Запорізької облдержадміністрації, Запорізької міської ради, районних адміністрацій, військові, волонтери, родичі загиблих запорізьких воїнів та громадськість.
Вшанування пам’яті героїв розпочалося з молебню за загиблими українцями – учасниками АТО, який провели представники різних релігійних конфесій.
Під час мітингу лунали слова подяки тим захисникам Вітчизни, які заплатили за мирне небо над Запорізькою землею і Україною в цілому ціною свого життя, які самовіддано встали на захист Батьківщини заради дітей, батьків, рідних і кожного з нас.
На сьогодні у військових діях на Сході країни взяли участь понад 10 тисяч запорізьких воїнів, понад 100 з яких вже ніколи не повернуться додому. Як наголосив заступник Запорізького обласного військового комісара, полковник Михайло Логвінов, мужністю і героїзмом наших бійців можна пишатися, а оголошене у 2014 році під час візиту на Запоріжжя Президентом України свято – День захисника України – це шана всім, хто сьогодні протидіє зовнішньому агресору, виборює право жити у цілісній, Незалежній Україні.
Під час мітингу із промовами на адресу захисників держави виступили заступник голови ЗОДА з питань оборонної та мобілізаційної роботи (стажується) Олександр Іщенко, військові, які брали участь у антитерористичній операції, волонтери і родичі загиблих учасників АТО.
Завершилися заходи військовим салютом та урочистим покладанням квітів до пам’ятного знаку запорізьким захисникам України.

Запорізькі платники перерахували до бюджету понад 4 мільярди гривень митних платежів

З початку року платниками Запорізької області було спрямовано майже 4,3 мільярда гривень митних платежів. Порівняно з минулорічними показниками сума доходу перевищена на 72%. Про це повідомив начальник Запорізької митниці ДФС Олексій Мужев.
Тільки за вересень перераховано майже 600 мільйонів гривень. Надходження збільшились порівняно із серпнем на 40,7%, а з аналогічним періодом минулого року – на 80%.
– Основним джерелом надходжень податків і зборів по оформленням в Запорізькій митниці традиційно є митні платежі, що сплачуються при ввезенні на митну територію України товарів для виробництва в промислових галузях регіону. Так, за 9 місяців поточного року найбільша частка сплачених митних платежів припадає на підприємства металургійної галузі – 37%, енергетичної галузі – 23%. Суб’єктами літакобудування, машинобудування, електротехнічної галузей спрямовано 22% митних платежів, іншими суб’єктами господарювання – 18%, – зазначив Олексій Мужев.
Бюджетоформуючими являються наступні групи товарів: машини та устаткування – 40% надходжень; паливно-енергетичні товари – 22%; метали та вироби х них – 18%; мінеральні продукти – 7%; продукція хімічної промисловості, каучук – 6%; продовольчі товари та сільського господарства – 5%.

Чи необхідно повідомляти орган Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу?

До початку роботи працівника за укладеним трудовим договором власник підприємства, установи, організації або фізична особа повинна подати до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування повідомлення про прийняття такого працівника на роботу.
Інформація, що міститься в повідомленні про прийняття працівника на роботу, уноситься до реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Форма повідомлення про прийняття працівника на роботу затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 р. № 413.

Складання розрахунку коригування до податкової накладної, якщо після постачання товарів/послуг змінюється їх вартість

Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється зміна їх вартості, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної.
Розрахунок коригування складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу – платнику ПДВ, підлягає реєстрації в ЄРПН:
– постачальником товарів/послуг, якщо передбачається збільшення їх вартості;
– отримувачем товарів/послуг, якщо передбачається зменшення їх вартості, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу. При цьому постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань за таким розрахунком коригування після його реєстрації в ЄРПН.
Якщо після постачання товарів покупець уже не має статусу платника ПДВ, така особа втрачає право на коригування податкового кредиту, сформованого в період його реєстрації платником ПДВ, і як наслідок відсутні підстави для складання розрахунку коригування на такого покупця.
Якщо після анулювання реєстрації покупця платником ПДВ відбувається збільшення суми компенсації вартості поставлених товарів, то постачальник на дату такого збільшення складає нову податкову накладну на суму такого збільшення, в якій у графі ”Код отримувача” проставляє умовний Індивідуальний податковий номер покупця ”100000000000”, в графі «Особа (платник податку) – продавець» зазначається «Неплатник».
Зазначена норма визначена п. 192.1 ст.192 Податкового кодексу України.

Документи, за якими нараховується податковий кредит, крім податкових накладних

Підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, зокрема, є:
– транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;
– касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку);
– бухгалтерська довідка, складена відповідно до п. 36 підрозд. 2 розд. XX Податкового кодексу України;
– податкова накладна, складена платником податку відповідно до п. 208.2 ст. 208 Податкового кодексу України та зареєстрована в ЄРПН.
У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.
Для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України документом, що посвідчує право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, вважається податкова накладна, складена платником за такими операціями та зареєстрована в ЄРПН, зобов’язання за якою включені до податкової декларації відповідного звітного періоду.
Зазначений порядок визначений п. 201.11 та п. 201.12 ст. 201 Податкового кодексу України

Відображення в декларації з ПДВ податкових накладних, які не були включені до податкового кредиту

У разі якщо платник ПДВ не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.
До 29.07.2015 (дата набрання чинності Закону України від 16.07.15 № 643 – VIII) зазначений термін становив 180 календарних днів.
Податкові накладні/розрахунки коригування, які станом на 29.07.2015 року не зареєстровані в ЄРПН, та по яких станом на вказану дату сплинув граничний термін їх реєстрації в ЄРПН (з дати їх складання минуло 180 календарних днів), не можуть бути зареєстровані в ЄРПН після 29.07.2015 року та включені до складу податкового кредиту.
Отже, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних він має право включити таку суму до складу податкового кредиту протягом 365 календарних днів у складі податкової декларації з ПДВ за відповідний звітний період, але не раніше її реєстрації в ЄРПН.
Зазначена норма визначена п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України

Дохід у юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи, якщо основний засіб реалізується з частковою оплатою

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів у грошовій (готівковій або безготівковій) формі.
При продажу основних засобів юридичними особами – платниками єдиного податку дохід визначається як сума коштів, отриманих від продажу таких основних засобів.
Якщо основні засоби продані після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.
Отже, якщо при продажу основного засобу підприємство-платник єдиного податку третьої групи отримує частину договірної вартості проданого основного засобу, то до складу доходу такого платника включається:
– фактично отримана сума коштів на дату її отримання, якщо основний засіб використовувався платником менше року;
– позитивна різниця між отриманою сумою (частиною договірної вартості) та добутком залишкової балансової вартості основного засобу і результатом ділення цієї частини на договірну вартість такого фонду, якщо основний засіб використовувався платником більше року.
Порядок формування доходу платником єдиного податку – юридичною особою визначений п. 292.2 та п. 292.6 ст. 292 ПК Податкового кодексу України.

Неприбуткова організація у разі нецільового використання коштів втрачає статус неприбутковості

У разі недотримання неприбутковою організацією вимог до її функціонування, зокрема, стосовно цільового використання коштів, така неприбуткова організація зобов’язана подати у термін, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток.
Податкове зобов’язання розраховується, виходячи із суми операції нецільового використання коштів.
Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій.
З першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, до 31 грудня податкового (звітного) року неприбуткова організація зобов’язана щоквартально подавати до контролюючого органу квартальну фінансову і податкову звітність (з наростаючим підсумком) з податку на прибуток та сплачувати податок у термін, визначений для квартального періоду.
З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає фінансову і податкову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому ст. 57 ПКУ для неприбуткових організацій – платників податку на прибуток.
Зазначений порядок визначений пп. 133.4.3 ст. 133 Податкового кодексу України.

Підприємець — платник єдиного податку третьої групи при перевищенні в 2015 р. обсягу доходу 1 млн. грн. повинен застосовувати РРО

РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої і третьої груп (фізичні особи — підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн. грн. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 млн. грн. застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим.
Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, що настає за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.
У разі перевищення у січні — вересні 2015 р. обсягу доходу понад 1 млн. грн. при здійсненні господарської діяльності фізична особа — підприємець — платник єдиного податку третьої групи з 01.10.2015 р. зобов’язана застосовувати РРО або перейти на використання винятково безготівкових розрахунків.
Зазначена норма передбачена п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України.

При здійсненні безготівкових розрахунків РРО не застосовується

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО.
Безготівкові розрахунки — це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, внесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів
Отже, у разі проведення розрахунків між суб’єктами господарювання у безготівковій формі, а саме при перерахуванні коштів з розрахункового рахунку суб’єкта господарювання, який отримує товари, роботи (послуги), на розрахунковий рахунок постачальника товару, робіт (послуг) згідно з рахунком-фактурою, договором тощо РРО не застосовується.
Зазначена норма передбачена ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та п. 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.04 № 22.

З аліментів військовий збір не утримується

Сума аліментів розраховується із суми заробітної плати, яка залишається після утримання військового збору, податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються аліменти, що виплачуються відповідно до рішення суду або за добровільним рішенням сторін (за винятком виплати аліментів нерезидентом).
Оскільки дохід у вигляді аліментів, що виплачується платнику податку резидентом, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, то аліменти не є об’єктом оподаткування військовим збором.
Зазначена норма роз’яснена листом ДФС України № 339/4/99-99-19-01-01-13.

Об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств

З 01.01.2015 року об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ Податкового Кодексу України.
Таке коригування в обов’язковому порядку здійснюється тими платниками, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний (податковий) період перевищує 20 мільйонів гривень.
Зазначена норма визначена пп. 134.1.1 статті Податкового кодексу України.

Авансовий внесок з податку на прибуток при виплаті дивідендів

З 1 січня 2015 року змінено порядок сплати авансових внесків при виплаті дивідендів. Новий порядок застосовується з виплат дивідендів у 2015 року за підсумками попередніх років.
Так, авансовий внесок при виплаті дивідендів розраховується не з усієї суми дивідендів, як було раніше, а із суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди.
Зазначене правило застосовується лише у випадку, якщо грошові зобов’язання за відповідний рік погашені.
У разі наявності непогашеного грошового зобов’язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті.
Тобто для визначення суми перевищення дивідендів над об’єктом оподаткування з податку на прибуток необхідно, щоб була подана декларація з податку на прибуток за такий рік та повністю погашені податкові зобов’язання, самостійно нараховані платником у такій декларації.
Порядок оподаткування дивідендів податком на прибуток визначено п. 57.1 Податкового кодексу України.

Акцизний податок з роздрібної торгівлі підакцизними товарами сплачує юридична особа

Платником акцизного податку є особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.
Суб’єктами господарювання є господарські організації – юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.
Суб’єкти господарювання мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи.
Філії не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.
Отже, платником акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами є юридична особа.
Філія такої юридичної особи не може бути зареєстрована як платник акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами.
Порядок сплати акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами визначено ст. 212 Податкового кодексу України.

Чи впливає збільшення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати з 1 вересня 2015 року на граничний розмір доходу, при якому застосовуються податкові соціальні пільги та безпосередньо на розмір податкових соціальних пільг?

Законом України 17 вересня N 704 внесено зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», і з 1 вересня збільшено розмір прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати.
Так, прожитковий мінімум для працездатних осіб та мінімальна заробітна плата з 1 вересня 2015 року у місячному розмірі становлять – 1378 гривень.
Податкова соціальна пільга застосовується до заробітної плати, якщо її розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.
Граничний розмір заробітної плати, що дає право на одержання податкових соціальних пільг розраховується з показника прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня 2015 року.
Тобто, зміна прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати протягом року не впливає на граничний розмір доходу при якому застосовуються податкові соціальні пільги.
Також залишаються у раніше встановленому розмірі і податкові соціальні пільги.

Чи є підприємці загальної системи оподаткування платниками військового збору?

Так, фізичні особи – підприємці «загальної системи» оподаткування є платниками військового збору на загальних підставах.
Такі підприємці за результатами звітного податкового року самостійно розраховують військовий збір в розмірі 1,5 відсотки чистого оподатковуваного доходу, відображають його в річній податковій декларації та сплачують в терміни, передбачені для сплати податку на доходи фізичних осіб за відповідний період.
Першим звітним податковим періодом для нарахування військового збору з доходів підприємців – загальносистемників є 2015 рік.

Чи сплачують підприємці – платники єдиного податку військовий збір?

Податковим кодексом України визначено, що фізичні особи – підприємці, які здійснюють діяльність за спрощеною системою оподаткування, не є платниками військового збору з доходів, отриманих в межах підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування.
Водночас у разі отримання підприємцем доходів, за межами підприємницької діяльності, такі доходи оподатковуються військовим збором на загальних підставах.

Чи змінився розмір мінімального страхового внеску для підприємців?

Законом України від 17 вересня поточного року N 704 внесено зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», і з 1 вересня 2015 року змінено мінімальну заробітну плату.
Мінімальна заробітна плата з 1 вересня 2015 року у місячному розмірі складає 1378 гривень.
Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” визначено, що для підприємців спрощеної системи оподаткування та підприємців, які обрали загальну систему оподаткування, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід..
Мінімальний страховий внесок – це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений на місяць, за який нараховується дохід..
Оскільки з 1 вересня 2015 року збільшено розмір мінімальної заробітної плати, то мінімальний страховий внесок для фізичних осіб – підприємців становить 478 грн. 17 коп.

Опубліковано у Новини Вільнянської ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь