Новини Вільнянської ОДПІ 07.10.2015

Запорізькі платники поповнили бюджети на 4,8 мільярда гривень

За січень-вересень поточного року платники податків Запорізької області направили до бюджетів усіх рівнів 4,8 мільярда гривень. Про це повідомив начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін.
Зокрема, надходження до державного бюджету склали 2,1 мільярда гривень, що на 712 мільйонів гривень більше, ніж минулорічні показники.
– Найбільше платники сплатили податку на додану вартість – майже 782 мільйони гривень, що на 203 мільйони гривень або на 35% більше, ніж за аналогічні показники минулого року. Також надійшло 473 мільйони гривень податку на доходи фізосіб та 382 мільйони гривень податку на прибуток, що на 143 мільйони гривень або майже на 60% перевищує минулорічні показники, – зазначив Олексій Кавилін.
За користування надрами перераховано 114 мільйонів гривень та рентної плати за спеціальне використання води – майже 60 мільйонів гривень. Екологічного податку до державного бюджету надійшло 18 мільйонів гривень, до місцевих бюджетів – 72 мільйони гривень.
Також платники Запорізького регіону направили на потреби армії понад 190 мільйонів гривень.
Понад 2,7 мільярда гривень – саме стільки запорізькі платники спрямували до місцевих бюджетів, що на 751 мільйон гривень або на майже 38% більше, ніж торік. При цьому відсоток виконання плану, затвердженого сесіями місцевих рад, склав 113%.
За 9 місяців надійшло понад 1,4 мільярда гривень податку на доходи фізичних осіб. Рівень відповідного періоду минулого року перевищено на 235 мільйонів гривень або на майже 20%.
Фактичні надходження від плати за землю складають 466 мільйонів гривень. У порівнянні з минулорічними показниками відбулося зростання сплати майже на чверть або на 90 мільйонів гривень. Від суб’єктів малого і середнього підприємництва надходження з єдиного податку складають майже 300 мільйонів гривень, а це на понад 100 мільйонів гривень більше, ніж торік.
Акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів надійшло 268 мільйонів гривень, що більш ніж на 1 мільйон гривень перевищує прогнозні показники.
Крім цього, до місцевих бюджетів перераховано 12 мільйонів гривень транспортного податку. Фактичні надходження податку на нерухомість, відмінне від земельної ділянки, складають 16,2 мільйона гривень, а податку на прибуток підприємства області цього року сплатили до місцевих скарбниць понад 55 мільйонів гривень..

170 платників Запорізького регіону звернулися на сервіс “Пульс”

За 9 місяців поточного року на сервіс “Пульс” надійшло 170 звернень від платників податків і зборів Запорізької області, що на 58 звернень більше, ніж за відповідний період минулого року.
З них: 154 картки закрито у зв’язку з вирішенням питань, про що було повідомлено авторам телефонних дзвінків та ще 16 карток – досі на розгляді.
Тільки за вересень оператори антикорупційного проекту “Пульс” прийняли 29 заяв, які стосувалися Запорізького регіону, що на 21 більше, ніж минулого року. 18 з них також вже закрито, а ще 11 заяв розглядаються.
Нагадаємо, інтерактивний сервіс “Пульс” – інструмент двостороннього зв’язку із громадянами та суб’єктами господарювання, який дає можливість запобігти правопорушенням з боку працівників органів Державної фіскальної служби.
За багатоканальним номером телефону: (044)284-00-07 громадяни та суб’єкти господарювання мають можливість повідомити про неправомірні дії або бездіяльність працівників податкових інспекцій та митниць, про можливі корупційні дії з їхнього боку, оперативно вирішити суперечливі питання, які виникають у процесі адміністрування податків або під час митного оформлення.
Сервіс “Пульс” працює в режимі Call-back. Заявники протягом 1-3 робочих днів отримують інформацію щодо результатів розгляду звернень та вжитих заходів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін розгляду може бути подовжено до 15 днів.

Запорізькі митники обговорили з бізнесом питання визначення митної вартості

Днями відбулась спільна зустріч керівництва Запорізької митниці ДФС та голови комітету митної політики Громадської ради при ГУ ДФС у Запорізькій області з представниками провідних бюджетоформуючих запорізьких підприємств, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, та підприємств, які надають послуги з декларування вантажів митниці.
Перший заступник начальника Запорізької митниці ДФС Галина Омельченко у своєму виступі звернула увагу на норми постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 724 “Про тимчасові заходи щодо формування орієнтовних показників митної вартості товарів, що використовуються у системі управління ризиками при митному оформленні товарів, які ввозяться на митну територію України у митному режимі імпорту (випуску для вільного обігу)”, згідно яких використання єдиних орієнтовних показників митної вартості товарів необхідне лише для аналізу, виявлення та оцінки ризиків щодо заявлення декларантом або уповноваженою ним особою неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів, у тому числі невірному визначенні митної вартості товарів.
– У своїй роботі ми керуємося, перш за все, положеннями Митного кодексу України. Хочу донести до вас позицію Державної фіскальної служби з приводу цієї Постанови: використання зазначених орієнтовних показників митної вартості товарів необхідне лише для аналізу, виявлення та оцінки ризиків недостовірних відомостей про митну вартість товарів. Для митних органів робота системи управління ризиками є лише рекомендацією більш детально проаналізувати документи декларанта, – наголосила Галина Омельченко.
У ході зустрічі представники бізнесу обговорили з митниками проблемні питання, почавши з аналізу проблем, які порушувалися під час останньої зустрічі. За словами самих підприємців, на сьогодні є позитивні зрушення у вирішенні проблемних питань визначення митної вартості завдяки налагодженню партнерських відносин із Запорізькою митницею ДФС.
Присутні платники – суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності та підприємці висловили свої пропозиції щодо функціонування механізмів контролю визначення митної вартості, зокрема, для подальшого удосконалення системи оцінки ризиків.

У Запоріжжі із зони АТО зустріли запорізьких оперативників підрозділу “Фантом”

6 жовтня в Головному управління ДФС у Запорізькій області урочисто нагородили грамотами та нагрудними відзнаками співробітників податкової міліції ГУ ДФС у Запорізькій області, які у складі спецпідрозділу “Фантом” несли службу у зоні проведення АТО.
Вітали оперативників голова Запорізької облдержадміністрації Григорій Самардак, перший заступник голови Запорізької облдержадміністрації Костянтин Бриль, начальник ГУ ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін, перший заступник начальника ГУ ДФС у Запорізькій області Дмитро Кучеров, керівники слідчо-оперативних підрозділів Головного управління ДФС у Запорізькій області.
– Сьогодні наша держава переживає важкі часи. За 24 роки незалежності Україна ще не знала більш важких днів, не мала боєздатної армії і зараз ми докладаємо всі зусилля, аби наші захисники були забезпечені всім необхідним і не боялися захищати свої землі. За останні півтора року ми почали втілювати в життя реформи в усіх сферах. Серед них – передача влади на місця, бюджетна децентралізація, створення потужної та сучасної армії. За шість хвиль мобілізації Запорізька область зробила чималий внесок – це близько 10 тисяч військовослужбовців, багато з яких пішли до лав Української армії добровільно. Вони першими зрозуміли, що загарбників треба зупиняти саме в Донецькій та Луганській областях. І цими хлопцями треба пишатися. Хочу передати вам слова подяки від усіх запоріжців, адже без вашого подвигу безлад міг перекинутися і на нашу землю. Хочу подякувати податківцям, які повернулися з бойової зони з виконаною місією, яка була на них покладена, – зазначив голова Запорізької облдержадміністрації Григорій Самардак.
У свою чергу, перший заступник голови ОДА Костянтин Бриль подякував бійцям спецпідрозділу за вірну службу та привітав їх з поверненням на рідну землю.
– Найголовніше, що всі ви повернулися живими до своїх дружин та дітей. Сьогодні ми нарешті вийшли на шлях стабільності та виходу з кризової ситуації. Проте перед нами стоїть ще багато завдань. Тож честь і хвала вашому подвигу. Поки є такі хлопці, наша держава може не боятися нічого! – заявив Костянтин Бриль.
Зазначимо, що запорізькі податківці відправились у зону антитерористичної операції в середині липня цього року у складі підрозділу “Фантом”, який на добровільних засадах ніс службу у зоні АТО.
Усього до підрозділу увійшли понад 170 офіцерів податкової міліції органів ДФС України. Від Запорізької області виконували оперативні завдання 14 співробітників.
Вітаючи запорізьких податкових міліціонерів, начальник ГУ ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін висловив щирі слова подяки за відвагу у службі в зоні бойових дій.
– Шановні бійці! У першу чергу, радий, що ви живі-здорові і зараз маєте змогу примати заслужені нагороди. Багато можна сказати про ваш героїзм, але я скажу коротко – дякую! Допоки такі чоловіки як ви існують – наша країна незламна. Дякую вам, хлопці! – привітав бійців Олексій Кавилін.
Як зазначив перший заступник начальника ГУ ДФС у Запорізькій області Дмитро Кучеров, основне завдання підрозділу податкової міліції “Фантом” – контроль за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів і товарів через лінію зіткнення в Донецькій і в Луганській областях. Даний підрозділ був відзначений як єдиний, який не відмовився від виконання завдань у “нульовій зоні” – зоні між блокпостами сепаратистських формувань і формуваннями збройних сил України.
– Співробітники податкової міліції виконували завдання на території антитерористичної операції, зокрема, у містах Щастя, Лисичанськ Луганської області та інших. Запорізькі оперативники працювали у двох напрямах: на офіційних переходах, пунктах пропуску, де контролювали вантажошляхи, автомобільні та залізничні переїзди, у складі мобільних груп патрулювали лінію розмежування, – сказав Дмитро Кучеров.

Запорізькі оперативники викрили ухилення від сплати податків на понад 2 млн. грн.

Днями співробітники оперативних підрозділів ГУ ДФС у Запорізькій області виявили факт ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах. У ході роботи було встановлено, що службові особи одного з підприємств обласного центру при здійсненні фінансово-господарської діяльності у будівельній галузі відображали у податковій звітності безтоварні операції з підприємствами з ознаками “фіктивності”.
Внаслідок таких махінацій економічні злочинці намагались приховати від держави понад 2 мільйони гривень податків. У відношенні службових осіб підприємства розпочато кримінальне провадження за ч.3 ст.212 КК України (ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах).
Крім того, минулого тижня податкові оперативники із незаконного обігу вилучили товарно-матеріальних цінностей підакцизної групи на загальну суму понад 155 тисяч гривень.
Всього за минулий тиждень до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості по 6 кримінальних правопорушеннях, у т.ч. 5 – за фактами ухилення від сплати податків (ст.212 КК України) та 1 – за фактом незаконного виготовлення та зберігання підакцизних товарів (ст.204 КК України).

З 1 вересня 2015 року збільшено розмір прожиткового мінімуму
на одну особу в розрахунку на місяць та мінімальну заробітну плату

Законом України 17 вересня 2015 року N 704-VIII внесено зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», зокрема, з 1 вересня 2015 року збільшено розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць та мінімальну заробітну плату.
Прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 вересня 2015 року встановлений у розмірі 1330 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:
– дітей віком до 6 років: з 1 січня 2015 року – 1032 гривні, з 1 вересня – 1167 гривень;
– дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2015 року – 1286 гривень, з 1 вересня – 1455 гривень;
– працездатних осіб: з 1 січня 2015 року – 1218 гривень, з 1 вересня – 1378 гривень;
– осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2015 року – 949 гривень, з 1 вересня – 1074 гривні.
Мінімальна заробітна плата з 1 вересня 2015 року встановлена 1378 гривень (у місячному розмірі) та у погодинному розмірі – 8,29 гривні.

Зміна прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати з 1 вересня 2015 року не впливає на граничний розмір доходу, при якому застосовуються податкові соціальні пільги та на розмір податкових соціальних пільг

Законом України 17 вересня 2015 року N 704-VIII внесено зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», зокрема, з 1 вересня 2015 року змінено розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць та мінімальну заробітну плату.
Прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 вересня 2015 року встановлений у розмірі 1330 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:
– дітей віком до 6 років: з 1 січня 2015 року – 1032 гривні, з 1 вересня – 1167 гривень;
– дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2015 року – 1286 гривень, з 1 вересня – 1455 гривень;
– працездатних осіб: з 1 січня 2015 року – 1218 гривень, з 1 вересня – 1378 гривень;
– осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2015 року – 949 гривень, з 1 вересня – 1074 гривні.
Мінімальна заробітна плата з 1 вересня 2015 року встановлена 1378 гривень (у місячному розмірі) та у погодинному розмірі – 8,29 гривні.
Водночас податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.
При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків у випадку та у розмірі, передбачених підпунктом 169.1.2 пункту 169.1 цієї статті, визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому цього підпункту, та відповідної кількості дітей.
Враховуючи зазначене граничний розмір доходу у вигляді заробітної плати, що дає право на одержання податкових соціальних пільг розраховується з показника прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня 2015 року та становить 1710 грн. на місяць.
Зміна прожиткового мінімуму протягом року не впливає на граничний розмір доходу при якому застосовуються податкові соціальні пільги.
Також залишаються у раніше встановленому розмірі податкові соціальні пільги.
У 2015 році податкові соціальні пільги встановлені у таких сумах:
– по пп. 169.1.1. Податкового кодексу України – для будь-якого платника податку – 609 грн. на місяць – (50% прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць) встановленого законом на 1 січня звітного податкового року);
– по пп. 169.1.2. Податкового кодексу України – для платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, – у розрахунку на кожну таку дитину – 609 грн. на місяць – (50% прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць) встановленого законом на 1 січня звітного податкового року);
– по пп. 169.1.3. Податкового кодексу України – 913 грн. 50 коп. на місяць – (150% суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 ПКУ). Зазначена пільга передбачена для громадян які є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем), опікуном, піклувальником – у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років, утримують дитину-інваліда – у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років та для інших категорій платників;
– по пп.. 169.1.4. Податкового кодексу України – 1218 грн. на місяць – (200% суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 ПКУ). Наприклад, така пільга надається платнику податку, який є учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка у той час працювала в тилу, та інвалідом І і ІІ групи, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та іншим категоріям громадян.
Для оподаткування заробітної плати за ставкою 15 (20) відсотків застосовується граничний розмір, розрахований станом на 1 січня 2015 року

Положеннями статті 167 Податкового кодексу передбачено, що ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.6 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (у 2015 році 12180 грн). Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20 відсотків.

З 1 вересня 2015 року максимальна величина бази нарахування єдиного внеску встановлена у розмірі 23 426 гривень

Положеннями Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» встановлено, що нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. Зокрема, максимальна величина бази нарахування єдиного внеску – це максимальна сума доходу застрахованої особи, що дорівнює сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок. Законом України від 17 вересня 2015 року N 704-VIII внесено зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», зокрема, з 1 вересня 2015 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць встановлений у розмірі 1378 гривень. Тому максимальна величина бази нарахування єдиного внеску, починаючи з вересня 2015 року, становить 23 426 грн. (1378 грн.х17).

Зміна мінімальної заробітної плати протягом року не впливає на граничні норми добових витрат, встановлені на 1 січня звітного року

Податковим кодексом України визначено, що податком на доходи фізичних осіб не оподатковуються добові витрати на відрядження у межах території України, але не більш як 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон – не вище 0,75 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження. Суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів, визначаються окремо Кабінетом Міністрів України. Тобто, граничні норми добових витрат (з метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб), крім витрат на відрядження державних службовців та інших зазначених осіб, розраховуються з показника мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року та становлять у 2015 році: – у межах України – 243,6 грн.; – за кордон – 913,5 грн. Зміна мінімальної заробітної плати протягом року не впливає на граничні норми добових витрат, які були встановлені на 1 січня звітного року.

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку зобов’язані мати первинні документи на закупівлю товарів, які використовуються у господарській діяльності

Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених первинними документами.
Зазначена норма передбачена статтею 44 Податкового кодексу України і є загальною для платників всіх систем оподаткування, в тому числі платників, які застосовують спрощену систему оподаткування.
Тобто фізичним особам – підприємцям, в тому числі платникам єдиного податку необхідно мати первинні документи на закупівлю товарів, які використовуються у господарській діяльності та забезпечити зберігання вищезазначених документів не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи.

Фізична особа – підприємець – платник єдиного податку не сплачує військовий збір з доходів, отриманих в межах підприємницької діяльності

Положеннями Податкового кодексу України визначено, що фізичні особи – підприємці, які здійснюють діяльність за спрощеною системою оподаткування, не є платниками військового збору з доходів, отриманих в межах підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування.
Водночас у разі отримання фізичною особою – підприємцем доходів, за межами підприємницької діяльності, такі доходи оподатковуються військовим збором на загальних підставах. Також суб’єкти господарювання та/або самозайняті особи, які виплачують доходи фізичним особам, які є об’єктом оподаткування військовим збором, є податковими агентами щодо таких доходів та зобов’язані утримувати та перераховувати військовий збір в порядку, визначеному законодавством.

Фізичні особи – підприємці загальної системи оподаткування є платниками військового збору

Фізичні особи – підприємці «загальної системи» оподаткування є платниками військового збору на загальних підставах.
Зазначені платники за результатами звітного податкового року самостійно розраховують військовий збір в розмірі 1,5 відсотки чистого оподатковуваного доходу, відображають в річній податковій декларації та сплачують в терміни, передбачені для сплати податку на доходи фізичних осіб за відповідний період. Першим звітним податковим періодом для нарахування військового збору з доходів фізичних осіб – підприємців є 2015 рік.

У разі відсутності у фізичної особи – підприємця платника єдиного податку протягом робочого дня підприємницьких доходів, книга обліку доходів не заповнюється

Порядок ведення книги обліку доходів платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, та Порядок ведення книги обліку доходів і витрат платників єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, затверджені наказом Міністерства фінансів України 19.06.2015 № 579.
Відповідно до вимог названих Порядків, фізичні особи – підприємці платники єдиного податку першої – третьої груп відображають фактично отриману суму доходу та фактично понесених витрат від провадження діяльності.
Записи в книгах обліку доходів або книгах обліку доходів і витрат виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід.
Тобто, якщо фізична особа – підприємець платник єдиного податку протягом робочого дня не отримувала дохід, то заповнювати книгу обліку доходів або книгу обліку доходів і витрат не потрібно.

У податковій декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця зазначається найбільша чисельність працівників за будь-який місяць звітного періоду

Якщо кількість осіб, які перебувають з платниками єдиного податку другої або третьої груп у трудових відносинах, кожного місяця кварталу була різною та враховуючи, що для таких платників єдиного податку однією з основних умов перебування на спрощеній системі оподаткування є неперевищення 10-ти осіб або необмеженої кількості осіб відповідно, то у полі «Фактична чисельність працівників у звітному періоді» податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця зазначається найбільша чисельність працівників за будь-який місяць податкового (звітного) періоду.

Кабінетом Міністрів України затверджений перелік держав, операції з контрагентами яких визнаються контрольованими

Згідно з положеннями Податкового кодексу України для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об’єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Операції з контрагентом, зареєстрованим у державі (на території), включеній до зазначеного переліку, визнаються контрольованими з дати включення держави (території) до такого переліку.
На виконання зазначеної норми Податкового кодексу, Кабінет Міністрів України розпорядженням від 16 вересня 2015 р. N 977-р затвердив перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України. Зазначений документ набув чинності 16 вересня 2015 року.

Платникам єдиного соціального внеску

Законом України від 17 вересня 2015 року N 704-VIII внесено зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», зокрема, з 1 вересня 2015 року змінено розмір прожиткового мінімуму та мінімальну заробітну плату. Мінімальна заробітна плата з 1 вересня 2015 року встановлена 1378 гривень (у місячному розмірі) та у погодинному розмірі – 8,29 гривні.
Положеннями Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” визначено, якщо база нарахування єдиного внеску (крім винагороди за цивільно-правовими договорами) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника.
Враховуючи вищенаведене, платники єдиного внеску, у яких база нарахування єдиного внеску (крім винагороди за цивільно-правовими договорами) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, із заробітної плати вересня 2015 року розраховують суму єдиного внеску виходячи з мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 вересня 2015 року (1378 грн.) та відповідної ставки єдиного внеску.

З 1 вересня 2015 року мінімальний страховий внесок для фізичних осіб – підприємців розраховується з мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 вересня 2015 року

Законом України від 17 вересня 2015 року N 704-VIII внесено зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», зокрема, з 1 вересня 2015 року змінено розмір прожиткового мінімуму та мінімальну заробітну плату. Мінімальна заробітна плата з 1 вересня 2015 року встановлена 1378 гривень (у місячному розмірі) та у погодинному розмірі – 8,29 гривні.
Положеннями Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” визначено, що для фізичних осіб – підприємців спрощеної системи оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Для фізичних осіб – підприємців, які обрали загальну систему оподаткування, сума єдиного внеску також не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
Мінімальний страховий внесок – це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця. Єдиний внесок для фізичних осіб – підприємців встановлюється у розмірі 34,7 відсотка бази нарахування єдиного внеску.
Тобто з 1 вересня 2015 року мінімальний страховий внесок для фізичних осіб – підприємців розраховується з мінімальної заробітної плати, встановленої саме на вказану дату: 1378 грн. Х 34,7 = 478,17 грн.

З 1 вересня 2015 року пенсії, призначені учасникам бойових дій у період Другої світової війни, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність статті 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” не оподатковуються податком на доходи незалежно від їх розміру

1 вересня 2015 року набув чинності Закон України «Про внесення зміни до статті 164 Податкового кодексу України щодо оподаткування пенсій інвалідів війни та деяких інших категорій осіб».
Названим Законом внесені зміни до положень Податкового кодексу України щодо оподаткування пенсій та щомісячного довічного грошового утримання, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2015 році – 3654 грн.).
Зокрема, зазначена норма Податкового кодексу, починаючи з 1 вересня цього року не застосовується до пенсій, призначених учасникам бойових дій у період Другої світової війни, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність статті 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

Дані в паспорті замість картки – в будь-якому органі ДФС

Відповідно до пункту 70.10 статті 70 Податкового кодексу України контролюючим органом на прохання фізичної особи – платника податків до паспорту можуть бути внесені (сьома, восьма або дев’ята сторінки) дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру.
Підтвердженням достовірності реєстраційного номера облікової картки платника податків є документ, що засвідчує реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі, або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків, внесені будь-яким органом ДФС до паспорта громадянина України за формою встановленою Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків.

Якщо після постачання товарів змінюється їх вартість, а покупець втратив статус платника ПДВ, чи складається постачальником розрахунок коригування до податкової накладної?

Відповідно до п. 192.1 ст.192 Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу – платнику податку, підлягає реєстрації в ЄРПН:
-постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
– отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
При цьому постачальник товарів/послуг має право зменшити суму податкових зобов’язань за таким розрахунком коригування після його реєстрації в ЄРПН.
Отже, якщо після постачання товарів покупець втрачає статус платника ПДВ, така особа втрачає право на коригування податкового кредиту, сформованого в період його реєстрації платником податку, а тому відсутні підстави для складання розрахунку коригування на такого покупця.
У випадку, якщо після анулювання реєстрації покупця як платника ПДВ відбувається збільшення суми компенсації вартості поставлених товарів/послуг, то постачальник на дату такого збільшення складає нову податкову накладну на суму такого збільшення, в якій у графі ”Код отримувача” проставляє умовний Індивідуальний податковий номер покупця ”100000000000”, в графі «Особа (платник податку) – продавець» зазначається «Неплатник».

Які документи є підставою для нарахування податкового кредиту, крім податкових накладних?

Відповідно до п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, зокрема, є:
а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;
б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку);
в) бухгалтерська довідка, складена відповідно до п. 36 підрозд. 2 розд. XX ПКУ;
г) податкова накладна, складена платником податку відповідно до п. 208.2 ст. 208 ПКУ та зареєстрована в ЄРПН.
Платник податку веде реєстр документів, зазначених у підпунктах «а» – «в» п. 201.11 ст. 201 ПКУ.
У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.
Для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України документом, що посвідчує право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, вважається податкова накладна, складена платником за такими операціями та зареєстрована в ЄРПН зобов’язання за якою включені до податкової декларації відповідного звітного періоду.

Податкова накладна не була включена до податкового кредиту, яким чином її відобразити в наступних періодах?

Відповідно до п. 198.6 ст. 196 Податкового кодексу України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.
До 29.07.2015 (дата набрання чинності Закону України від 16.07.15 № 643 – VIII зазначений термін становив 180 календарних днів.
Податкові накладні/розрахунки коригування, які станом на 29.07.2015 року не зареєстровані в ЄРПН, та по яких станом на вказану дату сплинув граничний термін їх реєстрації в ЄРПН (з дати їх складання минуло 180 календарних днів), не можуть бути зареєстровані в ЄРПН після 29.07.2015 року та включені до складу податкового кредиту.
Отже, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних він має право включити таку суму до складу податкового кредиту протягом 365 календарних днів у складі податкової декларації з ПДВ за відповідний звітний період, але не раніше її реєстрації в ЄРПН.

Як відображаються суми штрафів та пені у разі неналежного виконання договору при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток?

Згідно з пп. 134.1.1 ст. 134 Податкового кодексу України об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ.
Розділом ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці по штрафах, пені, неустойці.
Одержані штрафи, пені, неустойки відповідно до п. 3.10 розд. ІІІ Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджених наказом МФУ від 28.03.13 № 433, відображаються у складі інших операційних доходів.
Визнані штрафи, пеня, неустойка включаються до інших операційних витрат (п. 20 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом МФУ від 31.12.1999 № 318).
Отже, доходи у вигляді, одержаних штрафів, пені, неустойки за невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання та понесені витрати у вигляді визнаних платником податку штрафів, пені, неустойки приймають участь при визначенні фінансового результату до оподаткування відповідно до правил бухгалтерського обліку без подальшого його коригування на такі доходи та витрати.

Як відображається дохід у юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи, якщо основний засіб реалізується з частковою оплатою?

Відповідно до п. 292.6 ст. 292 Податкового кодексу України датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів у грошовій (готівковій або безготівковій) формі.
Пунктом 292.2 ст. 292 ПКУ визначено, що при продажу основних засобів юридичними особами – платниками єдиного податку дохід визначається як сума коштів, отриманих від продажу таких основних засобів.
Якщо основні засоби продані після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.
Сума залишкової балансової вартості на день продажу розраховується відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом МФУ від 27.04.2000 № 92.
Отже, якщо при продажу основного засобу платник єдиного податку третьої групи у звітному періоді отримує частину договірної вартості проданого основного засобу, то до складу доходу такого платника включається:
– фактично отримана сума коштів на дату її отримання, якщо основний засіб використовувався платником менше року;
– позитивна різниця між отриманою сумою (частиною договірної вартості) та добутком залишкової балансової вартості основного засобу і результатом ділення цієї частини на договірну вартість такого фонду, якщо основний засіб використовувався платником більше року.

Чи може юридична особа – платник єдиного податку третьої групи при проведенні розрахунків за товари надавати чи отримувати вексель?

Пунктом 291.6 ст. 291 Податкового кодексу України встановлено, що платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).
Статтею 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» від 05.04.01 № 2374-III (зі змінами та доповненнями) передбачено, що видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, за виключенням фінансових банківських векселів, векселів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та фінансових казначейських векселів.
Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов’язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов’язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов’язання щодо платежу за векселем.

У разі отримання/видачі юридичною собою – платником єдиного податку векселя, зобов’язання щодо договору поставки/купівлі товарів (робіт, послуг) погашаються не в грошовій формі.
Отже юридична особа – платник єдиного податку третьої групи не може отримувати/надавати вексель для оформлення грошового боргу за поставлені/придбані ним товари (виконані роботи, послуги).

Які наслідки виникають у разі нецільового використання коштів неприбутковою організацією?

Підпунктом 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України встановлено, що у разі недотримання неприбутковою організацією вимог до їх функціонування, зокрема, стосовно цільового використання коштів, така неприбуткова організація зобов’язана подати у термін, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток.
Податкове зобов’язання розраховується, виходячи із суми операції нецільового використання коштів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій.
З першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, до 31 грудня податкового (звітного) року неприбуткова організація зобов’язана щоквартально подавати до контролюючого органу квартальну фінансову і податкову звітність (з наростаючим підсумком) з податку на прибуток та сплачувати податок у термін, визначений для квартального періоду.
З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає фінансову і податкову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому ст. 57 ПКУ для неприбуткових організацій – платників податку на прибуток.

Юридична особа – платник єдиного податку третьої групи реалізувала основні засоби за ціною нижчою ніж оціночна вартість. Які податкові наслідки такої операції?

Згідно з п. 292.2 ст. 292 Податкового кодексу України при продажу основних засобів юридичними особами – платниками єдиного податку дохід визначається як сума коштів, отриманих від продажу таких основних засобів.
Якщо основні засоби продані після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.
Отже, доходом від продажу основних засобів є сума коштів, отримана від продажу таких основних засобів, яка визначається згідно з договором про продаж основних засобів.
Для юридичних осіб – платників єдиного податку нормами ПКУ не передбачено обов’язкової умови щодо продажу основних засобів за ціною не нижче їх оціночної вартості.

Опубліковано у Новини Вільнянської ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь