Новини Вільнянської ОДПІ ха 16092015

У Запорізькому регіоні з початку року в Акредитованому центрі сертифікації ключів цифрового підпису та його відділеннях запорізькі платники отримали 24,2 тисячі ключів електронного цифрового підпису. Тільки за минулий місяць їх видано півтори тисячі та за два тижні вересня цього року 276 запоріжців вже отримали 870 сертифікатів.

Найактивніше послугами Центру користуються підприємці – фізичні особи та громадяни області.
– Запорізькі платники активно переходять на електронну звітність, і про це свідчать цьогорічні показники звітності. Так, протягом поточного року до ДФС області надійшло понад 117 тисяч звітів, з них понад 55 тисяч – в електронному вигляді, що становить понад 47% від усіх звітів, – наголошує начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін.
У Запорізькій області бізнес та громадськість користуються можливістю безкоштовно отримувати посилені сертифікати електронного цифрового підпису в 5 відділеннях Акредитованого центру сертифікації ключів ДФС.

Запорізьке підприємство продавало промислове обладнання неіснуючим клієнтам

Службові особи одного з запорізьких підприємств здійснювали оптову торгівлю різноманітним промисловим обладнанням та запчастинами до нього.Кожен раз, коли посадовці подавали податкову звітність до інспекції, вони вносили господарські операції з “фіктивними” суб’єктами господарювання. Таким чином їм вдалося ухилились від сплати податків на суму 1,7 млн. гривень. За цим фактом слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Запорізькій області розпочато кримінальне провадження за ч.1 ст.212 КК України (ухилення від сплати податків). Усього за минулий тиждень до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості по 3 кримінальним правопорушенням за ухилення від сплати податків, у т.ч. 1 – за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах (ч.3 ст.212 КК України).Крім цього, минулого тижня співробітники оперативних підрозділів викрили 2 “підпільні” цехи з незаконного виготовлення фальсифікованих алкогольних напоїв. Із незаконного обігу вилучено товарно-матеріальних цінностей підакцизної групи на загальну суму 630 тис. гривень.

Запорізьким платникам надано понад 95 тисяч адмінпослуг

З початку року фахівці територіальних органів ДФС Запорізької області надали 95,6 тисячі адміністративних послуг, що на 4,1 тисячі більше, ніж за аналогічний період минулого року. Тільки за серпень платники отримали 12,7 тисячі послуг, що на 2,8 тисячі більше, ніж за серпень попереднього року. Найбільшим попитом користуються видача довідок, отримання індивідуального податкового номеру, реєстрація касової техніки та інші.Більшість послуг представники бізнесу та громадяни отримали у Центрах обслуговування платників – понад 91 тисячу. На сьогодні в Запорізькій області працюють 27 ЦОПів на базі територіальних органів ГУ ДФС у Запорізькій області.Поряд із сервісним обслуговуванням на місцях платники користуються електронними сервісами за допомогою веб-порталу ДФС України у відповідних розділах. І їхній перелік постійно зростає. Наприклад, нагадаємо, з 1 вересня впроваджено новий електронний сервіс “Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису”.

З 15 вересня 2015 року змінюються рахунки для сплати єдиного внеску
У зв’язку з проведенням реорганізації територіальних органів Міндоходів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів ДФС утворені нові органи ДФС.З 15 вересня 2015 року вступають в дію небюджетні рахунки 3719, відкриті на імʼя органів Державної фіскальної служби України для сплати коштів єдиного внеску та фінансових санкцій.

Мінюстом зареєстровані накази Мінфіну.

На сайті Мінюсту обнародувана інформація про реєстрацію наказів Мінфіну:«Про затвердження форми Податкової декларації по рентній платі» від 17.08.2015 р. № 719;«Про затвердження форми Податкової декларації екологічного податку» від 17.08.2015 р. № 715.

З вересня 2015 року застосовується нова форма декларації збору у вигляді цільової надбавки на природний газ

Нова форма декларації збору у вигляді цільової надбавки на природний газ, затверджена наказом Мінфіну від 05.08.2015 р. № 654, згідно п. 46.6 НКУ, уперше застосовується, починаючи зі звіту за вересень 2015 року.За серпень 2015 року платники звітують за формою Податкової декларації збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ, затвердженою наказом ДПАУ від 24.12.2010 р. № 1017.(Лист ДФСУ від 07.09.2015 р. № 33074/7/99-99-15-04-01-17)

Операції з постачання на митній території України лікарських засобів ДФС оподатковуються за ставкою ПДВ 7 %.

Операції з постачання на митній території України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, оподатковуються за ставкою ПДВ 7 %. При цьому база оподаткування ПДВ для таких операцій визначається виходячи з договірної(контрактної) вартості лікарського засобу(крім наркотичних, психотропних лікарських засобів, прекурсорів та медичних газів), розрахованої з урахуванням загальнодержавних податків і зборів(у тому числі додаткового імпортного збору) та встановлених постачальницько-збутових і граничних торговельних(роздрібних) надбавок. (Лист ДФСУ від 03.07.2015 N 13835/6/99-99-19-03-02-15).

Як неприбуткова установа (організація), що втратила рішення про внесення її до Реєстру неприбуткових установ та організацій, може отримати копію (дублікат) такого рішення?

Відповідно до п.133.4 ст.133 Податкового кодексу України не є платниками податку неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом. Неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація, що одночасно відповідає вимогам, встановленим у п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, зокрема внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій. Згідно з п. 34 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ до затвердження Кабінетом Міністрів України Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру діє Положення про Реєстр неприбуткових установ та організацій, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.01.2013 № 37 (далі – Положення № 37).Відповідно до п. 4 розд. ІІ Положення про Реєстр неприбуткових установ та організацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.01.2013 № 37 (далі – Положення), за результатами розгляду заяви, установчих документів контролюючим територіальним органом нижчого рівня за місцезнаходженням неприбуткової установи та організації приймається рішення про внесення, повторне внесення неприбуткової установи або організації до Реєстру неприбуткових організацій та установ. Рішення за формою згідно з додатком 2 до Положення готується у двох примірниках – перший надається неприбутковій установі або організації, а другий залишається в контролюючому територіальному органі нижчого рівня.Отже, якщо неприбуткова установа (організація) втратила рішення про внесення її до Реєстру неприбуткових установ та організацій, то копія (дублікат) такого рішення видається контролюючим органом за місцезнаходженням установи (організації) на її звернення в письмовому вигляді.

Чи може суб’єкт господарювання, у якого діюча ліцензія на роздрібну торгівлю, повернути постачальнику, раніше придбані у нього алкогольні напої (тютюнові вироби), якщо можливість повернення передбачена (або не передбачена) договором, та чи потрібна для такої операції ліцензія на оптову торгівлю?

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту,імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим плодовим,спиртом-сирцем виноградним, спиртом сирцем-плодовим, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, забезпечення їх високої якості та захисту здоров’я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів на території України визначені Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481).Законом № 481 встановлено обов’язкові вимоги при здійсненні реалізації алкогольних напоїв. Питання повернення продукції постачальникові цим законом не регулюється.Статтями 236 та 268 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV зі змінами і доповненнями (далі – ГКУ) визначено порядок повернення продукції постачальнику. Відповідно до ст. 265 ГКУ умови поставки та повернення товарів регулюються договором поставки, укладеним між постачальником та покупцем.

За яких обставин може бути застосовано адміністративний арешт майна платника податків?

Відповідно до п.94.1 ст.94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі – арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов’язків, визначених законом. Згідно з п.94.2 ст.94 ПКУ арешт майна може бути застосовано, якщо з’ясовується одна з таких обставин:платник податків порушує правила відчуження майна,що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг,виїжджає за кордон;платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку,крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов’язковою відповідно до ПКУ, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

ПОДАТКОВИЙ КОНТРОЛЬ

Які умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок?

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених ПКУ, та за умови пред’явлення або надіслання у випадках, визначених ПКУ, таких документів:направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – платника податку, який перевіряється) або об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці – адреса об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені ПКУ, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу;службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред’явлення або ненадіслання у випадках, визначених ПКУ, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред’явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених п. 81.1 ст. 81 ПКУ, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п’ятому п. 81.1 ст. 81 ПКУ, не дозволяється. При пред’явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.Згідно з п. 81.2 ст. 81 ПКУ у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.Пунктом 81.3 ст. 81 ПКУ встановлено, що під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених ПКУ.Керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи – платники податків під час перевірки, що проводиться контролюючими органами, зобов’язані виконувати вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів про оподаткування і підписати акт (довідку) про проведення перевірки та мають право надати заперечення на цей акт (довідку).При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу не мають права вимагати у платника податків отримувати витяг із відповідного реєстру про взяття такого платника податків на облік відповідно до вимог ПКУ.

Який порядок оформлення результатів документальної невиїзної перевірки?

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені ПКУ, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов’язаний його підписати.Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого ПКУ (з урахуванням його продовження).У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов’язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені ПКУ.Згідно із п. 86.4 ст. 86 ПКУ акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п’яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, – протягом 10 робочих днів). Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки після його реєстрації вручається особисто платнику податків чи його законним представникам або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення.У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) перевірки посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки не звільняє такого платника податків від обов’язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов’язання. Заперечення по акту перевірки розглядаються у порядку і строки, передбачені п. 86.7 ст. 86 ПКУ. Податкове повідомлення-рішення приймається у порядку і строки, передбачені п. 86.8 ст.86 ПКУ. Відповідно до п. 86.7 ст. 86 ПКУ у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п’яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п’яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв’язку з необхідністю з’ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному ст.58 ПКУ для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях. У разі якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, контролюючий орган зобов’язаний повідомити такого платника податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду.

Як оформлюються результати документальної планової перевірки?

Відповідно до п.86.1 ст.86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені ПКУ, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов’язаний його підписати. Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого ПКУ (з урахуванням його продовження). У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов’язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені ПКУ. Згідно з п.86.3 ст.86 ПКУ акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено ст.ст. 77, 78 ПКУ, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п’яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, – протягом 10 робочих днів). У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати виїзної планової чи позапланової документальної перевірки у день його підписання або відмови від підписання вручається або надсилається платнику податків чи його законному представнику. Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов’язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов’язання. У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта або довідки про результати перевірки або неможливості його вручення та підписання у зв’язку з відсутністю платника податків або його законних представників за місцезнаходженням такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному ст.58 ПКУ для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених у цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт. Пунктом 86.7 ст.86 ПКУ встановлено, що у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п’яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п’яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв’язку з необхідністю з’ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному ст.58 ПКУ для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях. У разі якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, контролюючий орган зобов’язаний повідомити такого платника податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду.

Як здійснюється подання та розгляд заперечень до акта перевірки (документальної планової або позапланової, виїзної або невиїзної, фактичної), у разі незгоди із висновками, фактами, даними, викладеними в акті перевірки?

Відповідно до п.86.7 ст.86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п’яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п’яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв’язку з необхідністю з’ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному ст.58 ПКУ для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях. У разі якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, контролюючий орган зобов’язаний повідомити такого платника податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду. Участь керівника відповідного контролюючого органу (або уповноваженого ним представника) у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов’язковою. Такі заперечення є невід’ємною частиною акта (довідки) перевірки. Рішення про визначення грошових зобов’язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення. Контролюючим та іншим державним органам забороняється використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складення акта перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслано (не вручено) платнику податків або воно вважається відкликаним відповідно до ст.60 ПКУ.

Опубліковано у Новини Вільнянської ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь