Новини Вільнянської ОДПІ за 10092015

Змінено вартісний критерій віднесення матеріальних активів до основних засобів.

Законом про зниження податкового тиску від 17.07.2015 р. № 655 – VIII збільшений вартісний критерій віднесення матеріальних активів до основних засобів з 2500 до 6000 грн.
Закон набув чинності 1 вересня 2015 року.

Новації в оподаткуванні пенсій

З 1 вересня 2015 року не обкладаються податком на доходи фізичних осіб, а отже і військовим збором, суми пенсій, що перевищують три мінімальні заробітні плати, призначені учасникам бойових дій в період Другої світової війни, інвалідам війни і особам, на яких поширюється ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту» від 22.10.93 р. № 3551 – XII.
Це передбачено Законом України «Про внесення зміни в статтю 164 Податкового кодексу України відносно оподаткування пенсій інвалідів війни і деяких інших категорій осіб» від 17.07.2015 р. № 653 – VIII, який набув чинності 01.09.2015 р.
Такі зміни передбачені Законом про зниження податкового тиску від 17.07.2015 р. № 655 – VIII, який набув чинності 1 вересня 2015 року.

Консультації по індивідуальних запитах підприємств і далі надають органи ГФСУ

Консультації по індивідуальних запитах підприємств і далі надають органи ГФСУ
При цьому внесені зміни в процедуру надання таких консультацій.
Так, згідно із Законом № 655-VIII передбачене обов’язкове розміщення на сайті органу, що надав консультацію, впродовж 10 календарних днів після дня їх надання без вказівки найменування (прізвища, імені, по батькові) платника податків і його податкової адреси.
Крім того, платники податків повинні отримувати не узагальнену відповідь на свій запит, а обгрунтований, з чіткими відповідями на кожне з питань, викладених в запиті до податкового органу.

Змінено терміни подання податкової звітності поштою

Платники податків, які звітують поштою, тепер можуть подавати звітність не пізніше, ніж за п’ять днів до закінчення граничного терміну представлення податкової декларації. Відповідні зміни, передбачені Законом про зниження податкового тиску від 17.07.2015 р. № 655-VIII, набули чинності з 1 вересня 2015 року.

Підвищено мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої

Кабмін вніс зміни у постанову № 957, якими, зокрема, передбачено підвищення мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на:
• горілку і лікеро-горілчані вироби;
• віскі;
• ром і інші спиртові дистиляти і спиртні напої, отримані шляхом перегонки зброджених продуктів з цукрової тростини;
• джин і ялівцеву настоянку;
• інші зброджені напої, суміші зі зброджених напоїв і суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями;
• коньяк і бренді;
• вина.
Тобто згідно зі змінами підвищуються розміри мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв.
Зокрема, з 1 вересня мінімальна оптова ціна на горілку і лікеро-горілчані вироби за 1 літр 100-процентного спирту виросте до 175,96 гривен. Мінімальна роздрібна ціна на горілку і лікеро-горілчані вироби за 1 літр 100-процентного спирту виросте до 274,5 гривен.
Постанова Кабміну «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 р. № 957» від 17.06.2015 р. № 426 набуло чинності 1 вересня 2015 року.

На три місяці звільняються від пені платники податків при самостійному нарахуванні суми грошового зобов’язання, а також у разі внесення змін до податкової звітності в результаті самостійного виявлення помилок.

Так, пеня при самостійному нарахуванні суми грошового зобов’язання нараховуватиметься після 90 днів, що настають за останнім днем граничного терміну сплати грошового зобов’язання.
Якщо ж платник податків самостійно виправляє помилки в звітності впродовж 90 календарних днів, що настають за останнім днем граничного терміну сплати грошового зобов’язання, пеня не нараховується.
Такі зміни внесені в ст. 129 НКУ відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України відносно зменшення податкового тиску на платників податків» від 17.07.2015 р. № 655 – VIII, який набув чинності 1 вересня 2015 року.

Громадська організація має право вести підприємницьку діяльність і отримувати дохід від неї

Громадська організація має право вести підприємницьку діяльність і отримувати дохід від неї.
Проте такий дохід не може бути розподілений між засновниками і членами громадської організації і має бути спрямований виключно на досягнення мети громадської організації.
Якщо непідприємницька організація є громадським об’єднанням, створеним з урахуванням вимог Закону № 4572, така організація може скористатися правом для отримання статусу неприбуткової організації згідно з положеннями пп. 133.1.1 НКУ за умови, що метою її діяльності не може бути отримання і розподіл прибутку серед засновників, членів органів управління, інших пов’язаних з ними осіб, а також серед працівників таких організацій. (Лист ДФС України від 10.08.2015 р. № 16782/6/99-99-19-02-02-15).

Нарахування та сплата ЄСВ

Якщо профспілкова організація здійснює виплати незвільненим головам профспілкових організацій і іншим особам, які обіймають виборні профспілкові посади, тобто не знаходяться у трудових відносинах з підприємством (є позаштатними), ЄСВ на вказані виплати не нараховується і не утримується.
При цьому, якщо профспілкова організація платить своїм працівникам заробітну плату або здійснює виплату фізичним особам винагороду за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами, така організація нараховує і утримує ЄСВ на загальних підставах.
(Лист ДФС України від 12.08.2015 р. № 17042/6/99-99-17-03-03-15).

Про особливості перерахування зайво зарахованих коштів з електронного рахунку платника
У рамках системи електронного адміністрування податку на додану вартість (далі – СЕА) для платників податку передбачено механізм повернення суми коштів з електронного рахунку платника, відкритого в Казначействі для роботи в СЕА (далі – електронний рахунок), до бюджету чи на його поточний рахунок.
Цей механізм не розповсюджується на додатковий електронний рахунок, відкритий для сільськогосподарських підприємств, що обрали спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Податкового кодексу України.
Так, відповідно до підпункту 2001.6. статті 2001 Податкового кодексу України у разі, якщо на дату подання податкової декларації з податку на додану вартість сума коштів на електронному рахунку платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої декларації (далі – зайво зараховані кошти), платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової декларації заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню:
а) або до бюджету в рахунок сплати податкових зобов’язань з податку;
б) або на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов’язань з податку.
При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов’язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у такому звітному періоді (п. 200¹.5 ст.200 Податкового кодексу України).
Більш детальні роз’яснення, щодо особливостей перерахування до бюджету чи на поточний рахунок платника податку зайво зарахованих коштів на електронний рахунок та, зокрема, щодо особливостей сплати податкових зобов’язань з ПДВ, визначених у податкових деклараціях з ПДВ за звітні періоди лютий – травень 2015 року, що подані із запізненням, Державною фіскальною службою України надано у листі від 26.08.2015 № 31730/7/99-99-19-03-02-17.

Щодо ведення обліку доходів та витрат фізичних осіб підприємців – платників єдиного податку
Платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які не є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів, такий порядок передбачено п.п. 296.1.1 п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями.
Форма книги обліку доходів, порядок її ведення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Для реєстрації книги обліку доходів такі платники єдиного податку подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник книги, у разі обрання способу ведення книги у паперовому вигляді.
Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів та витрат за формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Для реєстрації книги обліку доходів такі платники єдиного податку подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник книги (п.п. 296.1.2 п. 296.1 ст. 296 ПКУ).
Форми книги обліку доходів, книги обліку доходів і витрат та порядки їх ведення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 579

Про Реєстр неприбуткових установ та організацій
Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру встановлює Кабінет Міністрів України. Такі норми передбачено підпунктом 133.4.5 пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України.
Підпунктом 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України визначено, що до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України і не є платниками податку, зокрема, можуть бути віднесені:
бюджетні установи;
громадські об’єднання, політичні партії, творчі спілки, релігійні організації, благодійні організації, пенсійні фонди;
спілки, асоціації та інші об’єднання юридичних осіб;
житлово-будівельні кооперативи (з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому відповідно до закону здійснено прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку і такий житловий будинок споруджувався або придбавався житлово-будівельним (житловим) кооперативом), дачні (дачно-будівельні), садівничі та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства);
об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників жилих будинків;
професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, а також організації роботодавців та їх об’єднання;
сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, кооперативні об’єднання сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів;
інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України.
Слід зазначити, що згідно з п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:
утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб;
установчі документи якої передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення);
внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України).
Зауважимо, що наведений вище перелік та критерії з отримання статусу неприбутковості викладено в новій редакції Податкового кодексу України, з урахуванням доповнень, внесених Законом України від 17 липня 2015 року № 652-VIII „Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій”, який набрав чинності 13 серпня 2015 року.

Порядок проведення зустрічних звірок
Постановою КМУ від 22.07.2015 №526 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1232 “Про затвердження Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок” .
Зокрема, в пункт 2 внесено зміни, якими визначено, що для проведення зустрічних звірок відбираються суб’єкти господарювання, стосовно яких виникають сумніви та/або необхідність дослідження факту здійснення таких операцій, їх виду, обсягу і якості, розрахунків, що здійснювалися між суб’єктами, реальності та повноти відображення в обліку платників податків таких операцій.
Також пункт 7 доповнено абзацом, яким встановлюється, що у разі виявлення фактів, які не дають змогу провести зустрічну звірку суб’єкта господарювання, контролюючий орган складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб’єкта господарювання.

Оподаткування податком на доходи фізичних осіб

Який порядок проведення перерахунку сум доходів та наданих податкових соціальних пільг?
Порядок проведення перерахунку сум доходів та наданих податкових соціальних пільг встановлений п. 169.4 ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ якщо платник податку отримує доходи у вигляді заробітної плати за період її збереження згідно із законодавством, у тому числі за час відпустки або перебування платника податку на лікарняному, то з метою визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги, та в інших випадках їх оподаткування, такі доходи (їх частина) відносяться до відповідних податкових періодів їх нарахування.
Згідно із пп. 169.4.2 п. 169.4 ст. 169 ПКУ роботодавець платника податку зобов’язаний здійснити, у тому числі за місцем застосування податкової соціальної пільги, з урахуванням положень абзацу другого пункту 167.1 статті 167 ПКУ (застосування розміру ставки), перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а також суми наданої податкової соціальної пільги:
– за наслідками кожного звітного податкового року під час нарахування заробітної плати за останній місяць звітного року;
– під час проведення розрахунку за останній місяць застосування податкової соціальної пільги у разі зміни місця її застосування за самостійним рішенням платника податку або у випадках, визначених пп. 169.2.3 п.169.2 ст.169 ПКУ (обмеження щодо застосування ПСП);
– під час проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з таким роботодавцем.
Відповідно до пп. 169.4.3 п. 169.4 ст. 169 ПКУ роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги.
Згідно із пп. 169.4.4 п. 169.4 ст. 169 ПКУ якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає недоплата утриманого податку, то сума такої недоплати стягується роботодавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а в разі недостатності суми такого доходу – за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми такої недоплати.
Якщо внаслідок проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з роботодавцем, виникає сума недоплати, що перевищує суму оподатковуваного доходу платника податку за останній звітний період, то непогашена частина такої недоплати включається платником податку до складу податкового зобов’язання за наслідками звітного податкового року та сплачується ним самостійно.

Який порядок перерахування податковим агентом податку на доходи фізичних осіб?

Згідно з положеннями статті 168 Податкового кодексу України (далі ПКУ) податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.
Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).
Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Який порядок оподаткування доходів, отриманих громадянами не від податкових агентів?

Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.
Особою, яка не є податковим агентом, вважається нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб’єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка перебуває на обліку у контролюючих органах як особа, що провадить незалежну професійну діяльність.

Який порядок перерахування до бюджету податку на доходи фізичною особою?

Фізична особа, відповідальна згідно з вимогами цього розділу за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету:
– у разі коли така фізична особа є податковим агентом, – за місцем реєстрації у контролюючих органах;
– у разі нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу майна резидентами та нерезидентами, посвідчення договорів дарування чи видачі свідоцтв про право на спадщину нерезидентам – за місцем нотаріального посвідчення таких договорів (одержання свідоцтв);
– в інших випадках – за її податковою адресою.

Які ставки податку на доходи встановлюються для пасивних доходів?

Згідно з положеннями статті 167 Податкового кодексу України (далі ПКУ) ставки податку на пасивні доходи до бази оподаткування встановлюються у таких розмірах:
– 20 відсотків – для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, що виплачуються інститутами спільного інвестування (крім зазначених у підпункті 167.5.2 цього пункту);
– 5 відсотків – для доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами – платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування);
Термін “пасивні доходи” означає такі доходи:
– проценти на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок;
– проценти на вклад (депозит) у кредитних спілках;
– інші проценти (у тому числі дисконтні доходи);
– процентний або дисконтний дохід за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом;
– плата (відсотки), що розподіляється відповідно до пайових членських внесків членів кредитної спілки;
– дохід, який виплачується компанією, що управляє активами інституту спільного інвестування, на розміщені активи відповідно до закону, включаючи дохід, що виплачується (нараховується) емітентом у результаті викупу (погашення) цінних паперів інституту спільного інвестування, який визначається як різниця між сумою, отриманою від викупу, та сумою коштів або вартістю майна, сплаченою платником податку продавцю (у тому числі емітенту) у зв’язку з придбанням таких цінних паперів, як компенсація їх вартості;
– дохід за іпотечними цінними паперами (іпотечними облігаціями та сертифікатами) відповідно до закону;
– відсотки (дисконт), отриманий власником облігації від їх емітента відповідно до закону;
– дохід за сертифікатом фонду операцій з нерухомістю та дохід, отриманий платником податку у результаті викупу (погашення) управителем сертифікатів фонду операцій з нерухомістю в порядку, визначеному в проспекті емісії сертифікатів;
– інвестиційний прибуток, включаючи прибуток від операцій з облігаціями внутрішніх державних позик, у тому числі від зміни курсу іноземної валюти;
– роялті;
– дивіденди.

Чи звільняються від оподаткування податком на доходи, доходи від продажу громадянами сільськогосподарської продукції?

Положеннями статті 165 Податкового кодексу України визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення:
– садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та/або для індивідуального дачного будівництва. При цьому якщо власник сільськогосподарської продукції має ще земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), але не використовує їх (здає в оренду або обслуговує), отримані ним доходи від продажу сільськогосподарської продукції не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
– особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари. При цьому розмір земельних ділянок, зазначених в абзаці другому цього підпункту, а також розмір виділених в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв), які не використовуються (здаються в оренду, обслуговуються), не враховуються.
Якщо розмір земельних ділянок, зазначених в абзаці третьому цього підпункту, перевищує 2 гектари, дохід від продажу сільськогосподарської продукції підлягає оподаткуванню на загальних підставах.
При продажу сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) її власник має подати податковому агенту копію довідки про наявність у нього земельних ділянок, зазначених в абзацах другому та третьому цього підпункту. Оригінал довідки зберігається у власника сільськогосподарської продукції протягом строку позовної давності з дати закінчення дії такої довідки. Довідка видається сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника податку протягом п’яти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви про видачу такої довідки.
При продажу власної продукції тваринництва груп 1 – 5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, отримані від такого продажу доходи не є оподатковуваним доходом, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Такі фізичні особи здійснюють продаж зазначеної продукції без отримання довідки про наявність земельних ділянок.
У разі коли сума отриманого доходу перевищує встановлений цим підпунктом розмір, фізична особа зобов’язана падати контролюючому органу довідку про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, що видається у довільній формі сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) власника продукції тваринництва. Якщо довідкою підтверджено вирощування проданої продукції тваринництва безпосередньо платником податку, оподаткуванню підлягає дохід, що перевищує 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Якщо таким платником податку не підтверджено самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, доходи від продажу якої він отримав, такі доходи підлягають оподаткуванню на загальних підставах.

Який порядок надання податкового розрахунку 1ДФ?

Порядок надання податковими агентами Податкового розрахунку за формою 1ДФ визначений наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015р. № 4.
Податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий податковий розрахунок за календарний рік не подається.
Якщо останній день строку подання податкового розрахунку припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Податковий розрахунок подається до контролюючих органів за місцезнаходженням податкового агента – юридичної особи або її відокремлених підрозділів чи до контролюючого органу за податковою адресою фізичної особи – податкового агента.
Податковий розрахунок може готуватись податковим агентом таким чином:
– на непошкодженому паперовому носії формату А4 (кількість аркушів не обмежується), який заповнюється машинописним текстом чи друкованими літерами без помарок, закреслень, виправлень і уточнень, сторінки нумеруються. У незаповнених полях інформаційного рядка проставляється прочерк. Подання ксерокопії податкового розрахунку не дозволяється;
– на електронному носії інформації в електронній формі з використанням спеціалізованого програмного забезпечення, актуальні версії якого безкоштовно надаються контролюючим органом за місцем взяття податкового агента на облік та розміщені на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України.
Податковий розрахунок подається податковими агентами в один із таких способів:
– засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо використання електронного цифрового підпису відповідальної особи податкового агента у порядку, визначеному законодавством;
– на паперовому носії разом з електронною формою на електронному носії інформації;
– на паперовому носії, якщо кількість рядків у податковому розрахунку не перевищує десяти.

Який порядок підписання Податкового розрахунку 1ДФ?

Податковий розрахунок на останній сторінці завіряється:
– для юридичної особи – підписами керівника юридичної особи і головного бухгалтера та засвідчується печаткою (за наявності);
– для фізичної особи – податкового агента – підписом особи, яка подає податковий розрахунок, та засвідчується печаткою (за наявності).
У полі “Дата подання” проставляється дата подання податкового розрахунку податковим агентом.

Який порядок проведення коригувань у Податковому розрахунку 1ДФ?

Коригування поданого і прийнятого податкових розрахунків проводяться на підставі самостійно виявлених податковим агентом помилок, а також на підставі повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом.
У разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку до закінчення строку його подання подається звітний новий податковий розрахунок.
Уточнюючий податковий розрахунок подається у разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку після закінчення строку його подання. Уточнюючий податковий розрахунок може подаватися як за звітний період, так і за попередні періоди.
Порядок заповнення звітного нового та уточнюючого податкових розрахунків є однаковим. Звітний новий та уточнюючий податкові розрахунки подаються на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містять інформацію лише за рядками й реквізитами, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до податкового агента.
Коригування показників розділу І здійснюється у такому порядку:
– для виключення одного помилкового рядка з попередньо введеної інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 9 указати “1” – на виключення рядка;
– для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у графі 9 указати “0” – на введення рядка;
– для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію відповідно до абзацу другого цього пункту та ввести правильну інформацію відповідно до абзацу третього цього пункту, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку в графі 9 указується “1” – рядок на виключення, а в другому – “0” – рядок на введення.
Коригування показників розділу II здійснюється у такому порядку:
– підрозділ “Оподаткування процентів”: для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку “Оподаткування процентів – виключення**” потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку “Оподаткування процентів” відобразити правильну інформацію;
– підрозділ “Оподаткування виграшів (призів) у лотерею”: для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку “Оподаткування виграшів (призів) у лотерею – виключення***” потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку “Оподаткування виграшів (призів) у лотерею” відобразити правильну інформацію;
– підрозділ “Військовий збір”: для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку “Військовий збір – виключення****” потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку “Військовий збір” відобразити правильну інформацію

Опубліковано у Новини Вільнянської ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь