Новини Вільнянської ОДПІ за 27.08.2015

Увага ! Триває операція “Урожай-2015”!

Вільнянська ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області повідомляє, що по всій території Вільнянського та Новомиколаївського районів проводиться операція “Урожай – 2015”, спрямована, зокрема, на виявлення порушень у сфері виплати заробітної плати та упередження фактів використання найманої праці без оформлення трудових відносин та сплати податків.

Шановні фермери та сільгосптоваровиробники!

Вільнянська ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області наголошує що, проведення спільної роботи щодо запобігання виплати прихованої від оподаткування заробітної плати, використання праці найманих робітників без належного оформлення трудових відносин, використання різноманітних схем мінімізації фонду оплати праці з метою ухилення від сплати податку на доходи фізичних осіб і єдиного соціального внеску, є вагомим джерелом наповнення місцевих бюджетів. Оскільки 65 відсотків території Вільнянського району є землі які використовуються для сільськогосподарського виробництва, сам від Вас залежить наповнення місцевого бюджету. Контроль за легалізацією заробітної плати і надалі залишатиметься одним із пріоритетних напрямків роботи податкової, оскільки, виявляючи порушення, податківці не лише збільшують надходження до місцевого бюджету, а й забезпечують соціальну захищеність наших громадян.
Тож ми звертаємось до роботодавців – докласти максимум зусиль для оформлення трудових відносин із працівниками відповідно до вимог чинного законодавства України.
А найманим особам радимо намагатися переконати роботодавця у захищеності обох учасників трудових відносин лише при їх офіційному оформленні.
Кожен працівник повинен пам’ятати, що зарплата у “конвертах” – це майбутнє без гарантій та впевненості.
Також, Вільнянська ОДПІ, просить всіх громадян повідомляти про факти неоформлення найманих працівників, виплати заробітної плати «в конвертах» та нижче мінімального рівня за тел. (06143)4-24-67, 4-16-93. При розгляді такої інформації фахівці інспекції не залишать без уваги жодного випадку порушення.

Запорізька торгівля та промисловість забезпечують найбільші надходження до бюджету країни

Із загальної суми податків та зборів, яка надійшла до державного бюджету за 7 місяців поточного року у сумі 1,6 мільярда гривень, – понад три чверті забезпечили підприємства галузі торгівлі та промисловості (без показників Спеціалізованої ДПІ з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі). Про це повідомив начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін.
Зазначимо, що найбільше поповнили бюджет такі галузі економіки, як: торгівля – майже 290 мільйонів гривень, що на 76 мільйонів гривень більше за минулорічні показники, металургія – 160 мільйонів гривень, що в п’ять разів більше, ніж у минулому році, машинобудування – понад 157 мільйонів гривень, тобто прослідковується збільшення доходів до бюджету майже вдвічі, а також електроенергетика – майже 133 мільйони гривень, будівництво – 66,2 мільйона гривень, транспорт – майже 63 мільйони гривень, харчова промисловість – понад 49 мільйонів гривень, сільське господарство – більш ніж 45 мільйонів та хімічна промисловість – близько 13 мільйонів гривень.
– У Запорізькій області зосереджені практично всі основні промислові галузі, які формують бюджети усіх рівнів. Найголовнішими серед них є, традиційно, металургія, машинобудування, електроенергетика і харчова промисловість. На сьогоднішній день перед нами стоїть важливе завдання – підтримка стратегічних галузей виробництва. Тому наша спільна робота з органами виконавчої влади області – зробити усе можливе для створення сприятливого економічного і інвестиційного клімату в регіоні для запорізьких товаровиробників та розвитку малого і середнього підприємництва, – зазначив начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін.
Крім того, у регіоні спостерігається зростання обсягів реалізації продукції та послуг запорізьких підприємств і підприємців майже на 50 відсотків до показника 7 місяців 2014 року. Це дозволило адекватно збільшити надходження до держбюджету на понад півмільярда гривень.
На Запоріжжі уже надійшло понад 14 мільйонів податку на нерухомість

Понад 14,2 мільйона гривень сплатили з початку року юридичні та фізичні особи – платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. У Запорізькій області суб’єкти господарювання подали більш ніж 4,2 тисячі податкових декларацій, відповідно до яких річна сума податку складає 34,6 мільйона гривень.
Щодо громадян – платників податку на нерухомість, то їхнє число зросло до 927, що на 313 платників більше у порівнянні з попереднім роком, а кількість об’єктів, які підлягають оподаткуванню збільшилась на 626.
Як повідомив заступник начальника управління-начальник відділу адміністрування доходів і зборів з фізичних осіб та майнових податків управління доходів і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Запорізькій області Володимир Калашніков, 863 платники-фізичні особи або 93% від загальної кількості вже сплатили 708 тисяч гривень податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Територіальні органи Державної фіскальної служби у Запорізькій області розіслали понад 1300 податкових повідомлень-рішень, при цьому вручено особисто платникам 1091 рішення та надіслано поштою 251. Сума податкових зобов’язань відповідно до сформованих податкових повідомлень-рішень складає понад 940 тисяч гривень, що на 752 тисячі гривень більше в порівнянні з минулим роком.
Володимир Калашніков наголосив, що крайній термін сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, спливає 31 серпня, тож добросовісні платники ще мають час, щоб звернутися до територіальних органів ДФС у Запорізькій області.

У Запорізькій області майже півмільйона гривень – від реалізації безхазяйного майна

Такі надходження забезпечено з початку року за рахунок реалізації безхазяйного майна, а також майна, що перейшло у власність держави, та інших позареалізаційних джерел. Зокрема, до державного бюджету перераховано понад 300 тисяч гривень, місцеві бюджети регіону отримали понад 228 тисяч гривень.
Усього за 7 місяців 2015 року внаслідок погашення податкового боргу забезпечено надходження коштів до зведеного бюджету в сумі понад 130 мільйонів гривень. Запорізькі підприємства за січень-липень поточного року скоротили податковий борг до державного бюджету на 37 мільйонів гривень.
З детальною інформацією щодо реалізації заставного та безхазяйного майна, що перейшло у власність держави по Запорізькій області, можна ознайомитися на суб-сайті Головного управління ДФС у Запорізькій області за посиланням: http://zp.sfs.gov.ua/diialnist/realizatsiya-zastavnogo-ta-bezhazyaynog/
Змінено порядок надання податкових консультацій

Міністерству фінансів передано повноваження із надання узагальнюючих податкових консультацій, які стосуються значної кількості платників податків або значної суми податкових зобов’язань з обов’язковим їх оприлюдненням на офіційному сайті відомства протягом 5 календарних днів. Індивідуальні податкові консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства (які використовуються виключно платником податків, якому надано таку консультацію) надають фіскальні органи протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення. За вибором платника податків консультація надається в усній, письмовій або електронній формі. Консультації, крім узагальнюючих, надаються:- в усній формі – контролюючими органами;- у письмовій або електронній формі – фіскальними органами в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональними територіальними органами, ДФС України. Такі письмові консультації підлягають обов’язковому розміщенню на сайті фіскального органу, який надав консультацію, протягом 10 календарних днів після дня їх надання без зазначення найменування (прізвища, ім’я, по батькові) платника податків та його податкової адреси. Платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована, не може бути притягнуто до відповідальності. Якщо на думку платника податків узагальнююча податкова консультація або надана йому індивідуальна податкова консультація суперечать нормам відповідного податку чи збору, він може оскаржити її до суду. Протягом 30 календарних днів із дня набрання рішенням суду про скасування узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації МФУ або фіскальний орган з урахуванням висновків суду зобов’язані опублікувати узагальнюючу податкову консультацію або надати платнику податків індивідуальну податкову консультацію. Зазначена норма визначена ст. 52 і ст.. 53 Податкового кодексу України з урахуванням змін, внесених Законом України від 17.07.2015 р. N 655-VIII “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків» (опублікований в газеті «Голос України» від 12.08.2015 №147 і набуде чинності з 1 вересня 2015 року).

Штрафні санкції не нараховуються у разі сплати без оскарження податкового повідомлення-рішення

До 31 грудня 2016 року включно, платникам податків з обсягом доходів або операцій за попередній (звітний) рік до 20 млн грн штрафні (фінансові) санкції, нараховані на суми податкового зобов’язання, які платник податків сплатив без оскарження податкового повідомлення-рішення, скасовуються протягом 10 днів із дня сплати податкового зобов’язання. Така норма не застосовується у разі повторного протягом року визначення фіскальним органом суми податкового зобов’язання з одного й того самого податку або збору. Крім того, у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податку помилок пеня, не нараховується, якщо зміни до податкової звітності внесені протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання.Зазначена норма визначена п. 129.9 ст. 129 та п. 35 підр. 10 роз. ХХ Податкового кодексу України з урахуванням змін, внесених Законом України від 17.07.2015 р. N 655-VIII “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків» (опублікований в газеті «Голос України» від 12.08.2015 №147 і набуде чинності з 1 вересня 2015 року).

Збільшено вартісна ознака основних засобів для податкового обліку

Для цілей здійснення податкового обліку основні засоби – це матеріальні активи, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6000 гривень і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).Тобто збільшено вартісний критерій основних засобів з 2500 грн до 6000 грн. Зазначена норма визначена п. 14.1138 ст. 14 Податкового кодексу України з урахуванням змін, внесених Законом України від 17.07.2015 р. N 655-VIII “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків» (опублікований в газеті «Голос України» від 12.08.2015 №147 і набуде чинності з 1 вересня 2015 року).

Оновлено перелік неприбуткових організацій

До неприбуткових організацій відносяться:- бюджетні установи;- громадські об’єднання, політичні партії, творчі спілки, релігійні організації, благодійні організації, пенсійні фонди;- спілки, асоціації та інші об’єднання юридичних осіб;- житлово-будівельні кооперативи (з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому відповідно до закону здійснено прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку і такий житловий будинок споруджувався або придбавався житлово-будівельним (житловим) кооперативом), дачні (дачно-будівельні), садівничі та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства);-об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників жилих будинків;- професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, а також організації роботодавців та їх об’єднання;- сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, кооперативні об’єднання сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів;- інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам цього пункту. Неприбуткові організації не є платниками податку на прибуток підприємств, а їх доходи (прибутки) використовуються виключно для фінансування видатків на утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами. Зазначені зміни до п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України передбачені Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій” від 16.07.2015 №643-VIII (опублікований в «Голосі України» від 12.08.2015 №147 та набрав чинності з 13.08.2015 р.).

Змінено вимоги до визначення неприбуткових організацій

Неприбуткові підприємства (установи, організації) – це підприємства (установи, організації), що одночасно відповідає таким вимогам:- утворені та зареєстровані в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;- установчі документи містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб;- установчі документи передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (ліквідація, злиття, поділ, приєднання або перетворення);- внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій. Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру встановлює Кабінет Міністрів України. До затвердження нового Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, діє Положення про Реєстр неприбуткових установ та організацій, затверджене наказом МФУ № 37 від 24.01.13.Зазначені зміни до статті 133 Податкового кодексу України передбачені Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій” від 16.07.2015 р. №643-VIII (опублікований в «Голосі України» від 12.08.2015 р. №147).

Новий порядок включення підприємств (установ, організацій) до неприбуткових

Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру встановлює Кабінет Міністрів України. До затвердження нового Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, діє Положення про Реєстр неприбуткових установ та організацій, затверджене наказом МФУ № 37 від 24.01.13.При цьому, неприбуткові організації внесені до Реєстру неприбуткових на день набрання чинності Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій” №652 (13 серпня 2015 р.) не підлягають виключенню з цього Реєстру до 1 січня 2017 року. Для включення до нового Реєстру діє правило:- якщо установчі документи неприбуткових організацій на день набрання чинності Законом України від 18.03.2015 р. №263-ІІІ (набрав чинності з 10.04.2015 р.) відповідають новим вимогам формування їх установчих документів, то вони включаються до нового Реєстру,- якщо не відповідають, – то необхідно до 1 січня 2017 року привести установчі документи у відповідність із змінами та у цей самий строк подати копії таких документів до фіскального органу.У разі не приведення установчих документів до нових вимог, після 1 січня 2017 року неприбуткові організації виключаються з Реєстру неприбуткових установ та організацій.За проведення державної реєстрації змін до установчих документів неприбуткових організацій реєстраційний збір не справляється. Зазначені зміни до підр. 4 розд. .ХХ Податкового кодексу України передбачені Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій” від 16.07.2015 №643-VIII (опублікований в «Голосі України» від 12.08.2015 р. №147).

Неприбуткові громадські об’єднання та благодійні організації за наявності рішення рад звільняються від податку на нерухоме майно

Сільські, селищні, міські ради можуть встановлювати пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності громадських об’єднань та благодійних організацій, статути яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами. Зазначені зміни до пп. 266.4.2 ст. 266 Податкового кодексу України передбачені Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій” від 16.07.2015 №643-VIII (опублікований в «Голосі України» від 12.08.2015 р. №147 та набрав чинності з 13.08.2015 р.).

Нові правила виключення неприбуткових організацій із Реєстру неприбуткових

Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.У разі недотримання неприбутковою організацією вимог щодо її створення та функціонування така неприбуткова організація виключається з Реєстру неприбуткових установ та організацій.У термін, визначений для місячного податкового (звітного) періоду така неприбуткова організація зобов’язана подати звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року по останній день місяця. в якому вчинено таке порушення.В такому Звіті зазнається сума самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток, яке розраховується, виходячи із суми операції нецільового використання коштів. З першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, до 31 грудня податкового (звітного) року неприбуткова організація зобов’язана щоквартально подавати до фіскального органу квартальну фінансову і податкову звітність з податку на прибуток та сплачувати податок у термін, визначений для квартального періоду.Встановлення фіскальним органом факту використання неприбутковою організацією доходів (прибутків) для цілей інших, ніж передбачені установчими документами, є підставою для виключення такої організації з Реєстру неприбуткових установ та організацій і нарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств, штрафних санкцій і пені.Податкові зобов’язання, штрафні санкції і пеня нараховуються, починаючи з першого числа місяця, в якому вчинено таке порушення.Зазначені зміни до п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України передбачені Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій” від 16.07.2015 №643-VIII (опублікований в «Голосі України» від 12.08.2015 р. №147 та набрав чинності з 13.08.2015 р.).

Платники податку на прибуток витрати, пов’язані з благодійною діяльністю для потреб АТО включають до складу витрат без обмежень

Платники податку на прибуток на період проведення антитерористичної операції до складу інших витрат звичайної діяльності без обмежень та без коригування на різниці включають кошти або вартість спеціальних засобів індивідуального захисту, лікарських засобів та медичних виробі, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг за переліком, що визначається КМУ, які добровільно перераховані (передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, іншим військовим формуванням, військовим частинам, для потреб АТО.Зазначені зміни до підр. 4 розд. ХХ Податкового кодексу України передбачені Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій” від 16.07.2015 №643-VIII (опублікований в «Голосі України» від 12.08.2015 р. №147 та набрав чинності з 13.08.2015 р.).

Нові пільги з податку на нерухоме майно та земельного податку

Не сплачують податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг.Крім того зазначені дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форми власності і джерел фінансування, а також заклади культури, науки, освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів звільняються від сплати земельного податку.Зазначені зміни до п.262.2 ст. 262 та п. 282.1 ст. 282 Податкового кодексу України передбачені Законом України від 17.07.2015 № 654-VIII “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для надання освітніх послуг дошкільними та загальноосвітніми навчальними закладами недержавної форми власності» (опублікований в «Голосі України» від 11.08.2015 №146 та набирає чинності з 01.09.2015 р.).

За який період може бути нарахований земельний податок фізичним особам, яких своєчасно не залучили до сплати податку, та чи притягаються такі фізичні особи до відповідальності?

Відповідно до п. 287.2 ст. 287 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) облік фізичних осіб – платників земельного податку і нарахування відповідних сум проводяться щороку до 1 травня.Нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному ст. 58 ПКУ.У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності (п. 286.5 ст. 286 ПКУ).Згідно з п. 287.5 ст. 287 ПКУ земельний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.Відповідно до п. 102.1 ст. 102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст. 39 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.Виходячи з викладеного, з урахуванням строків давності контролюючі органи мають право на нарахування фізичним особам сум земельного податку не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом. При цьому граничним строком сплати грошових зобов’язань для фізичних осіб – платників земельного податку, що перебували на обліку станом на 1 травня, є 29 серпня. Граничний строк сплати грошових зобов’язань для фізичних осіб – платників земельного податку, що набули право власності на земельні ділянки після 1 травня, визначається з урахуванням дати отримання інформації про перехід права власності. Що стосується відповідальності фізичних осіб за несплату сум земельного податку у разі, якщо контролюючий орган вчасно не залучив їх до сплати земельного податку, то згідно з п. 54.5 ст. 54 ПКУ якщо сума грошового зобов’язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому ПКУ.

За який період нараховується плата за землю (земельний податок чи орендна плата за землю) юридичним особам, які не подавали податкові декларації понад 1095 днів?

Пунктом 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлено, що податкова декларація, розрахунок (далі – податкова декларація) – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Стаття 286 ПКУ визначає порядок обчислення плати за землю. Зокрема, відповідно до п. 286.2 ст. 286 ПКУ платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. Статтею 102 ПКУ визначено строки давності та особливості їх застосування. Контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст. 39 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.Пунктом 102.2 ст. 102 ПКУ встановлено, що грошове зобов’язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, якщо, зокрема податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов’язання, не було подано.Враховуючи зазначене, плата за землю юридичним особам, які не подавали податкову декларацію понад 1095 днів, нараховується з періоду, у якому виникло податкове зобов’язання.

Чи є платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин суб’єкти господарювання, що здійснюють видобування підземних вод (із свердловини, криниці тощо), у т. ч. у разі використання води для власних господарських потреб або передачі її для потреб населення?

Відповідно до п.п.252.1.1 п.252.1 ст.252 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб’єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об’єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі – спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об’єктах (ділянках) надр.Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є землевласники та землекористувачі, крім суб’єктів підприємництва, які відповідно до законодавства відносяться до фермерських господарств, що провадять господарську діяльність з видобування підземних вод на підставі дозволів на спеціальне водокористування (п.п. 252.1.4. п. 252.1 ст. 252 ПКУ).Підпунктом 252.20 ст. 252 ПКУ затверджена, зокрема ставка рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин для підземних вод у відсотках від вартості товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини).Об’єктом оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій у користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді, приведеної у відповідність із стандартом, встановленим галузевим законодавством (п.252.3 ст.252 ПКУ). Водночас до об’єкта оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин не належать не включені до державного балансу запасів корисних копалин корисні копалини місцевого значення і торф, видобуті землевласниками та землекористувачами для власного споживання, якщо їх використання не передбачає отримання економічної вигоди з передачею чи без передачі права власності на них, загальною глибиною розробки до двох метрів, і прісні підземні води до 20 метрів (п.п.252.4.1 п.252.4 ст.252 ПКУ).Таким чином, суб’єкти господарювання, що здійснюють видобування підземних вод (із свердловини, криниці тощо), є платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, у т. ч. у разі використання води для власних господарських потреб або передачі її для потреб населення, за винятком тих суб’єктів господарювання, що на підставі дозволів на спеціальне водокористування, без отримання дозволів на користування надрами (законодавчо не передбачено), видобувають прісні підземні води загальною глибиною розробки до 20 метрів, використання яких не передбачає отримання економічної вигоди.

За допомогою якого програмного забезпечення подавати до органу ДФС Повідомлення про прийняття працівника на роботу?

Державною фіскальною службою України розроблено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» (за версією чинною на дату подання повідомлення), яке розповсюджується на безоплатній основі, зокрема розміщено в розділі «Платникам податків про електронну звітність» офіційного веб – порталу Державної фіскальної служби України (http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/).В даному програмному забезпеченні платникам надана можливість сформувати Повідомлення про прийняття працівника на роботу, накласти електронно-цифровий підпис та направити його до Єдиного вікна податкової звітності.

Оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців

Чи необхідно фізичній особі – підприємцю платнику єдиного податку 2 групи мати первинні документи на закупівлю товарів, які використовуються у господарській діяльності?

Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених первинними документами.Зазначена норма передбачена статтею 44 Податкового кодексу України і загальною для платників всіх систем оподаткування, в тому числі платників, які застосовують спрощену систему оподаткування.Таким чином фізичній особі – підприємцю платнику єдиного податку 2 групи необхідно мати первинні документи на закупівлю товарів, які використовуються у господарській діяльності.Слід зазначити, що платники податків зобов’язані забезпечити зберігання вищезазначених документів, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання – з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.У разі ліквідації платника податків названі документи за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів, що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

Чи є платником військового збору фізична особа – підприємець платник єдиного податку з доходу, який отримано від виду економічної діяльності: надання власного нерухомого майна в оренду? Зазначений дохід відображається у Податковому розрахунку 1ДФ за ознакою доходу «157» – «дохід, виплачений самозайнятій особі».

Пунктом 16 1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України (далі Кодекс) тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 Кодексу, тобто:- фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;- фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;- податковий агент.Ставка збору складає 1,5 відсотки об’єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 пункту 16 1 підрозділу 10 Кодексу.При цьому підпунктом 1.2 пунктом 16 1 підрозділу 10 Кодексу встановлено, що об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу, зокрема: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.Відповідно до підпункту 164.1.3 пункту 164.1 статті 164 Кодексу загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу.Об’єктом оподаткування фізичної особи – підприємця є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (пункт 177.2 статті 177 Кодексу).Згідно з підпунктом 1.4 пункту 16 1 підрозділу 10 Кодексу нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу.Отже, фізичні особи – підприємці, крім тих, що обрали спрощену систему, за результатами звітного податкового року самостійно розраховують військовий збір в розмірі 1,5 відсотки чистого оподатковуваного доходу, відображають в річній податковій декларації та сплачують в терміни, передбачені для сплати податку на доходи фізичних осіб за відповідний період. Першим звітним податковим періодом для нарахування військового збору з доходів фізичних осіб – підприємців є 2015 рік.Фізичні особи – підприємці, які здійснюють діяльність за спрощеною системою оподаткування, не є платниками військового збору з доходів, отриманих в межах підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування. Тобто доходи, отримані підприємцями спрощеної системи оподаткування, в тому числі доходи, отримані від надання нерухомості в оренду в межах ведення підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування, не є об’єктом оподаткування військовим збором. Водночас у разі отримання фізичною особою – підприємцем доходів, за межами підприємницької діяльності, такі доходи оподатковуються військовим збором на загальних підставах. Також суб’єкти господарювання та/або самозайняті особи, які виплачують доходи фізичним особам, які є об’єктом оподаткування військовим збором, є податковими агентами щодо таких доходів та зобов’язані утримувати та перераховувати військовий збір в порядку, визначеному законодавством.

Фізична особа – підприємець платник єдиного податку 2 групи виплачує орендну плату громадянину. Який порядок утримання військового збору?

Пунктом 16 1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України (далі Кодекс) тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 Кодексу, тобто:- фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;- фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;- податковий агент.При цьому підпунктом 1.2 пунктом 16 1 підрозділу 10 Кодексу встановлено, що об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу, зокрема: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування). Тобто орендна плата, яка нараховується та виплачується фізичною особою – підприємцем фізичній особі є об’єктом оподаткування військовим збором та оподатковується збором за ставкою 1,5 відсотки об’єкта оподаткування.Суб’єкти господарювання та/або самозайняті особи, які виплачують доходи фізичним особам, які є об’єктом оподаткування військовим збором, є податковими агентами щодо таких доходів та зобов’язані утримувати та перераховувати військовий збір в порядку, визначеному законодавством.Згідно з підпунктом 1.4 пункту 16 1 підрозділу 10 Кодексу нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу. Зокрема, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок (військовий збір) із суми такого доходу за його рахунок.Податок (військовий збір) сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку (військового збору) до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок (військовий збір) сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок (військовий збір), який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Чи необхідно підприємцю – платнику єдиного податку заводити нову Книгу обліку доходів і витрат у зв’язку із затвердженням її нової форми?

Порядок ведення книги обліку доходів для платників єдиного податку першої, другої та третьої груп, які не є платниками податку на додану вартість затверджений наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015р., № 579 “Про затвердження форм книги обліку доходів і книги обліку доходів і витрат та порядків їх ведення”. Зазначений наказ набув чинності 28.07.2015 року. В той же час положеннями наказу встановлено, що книги обліку доходів (для платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість) та книги обліку доходів і витрат (для платників єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість), зареєстровані до набрання чинності цим наказом, діють до їх закінчення.

Який порядок ведення Книги обліку доходів і витрат підприємцями- платниками єдиного податку 2 групи?

Порядок ведення книги обліку доходів для платників єдиного податку першої, другої та третьої груп, які не є платниками податку на додану вартість затверджений наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015р., № 579 “Про затвердження форм книги обліку доходів і книги обліку доходів і витрат та порядків їх ведення” (далі Книга).Положеннями наказу передбачено, що Книга ведеться за вибором платника податку в паперовому або в електронному вигляді.У разі обрання платником податку ведення Книги в паперовому вигляді:-платник податку зобов’язаний подати до контролюючого органу за основним місцем обліку примірник Книги, на титульному аркуші якої зазначаються: прізвище, ім’я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта, податкова адреса;-книга прошнурована, пронумерована безоплатно реєструється в контролюючому органі. Книга засвідчується підписом керівника або заступника керівника контролюючого органу та скріплюється печаткою;- записи у Книзі виконуються розбірливо чорнилом темного кольору або кульковою ручкою. Внесення виправлень здійснюється шляхом нового запису (з відображенням від’ємного або позитивного значення), який засвідчується підписом платника податку;- у разі реєстрації нової Книги протягом податкового (звітного) періоду записи в ній продовжуються наростаючим підсумком, а попередня Книга залишається у платника податку.У разі обрання платником податку ведення Книги в електронній формі:-платник податку зобов’язаний отримати в акредитованому центрі сертифікації ключів, включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді, посилені сертифікати відкритих ключів; укласти договір про визнання електронних документів з контролюючим органом за основним місцем обліку; сформувати та надіслати до такого контролюючого органу заяву про обрання способу ведення Книги в електронній формі засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, використовуючи такий електронний сервіс;- контролюючий орган за основним місцем обліку реєструє заяву про обрання способу ведення Книги в електронній формі в реєстрі поданих заяв та протягом 3 робочих днів формує і надсилає платнику податку повідомлення про реєстрацію Книги із зазначенням реєстраційного номера Книги та дати її реєстрації;- після отримання платником податку повідомлення про реєстрацію Книги така особа здійснює операції з її ведення згідно з цим Порядком. Внесення даних за підсумками робочого дня здійснюється щоденно, але не пізніше наступного календарного дня;- у Книзі в електронному вигляді допускаються виправлення помилок або коригування шляхом доповнення рядка, в якому відображається від’ємне або позитивне значення.Записи у Книзі виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, зокрема про кошти, які надійшли на поточний рахунок платника податку та/або які отримано готівкою, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).Книга зберігається у платника податку протягом 3 років після закінчення звітного періоду, в якому здійснено останній запис.Дані Книги заповнюються у гривнях з копійками та використовуються платником податку для заповнення податкової декларації платника єдиного податку.

Чи необхідно підприємцю – податковому агенту подавати уточнюючий розрахунок за формою 1-ДФ за періоди 2014 року з метою відображення військового збору?

З 1 квітня 2015 року набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 13.01.2015р. № 4 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку», яким впроваджуються нові форми вказаних документів. Нова форма доповнена розділом II: ”Оподаткування процентів та військовий збір”. У цьому розділі потрібно буде відображати загальні суми нарахованих та виплачених доходів, у вигляді процентів, виграшів (призів) у лотерею, а також утриманого та перерахованого податку на доходи фізичних осіб. У рядку «Військовий збір» слід зазначити, крім сум нарахованих та виплачених доходів, загальну суму нарахованого та перерахованого військового збору. При цьому, у податковому розрахунку за ф. 1ДФ у розділі II, податкові агенти не будуть зазначати відомості про фізичних осіб, яким нараховані такі доходи.Податковий розрахунок за оновленою формою 1ДФ подавався вперше за підсумками І кварталу 2015 року.Враховуючи викладене вище, податковим агентам не потрібно подавати уточнюючий розрахунок за формою 1ДФ за періоди 2014 року з метою відображення військового збору.
Запорізькі податківці виявили два підприємства, які намагалися привласнити 10 мільйонів гривень податку

Днями співробітники податкової міліції викрили у м. Запоріжжі протиправну діяльністю двох підприємства. Так, керівництво одного із запорізьких підприємств при здійсненні господарської діяльності, пов’язаної з закупівлею та постачанням сільськогосподарської продукції, в документах податкової звітності відображали фіктивні операції, що призвело до ухилення від сплати податків на суму 3,7 мільйона гривень. За фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах розпочато кримінальне провадження за ч.3 ст.212 КК України (ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах). Також за фактом скоєння аналогічного правопорушення розпочато кримінальне провадження у відношенні службових осіб іншого підприємства обласного центру, які шляхом проведення безтоварних операцій з постачання товарів (робіт, послуг), що фактично не здійснювались та не виконувались, ухилились від сплати податків на суму 6,2 мільйона гривень. Окрім цього, минулого тижня співробітники оперативних підрозділів із незаконного обігу вилучили товарно-матеріальних цінностей підакцизної групи на суму 82 тис. гривень. До Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості по 7 кримінальним правопорушенням, з них: 5 – за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах (ч.3 ст.212 КК України), одне – за незаконне виготовлення та зберігання підакцизних товарів (ст.204 КК України), та ще одне – за іншими статтями.

Запорізькі підприємства спрямували до скарбниць 75 мільйонів гривень екологічного податку

Протягом січня-липня поточного року майже 2,8 тисячі платників перерахували до бюджетів усіх рівнів понад 75 мільйонів гривень екологічного податку. В тому числі до державного бюджету – понад 16 мільйонів гривень та до місцевих бюджетів – майже 66 мільйонів гривень. Найбільші суми находжень – від підприємств електроенергетичної галузі економіки – 68 мільйонів гривень, з них: до державного бюджету – 13,6 мільйона гривень та до місцевого бюджету – понад 54 мільйони гривень. У порівнянні з відповідним періодом минулого року надходження до зведеного бюджету збільшились на 970 тисяч гривень. Протягом вказаного періоду за результатами проведених звірок переліків суб’єктів господарювання, яким надані спеціальні дозволи на викиди, спеціальне водокористування та розміщення відходів, що діють у 2015 році, з переліком платників, які подали декларації з екологічного податку, залучено до оподаткування ще 9 платників, за якими сума донарахованих штрафних санкцій склала 14,4 тисячі гривень.

Понад 3 мільйони гривень сплатили до держбюджету запорізькі постачальники природного газу

У Запорізькій області зареєстровано 3 платники збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності. Двоє з них постачають газ за нерегульованим тарифом, й один – за регульованим. За січень – липень цього року до загального фонду державного бюджету від платників збору надійшло понад 3 мільйони гривень. У порівнянні з відповідним періодом минулого року надходження збільшились на 1,3 мільйона гривень або на 76%.Нагадаємо, що платниками збору є суб’єкти господарювання та їх відокремлені підрозділи, які проводять діяльність з постачання природного газу споживачам на підставі украдених договорів.Об’єктом оподаткування збором є вартість природного газу в обсязі, відпущеному кожній категорії споживачів у звітному періоді, яка визначається на підставі актів приймання-передачі газу, підписаних платником та відповідним споживачем (для населення – на підставі облікових документів), з урахуванням відповідного тарифу.Збір справляється у розмірі 2% на обсяги природного газу, що постачаються для таких категорій споживачів: – підприємств комунальної теплоенергетики, теплових електростанцій, електроцентралі та котелень суб’єктів господарювання, зокрема блочні (модульні) котельні (в обсязі, що використовується для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання, за умови ведення такими суб’єктами окремого приладового та бухгалтерського обліку тепла і гарячої води);- бюджетних установ;- промислових та інших суб’єктів господарювання та їх відокремлених підрозділів, що використовують природний газ.На обсяги природного газу, що постачається для населення, збір справляється у розмірі 4%.

Майже 600 тисяч гривень запоріжці перерахували до місцевого бюджету, сплативши туристичний збір

За січень-липень поточного року до місцевих бюджетів надійшло майже 600 тисяч гривень податку на туристичний збір, що на 3,2% перевищує минулорічні надходження. До бюджетів додатково перераховано понад 71 тисячу гривень.Зазначимо, що у Запорізькій області майже 600 платників сплачують туристичний збір. Найбільша їх кількість у Якимівському районі – 244 особи, у Бердянську та районі – 239 платників, у Запоріжжі – 46 платників та у Приморську – 45.Нагадаємо, що туристичний збір – це місцевий податок, кошти якого поповнюють місцеву скарбницю. Його ставка встановлюється у розмірі від 0,5 до 1% до вартості усього періоду проживання.Платниками такого збору є: адміністрації готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків для приїжджих та інші закладами готельного типу, санаторно-курортні заклади; квартирно-посередницькі організації, які направляють неорганізованих осіб на поселення у будинки (квартири), що належать фізичним особам та укладають договір про оренду майна; юридичні особи або фізичні особами – підприємці, які уповноважуються сільською, селищною або міською радою справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.Сума туристичного збору, обчислена відповідно до податкової декларації, сплачується щоквартально, у визначений термін за місцезнаходженням об’єкта.

Опубліковано у Новини Вільнянської ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь