Новини Вільнянської ОДПІ за 19.08.2015 1

За незаконне ввезення автомобілів порушники повинні сплатити майже 4 мільйони гривень штрафу

Майже 3,9 мільйона гривень буде стягнуто у вигляді штрафу з громадян, які незаконно ввезли до України п’ять автомобілів, а вартість транспортних засобів становить 1,3 мільйона гривень, що теж буде стягнуто судом на користь держави.
Як повідомив заступник начальника Запорізької митниці ДФС Богдан Шило, під час проведення спеціального заходу фахівці Запорізької митниці ДФС разом із співробітниками управління ДАІ в Запорізької області виявили п’ять легкових автомобілів з Литовськими реєстраційними номера.
В ході перевірки виявилось, що автівки марок “Mercedes-Benz C200”, “Skoda Octavia”, “Volvo S40”, та два “VW Passat” прямували з Литовської сторони і, як з’ясувалось згодом, вже були зняті з реєстрації в уповноважених органах Литви. Під час проходження через митний кордон України особи, які ввозили зазначені автомобілі надали митникам неправдиві документи щодо реєстрації транспортних засобів та в подальшому користувалися транспортом без сплати митних платежів.
Відповідно до Митного кодексу України обов’язковою умовою допуску транспортних до тимчасового ввезення або транзиту є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав. Фахівці Запорізької митниці ДФС при взаємодії з митними органами республіки Литви встановили, що автомобілі, тимчасово ввезені на митну територію України без сплати митних платежів, вже зняті з реєстрації в Литві. Підставою для звільнення від сплати митних платежів ці водії надали документи, а саме – свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, доручення, які містили неправдиві дані щодо реєстрації цих автомобілів закордоном, – зазначив Богдан Шило.
Таким чином, вказані дії кваліфікуються, як порушення митного законодавства за ознаками, передбаченими ст.483 ст.485 МК України, тобто переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю та дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів.
Санкції статей тягнуть за собою накладання штрафу в розмірі 100% вартості автомобілів й їх конфіскацію та накладання штрафу в розмірі 300% несплачених сум митних платежів.
Нагадаємо, що відповідно до ст. 380 та ст. 381 МК України обов’язковою умовою допуску транспортних засобів до тимчасового ввезення або транзиту є їх реєстрація в уповноважених органах іноземних держав.

Запорізькі податківці виявили телефонного афериста, який вимагав гроші від працівника фіскальної служби

Окрім антикорупційної діяльності, управління власної безпеки Головного управління ДФС у Запорізькій області проводить заходи по захисту співробітників фіскальної служби.
Як повідомив в. о. начальника управління власної безпеки Головного управління ДФС у Запорізькій Олег Стадніченко, нещодавно до управління надійшов сигнал від працівника державної фіскальної служби області. Мова йшла про те, що запорізькому податківцю невідомий погрожував оприлюднити компрометуючі факти, якщо той не заплатить певну суму. Проте фахівець ДФС був упевнений у тому, що шантажист блефує, і повідомив про цей випадок до Головного управління.
Тож співробітники управління власної безпеки Головного управління ДФС у Запорізькій області спільно з іншими правоохоронними підрозділами провели операцію із затримання шахрая під час передачі обумовлених коштів. Наразі розпочато кримінальне провадження за статтею 190 КК України, санкція якої передбачає позбавлення волі від 3 до 15 років. Слідство триває.
Олег Стадніченко закликав громадян, які володіють будь-якою інформацією про подібні афери, а також про факти корупційних чи протиправних дій з боку співробітників територіальних органів Державної фіскальної служби у Запорізькій області, повідомляти до управління власної безпеки Головного управління ДФС у Запорізькій області за номером: (061) 213-54-58 або на електронну адресу: uvb.dfs.zp@i.ua.
Він також відзначив, що з початку року до управління надійшло 20 звернень від громадян щодо порушень з боку працівників органів ДФС. Протягом року співробітниками управління проведено понад 100 службових перевірок, в тому числі за результатом отриманих від громадян інформацій, по виявленим фактам правопорушень з ознаками складу злочинів до правоохоронних органів Запорізької області направлено 40 матеріалів для прийняття відповідних рішень. За результатами розгляду правоохоронними органами розпочато 17 кримінальних проваджень, у тому числі 4 – за ознаками злочинів, передбачених ст. 368 КК України (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою). Крім того, за матеріалами управління, правоохоронними органами області складено 3 протоколи про вчинення адміністративних правопорушень, з яких 2 передбачених статтею 172-6 КУпАП (“Порушення вимог фінансового контролю”) та 1 – передбачених статтею 172-7 КУпАП (“Порушення вимог повідомлення про конфлікт інтересів”).
За результатами проведеного досудового розслідування 6-м співробітникам фіскальної служби області пред’явлено підозру, направлено 5 звернень до суду з обвинувальним актом, 3 особи визнано винною та притягнуто до кримінальної відповідальності.
З метою недопущення посадових злочинів, корупційних дій та інших порушень чинного законодавства з боку співробітників територіальних органів ДФС у Запорізькій області, управлінням власної безпеки упродовж цього року здійснено понад 900 профілактичних заходів. За їхніми результатами 34 податківцям винесені офіційні застереження про недопущення протиправної поведінки, до 42 співробітників застосовано заходи дисциплінарного впливу притягнуто до відповідальності, у тому числі 8 звільнено.

Майже 35 мільйонів гривень надійшло до місцевих бюджетів від запорізьких аграріїв – “спрощенців”

За січень-липень поточного року до місцевих бюджетів надійшло майже 35 мільйонів гривень єдиного податку від “спрощенців” IV групи, до якої входять виключно сільгоспвиробники.
Сума доходів більш, ніж втричі перевищила прогнози – додаткові надходження склали понад 25 мільйонів гривень.
Зростання показників відбулося через збільшення ставок, застосування коефіцієнта індексації до нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, який дорівнює 3,997 та коефіцієнта 1,756 до показників нормативної грошової оцінки ріллі. По єдиному податку IV групи на обліку в територіальних підрозділах ГУ ДФС у Запорізькій області знаходяться 2,2 тисячі платників, які володіють понад мільйон га землі. Прогнозована річна сума нарахувань на цей рік складає майже 136 мільйонів гривень.
Представники сільського господарства сплачують єдиний податок і можуть мати необмежену кількість найманих робітників та рівень річних доходів. Ставки податку залежать від категорії земель – від 0,45% до 3%. Нарахування єдиного податку цієї групи відбувається поквартально.
Проте, нагадаємо, щоб отримати статус платника єдиного податку, сільгосппідприємства повинні виконувати умови відносно долі сільськогосподарського товаровиробництва зa попередній податковий рік, якa має бути не менша, ніж 75%.

Запорізькі підприємці сплатили 150 мільйонів гривень 5%-го акцизного податку з продажу

З початку року до місцевих бюджетів області перераховано майже 150 мільйонів гривень акцизного податку з роздрібного продажу. Зокрема, з реалізації алкогольних напоїв – понад 30 мільйонів гривень, тютюнових виробів – майже 42 мільйони гривень та нафтопродуктів – 75,5 мільйона гривень.
Станом на початок серпня в Запорізькій області діють майже 8 тисяч ліцензій на право здійснення оптової або роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами. Тільки за їх рахунок місцевий бюджет поповнився майже на 24 мільйони гривень, що перевищує рівень надходжень попереднього року на 6,3 мільйона гривень.
Для прикладу, у липні видано майже 1,4 тисячі ліцензій, з яких: 448 – на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, 488 – на продаж пива та 429 – на реалізацію тютюнових виробів.
Окрім цього, продовжена дія майже 850 ліцензій, призупинені 11 дозволів та анульовано 101 ліцензію. Причиною для ануляції однієї з них став продаж вищезазначених товарів особам, які не досягли 18 років.
Також фахівцями фіскальної служби області проведено 40 перевірок суб’єктів господарювання з питання дотримання вимог законодавства, яке регулює обіг в роздрібній і оптовій торговельній мережі алкогольних напоїв і тютюнових виробів. Встановлено 45 порушень, за які підприємці заплатили штрафи на загальну суму майже 420 тисяч гривень.
Крім того, за 7 місяців 2015 року до держбюджету надійшло 4,4 мільйона гривень акцизного податку, що в порівнянні з аналогічним періодом минулого року більше на 12,4%. Серед основних причин зростання – зміна структури надходжень коштів, а саме: у 10 разів зросли суми з вироблених в Україні нафтопродуктів, а також на 3% – з вироблення пива.
Нові правила відображення операцій, що використовуються в оподатковуваній та неоподатковуваній діяльності

З 1 липня 2015 року податковий кредит звітного періоду формується платником податку з сум ПДВ, нарахованих (сплачених) при придбанні товарів/послуг незалежно від напряму їх використання (в оподатковуваних чи неоподатковуваних операціях).
Одночасно платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН зведену податкову накладну, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання та/або починають використовуватися в операціях, що не є об’єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, що здійснюються платником податку в межах балансу, та в операціях, що не є господарською діяльністю.
З 1 липня 2015 року платники ПДВ, які використовують необоротні активи одночасно в пільговій та оподатковуваній діяльності перераховують частку використання тільки за підсумками року, коли такі активи почали використовувати.
В додатку 7 (Д7) до декларації за січень 2015 року була розрахована частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, яка повинна була використовуватися протягом 2015 року для формування податкового кредиту (графа 6 таблиці 1 додатка 7 (Д7) до декларації).
Починаючи з липня 2015 року для визначення податкових зобов’язань слід використовувати частку, яка визначається як різниця між 100 відсотками та значенням графи 6 таблиці 1 додатка 7 (Д7) до декларації за січень 2015 року.
Приклад:
Платником ПДВ здійснюється щомісячна оплата оренди складського приміщення, в якому одночасно зберігаються товари звільнені від оподаткування, та ті які оподатковуються на загальних підставах за ставкою 20%..
В 2015 році орендна плата становить 12000 грн. (в т.ч. 2000 грн ПДВ)
Розмір частки на 2015 рік, обчислений у додатку 7 (Д7) до декларації за січень 2015 року, становить 65%.
з 1 липня 2015 року, сумма ПДВ повністю включається до складу податкового кредиту та відображається в декларації за липень у розділі II “Податковий кредит” в рядку 10.1.1 у колонці А обсяг операції 10000 грн., у колонці Б сума податку 2000 грн.
31 липня 2015 року на частину орендної плати, яка відповідає частці звільнених від оподаткування операцій (100% – 65% = 35%) нараховується податкове зобов’язання у розмірі 3500 грн. (10000 грн. х 35 %) та відображається у розділі I “Податкові зобов’язання” у рядку 1.1 у колонці А обсяг операції 3500 грн. (10000 грн. х 35 %) та у колонці Б суму податку 700 грн. (2000 грн. х 35 %) у декларації за липень 2015 року.
Зазначений порядок визначений п. 198.5 статті 198 та 199.4 ст. 199 Податкового кодексу України з урахуванням змін, внесених Законом України від 16.07.2015 р. N 643-VIII “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість” та роз’яснений листом ДФС України від 07.08.2015 № 29168/7/99-99-19-03-02-17.

Штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію в ЄРПН розрахунків коригування застосовуються до платника ПДВ, на якого покладено обов’язок такої реєстрації

При здійсненні реєстрації в ЄРПН розрахунків коригування до податкових накладних, відповідальною особою за таку реєстрацію є платник податку, на якого покладено обов’язок реєстрації відповідного розрахунку коригування в ЄРПН.

Отже, штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію в ЄРПН розрахунків коригування, складених починаючи з 01.10.2015, до податкових накладних застосовуватимуться до платника податку, на якого покладено обов’язок реєстрації відповідного розрахунку коригування в ЄРПН.
Так, розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу – платнику податку, підлягає реєстрації в ЄРПН:
– постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
– отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
При цьому постачальник товарів/послуг має право зменшити суму податкових зобов’язань за таким розрахунком коригування після його реєстрації в ЄРПН отримувачем.
– розрахунок коригування, складений платником податку до податкових накладних, які не видаються отримувачу (покупцю) товарів /послуг підлягає реєстрації таким платником податку.
Зазначена норма визначена ст. 120-1 та п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України з урахуванням змін, внесених Законом України від 16.07.2015 р. N 643-VIII “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість”

Зміни в системі електронного адміністрування ПДВ для сільськогосподарських підприємств

Cільськогосподарські підприємства використовують у системі електронного адміністрування два електронних рахунки: основний та додатковий.
Основний електронний рахунок призначається для проведення розрахунків з бюджетом.
На основний електронний рахунок сільськогосподарські підприємства перераховують зі свого поточного рахунку кошти в сумах, необхідних для реєстрації податкових накладних по діяльності іншій, ніж сільськогосподарська.
З основного електронного рахунку кошти перераховуються до бюджету наступним чином: ДФС на підставі поданих декларацій автоматично формує реєстр та не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення граничного строку для самостійної сплати податкових зобов’язань надсилає його Держказначейству України, яке здійснює перерахування коштів до бюджету з основного електронного рахунку в рахунок погашення податкових зобов’язань сільськогосподарського підприємства перед бюджетом.
Крім того, з основного електронного рахунку за заявою платника перераховуються:
до бюджету – суми податкового боргу за несільськогосподарською діяльністю;
на поточний рахунок платника – кошти, що перевищують суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету.
Додатковий електронний рахунок призначений для перерахування коштів на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств.
На цей рахунок сільськогосподарським підприємством зараховуються кошти з поточного рахунку в сумі, необхідній для реєстрації податкових накладних, які складаються сільськогосподарським підприємством при здійсненні операцій з постачання сільськогосподарських товарів/послуг у межах спеціального режиму оподаткування.
З додаткового електронного рахунку кошти автоматично перераховуються Казначейством на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств протягом операційного дня, в якому кошти надійшли на такі електронні рахунки.
До настання граничних термінів, передбачених для сплати задекларованих податкових зобов’язань, необхідно, щоб загальна сума перерахованих коштів на додатковий електронний рахунок, з якого кошти автоматично списуються на спеціальний рахунок, була не менше суми податкових зобов’язань, задекларованих таким сільськогосподарським підприємством у податковій декларації, в якій відображаються результати діяльності в межах спеціального режиму оподаткування за результатами відповідного звітного (податкового) періоду.
Порядок електронного адміністрування ПДВ визначений ст. 200 – 1 Податкового кодексу України, з урахуванням змін, внесених Законом України від 16.07.2015 р. N 643-VIII “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість” та роз’яснено листом ДФС України від 10.08.2015 р.

Нові правила формування податкового кредиту за податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН з порушенням терміну

Податкові накладні/розрахунки коригування, які станом на 29.07.2015 (дата набрання чинності Законом України N 643 від 16.07.15 року не зареєстровані в ЄРПН, та по яких станом на вказану дату сплинув граничний термін їх реєстрації в ЄРПН (з дати їх складання минуло 180 календарних днів), не можуть бути зареєстровані в ЄРПН після 29.07.2015 року та включені до складу податкового кредиту.
Тобто якщо, наприклад, податкова накладна з датою складання 15.01.2015 року, яка до 29.07.2015 року не була зареєстрована в ЄРПН, починаючи з 29.07.2015 року не може бути зареєстрована в ЄРПН та включена до складу податкового кредиту.
З 29.07.2015 року суми ПДВ, сплачені у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.
Так якщо, наприклад, податкова накладна з датою складання 10.08.2015, була зареєстрована в ЄРПН 10.11.2015, то вона може бути включена покупцем товарів/послуг до складу податкового кредиту не пізніше ніж через 365 календарних днів починаючи з 10.08.2015, але не раніше листопада 2015 року, тобто в період з листопада 2015 року по серпень 2016 року.
Зазначена норма визначена п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України з урахуванням змін, внесених Законом України від 16.07.2015 р. N 643-VIII “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість” та роз’яснена листом ДФС України від 07.08.15 №29163/7/99-99-19-03-02-17.

З 1 вересня 2015 року звільняються від оподаткування податком на доходи фізичних осіб пенсії сімей деяких категорій військовослужбовців

З 1 вересня 2015 року скасовується оподаткування податком на доходи фізичних осіб пенсій, призначених учасникам бойових дій у період Другої світової війни, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність статті 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Тобто не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб пенсії сімей військовослужбовців, які загинули, пропали без вісті або померли під час Другої світової війни, а також військовослужбовців, членів партизанського руху і їх сімей загиблих під час Другої світової війни.
Також не оподатковуватимуться податком на доходи фізичних осіб пенсії сімей осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, які загинули або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час участі в антитерористичній операції, захищаючи незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України.
Не будуть оподатковуватись також пенсії сімей осіб, які, перебуваючи у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції.
Зазначена норма визначена Законом України від 17.07.201 № 653-VIII “Про внесення зміни до статті 164 Податкового кодексу України щодо оподаткування пенсій інвалідів війни та деяких інших категорій осіб.
Закон набирає чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування (опублікований в «Голосі України» від 06.08.2015 №141-142), отже набуде чинності з 1 вересня 2015 року.

Затверджено нові форми декларації збору за місця для паркування транспортних засобів та туристичного збору

Міністерство фінансів України наказом від 09.07.2015 р. №636 затвердив:
– форму Податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів;
– форму Податкової декларації з туристичного збору.
Платниками туристичного збору, який є місцевим збором,- є громадяни України та іноземці, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної та міської ради про встановлення туристичного збору, та отримують послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов’язанням залишити місце перебування в зазначений строк.
Справляють туристичний збір податкові агенти під час надання послуг, пов’язаних з тимчасовим проживанням, і зазначають суму сплаченого збору окремим рядком у рахунку (квитанції) на проживання.
Сума туристичного збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально, за місцезнаходженням податкових агентів.
Порядок сплати туристичного збору визначений ст. 268 Податкового кодексу України.
Платниками збору за місця для паркування транспортних засобів є юридичні особи, їх філії, фізичні особи – підприємці, які згідно з рішенням сільської, селищної або міської ради організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.
Базою оподаткування є площа земельної ділянки, відведена для паркування, а також площа комунальних гаражів, стоянок, паркінгів (будівель, споруд, їх частин), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету.
Сума збору за місця для паркування транспортних засобів, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально, за місцезнаходженням об’єкта оподаткування.
Порядок сплати збору за місця для паркування транспортних засобів визначений ст. 268 -1 Податкового кодексу України.
Наказ №636 набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Чи оподатковується ПДВ компенсація земельного податку, яку орендодавець – бюджетна установа отримує від орендаря?

Згідно з п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на додану вартість (далі – ПДВ) є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.
При цьому постачання послуг – це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (пп. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
В свою чергу база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів) (п. 188.1 ст. 188 ПКУ).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг.
До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю – бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
У разі якщо відшкодування сум земельного податку за земельну ділянку під об’єктом оренди отримує орендодавець – бюджетна установа, то такі кошти, як складова витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, до бази оподаткування не включаються та ПДВ не оподатковуються.

Чи підлягає оподаткуванню ПДВ компенсація орендарем податку на нерухоме майно?

Згідно з п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.
При цьому постачання послуг – це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю – бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
Згідно з ст. 759 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ст. 762 ЦКУ).
При цьому плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою (за умови надання права користування земельною ділянкою) (ст. 797 ЦКУ).
Об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки відповідно до ст. 266 ПКУ є об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка, а платниками цього податку є фізичні та юридичні особи, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Таким чином, у разі якщо орендар відшкодовує податок на нерухоме майно орендодавцю згідно з умовами договору оренди житлового/нежитлового приміщення, то таке відшкодування вважається частиною оплати вартості послуг оренди, є складовою частиною операції з постачання послуг, а тому є об’єктом оподаткування ПДВ.

Як визначається база оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання товарів/послуг?

Згідно із п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), за винятком:
товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
газу, який постачається для потреб населення.
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.
До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю – бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
У випадках, передбачених ст. 189 ПКУ, база оподаткування визначається з урахуванням положень ст. 189 ПКУ

Чи включається до бази оподаткування ПДВ сума акцизного податку, нарахована при реалізації суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів?

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
Згідно з п.п. 9.1.4 п. 9.1 ст. 9 ПКУ акцизний податок є загальнодержавним податком.
Відповідно до п. 1 розд. II Закону України від 28 грудня 2014 року № 71- VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» для операцій з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів з 1 січня 2015 року запроваджено акцизний податок, ставки якого встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках від вартості (з податком на додану вартість), у розмірі 5 відсотків (п.п. 215.3.10 п. 215.3 ст. 215 ПКУ).
Відповідно до п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ реалізація підакцизних товарів (продукції) – будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, товарів, зазначених у п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання громадського харчування.
Таким чином, у разі здійснення операцій з постачання підакцизних товарів сума акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включається до бази оподаткування податком на додану вартість.

Чи включаються суми акцизного податку до доходу фізичних осіб підприємців платників єдиного податку, які здійснюють роздрібний продаж підакцизних товарів?

Суми акцизного податку, отримані платниками єдиного податку – суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів (роздрібний продаж паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів, та діяльність фізичних осіб з роздрібного продажу пива та столових вин), включаються до складу доходу платника єдиного податку. При цьому платники єдиного податку третьої групи справляють податок за ставкою, визначеною у п. 293.3 ст. 293 ПКУ, з доходу з урахуванням сум акцизного податку.
Відповідно до п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами оподаткування акцизним податком є операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Під реалізацією суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів слід розуміти продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, нафтопродуктів, скрапленого газу, речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, палив моторних альтернативних, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання громадського харчування (п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Згідно з п.п. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 ПКУ базою оподаткування у разі обчислення податку із застосуванням адвалорних ставок є вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ.
Умови застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб’єктами господарювання визначені у ст. 291 ПКУ.
Відповідно до п.п. 3 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), які здійснюють, зокрема виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива та столових вин).
Доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (п. 292.1 ст. 292 ПКУ).
Пунктом 292.11 ст. 292 ПКУ визначено перелік сум, що не включаються до складу доходу платника єдиного податку, зокрема: суми податку на додану вартість; суми податку на додану вартість, що надійшли у вартості товарів (виконаних робіт, наданих послуг), відвантажених (поставлених) у період сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ.
Для платників єдиного податку третьої групи встановлюється відсоткова ставка податку у розмірі:
1) 2 відсотки доходу – у разі сплати податку на додану вартість згідно з ПКУ;
2) 4 відсотки доходу – у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку (п. 293.3 ст. 293 ПКУ).
Таким чином, суми акцизного податку, отримані платниками єдиного податку – суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів (роздрібний продаж паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів, та діяльність фізичних осіб з роздрібного продажу пива та столових вин), включаються до складу доходу платника єдиного податку. При цьому платники єдиного податку третьої групи справляють податок за ставкою, визначеною у п. 293.3 ст. 293 ПКУ, з доходу з урахуванням сум акцизного податку.

Опубліковано у Новини Вільнянської ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь