Новації в системі електронного адміністрування ПДВ

Верховна Рада ухвалила, а Президент підписав Закон від 16.07.2015 N 643-VIII “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість”, яким внесено зміни до Податкового кодексу щодо удосконалення адміністрування ПДВ.

Зокрема, визначено, що розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу – платнику податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:
постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу. При цьому постачальник товарів/послуг має право зменшити суму податкових зобов’язань за таким розрахунком коригування після його реєстрації в ЄРПН отримувачем.
Розрахунки коригування, складені платником податку до податкових накладних, що не видаються отримувачу, що складені до 1 лютого 2015 року, а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, підлягають реєстрації в ЄРПН таким платником податку.
Крім цього, передбачено, що податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.
Законом також установлено, що на рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ не поширюється дія Закону “Про виконавче провадження”, зокрема на кошти, що перебувають на таких рахунках, не може бути:
накладено арешт;
звернено стягнення.
Вимоги, сформовані відповідно до Закону “Про виконавче провадження” до набрання чинності цим Законом щодо коштів, які перебувають на рахунках у системі електронного адміністрування ПДВ, вважаються анульованими.
Протягом 5 робочих днів з дня набрання чинності цим Законом підлягає зняттю органом, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, арешт з коштів, що перебувають на рахунках у системі електронного адміністрування ПДВ, на які були сформовані вимоги відповідно до Закону “Про виконавче провадження”.
Закон набрав чинності 29 липня 2015 року у зв’язку з його опублікуванням у газеті “Голос України” від 29.07.2015 N 135, за винятком окремих положень, які набирають чинності з 1 серпня 2015 року.

Електронне адміністрування ПДВ

Згідно листа ДФС від 14.07.2015 N 25450/7/99-99-19-03-01-17 “Щодо системи електронного адміністрування податку на додану вартість” визначено, що з 00 год. 00 хв. 1 липня 2015 року закінчився перехідний період (тестовий режим) системи електронного адміністрування ПДВ і така система запрацювала в звичайному режимі.
З вказаної дати реєстрація податкових накладних в ЄРПН здійснюється виключно на суму податку, обраховану за формулою, визначеною п. 200 1.3 ст. 200 1 Податкового кодексу (далі – реєстраційна сума).
Таким чином, з 1 липня 2015 року при реєстрації податкової накладної або розрахунку коригування в ЄРПН відбувається перевірка наявності у платника, який здійснює таку реєстрацію, достатньої реєстраційної суми. Тобто для отримання можливості зареєструвати в ЄРПН податкову накладну або розрахунок коригування реєстраційна сума платника податку повинна бути більшою або дорівнювати сумі ПДВ, зазначеній у вказаних документах.
Якщо така реєстраційна сума є меншою, ніж сума ПДВ, зазначена у податковій накладній або розрахунку коригування, у реєстрації вказаних податкової накладної або розрахунку коригування буде відмовлено.

Про застосування РРО фізичними особами-підприємцями, які є платниками єдиного податку

Верховна Рада ухвалила, а Президент підписав Закон від 01.07.2015 N 569-VIII “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій”, яким вносяться зміни до Податкового кодексу та деяких законів щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Зокрема, Законом встановлено, що реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку:
першої групи;
другої і третьої груп (ФОП) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.
Закон набрав чинності 23 липня 2015 року у зв’язку з його опублікуванням у газеті “Голос України” від 23.07.2015 N 131.

Скасовано норму щодо зберігання в КОРО фіскальних звітних чеків

23 липня 2015 року набув чинності Закон України від 01.07.2015 р. № 569, згідно якого виключено норму щодо обов’язкового зберігання в Книгах обліку розрахункових операцій (КОРО) фіскальних звітних чеків суб’єктами господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг через реєстратори розрахункових операцій (РРО).
Раніше було передбачено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані щоденно друкувати на РРО фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в КОРО.
Зазначена норма передбачена Законом України від 01.07.2015 р. № 569-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій» (опублікований в “Голосі України” №131 і від 23.07.2015).

Орендна плата за землю може перевищувати 12% нормативно грошової оцінки

Верховна Рада ухвалила, а Президент підписав Закон від 30.06.2015 N 557-VIII “Про внесення зміни до статті 288 Податкового кодексу України щодо граничного розміру орендної плати”, яким вносяться зміни до Податкового кодексу щодо граничного розміру орендної плати.
Законом передбачено, що річна сума платежу за оренду земельних ділянок державної та комунальної власності може перевищувати 12 % нормативної грошової оцінки у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.
Закон набирає чинності з 24 липня 2015 року у зв’язку з його опублікуванням у газеті “Голос України” від 23.07.2015 N 131.

Платникам ПДВ на спецрежимі відкриті додаткові рахунки в системі електронного адміністрування

Казначейством України 29 липня 2015 року платникам – сільськогосподарським підприємствам, що обрали спеціальний режим оподаткування ПДВ, додатково відкриті рахунки в системі електронного адміністрування податку, призначені для перерахування коштів на їх спеціальні рахунки в установах банків та/або органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Податком на доходи фізичних осіб та військовим збором оподатковується нецільова матеріальна допомога, яка у 2015 році перевищує 1710 грн

У разі якщо працедавець надає окремим працівникам матеріальну допомогу за їх заявами у зв’язку з особистими обставинами без встановлення цілей або напрямів її витрачення та носить разовий характер, то сума такої допомоги є нецільовою благодійною допомогою.
Не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 ст. 169 Податкового Кодексу України, встановленого на 1 січня такого року (у 2015 році – 1710 гривень).
Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, тобто не оподатковується, податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) і військовим збором, сума нецільової благодійної допомоги, що надається роботодавцем на користь працівника, яка сукупно у 2015 році не перевищує – 1710 грн., а в частині її перевищення є об’єктом оподаткування ПДФО і військовим збором на загальних підставах.
Отже до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, тобто не оподатковується, сума нецільової благодійної допомоги, що надається роботодавцем на користь працівника, яка сукупно у 2015 році не перевищує – 1710 грн., а в частині її перевищення є об’єктом оподаткування ПДФО і військовим збором на загальних підставах.

Зазначені норми визначені пп. 170.7.3 ст. 170, пп. 1.2 п. 16-1 підр. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України.

Про подання податкової звітності з податку на прибуток за півріччя 2015 року
Державна фіскальна служба України з метою належного адміністрування податку на прибуток підприємств повідомляє таке.
Законом від 28 грудня 2014 року №71 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі – Закон) викладено розділ ІІІ «Податок на прибуток підприємств» Податкового кодексу України в новій редакції та передбачено розраховувати об’єкт оподаткування податком на прибуток на підставі даних бухгалтерського обліку шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності, на різниці, які збільшують або зменшують фінансовий результат до оподаткування, відповідно до положень Кодексу.
Пунктом 57.1 ст.57 Кодексу встановлено обов’язок подання платником податку на прибуток, який за підсумками минулого звітного (податкового) року не отримав прибутку або отримав збиток, податкові зобов’язання не нараховував і не мав базового показника для визначення авансових внесків у наступному році, а за підсумками першого кварталу отримує прибуток, податкової декларації за перше півріччя, три квартали звітного (податкового) року та за звітний (податковий) рік для нарахування та сплати податкових зобов’язань.
Податкова декларація з податку на прибуток подається контролюючому органу, в якому платник перебуває на обліку за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному кварталу та півріччю – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п.49.18 ст.49 Кодексу).
З метою дотримання вимог Закону Державною фіскальною службою України розроблено проект уніфікованої форми податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – проект декларації) (розміщено на офіційному веб-порталі (www.sfs.gov.ua) у підрозділі «Проекти регуляторних актів» підрозділу «Регуляторна політика» розділу «Діяльність»), в якій зменшено кількість додатків та передбачено наявність додатка РІ, в якому згруповані різниці, на які збільшується або зменшується фінансовий результат до оподаткування.
Слід врахувати, що на сьогодні чинними є форми таких податкових декларацій:
з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 30.12.2013 № 872;
з податку на прибуток банків, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 06.02.2014 № 121;
з податку на доходи (прибуток) страховика, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 27.01.2014 № 84;
розрахунку оподатковуваного прибутку та податку на прибуток нерезидента, який провадить діяльність на території України через постійне представництво, на підставі складення відокремленого балансу фінансово-господарської діяльності, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.06.2013 № 610.
Також відповідно до п. 46.4 ст.46 Кодексу якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена контролюючим органом, збільшує або зменшує його податкові зобов’язання, всупереч нормам Кодексу з такого податку, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації.
У разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації.
Для забезпечення реалізації положень Кодексу до затвердження нової форми податкової декларації з податку на прибуток підприємств рекомендуємо платникам відображати об’єкти оподаткування та податкові зобов’язання з податку на прибуток за звітний період – півріччя 2015 року – у зазначених вище чинних деклараціях.
При цьому для визначення суми об’єкта оподаткування та податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств за новими правилами рекомендуємо використовувати проект декларації, розміщеної на веб-порталі ДФС, та подавати його разом із діючими деклараціями у вигляді доповнення до таких декларацій.
Відповідні роз’яснення надано у листі ДФС України від 29.07.2015 № 27719/7/99-99-19-02-01-17 «Про подання податкової звітності з податку на прибуток за півріччя 2015 року».

План заходів ДФС для забезпечення реалізації норм Закону України № 643-VІІІ з удосконалення СЕА
Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» №643-VIII набрав чинності 29 липня.
План заходів ДФС для забезпечення реалізації норм Закону України № 643-VІІІ з удосконалення СЕА передбачає:
І. Відкриття додаткових електронних рахунків для сільськогосподарських підприємств, що обрали спеціальний режим оподаткування ПДВ.
Для забезпечення виконання п.2001.2 ст.2001 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Казначейством України платникам – сільськогосподарським підприємствам, що обрали спеціальний режим оподаткування ПДВ відповідно до статті 209 ПКУ, додатково відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку, призначені для перерахування коштів на їх спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
У день відкриття таких електронних рахунків Казначейство України направляє до ДФС повідомлення про відкриття рахунку відповідно до Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів, затвердженого наказом Міндоходів від 26.12.2013 №853, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21 січня 2014 за №121/24898.
Після взяття рахунку на облік ДФС надсилає електронне повідомлення (J3001001) платнику податку щодо реквізитів його додаткового електронного рахунку, відкритого в системі електронного адміністрування ПДВ.
ІІ. Призупинення роботи Єдиного вікна подання електронної звітності
2 серпня 2015 року операційний день триватиме з 0 до 23-ї години, враховуючи положення Постанови КМУ від 29.12.2010 №1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних», тобто, о 23 годині 00 хвилин буде призупинено роботу Єдиного вікна подання електронної звітності в частині реєстрації податкових накладних і розрахунків коригування та прийняття податкової звітності для проведення технічних робіт.
ІІІ. Обнулення показників та перерахунок суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), для зареєстрованих платників податку.
З 00 годин 00 хвилин 3 серпня 2015 року (на початок третього робочого дня після дня набрання чинності Законом №643) ДФС буде проведено обнулення суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН (ΣНакл), сформовану відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 та пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, та значення усіх її складових, визначених ПКУ, крім показників Σ НаклОтр,, Σ Митн та Σ НаклВид,, що були сформовані, починаючи з 1 липня 2015 року.
Протягом 3 серпня 2015 року (третього робочого дня після дня набрання чинності Законом №643) сума ΣНакл зареєстрованим платникам податку збільшиться на:
суму середньомісячного розміру сум ПДВ, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених або розстрочених за останні 12 звітних місяців/ 4 квартали (Σовердрафт);
суму помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ станом на 01.07.2015 (ΣПерепл);
суму від’ємного значення податку, непогашеного станом на 01.07.2015 та задекларованого платником у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року;
суму залишків коштів на електронних рахунках платників у системі електронного адміністрування ПДВ станом на початок робочого дня 3 серпня 2015 року за вирахуванням сум, заявлених платником у складі податкової звітності з податку за звітний (податковий) період за червень 2015 року до перерахування з електронного рахунку до бюджету в рахунок сплати податкових зобов’язань з податку та/або на поточний рахунок платника відповідно до пункту 2001.6 статті 2001 цього Кодексу, також така сума зменшується на суму податкових зобов’язань, задекларованих платником за звітний (податковий) період за червень 2015 року/II квартал 2015 року.
На кінець третього робочого дня після дня набрання чинності Законом №643 сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН (ΣНакл), буде обрахована на підставі оновлених значень усіх її складових та інших показників, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX “Перехідні положення” ПКУ враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 2001.3 статті 2001 ПКУ.
ІV. Переведення роботи системи електронного адміністрування ПДВ в штатний режим.
Починаючи з 04.08.2015 реєстрація в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування, складених до 1 липня 2015 року, здійснюватиметься без обмеження сумою ΣНакл.
До 20 серпня 2015 року платникам податку, що застосовують звітний податковий період квартал, сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН (ΣНакл), буде збільшена на суму від’ємного значення, непогашеного станом на 01.07.2015 та задекларованого у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за ІІ квартал 2015 року.

Формування плану-графіку перевірок
Порядок формування плану-графіку проведення планових документальних перевірок платників податків, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 02.06.2015 № 524 (зареєстровано у Мінюсті 24.06.2015 за №751/27196), визначає структуру плану-графіку, критерії відбору платників податків та порядок їх відбору.
Окрема увага приділяється критеріям відбору до плану-графіку:
банківських та небанківських фінансових установ;
постійних представництв та представництв нерезидентів;
самозайнятих осіб.
Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний.
Порядок розміщено на веб-порталі ДФС
Підставою для припинення сплати щомісячних авансових внесків з податку на прибуток платником, який перейшов на спрощену систему оподаткування, є реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку

У січні – грудні 2015 року та січні – травні 2016 року платники зобов’язані сплачувати щомісячні авансові внески з податку на прибуток підприємств відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України у редакції, що діяла до 01 січня 2015 року. При цьому сума щомісячних авансових внесків за березень – травень 2016 року обчислюється у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за 2014 звітний (податковий) рік. Такі норми встановлено пунктом 9 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм Податкового кодексу України, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування (обрання третьої групи платника єдиного податку) шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року (п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України).
У разі відсутності визначених цим Кодексом підстав для відмови у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку (п. 299.3 ст. 299 Податкового кодексу України).
Що стосується переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи, то сільськогосподарські товаровиробники – юридичні особи не пізніше 20 лютого поточного року подають до контролюючих органів документи, визначені у п.п 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України.
Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу України).
Отже, підставою для припинення сплати щомісячних авансових внесків з податку на прибуток платником, який перейшов на спрощену систему оподаткування, є реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Про порядок повернення на поточний банківський рахунок помилково та/або надміру перерахованих коштів на електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ
Якщо на дату подання податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) сума коштів на рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої декларації, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої декларації заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню, зокрема, на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов’язань з податку. Такі норми встановлено підпунктом «б» п. 200 прим.1. 6 ст. 200 прим.1 Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 10 розд. ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 № 966, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.10.2014 за № 1267/26044, із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 966), заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету, є додатком 4 до декларації (далі – Заява).
Додатки 2, 3, 4 подаються лише до декларації 0110 (п. 11 розд. Х Порядку № 966).
Згідно з п. 21 прим.1 Порядку електронного адміністрування ПДВ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569, для відповідного перерахування коштів ДФС надсилає Казначейству реєстр, в якому зазначаються найменування платника податку, податковий номер та індивідуальний податковий номер, сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету або на поточний рахунок платника податку, та реквізити такого рахунка (у разі подання платником податку Заяви).
Казначейство на підставі зазначеного реєстру протягом п’яти робочих днів після закінчення граничного строку, встановленого Податковим кодексом України для самостійної сплати платником податку сум податкових зобов’язань, здійснює відповідне перерахування.

Допущені помилки у Звіті про суми податкових пільг слід виправляти у черговому такому звіті у межах року
Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1233 (далі – Порядок № 1233).
Відповідно до п. 1 Порядку № 1233 цей Порядок є обов’язковим для виконання суб’єктами господарювання, які відповідно до Податкового кодексу України не сплачують податки та збори до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг.
Пунктом 3 Порядку № 1233 визначено, що звіт про суми податкових пільг подається суб’єктом господарювання за три, шість, дев’ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. У разі коли суб’єкт господарювання пільгами не користується, звіт не подається.
Форма Звіту про суми податкових пільг визначена додатком до Порядку № 1233.
Порядок визначення сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг за операціями, які здійснюються на митній території України, затверджений наказом ДПА України від 29.03.2011 № 167.
Враховуючи те, що формою Звіту про суми податкових пільг, а також Порядком визначення сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг за операціями, які здійснюються на митній території України, не передбачено механізм подання уточненого звіту, а також враховуючи те, що зазначений звіт складається наростаючим підсумком з початку року, то допущені помилки слід виправляти у черговому Звіті про суми податкових пільг у межах року При цьому, виправлення помилок у Звіті про суми податкових пільг не призводить до нарахування штрафних санкцій.

Про перелік сум, що не включаються до складу доходу юридичної особи – платника єдиного податку
При застосуванні спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності до складу доходу юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи, визначеного статтею 292 Податкового кодексу України, не включаються:
1) суми податку на додану вартість;
2) суми коштів, отриманих за внутрішніми розрахунками між структурними підрозділами платника єдиного податку;
3) суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів;
4) суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм;
5) суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів;
6) суми коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), реалізованих у період сплати інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України, вартість яких була включена до доходу юридичної особи при обчисленні податку на прибуток підприємств;
7) суми податку на додану вартість, що надійшли у вартості товарів (виконаних робіт, наданих послуг), відвантажених (поставлених) у період сплати інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України;
8) суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника;
9) суми коштів у частині надмірно сплачених податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України, та суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що повертаються платнику єдиного податку з бюджетів або державних цільових фондів;
10) дивіденди, отримані платником єдиного податку – юридичною особою від інших платників податків, оподатковані в порядку, визначеному Податковим кодексом України.
Такі законодавчі норми передбачено пунктом 292.11 статті 292 Податкового кодексу України.

Щодо заповнення платниками податків окремих реквізитів платіжного доручення у разі перерахування коштів з власного поточного рахунку на електронний рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість
Відповідно до пункту 2 статті 2001 Податкового кодексу України платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі – електронний рахунок) – рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка у сумі, необхідній для досягнення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок.
Казначейство відповідно до вимог статті 69 Податкового кодексу України надсилає ДФС повідомлення про відкриття електронного рахунка платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня його відкриття.
Після надходження такого повідомлення ДФС інформує платника податку про реквізити його електронного рахунка.
У зв’язку із надходженням численних звернень платників податків щодо заповнення реквізитів отримувача у платіжних дорученнях у разі перерахування коштів з власного поточного рахунку на електронний рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість повідомляємо, що:
у полі «Отримувач» необхідно заповнювати назву платника;
у полі «Код» необхідно заповнювати код за ЄДРПОУ платника;
у полі «Банк отримувача» необхідно заповнювати «Казначейство України (ел. адм. подат.)»;
у полі «Код банку» необхідно заповнювати «899998»;
у полі «№ рахунку» необхідно заповнювати номер рахунку, вказаний в електронному повідомленні або отриманий в Центрі обслуговування платників за основним місцем обліку.
Крім того, зазначаємо, що поле «Призначення платежу» такого платіжного доручення необхідно заповнювати згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, викладених у додатку 8 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України №22 від 21.01.2004 (із змінами)
Запорізькі підприємці перерахували до бюджетів понад 200 мільйонів гривень єдиного податку

За останні 7 місяців запорізькі представники малого та середнього бізнесу поповнили бюджети на 206 мільйонів гривень, сплативши єдиний податок, сума якого майже на 60 мільйонів гривень більше, ніж за аналогічний період минулого року. Про це повідомив начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін.Станом на початок серпня на обліку в державних податкових інспекціях регіону в якості платників єдиного податку (І – ІІІ груп) перебуває майже 39 тисяч фізичних та юридичних осіб, з яких: до першої групи входять 6,6 тисячі підприємців, до другої групи – 23 тисячі суб’єктів та до третьої – близько 18 тисяч СГД.– У розрізі платників податку найбільші надходження до місцевих бюджетів Запорізької області забезпечили фізичні особи, які за січень-липень цього року спрямували майже 133 мільйони гривень, що на 23 мільйони гривень більше, ніж у відповідному періоді минулого року. 39 мільйонів гривень єдиного податку надійшло від юридичних осіб – представників ІІІ групи. Зазначу, що минулорічний показник цього періоду був на 3 мільйони гривень меншим, – зазначив Олексій Кавилін.Тільки за липень до місцевих бюджетів надійшло 5,2 мільйона гривень.Також у нашій області нараховується понад 8 тисяч суб’єктів господарювання – юридичних осіб, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, з них: майже 700 СПД сплачують єдиний податок за ставкою 2 відсотки від доходу та є платниками ПДВ; та 7,5 тисячі – за ставкою 4 відсотки від доходу, з включенням ПДВ до складу єдиного податку.Проти аналогічного періоду минулого року відбулося збільшення майже на 170 СПД загальної кількості суб’єктів господарювання – юридичних осіб, що сплачують єдиний податок.

Запорізькі платники отримали понад 32 тисячі ключів цифрового підпису

Саме стільки електронних ключів оформили за сім місяців поточного року 8 тисяч громадян та представників бізнесу у Акредитованому центрі сертифікації ключів інформаційно-довідкового департаменту при ГУ ДФС у Запорізькій області.Найактивніше послугами Центру користуються підприємці – фізичні особи та громадяни області. Лише у липні 540 платників отримали понад 1,5 тисячі електронних ключів.– На сьогоднішній день запорізькі платники практично повністю переходять до електронної звітності. Наприклад, за сім місяців цього року до нас надійшло усього понад 115 тисяч звітів. Зокрема, тільки у другому кварталі – майже 44 тисячі звітів, з яких в електронному вигляді – понад 35 тисяч, що становить 81% від загальної кількості. Як і передбачалося, завдяки змінам у законодавстві на сьогодні забезпечено 100-відсоткове он-лайн декларування ПДВ. Також близько 90% декларацій з ЄСВ запорізькі страхувальники направляють у електронному вигляді. Наразі фіскальна служба проводить значну роботу з розвитку он-лайн-ресурсів та електронних сервісів, – підкреслив начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін.Нагадаємо, що ключ електронного підпису оформлюється безкоштовно та на два роки. Платники можуть це зробити у запорізьких відділеннях Акредитованого центру сертифікації ключів цифрового підпису.Перелік он-лайн послуг та інших електронних сервісів ДФС розміщено на веб-порталі Державної фіскальної служби України (http://sfs.gov.ua/) або на суб-сайті Головного управління ДФС у Запорізькій області (http://zp.sfs.gov.ua).

Запорізькі податківці перевірили лише 0,8 відсотка від загальної кількості платників

За сім місяців поточного року підрозділами податкового та митного аудиту фіскальної служби Запорізької області здійснено майже 380 документальних перевірок, що складає 0,8% від загальної кількості суб’єктів господарювання-юридичних осіб, зареєстрованих у Запорізькій області. Проведено 90 планових та 287 позапланових перевірок, що загалом на 127 перевірок менше, ніж за аналогічний період минулого року. За їхніми результатами до бюджетів усіх рівнів додатково донараховано майже 42 мільйони гривень, які майже повністю вже надійшли до бюджету.Як зазначив заступник начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Руслан Гришко, на істотне зниження кількості перевірочних заходів впливають нові підходи до податкового аудиту, головна мета яких – перевірки відбуваються виключно серед тих суб’єктів господарювання, де існують ризики, наявні ознаки можливих порушень податкового законодавства.Крім того, з початку року у сфері фінансових установ та валютного контролю здійснено близько ста перевірок суб’єктів господарювання. За порушення вимог валютного та податкового законодавства донараховано 5,4 мільйона гривень пені і штрафних санкцій, з яких 4,8 мільйона гривень вже сплачено до бюджету.Так, при проведенні перевірки одного з підприємств Запорізької області, яке здійснює діяльність з виробництва продуктів борошномельно-круп’яної промисловості, було встановлено, що платником відображені у обліку фінансово-господарські операції з надання послуг, які фактично не були надані. Про відсутність реальності товарного характеру операцій свідчили проведені перевірки контрагентів, а також пояснення працівників, у тому числі контрагентів, відібрані у ході досудового слідства. Всього за результатами перевірки нараховано податків на загальну суму 3,4 мільйона гривень.

Податківці повернули державі 700 тисяч гривень після перевірки господарських об’єктів

Станом на початок серпня у сфері використання касової техніки на Запоріжжі проведено 70 перевірок господарських об’єктів, що більш ніж вполовину менше за аналогічний період минулого року. За порушення законодавства, що регулює застосування реєстраторів розрахункових операцій, донараховано майже 700 тисяч гривень. На сьогодні до бюджету надійшло майже 500 тисяч гривень.Фахівці фіскальної служби наголошують – сьогодні значно підвищено ступінь відповідальності підприємців за проведення неофіційних розрахунків, т. з. “повз касу”.Наприклад, при перевірці одного з магазинів Запорізької області виявлені порушення порядку обліку товарів на суму – 25,5 тисячі гривень, не зберігання Z-звіту РРО, несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх надходжень.Таким чином, було порушено вимоги Закону України “Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, та норми Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні. За результатами перевірки до власника застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 52,4 тисячі гривень.

На сервіс “Пульс” звернулось близько сотні запоріжан

Цей показник на 4 звернення більше, ніж за січень-липень минулого року. З них 90 питань вирішено, про що додзвонювачам було повідомлено.Найбільше оператори “Пульсу” прийняли звернень від запорізьких платників з таких питань, як: щодо звітності та реєстрації податкових накладних, щодо реєстрації платником ПДВ, роботи органів ДФС, системи електронного адміністрування ПДВ.За липень поточного року до антикорупційного проекту “Пульс” надійшло 26 повідомлень від платників Запорізької області, що на 9 заяв більше за показники минулого року. Наразі 17 питань вирішено, по 9 триває розгляд.Нагадаємо, номер багатоканального сервісу “Пульс”: (044) 284-00-07.

Податківці Запорізької області надали понад 82 тисячі адміністративних послуг

Це на 1,3 тисячі послуг більше, ніж за відповідний період 2014 року. Безпосередньо, у Центрах обслуговування платників, яких у Запорізькій області 27, платники отримали понад 79 тисяч адмінпослуг, що на півтисячі більше, ніж за відповідний період 2014 року.У липні представникам бізнесу та громадянам надано майже 15 тисяч послуг, проти минулого року їхня кількість більше на 2,3 тисячі. Більшість послуг (понад 14 тисяч) платники отримали у ЦОПах.Нагадаємо, запорізькі Центри обслуговування платників окрім інформаційних та консультаційних, надають понад 30 видів адміністративних послуг, з переліком яких та прикладами заповнення заяв або карток для їх отримання можна ознайомитися на суб-сайті Головного управління ДФС у Запорізькій області у рубриці “Центри обслуговування платників податків” (http://zp.sfs.gov.ua).

Посадові особи ДФС області провели 418 особистих прийомів громадян

Лише за липень цього року посадові особи органів ГУ ДФС у Запорізькій області провели 26 особистих прийомів громадян.З початку року посадовими особами органів фіскальної служби області здійснено 180 виїзних особистих прийомів громадян. За липень 2015 року посадовці побували на виїзді 4 рази.Актуальними на особистих прийомах були питання: оподаткування податком з доходів фізичних осіб (126 звернень), щодо оподаткування доходів підприємницької діяльності (місцеві податки, загальна система оподаткування – 67 звернень), оподаткування ЄСВ (33 звернення), а також плати за землю (земельного податку, та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності – 32 звернення).Детальну інформацію про графіки прийомів посадових осіб органів фіскальної служби регіону можна дізнатися на суб-сайті Головного управління ДФС у Запорізькій області (http://zp.sfs.gov.ua).

До фіскальної служби області звернулось 87 запоріжців за інформацією

Саме стільки з початку поточного року до органів ДФС у Запорізькій області надійшло запитів на публічну інформацію. Лише за липень цього року отримано 17 запитів, що на 7 більше, ніж за минулий рік. Від представників засобів масової інформації надійшло 5 запитів, 18 запитів – від фізичних осіб, 44 – від юридичних осіб, 3 – від об’єднань громадян, 17 – від інших органів виконавчої влади, як належному розпоряднику інформації.З них 68 запитів отримано поштою, 19 – через мережу Інтернет.За результатами розгляду по 36 запитам було надано роз’яснення, що інформація, яка запитувалась, належить до категорії інформації з обмеженим доступом. На 47 запитів надано інформацію, 4 запити надіслано належному розпоряднику інформації.Всі запити задоволено без порушення встановлених термінів.

До територіальних органів Запорізької області надійшло понад 400 письмових звернень громадян

З початку року до ГУ ДФС у Запорізькій області надійшло 405 письмових звернень громадян. З них: 402 заяви, 2 скарги та 1 пропозиція. За липень цього року до фіскальної служби звернулося 83 громадянина, 81 з яких – із заявами, по одному – зі скаргою та пропозицією. На сьогодні розглянуто 373 звернень. З них 63 – вирішено позитивно, на 286 – надані роз’яснення, 1 повернуто авторові, 19 надіслано за належністю, 4 визнано анонімним. Залишаються на виконанні (термін не настав) 32 звернення. Відповіді на розглянуті звернення надано без порушення термінів.За змістом основних питань звернення стосувались інформування органів влади про ухилення від сплати податків (110 звернень), проведення контрольно-перевірочної роботи (114 звернень), отримання податкової консультації індивідуального характеру у відповідності до вимог ст.52 Податкового кодексу України (88 звернень). За результатами розгляду двох скарг на дії або бездіяльність посадових осіб ГУ ДФС у Запорізькій області інформація не підтвердились, про що громадянам були надані відповідні роз’яснення.

У Кирилівці запорізькі податківці вилучили майже півтисячі пляшок незаконного алкоголю

Днями у рамках операції “Акциз 2015” оперативники ГУ ДФС у Запорізькій області та співробітники оперативного управління Мелітопольської ОДПІ виявили порушення податкового законодавства у смт. Кирилівка, Якимівського району. За результатами проведених перевірок місцевих підприємців встановлено 10 фактів реалізації алкоголю без наявної ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.У результаті вилучено 475 пляшок алкогольних напоїв на суму майже 22 тисячі гривень. Стосовно порушників законодавства складено матеріали за ст. 156, 164 КУпАП для застосування фінансових санкцій.Усього минулого тижня у Запорізькій області співробітники оперативних підрозділів з незаконного обігу вилучено товарно-матеріальних цінностей підакцизної групи на суму 63 тис. гривень.Нагадаємо, що спецоперація з припинення незаконного виробництва та розповсюдження підакцизної продукції “Акциз 2015” стартувала у квітні цього року. ДФС звертається до усіх громадян з проханням повідомляти про виявлені факти незаконного виготовлення чи реалізації підакцизних товарів на сервіс “Пульс” за тел.: (044) 284-00-07 або до оперативних управлінь органів ГУ ДФС в Запорізькій області.
Порядок реєстрації в ЄРПН розрахунків коригування до податкової накладної

Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної та зареєстрованому в ЄРПН. Розрахунок коригування, складений постачальником до податкової накладної, яка видана їх отримувачу підлягає реєстрації в ЄРПН:- постачальником (продавцем), якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;- отримувачем (покупцем), якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу. При цьому постачальник товарів/послуг має право зменшити суму податкових зобов’язань за таким розрахунком коригування після його реєстрації в ЄРПН отримувачем.Розрахунки коригування, складені платником податку до податкових накладних, що не видаються отримувачу, що складені до 1 лютого 2015 року підлягають реєстрації в ЄРПН таким платником податку.Зазначені зміни до п. 192.1 статті 192 Податкового кодексу України передбачені Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість” від 16.07.2015 N 643-VIII (опублікований в «Голосі України» від 29.07.2015 р. №135).

Податкові накладні включаються до податкового кредиту протягом 365 календарних днів з дати їх складення

Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної. Зазначені зміни до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачені Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість” від 16.07.2015 N 643-VIII (опублікований в «Голосі України» від 29.07.2015 р. №135).

На рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ не може бути накладено арешт

На кошти, що перебувають на рахунках в системі електронного адміністрування ПДВ не може бути:накладено арешт;звернено стягнення.При цьому, вимоги, сформовані відповідно до Закону України “Про виконавче провадження” до набрання чинності Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість” від 16.07.15 N 643-VIII щодо коштів, які перебувають на рахунках у системі електронного адміністрування ПДВ, вважаються анульованими.Протягом 5 робочих днів з дня набрання чинності Законом №643 підлягає зняттю арешт з коштів, що перебувають на рахунках у системі електронного адміністрування ПДВ, на які були сформовані вимоги відповідно до Закону “Про виконавче провадження”.Закон України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість” від 16.07.15 N 643-VIII набрав чинності 29 липня 2015 року у зв’язку з його опублікуванням у газеті “Голос України” від 29.07.2015 N 135, за винятком окремих положень, які набирають чинності з 1 серпня 2015 року.

Зменшено перелік обов’язкових реквізитів податкової накладної

З переліку обов’язкових реквізитів податкової накладної виключено такі реквізити: “Місцезнаходження (податкова адреса продавця)” та “Вид цивільно-правового договору”.При цьому обов’язковими реквізитами податкової накладної залишаються:- порядковий номер податкової накладної;- дата виписування податкової накладної;- повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, – продавця товарів/послуг;- податковий номер платника податку (продавця та покупця);- повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи, або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, – покупця (отримувача) товарів/послуг;- опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;- ціна постачання без урахування податку; – ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;- загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;- код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).Отже, з дати набрання чинності Закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість” від 16.07.15 N 643-VIII (набрав чинності 29.07.2015) платники ПДВ при складанні податкової накладної можуть не заповнювати в їх заголовній частині поля реквізитів, які не визначені пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України як обов’язкові, а саме:- місцезнаходження (податкова адреса продавця);- місцезнаходження (податкова адреса покупця);- номер телефону (продавця та покупця);- вид цивільно-правового договору, його номер та дата;- форма проведених розрахунків.При цьому наявність чи відсутність у податковій накладній заповнених полів реквізитів заголовної частини, які не є обов’язковими, не може бути підставою для виключення такої податкової накладної зі складу податкового кредиту, якщо немає інших підстав для його зменшення.Зазначені зміни до п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачені Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість” від 16.07.2015 N 643-VIII (опублікований в «Голосі України» від 29.07.2015 р. №135) та роз’яснено листом ДФС України №27651/7/99-99-19-03-02-17 від 29.07.2015 р.

Особливі терміни реєстрації податкових накладних складених протягом липня – вересня 2015 року

Загальний термін реєстрації податкових накладних у ЄРПН не змінився, і повинен здійснюватись не пізніше 15 календарних днів, наступних за датою їх складання. Однак для податкових накладних, складених протягом липня – вересня (дата складання припадає на період з 1 липня по 30 вересня 2015 року включно) встановлено особливі строки реєстрації:- податкові накладні, складені з 1 по 15 день (включно) місяця у зазначений період, підлягають реєстрації в ЄРПН до останнього дня (включно) місяця, в якому вони були складені; – податкові накладні, складені з 16 по останній день (включно) місяця у зазначений період, підлягають реєстрації в ЄРПН до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому вони були складені.Зазначені зміни до п. 39 підр. 2 розд. ХХ Податкового кодексу України передбачені Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість” від 16.07.2015 N 643-VIII (опублікований в «Голосі України» від 29.07.2015 р. №135).

Випадки, коли податкова накладна вважається недійсною

Податкова накладна буде вважатися недійсною, і як наслідок буде відсутнє право у покупця на включення сум ПДВ до податкового кредиту якщо:- відсутній факт реєстрації платником податку – продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН; – порушений порядок заповнення обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачений п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України. При цьому, відсутність факту реєстрації продавцем податкових накладних в ЄРПН та/або порушення порядку заповнення обов’язкових реквізитів податкової накладної не звільняє продавця від обов’язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період. Зазначена норма передбачена абз. 15 п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України з урахуванням змін, визначених Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість” від 16.07.2015 N 643-VIII.

З 04.08.2015 р. податкові накладні/розрахунки коригування, складені до 01.07.2015 р. реєструються без обмеження реєстраційної суми

Починаючи з четвертого робочого дня після дати набрання чинності Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість” від 16.07.2015 р. N643-VIII ((опублікований в «Голосі України» від 29.07.2015 р. №135) реєстрація в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування, складених до 1 липня 2015 року, здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою, визначеною пунктом 200 1.3 статті 200 1 Податкового кодексу України.Отже податкові накладні/розрахунки коригування, складені до 1 липня 2015 року, з 04 серпня 2015 року в ЄРПН реєструються без обмеження реєстраційної суми, тобто вони не приймають участі в розрахунку реєстраційного ліміту.Зазначена норма передбачена п. 34 підр. 2 розд. ХХ Податкового кодексу України з урахуванням змін, визначених Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість” від 16.07.2015 N 643-VIII.

Податком на доходи фізичних осіб та військовим збором оподатковується нецільова матеріальна допомога, яка у 2015 році перевищує 1710 грн

У разі якщо працедавець надає окремим працівникам матеріальну допомогу за їх заявами у зв’язку з особистими обставинами без встановлення цілей або напрямів її витрачення та носить разовий характер, то сума такої допомоги є нецільовою благодійною допомогою.Не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 ст. 169 Податкового Кодексу України, встановленого на 1 січня такого року (у 2015 році – 1710 гривень). Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, тобто не оподатковується, податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) і військовим збором, сума нецільової благодійної допомоги, що надається роботодавцем на користь працівника, яка сукупно у 2015 році не перевищує – 1710 грн., а в частині її перевищення є об’єктом оподаткування ПДФО і військовим збором на загальних підставах.Зазначені норми визначені пп. 170.7.3 ст. 170, пп. 1.2 п. 16-1 підр. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України.

Деякі особливості оподаткування доходів фізичних осіб від продажу власної сільськогосподарської продукції тваринництва
Незалежно від того, на яких правах перебуває у фізичної особи земельна ділянка, а саме – на підставі права власності або у користуванні, оподаткування доходу, отриманого такою особою від продажу власної продукції тваринництва, залежить виключно від підтвердження фізичною особою факту самостійного вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва.Статтею 165 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, в яких випадках доходи від продажу власної сільгосппродукції (продукції тваринництва) підлягають оподаткуванню, а в яких – звільняються.Так, при продажу власної продукції тваринництва груп 1 – 5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, отримані від такого продажу доходи не є оподатковуваним доходом, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Такі фізичні особи здійснюють продаж зазначеної продукції без отримання довідки про наявність земельних ділянок.У разі коли сума отриманого доходу перевищує встановлений цим підпунктом розмір, фізична особа зобов’язана надати контролюючому органу довідку про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, що видається у довільній формі сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) власника продукції тваринництва. Якщо довідкою підтверджено вирощування проданої продукції тваринництва безпосередньо платником податку, оподаткуванню підлягає дохід, що перевищує 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.Якщо таким платником податку не підтверджено самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, доходи від продажу якої він отримав, такі доходи підлягають оподаткуванню на загальних підставах.Відповідно до п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 15 % бази оподаткування щодо нарахованих (виплачених, наданих) доходів, крім випадків, визначених у п. 167.2 – 167.6 ст. 167 ПКУ. Якщо база оподаткування в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20%.Згідно з п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в п. 167.1 ст. 167 ПКУ. Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів. (п.п. 168.2.1 п.168.2 ст. 168 ПКУ).

Про особливості незастосування штрафних санкцій при порушенні термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених до 1 жовтня 2015 року
При порушенні термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених до 1 жовтня 2015 року, норми пункту 120 прим.1.1 ст. 120 прим. 1 Податкового кодексу України, щодо штрафних (фінансових) санкцій, не застосовуються.Період з 1 лютого 2015 року до 1 липня 2015 року є перехідним періодом, протягом якого реєстрація податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою, визначеною пунктом 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 Податкового кодексу України.Починаючи з четвертого робочого дня після дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість», реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних/ розрахунків коригування, складених до 1 липня 2015 року, здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою, визначеною пунктом 200 прим. 1.3 статті 200 прим. 1 Податкового кодексу України.Відповідні норми встановлено пунктом 35 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України в новій редакції згідно із змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 16 липня 2015 року № 643-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість», який набрав чинності з 29 липня п.р. Нагадуємо платникам: положеннями пункту 120 прим.1.1 ст. 120 прим.1 Податкового кодексу України визначено, що порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям – платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених ст. 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог ст. 192 та 201 цього Кодексу покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.Пунктом 120 прим.1.2 ст. 120 прим.1 Податкового кодексу України встановлено, що відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної, що підлягає наданню покупцю – платнику податку на додану вартість, та розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладення на платників податку, на яких відповідно до вимог ст. 192 та 201 цього Кодексу покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 50 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податковій накладній/розрахунку коригування.

Як визначається база оподаткування та податковий кредит при імпорті товарів, основних фондів?

Відповідно до п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розд. III Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до ст. 39 прим. 1 ПКУ.Згідно із п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій – не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 ПКУ) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Тобто, базою оподаткування для товарів, основних фондів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни таких товарів, основних фондів.Відповідно, платник податку відносить до податкового кредиту суми ПДВ, сплачені у зв’язку з імпортом товарів, основних фондів виходячи з їх митної вартості.

Чи є платником орендної плати суб’єкт господарювання, який продовжує використовувати земельну ділянку державної та комунальної власності після закінчення терміну дії договору оренди, якщо новий договір на стадії переоформлення?

Згідно з п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).Орендна плата– обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п.14.1.136 п.14.1 ст.14 ПКУ).Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства (п.288.1 ст.288 ПКУ), а платником орендної плати – орендар земельної ділянки (п. 288.2 ст.288 ПКУ).Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п.288.4 ст.288 ПКУ).Згідно з п. 288.5 ст. 288 ПКУ розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки (п.п.288.5.1 п.288.5 ст. 288 ПКУ);не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки (п.п.288.5.2 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у п.п. 288.5.2 п.288.5 ст. 288 ПКУ, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах (п.п. 288.5.3 п. 288.5 ст. 288 ПКУ).Відповідно до ст. 31 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 161) договір оренди землі припиняється у разі, зокрема закінчення строку, на який його було укладено.Згідно зі ст. 33 Закону № 161 по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов’язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов’язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.Враховуюче вищевикладене, якщо платник продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди та не отримав письмового заперечення від орендодавця щодо використання земельної ділянки, то до поновлення дії договору оренди такий платник буде сплачувати орендну плату відповідно до умов попереднього договору оренди землі. При цьому річна сума платежу не може бути меншою розміру, встановленого п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПКУ.

Які штрафні санкції застосовуються до резидентів за перерахування коштів на рахунок, який відкритий за межами України відповідно до ліцензії НБУ, яка була видана із зазначенням типу рахунку «розрахунковий», але фактично перерахування здійснювалися на «депозитний» рахунок ?

Порядок та умови видачі Національним банком України (далі – Національний банк) резидентам індивідуальних ліцензій на розміщення резидентами (юридичними та фізичними особами) валютних цінностей на рахунках за межами України регламентує Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на розміщення резидентами (юридичними та фізичними особами) валютних цінностей на рахунках за межами України, затверджене Постановою Правління Національного банку від 14 жовтня 2004 року № 485 зі змінами та доповненнями (далі – Положення № 485).Положенням № 485 визначено перелік документів, що подаються для отримання ліцензії, зокрема, заявник (юридична особа, фізична особа – підприємець) має подати до Національного банку довідку нерезидента про номер, тип відкритого в нього резидентом рахунку та валютні цінності, що на ньому обліковуються (за наявності відкритого рахунку) (п.3.1 Положення № 485).У разі порушення умов ліцензії або виявлення в документах, які були подані власником ліцензії Департаменту контролю, методології та ліцензування валютних операцій Національного банку і на підставі яких йому була видана ліцензія, недостовірної інформації Національний банк має право анулювати ліцензію (п.4.4 Положення № 485).Відповідно до п.7.1 Положення № 485 розміщення власником ліцензії валютних цінностей на рахунку та/або проведення через цей рахунок інших операцій без отримання ліцензії, та/або порушення вимог Положення № 485 тягне за собою відповідальність згідно із законодавством України.Зокрема, згідно з п. 2 ст. 16 Декрету КМУ від 19.02.1993 № 15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» зі змінами та доповненнями (далі – Декрет) за здійснення операцій з валютними цінностями, що потребують одержання ліцензій Національного банку згідно з п. 4 ст. 5 Декрету, без одержання індивідуальної ліцензії Національного банку застосовується штраф у сумі, еквівалентній сумі зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку на день здійснення таких операцій.

Який порядок та терміни подання звіту про рух валютних цінностей за рахунком, відкритим за межами України на підставі ліцензії НБУ, та яка відповідальність передбачена за його неподання?

Відповідно до п.п. «д» п. 4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (далі – Декрет) здійснення операції з відкриття рахунків в іноземних банках вимагає отримання резидентом України індивідуальної ліцензії.Порядок видачі індивідуальної ліцензії регулюється Положенням про порядок та умови видачі Національним банком України резидентам індивідуальних ліцензій на розміщення резидентами (юридичними та фізичними особами) валютних цінностей на рахунках за межами України, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 14 жовтня 2004 року № 485 (далі – Положення № 485).Зокрема, згідно з п. 6.1 гл. 6 Положення № 485 не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним періодом (першим звітним місяцем є місяць видачі ліцензії), власник ліцензії зобов’язаний подавати підрозділу Національного банку України, що відповідає за здійснення контролю за дотриманням резидентами умов ліцензій, та контролюючому органу, у якому власник ліцензії перебуває на обліку, щомісячний, а фізична особа, яка не є підприємцем, – щоквартальний звіт про рух валютних цінностей за рахунком (рахунками) (додаток 9). Разом із звітом подається розшифровка за проведеними за рахунком (рахунками) операціями з відображенням відповідних статей зарахування і списання (крім фізичної особи, яка не є підприємцем) та копії банківських виписок за рахунком (рахунками).При цьому, розміщення власником ліцензії валютних цінностей на рахунку та/або проведення через цей рахунок інших операцій без отримання ліцензії, та/або порушення вимог Положення № 485 тягне за собою відповідальність згідно із законодавством України (п. 7.1 гл. 7 Положення № 485).Зокрема, відповідно до п. 2.8 гл. 2 постанови Правління Національного банку України від 08 лютого 2000 року № 49 «Про затвердження Положення про валютний контроль» несвоєчасне подання, приховування або перекручення встановленої Національним банком звітності про валютні операції тягне за собою накладення штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як здійснюється перереєстрація суб’єкта господарювання в контролюючих органах у разі зміни місцезнаходження/місця проживання з території ВЕЗ «Крим» на територію областей України та м. Києва?

Пунктом 2 наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 №462 «Про внесення змін до Порядку обліку платників податків і зборів», зареєстрованого в Мін’юсті 14.05.2014 за №503/25280 (далі – Наказ), визначено, що у разі зміни місцезнаходження/місця проживання платників податків з території ВЕЗ «Крим» та міста Севастополя на місцезнаходження/місце проживання в областях та місті Києві і отримання контролюючими органами відомостей державного реєстратора про внесення змін до відомостей про місцезнаходження (місце проживання) платника податків або заяви за ф. № 1-ОПП або за ф. № 5-ОПП із позначкою ”Зміни”, поданих платником податків до контролюючого органу за новим місцезнаходженням, такі контролюючі органи в областях та місті Києві за новим місцезнаходженням/місцем проживання платників податків здійснюють обробку відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (далі – ЄДР) або приймання заяв і документів від платників податків, а також взяття на облік платників податків за основним місцем обліку не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відомостей з Єдиного державного реєстру чи заяв від платників податків. Проведення реєстраційних дій щодо юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, місцезнаходженням/ місцем проживання яких є окупована територія та територія проведення антитерористичної операції, здійснюється державними реєстраторами юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців територіальних органів Міністерства юстиції України в областях та місті Києві, відповідно до п. 1 наказу Міністерства юстиції України від 05.11.2014 №1849/5 «Про проведення реєстраційних дій щодо юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, місцезнаходженням/місцем проживання яких є окупована територія та територія проведення антитерористичної операції», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.11.2014 за № 1408/26185.Отже, платники податків, відомості щодо яких містяться в ЄДР, у разі зміни місцезнаходження/місця проживання з території ВЕЗ «Крим» на територію в областях України та м. Києва звертаються до державного реєстратора в областях України та м. Києві, взяття їх на облік в контролюючому органі за новим місцезнаходженням здійснюється не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відомостей з ЄДР.Платники податків, для яких законом встановлені особливості їх державної реєстрації та відомості щодо яких не містяться в ЄДР, подають заяви за ф. № 1-ОГІГІ або за ф. № 5-ОПП із позначкою ”Зміни” до контролюючих органів за новим місцезнаходженням/місцем проживання, взяття їх на облік в контролюючому органі за новим місцезнаходженням здійснюється на підставі зазначених заяв.Юридичні особи та самозайняті особи, які здійснили перереєстрацію з території ВЕЗ «Крим» на іншу територію України, з дати взяття їх на облік сплачують податки та подають звітність до контролюючого органу за новим місцезнаходженням.

За яких умов контролюючий орган має право здійснити погашення податкового боргу шляхом продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі?

Згідно з п.89.2 ст.89 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває у його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків.Порядок продажу майна, що перебуває у податковій заставі, визначено ст.95 ПКУ.Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п. 95.1 ст. 95 ПКУ). Пунктом 95.3 ст.95 ПКУ визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.Відповідно до п. 95.7 ст. 95 ПКУ продаж майна платника податків здійснюється на публічних торгах та/або через торгівельні організації.Продаж майна платника податків на публічних торгах здійснюється у такому порядку: майно, яке може бути згруповано та стандартизовано, підлягає продажу за кошти виключно на біржових торгах, які проводяться біржами, що створені відповідно до закону і визначені контролюючим органом на конкурсних засадах; цінні папери – на фондових біржах у порядку, встановленому Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок»;інше майно, об’єкти рухомого чи нерухомого майна, а також цілісні майнові комплекси підприємств підлягають продажу за кошти виключно на цільових аукціонах, які організовуються за поданням відповідного контролюючого органу на зазначених біржах.Майно, що швидко псується, а також інше майно, обсяги якого не є достатніми для організації прилюдних торгів, підлягають продажу за кошти на комісійних умовах через організації торгівлі, визначені контролюючим органом на конкурсних засадах (п. 95.8 ст. 95 ПКУ).З огляду на зазначене, погашення податкового боргу платника податків здійснюється на підставі рішення суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі та прийнятого на його підставі рішення контролюючого органу шляхом продажу майна платника податків на публічних торгах та/або торгівельними організаціями в порядку, визначеному пп. 95.7 – 95.21 ст. 95 ПКУ

Опубліковано у Новини Вільнянської ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь