Новини Вільнянської ОДПІ за 30.07.2015

При продажу підприємством – платником єдиного податку нематеріальних активів та малоцінних необоротних матеріальних активів дохід визначається з виручки

Під час продажу основних засобів доходом юридичних осіб – платників єдиного податку є вся сума коштів, отримана від продажу таких основних засобів. Разом з тим, дохід на суму різниці між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу, застосовується виключно до продажу основних засобів, які продані після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію.Такий дохід у вигляді додатної різниці визначається під час визначення доходу від продажу лише основних засобів, які відповідають визначенню пп. 14.1.138 ст. 14 Податкового кодексу України.Тобто під час продажу нематеріальних активів, малоцінних необоротних матеріальних активів вартістю до 2500 грн. доходом є вся сума коштів від їх продажу незалежно від того, чи використовувалися вони у господарській діяльності суб’єкта господарювання понад 12 місяців, чи ні.Зазначена норма визначена п. 292.2 ст. 292 Податкового кодексу України

Платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки тільки у грошовій формі

Платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).Отже, розраховуватися платникам єдиного податку першої – третьої груп необхідно тільки грошовими коштами (бартер, взаєморозрахунки для них є неприйнятними).Разом з тим, платники єдиного податку четвертої групи (на відміну від інших груп) можуть проводити розрахунки також у негрошовій формі.Зазначена норма визначена п. 291.6 ст. 291 Податкового кодексу України

При негрошових розрахунках платники єдиного податку першої – третьої груп повинні додатково відображати дохід від таких операцій

Платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).У разі застосування іншого способу розрахунків, платники єдиного податку в податковій декларації додатково відображають окремо доходи, отримані від здійснення таких операцій, які оподатковуються у підприємців за ставкою 15%, а у юридичних осіб за подвійною ставкою.Крім того, у разі застосування платником єдиного податку негрошових способів розрахунків, він зобов’язаний перейти на загальну систему оподаткування з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків.Зазначені норми визначені п. 291.6 ст. 291, пп. 296.5.5 ст. 296 та пп. 298.2.3 ст. 298 Податкового кодексу України.

Акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів в податковій накладній не зазначається

Акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів запроваджено з 1 січня 2015 року. Базою оподаткування акцизним податком є вартість (з ПДВ) підакцизних товарів, що реалізовані суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі.Тобто, акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів нараховується на вартість підакцизних товарів, яка в свою чергу включає суму ПДВ.У податковій накладній відображається, зокрема, окремо вартість товару, що постачається (без урахування ПДВ), яка є базою оподаткування ПДВ, та сума ПДВ, що нараховується на вартість такого товару.При цьому, відображення у податковій накладній суми акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів законодавством не передбачено.

Сплата авансових внесків платниками податку на прибуток у 2015 – 2016 роках

Платники податку на прибуток підприємства, у яких дохід за 2014 рік дорівнює або перевищує 10 млн. грн. сплачують авансові внески з податку на прибуток у наступних розмірах:- у січні-лютому 2015 року – у розмірі 1/12 суми податку на прибуток за 2013 рік;-у березні-грудні 2015 року – у розмірі 1/12 податку на прибуток за 2014 рік;- у січні-травні 2016 року – у розмірі 1/12 податку на прибуток за 2014 рік.З червня 2016 року щомісячні авансові внески з податку на прибуток сплачуються якщо річний дохід від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку за 2015 рік дорівнює або перевищує 20 млн. грн. (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, інститутів спільного інвестування, неприбуткових організацій).Дванадцятимісячний період починатиметься з червня і триватиме по травень наступного року.Зазначений порядок передбачений п. 57-1 ст. 57 та п. 9 підр. 4 розд. ХХ Податкового кодексу України.

Пенсії, що в 2015 році перевищують 3654 грн оподатковуються податком на доходи фізичних осіб і військовим збором

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми пенсій (включаючи суму їх індексації), отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, – у частині такого перевищення. Ставка податку становить 15% бази оподаткування, а якщо база оподаткування в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20%.Отже, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, тобто не оподатковується податком на доходи фізичних осіб сума пенсії (включаючи суму її індексації), яка не перевищує у 2015 році 3654 гривні (1218 гривень х 3).Пенсії, що перевищують 3654 грн. оподатковуються на загальних підставах за ставкою 15(20) відсотків. Об’єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5 відсотка є оподатковуваний дохід, до якого включається сума пенсій, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 01 січня звітного податкового року, у частині такого перевищення.Зазначені норми передбачені 164.2.19 ст.164 та п.16¹ підр.10 роз.ХХ
Податкового Кодексу України.

Платники єдиного податку першої і другої груп звільняються від сплати єдиного податку протягом одного місяця на час відпустки

Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.Інформація про період щорічної відпустки і терміни втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подається за заявою у довільній формі.Оскільки нормативними документами не встановлений термін подання заяви щодо періоду щорічної відпустки, для уникнення порушення термінів сплати авансових платежів доцільно подати заяву про період щорічної відпустки до органу фіскальної служби до початку такої відпустки.Зазначена норма передбачена п. 295.5 ст. 295 та пп. 298.3.2 ст. 298 Податкового Кодексу України.

З 1 липня 2015 року реєстрація податкових накладних в ЄРПН здійснюється виключно в межах достатньої реєстраційної суми

З 1 липня 2015 року закінчився тестовий режим системи електронного адміністрування ПДВ і така система запрацювала в звичайному режимі. Як наслідок, реєстрація податкових накладних в ЄРПН здійснюється виключно на суму податку, обраховану за формулою (реєстраційною сумою).Тобто для отримання можливості зареєструвати в ЄРПН податкову накладну або розрахунок коригування реєстраційна сума повинна бути більшою або дорівнювати сумі ПДВ, зазначеній у цих документах. Реєстраційну суму платника ПДВ автоматично збільшено:- з 01.07.2015 р. на так звану суму «овердрафту»: середньомісячний розмір податку, задекларований та погашений платником податку до бюджету протягом попередніх 12 місяців;- 08.07.2015 р. на суму надміру зарахованих до бюджету коштів, сформованих станом на 1 липня 2015 р. Якщо реєстраційна сума є меншою ніж сума ПДВ, зазначена у податковій накладній або розрахунку коригування, то у їх реєстрації в ЄРПН буде відмовлено. У такому випадку потрібно збільшити свою реєстраційну суму за рахунок:- поповнення рахунку платника в системі електронного адміністрування ПДВ;- отриманих податкових накладних та розрахунків коригування, складених на такого платника та зареєстрованих в ЄРПН;- сплати ПДВ на митниці під час розмитнення товарів. Зазначений порядок роз’яснено листом ДФС України від 14.07.2015 №25450/7/99-99-19-03-01-17.

Збільшення реєстраційної суми для реєстрації податкових накладних в ЄРПН на суму «овердрафту»

З 1 липня 2015 року система електронного адміністрування ПДВ запрацювала в звичайному режимі.Отже, реєстрація податкових накладних в ЄРПН здійснюється виключно на суму податку, обраховану за формулою (реєстраційною сумою).З 01.07.2015 року реєстраційну суму платника ПДВ автоматично збільшено, зокрема, на так звану суму «овердрафту»: середньомісячний розмір податку, задекларований та погашений платником податку до бюджету протягом попередніх 12 місяців;При розрахунку «овердрафту» враховано суми ПДВ, нараховані по деклараціях за звітні періоди червень 2014 року – травень 2015 року включно, які подані до 30.06.2015, а також по уточнених розрахунках, термін нарахування по яких припадає на період з 01.07.2014 по 30.06.2015.Сума «овердрафту» 1-го числа кожного кварталу підлягає автоматичному перерахунку (наприклад, 1 жовтня 2015 року від суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні (реєстраційної суми), віднімається сума «овердрафту», розрахована на 1 липня 2015 року, та додається сума «овердрафту», розрахована на 1 жовтня 2015 року).Отже, при розрахунку «овердрафту» станом на 01.10.2015 будуть враховуватись нараховані до сплати суми податку протягом попередніх 12 місяців (декларації за звітні періоди вересень 2014 року – серпень 2015 року включно та уточнюючі розрахунки термін нарахування по яких припадає на період з 01.10.2014 по 30.09.2015).

З 01.07.2015 р. застосовується штраф за порушення термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН

За порушення платниками ПДВ термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН застосовуються штрафи у таких розмірах:10% від суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; – 20% від суми ПДВ – у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30% від суми ПДВ – у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40% від суми ПДВ – у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.При цьому, штраф у розмірі 10% від суми ПДВ, зазначеної в податкових накладній/ розрахунку коригування, за порушення терміну їх реєстрації в ЄРПН до 15 днів, не застосовується в період з 01.02.2015 до 01.07.2015. Отже з 01.07.2015 року за порушення терміну реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄДРП від 1 до 15 календарних днів застосовується штраф у розмірі 10% від суми ПДВ, зазначеної у податкових накладних/розрахунках коригування. Зазначена норма передбачена п. 120 прим.1.1 ст. 120 прим.1 та пунктом 35 підр. 2 розд. ХХ Податкового кодексу України.

Ознайомтесь з проектом Податкової декларації з податку на прибуток підприємств

На офіційному web-сайті Державної фіскальної служби України (www.sfs.gov.ua) у підрозділі «Діяльність» – «Регуляторна політика» – «Проекти регуляторних актів» – «2015», розміщено проект наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств». Проект передбачає уніфікацію податкової декларації з податку на прибуток для всіх суб’єктів господарювання. Оновлена форма податкової декларації подаватиметься, зокрема, банками, страховими компаніями. Зауваження та пропозиції до проекту приймаються: на поштову адресу – 04655, МПС, Київ – 53, Львівська площа, буд. 8, Департамент методологічної роботи з питань оподаткування; на електронну – lhropun@sfs.gov.ua; а також на поштову адресу Державної регуляторної служби України – 01011, м. Київ, вул. Арсенальна, буд. 9/11.

Видача готівки під звіт проводиться після звітування за раніше отриманими коштами

Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми. Отже, лише після звітування щодо використання раніше отриманих готівкових коштів працівнику можна видавати готівку. За видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів застосовується штрафна санкція у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум;Зазначені норми передбачені п.2.11 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.04 та п.1 Указу Президента України від 12.06.1995 №436/95 “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки”.

Вимоги до заповнення прибуткових та видаткових касових ордерів

Прибуткові касові ордери і квитанції до них, а також видаткові касові ордери і видаткові відомості мають заповнюватися бухгалтером чорнилом темного кольору чорнильною або кульковою ручкою, за допомогою друкарських машинок, комп’ютерних засобів чи іншими способами, які забезпечили б належне збереження цих записів протягом установленого для зберігання документів терміну. У касових ордерах зазначається підстава для їх складання і перелічуються додані до них документи. Видача касових ордерів і видаткових відомостей на руки особам, що вносять або одержують готівку, забороняється. Приймання і видача готівки за касовими ордерами може проводитися тільки в день їх складання. Виправлення в касових ордерах та видаткових відомостях забороняються. У касових ордерах, які оформляються на загальну суму проведених підприємством касових операцій (видача готівки за видатковими відомостями, електронними платіжними засобами, здавання готівки до банку, отримання готівки з банку за чеком та оприбуткування її в касі тощо), реквізит “Одержав” або “Прийнято від” не заповнюється.Вказані норми визначені п.3.10 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні” затверджених постановою Правління НБУ від 15.12.04 № 637.

Податкові накладні складені до 01.01.2015 р. формують податковий кредит тільки шляхом подання уточнюючих розрахунків

3 урахуванням змін, внесених до пункту 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України, з 01.01.2015 р. втратила чинність норма, згідно з якою у разі, якщо платник податку ПДВ не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманої податкової накладної, таке право зберігалося за ним протягом 365 календарних днів з дати складання такої накладної.Отже з 01 січня 2015 р. платники ПДВ, які станом на зазначену дату не включили до складу податкового кредиту суми ПДВ за податковими накладними, складеними з 01.01.2014 по 31.12.2014, можуть реалізувати своє право на формування податкового кредиту по таким податковим накладним шляхом подання уточнюючих розрахунків за відповідні звітні періоди, але з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового Кодексу України (тобто за звітний період січень 2014 року уточнюючий розрахунок може бути подано не пізніше ніж через 1095 днів починаючи з 20.02.2014, за грудень 2014 року – не пізніше ніж через 1095 днів починаючи з 20.01.2015).Зазначене стосується податкових накладних, складених у 2014 році як в електронному так і в паперовому вигляді, як зареєстрованих в ЄРПН так і тих, що за правилами, діючими до цієї дати, не підлягали реєстрації в ЄРПН.

Чи повинні члени садівницького товариства сплачувати земельний податок, якщо земля приватизована, чи платником є садівницьке товариство?

Якщо земельні ділянки приватизовані громадянами – членами садівничого товариства і кожен громадянин отримав документ, що засвідчує право на земельну ділянку, то такі громадяни, крім тих, кому надані пільги щодо сплати земельного податку згідно зі ст.281 Податкового кодексу України, є платниками земельного податку. При цьому, нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться органами доходів і зборів, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку. Садівницьке товариство є платником земельного податку за земельні ділянки, включаючи земельні ділянки загального користування, надані такому товариству для ведення садівництва і щодо яких члени товариства не оформили право на свою земельну ділянку.

Чи можуть відокремлені підрозділи (філії) юридичної особи подавати податкові декларації з плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності)?

Згідно зі ст. 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є, зокрема, власники земельних ділянок та землекористувачі, платниками орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності – орендарі земельних ділянок.Відповідно до п. 14.1.34, 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПКУ власниками земельних ділянок є юридичні та фізичні особи, які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно, а землекористувачами – юридичні та фізичні особи, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.Відповідно до норм Земельного кодексу України, Закону України від 6 жовтня 1998 року N 161-XIV «Про оренду землі» та пп. 14.1.34, 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПКУ власниками, користувачами та орендарями земельних ділянок є юридичні та фізичні особи, які в установленому законодавством порядку набули права на землю.Відповідно до ст. 80 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована в установленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Юридична особа відповідає за своїми зобов’язаннями усім належним їй майном (п. 2 ст. 96 Цивільного кодексу України).Згідно із ст. 95 Цивільного кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням і здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.З урахуванням викладеного, податкові декларації з плати за землю до державних податкових інспекцій за місцем знаходження земельних ділянок повинні подавати платники плати за землю – юридичні особи – власники та землекористувачі.

Чи є платником земельного податку підприємець – платник єдиного податку, який придбав будівлю, споруду, нежиле приміщення у багатоквартирному жилому будинку, у разі надання їх в оренду (за умови що надання в оренду приміщень є її основним видом діяльності або одним із видів діяльності), та право власності на таку земельну ділянку не оформлено?

Відповідно до пп.297.1.4 п.297.1 ст.297 Податкового кодексу України платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, з земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності.Згідно з Узагальнюючою податковою консультацією щодо плати земельного податку власниками нежитлових приміщень, платниками єдиного податку-фізичними особам – підприємцями, затвердженої наказом ДПС України 23.11.2012 №1051, якщо право власності на земельну ділянку оформлене на фізичну особу (фізичну особу – підприємця) і земельна ділянка використовується ним для провадження господарської діяльності (магазин, СТО тощо), то такий підприємець (платник єдиного податку) звільняється від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з земельного податку (з врахуванням пп.291.5.3 п.291.5 ст.291 ПКУ).У разі надання в оренду будівель, споруд або їх частин за договором оренди, одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також яка прилягає до будівлі або споруди, тобто підприємницька діяльність наймодавців провадиться обов’язково за рахунок здачі в оренду майна і земельної ділянки, то така фізична особа-підприємець (власник нежитлового приміщення) теж звільняється від нарахування (сплати) та подання податкової звітності з земельного податку. Отже, підприємець – платник єдиного податку, який придбав будівлю, споруду, нежиле приміщення у багатоквартирному жилому будинку, але право власності на таку земельну ділянку не оформила, сплачує земельний податок на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території незалежно від обраного нею виду господарської діяльності.

Який перший звітний період для подання податкової декларації екологічного податку для суб’єктів господарювання, які використовують автономні системи опалення (котли) при наявності або відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення?

Суб’єкти господарювання у разі використання автономних систем опалення є платниками екологічного податку за фактичний обсяг забруднюючих речовин, які утворюються і викидаються в атмосферне повітря при згоранні палива (незалежно від наявності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення), та подають податкову декларацію екологічного податку починаючи з календарного кварталу, у якому здійснено такі викиди.

Чи є платниками екологічного податку суб’єкти господарювання, які здійснюють тимчасове розміщення відходів, в тому числі небезпечних відходів (акумулятори, шини, люмінесцентні лампи)?

Суб’єкти господарювання, які здійснюють тимчасове розміщення (зберігання) відходів, в тому числі небезпечних (акумулятори, шини, люмінесцентні лампи тощо) до їх передачі на утилізацію та захоронення, не є платниками екологічного податку з 01.01.2013 року за умови наявності у них договору на видалення та утилізацію відходів з суб’єктами господарювання (комунальними або спеціалізованими підприємствами тощо). Суб’єкти господарювання, які здійснюють тимчасове розміщення (зберігання) відходів, в тому числі небезпечних (акумулятори, шини, люмінесцентні лампи тощо), є платниками екологічного податку у разі відсутності у них договору на видалення та утилізацію відходів, в якому визначаються терміни передачі відходів на утилізацію та захоронення.

Оподаткування доходів громадян

Який граничний розмір заробітної плати у 2015 році при якому застосовуються податкові соціальні пільги?
Відповідно до статті 169 Податкового кодексу України податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень. Враховуючи вищезазначене, з 1 січня 2015 року розмір доходу у вигляді заробітної плати, що дає право на одержання податкових соціальних пільг, становить 1710 грн. на місяць.При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків у випадку та у розмірі, передбачених підпунктом 169.1.2 та підпунктами “а” і “б” підпункту 169.1.3 пункту 169.1 статті 169 Податкового кодексу, визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому цього підпункту, та відповідної кількості дітей.

Як розраховується граничний розмір заробітної плати, при якому застосовуються податкові соціальні пільги у разі отримання заробітної плати за час відпустки або перебування на лікарняному?
Положеннями Податкового кодексу України визначено якщо платник податку отримує доходи у вигляді заробітної плати за період її збереження згідно із законодавством, у тому числі за час відпустки або перебування платника податку на лікарняному, то з метою визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги, та в інших випадках їх оподаткування, такі доходи (їх частина) відносяться до відповідних податкових періодів їх нарахування.

До яких доходів податкові соціальні пільги не застосовуються?
Положеннями Податкового кодексу України визначено, що податкова соціальна пільга не може бути застосована до: – доходів платника податку, інших ніж заробітна плата; – заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету; – доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності. Податкова соціальна пільга до заробітної плати державних службовців застосовується під час її нарахування до завершення нарахування таких доходів без подання відповідних заяв, але з поданням підтвердних документів для встановлення розміру пільги.

Яка відповідальність застосовується до платника податків у разі надання заяви про застосування податкової соціальної пільги двом роботодавцям?
Положеннями Податкового кодексу України визначено, якщо платник податку порушує норми цього пункту, внаслідок чого, зокрема, податкова соціальна пільга застосовується також під час отримання інших доходів протягом будь-якого звітного податкового місяця або за кількома місцями отримання доходів, такий платник податку втрачає право на отримання податкової соціальної пільги за всіма місцями отримання доходу починаючи з місяця, в якому мало місце таке порушення, та закінчуючи місяцем, в якому право на застосування податкової соціальної пільги відновлюється.Платник податку може відновити право на застосування податкової соціальної пільги, якщо він подасть заяву про відмову від такої пільги всім роботодавцям із зазначенням місяця, коли відбулося таке порушення, на підставі чого кожний роботодавець нараховує і утримує відповідну суму недоплати податку та штраф у розмірі 100 відсотків суми цієї недоплати за рахунок найближчої виплати доходу такому платнику податку, а у разі, коли сума виплати недостатня, – за рахунок наступних виплат. Якщо сума недоплати та/або штрафу не були утримані податковим агентом за рахунок доходу платника податку, то такі суми включаються до річної податкової декларації такого платника податку. При цьому право на застосування податкової соціальної пільги відновлюється з податкового місяця, що настає за місяцем, в якому сума такої недоплати та штраф повністю погашаються.

Які документи для застосування податкової соціальної пільги надаються громадянином, який утримує дитину-інваліда віком до 18 років?

Порядок подання документів для застосування податкової соціальної пільги затверджений постановою КМУ від 29.12.2010р. № 1227, якою визначено, що платник податку, який утримує дитину-інваліда віком до 18 років, для застосування податкової соціальної пільги, крім заяви про застосування пільги подає:- копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ, що підтверджує встановлення батьківства, чи документи, які підтверджують вік дитини (дітей), затверджені відповідним органом країни, в якій іноземна фізична особа – платник податку постійно проживав (проживала) до прибуття в Україну;- копію рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування (якщо із заявою звертається опікун або піклувальник);- пенсійне посвідчення дитини або довідку медико-соціальної експертизи для заявника, який утримує дитину-інваліда віком від 16 до 18 років;- медичний висновок, виданий закладами МОЗ в установленому порядку (якщо із заявою звертається платник податку, який утримує дитину-інваліда віком до 16 років).

Чи застосовується податкова соціальна пільга до заробітної плати працівника підприємства, який є зареєстрованим приватним підприємцем?

Згідно з положеннями пп.169.2.3 статті 169 Податкового кодексу України податкова соціальна пільга не може бути застосована до: – доходів платника податку, інших ніж заробітна плата; – заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету; – доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності. Таким чином податкова соціальна пільга до заробітної плати фізичної особи – підприємця застосовується на загальних підставах, в порядку визначеному статтею 169 Податкового кодексу України.

Як розраховується база оподаткування податком на доходи у разі нарахування доходів у негрошовій формі?
Положеннями п.164.5 статті 164 Податкового кодексу України визначено, що під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100 : (100 – Сп), де К – коефіцієнт; Сп – ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування. У такому самому порядку визначаються об’єкт оподаткування і база оподаткування для коштів, надміру витрачених платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки.
Запорізькі оперативники податкової міліції викрили незаконний продаж палива на понад півтора мільйона гривень

Минулого тижня співробітники оперативних підрозділів Головного управління ДФС у Запорізькій області у рамках проведення операцій “Нафтопродукт – 2015” та “Акциз-2015” виявили місця торгівлі паливно-мастильними матеріалами та скрапленим газом на автомобільній заправці без наявності відповідних дозвільних документів.У результаті описано та вилучено 80 тисяч літрів палива (бензин різних марок та дизельне паливо) на загальну суму понад 1,4 мільйона гривень.Окрім цього, фахівці оперативного управління ГУ ДФС у Запорізькій області встановили роботу АГЗС без наявності касового апарату та дозволу на початок роботи та види робіт підприємства, діяльність яких пов’язана з використанням машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки.Під час проведених заходів вилучено скраплений газ у кількості понад 11 тисяч літрів на суму 100 тисяч гривень.На обох власників, які вчиняли незаконні дії, складені документи про адмінпорушення за ч.1 ст. 164 Кодекс України про адміністративні правопорушення (Порушення порядку провадження господарської діяльності).Усього минулого тижня з незаконного обігу вилучено товарно-матеріальних цінностей підакцизної групи на суму більшу за 1,5 мільйона гривень.

Майже 55% піврічних податкових надходжень спрямовано до місцевих скарбниць

З початку року запорізькі платники сплатили до місцевих бюджетів 1 мільярд 689 мільйонів гривень, що на 416 мільйонів гривень або на третину більше, ніж за аналогічний період минулого року. Виконання індикативу з надходжень забезпечено на 109 відсотків.-Традиційно, найбільший рівень сплати до місцевих бюджетів по податку на доходи фізичних осіб, сьогодні його питома вага в загальних надходженнях – більше половини – майже 52 відсотки. За 6 місяців поточного року перераховано майже 872 мільйони гривень цього податку. Порівняно з січнем-червнем 2014 року зростання склало 116 мільйонів гривень або понад 15 відсотків. Виконання індикативного показника забезпечено на 110,6 відсотка, – повідомив начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін.Другою за обсягом платежів є плата за землю. За перше півріччя запоріжці сплатили понад 285 мільйонів гривень земельного податку. Ці показники перевищують торішні майже на 55 мільйонів гривень або на 24 відсотки. А також заплановані індикативи виконано на 112 відсотків.На третьому місці по наповненню місцевих скарбниць – надходження від малого і середнього бізнесу, які платять єдиний податок. З початку року перераховано понад 170 мільйонів гривень. Це на 45 мільйонів гривень більше, ніж за перше півріччя 2014 року і на 23 мільйони гривень – від запланованого.Крім того, у результаті реформування акцизного податку 5 відсотків від продажу підакцизної продукції зараховується до місцевих бюджетів. За перше півріччя надійшло понад 150 мільйонів гривень.Від плати за ліцензії на торгівлю алкогольною і тютюновою продукцією до місцевих бюджетів сплачено близько 20 мільйонів гривень. Зростання до аналогічного періоду минулого року склало 4,7 мільйона гривень або 32 відсотки.-У зв’язку зі змінами до законодавства, розширилися джерела наповнення місцевих бюджетів, а це дає більшу самостійність для громад у вирішенні фінансових питань. З іншого боку, платники можуть оцінити, куди спрямовуються їхні податки та вплинути на рішення місцевих рад, – зазначив Олексій Кавилін.

До органів ДФС у Запорізькій області надійшло 74 запити на інформацію

Із загальної кількості запитів до органів ГУ ДФС у Запорізькій області, що надійшли з початку року, 38 отримано від юридичних осіб, 15 – від фізичних осіб, 14 – від інших органів виконавчої влади, як належному розпоряднику інформації, від представників засобів масової інформації – 4 запити. Поштою надіслано 61 запит, 13 – електронною поштою. За результатами розгляду надано відповідь на 40 запитів, по 30 – роз’яснено, що інформація, яка запитувалась, належить до категорії інформації з обмеженим доступом, 3 запити надіслано належному розпоряднику інформації, одне знаходяться на виконанні.

У Запорізькій області фіскальна служба зареєструвала понад 350 іноземних громадян

Протягом першого півріччя поточного року в Державному реєстрі фізичних осіб органами ГУ ДФС у Запорізькій області було зареєстровано майже 12 тисячі осіб, з них понад 350 іноземних громадян.Тільки у червні цього року на облік поставлено більш ніж 2300 осіб, з них майже 90 – іноземців.Для того, аби отримати адміністративну послугу з питань реєстрації іноземних громадян в Державному реєстрі фізичних осіб, необхідно мати при собі паспорт іноземця та посвідку на постійне або тимчасове проживання в Україні та засвідчений в установленому законодавством порядку їхній переклад українською мовою (після пред’явлення повертається) і копію такого перекладу (крім осіб, які мають посвідки на постійне проживання або посвідки на тимчасове проживання в Україні).Більш детальну інформацію можна отримати на суб-сайті ГУ ДФС у Запорізькій області у розділі “діяльність – адміністративні послуги” (http://zp.sfs.gov.ua/okremi-storinki/arhiv/131179.html).У разі необхідності громадяни можуть звернутися до фахівців ДФС та отримати фахову консультацію.

Завдяки бердянським суб’єктам ЗЕД до держбюджету перераховано майже 90 мільйонів гривень

З початку поточного року у зоні діяльності митного посту “Бердянськ” Запорізької митниці ДФС платники сплатили до державного бюджету податків та митних платежів майже 90 мільйонів гривень. За аналогічний період минулого року така сума складала понад 77 мільйонів гривень. Таким чином, у першому півріччі 2015 року забезпечено зростання надходжень до Держбюджету майже на 12% у порівнянні з минулим роком. Лише у червні поточного року надійшло 8,3 мільйона гривень митних податків та зборів.Крім того, на сьогодні на митному посту “Бердянськ” забезпечено 100% електронне декларування митних декларацій, яких з початку року оформлено понад 1,3 тисячі.

Державна скарбниця поповнилась більш ніж на 76 мільйонів гривень за рахунок ввезення імпортних товарів

Від імпорту товарів в зоні діяльності митного посту “Бердянськ” з початку поточного року до держбюджету надійшло понад 76 мільйонів гривень. 94% таких надходжень забезпечили 4 підприємства зовнішньоекономічної діяльності, що здійснюють імпортні операції в зоні діяльності поста. Так, більше 80% надходжень було забезпечено за рахунок ввезення 8 видів бюджетоформуючих товарів: базові мастила та оливи – сума платежів становить понад 35 мільйонів гривень, машини та механічні пристрої спеціального призначення – платежі – на понад 8 мільйонів гривень, присадки для олив – майже на 6 мільйонів гривень, текстильні матеріали, прогумовані – більш ніж 3 мільйони гривень податків, каучук синтетичний – 2,7 мільйона гривень податків, дріт мідний – 2,3 мільйона гривень податків, кокс нафтовий, бітум нафтовий – понад 2 мільйони гривень податків. Також у звітному періоді 2015 року було оформлено декілька суднових партій металобрухту, експортне мито від оформлення яких склало понад 11 мільйонів гривень. Крім того, бердянські митники стежать за дотриманням з боку платників податків законодавчих норм та протидіють митним правопорушенням. За перше півріччя поточного року під час здійснення митного контролю суден закордонного плавання в пункті пропуску “Бердянський морський торговельний порт” виявлено 10 порушень митного законодавства. Як приклад можна привести факт виявлення в січні поточного року Запорізькою митницею спільно із співробітниками Державної прикордонної служби України переміщення поза митним контролем риболовецького траулера, вартість якого складає 5 млн. грн. Три рази у цьому році митницею виявлялись факти недекларування членами суднових команд медикаментів, які містили психотропні речовини та тричі недекларування піротехнічних засобів. Не залишається поза увагою поста й робота організацій, які обслуговують морський порт та забезпечують його функціонування. Так, протягом поточного року Запорізькою митницею разом із адміністрацією Бердянського порту тричі виявлялись факти проведення такими організаціями вантажних операцій без дозволу митного органу та втрати товарів, які перебували під митним контролем. За даними фактами митницею складені протоколи про порушення митних правил

Опубліковано у Новини Вільнянської ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь