Новини Вільнянської ОДПІ за 23072015

У Запорізькій області страхувальники сплатили 2,7 мільярда гривень ЄСВ

За 6 місяців 2015 року від запорізьких роботодавців надійшло 2 мільярди 716 мільйонів гривень єдиного соціального внеску. Ця сума перевищує очікувані показники майже на 97 мільйонів гривень та більше минулорічних надходжень на 185,6 мільйона гривень. За словами начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексія Кавиліна, лише у червні сплачено 531,7 мільйона гривень, що на 18,2 мільйонів гривень більше запланованого. Середньомісячні надходження з ЄСВ (з урахуванням міграції) у 2015 році склали 452,7 мільйона гривень, що на 31 мільйон гривень більше, ніж торік. Із загальної кількості сплати ЄСВ понад 90% становлять відрахування із заробітних плат найманих працівників від суб’єктів господарювання юридичних і фізичних осіб згідно з класами професійного ризику. Майже 6% від загалу – єдиний соціальний внесок із фінансового забезпечення військовослужбовців, близько 4% забезпечують фізичні особи спрощеної і загальної системи оподаткування за себе. Зміни у чинному законодавстві дають можливість запорізьким страхувальникам зменшити навантаження на сплату до соцфондів, тож 105 платників уже скористалися можливістю застосувати знижуючий коефіцієнт по нарахуванню єдиного соціального внеску, зокрема 91 юридична особа і 14 фізичних осіб, що використовують працю найнятих робітників, – зазначив Олексій Кавилін. Як повідомив керівник фіскальної служби області, до основних чинників підвищення сплати ЄСВ належать додаткові надходження від великих підприємств у сфері енергетики, які перереєстрували свій бізнес на території Запорізької області, а також від одного з крупних виробників металургійної продукції. Крім того, значні кошти надходять від погашення заборгованості з єдиного соцвнеску. Разом з тим, лідируючі позиції зі сплати ЄСВ займають підприємства енергетичної галузі, промисловості, а також бюджетна сфера, від якої кожного місяця надходить щонайменше 160 мільйонів гривень.

Завдяки запорізьким податківцям офіційно оформлено 5 тисяч працівників
Протягом останнього півріччя в Запорізькій області виявлено 5 тисяч неоформлених працівників та ще 42 підприємства, які виплачують заробітну плату меншу, ніж 100 гривень в місяць і більше тисячі підприємств, де працівники отримують зарплатню до тисячі гривень за місяць. – За цими цифрами стоять конкретні люди – платоспроможне населення. Наша позиція абсолютно зрозуміла – праця кожного має оцінюватися не тільки достойно, але й офіційно. Запоріжці ризикують своїми соціальними гарантіями, які, в наш час, досить важливі. Крім того, нарахування “тіньових” оплат за працю проходить повз бюджет країни. А саме зараз кожна копійка надзвичайно важлива для розвитку та зміцнення нашої держави,- зазначив начальник Головного управління Державної фіскальної служби в Запорізькій області Олексій Кавилін. На сьогодні, майже 90% працівників, після перевірки податківцями, були офіційно оформлені, також їм виплатили зарплатню у загальній сумі майже 5 мільйонів гривень. Додаткові надходження до бюджету склали 900 тисяч гривень податку на доходи фізичних осіб та майже 2 мільйони єдиного соціального внеску. У результаті перевірок нараховано більше 11 мільйонів гривень податку на доходи фізичних осіб та з урахуванням штрафів. Зараз в Україні сезон збирання фруктів та ягід, у зв’язку з цим, податківці Запорізької області провели співбесіди з підприємцями, після яких були укладені майже 500 угод цивільно – правового характеру з працівниками. Додаткові надходження до бюджету склали понад 270 тисяч гривень. Нагадаємо, що в ГУ ДФС у Запорізькій області діє “телефон довіри”, за яким фахівці готові конфіденційно прийняти будь-яку інформацію, що стосується фактів виплат зарплат у “конвертах” та порушення умов оплати праці. Номер “телефону довіри”: (061) 213-21-79.

Запорізькі оперативники вилучили підакцизної продукції на 160 тис. грн.
Під час курортного сезону співробітниками оперативних підрозділів Запорізької області постійно проводиться відпрацювання місць відпочинку на узбережжі Азовського моря. Головною метою заходів є забезпечення контролю над повнотою сплати відповідних платежів до бюджету суб’єктами господарювання, які здійснюють свою діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування, надання послуг, а також недопущення реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв, небезпечних для життя та здоров’я людей. Так, під час відпрацювання місць відпочинку в смт. Кирилівка Якимівського району Запорізької області співробітниками податкової міліції області встановлено 6 фактів реалізації підакцизних товарів без наявності відповідних дозвільних документів. Всього минулого тижня співробітники оперативних підрозділів з незаконного обігу вилучили товарно-матеріальних цінностей підакцизної групи на суму 160 тис. гривень.

Запорізькою митницею ДФС викрито адміністративних правопорушень на суму понад 15 млн. грн.
З початку поточного року фахівці Запорізької митниці ДФС у ході проведення аналітично-пошукових заходів виявили та зафіксували 189 порушень громадянами та суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності митного законодавства України. Загальна сума предметів правопорушень склала 15,6 млн. грн. Про це повідомив начальник запорізької митниці ДФС Олексій Мужев. За січень – червень цього року судовими органами розглянуто 21 справу про порушення митних правил та винесено постанови про конфіскацію предметів правопорушень на суму майже 500 тис. грн. Накладені штрафи на суму понад 460 тис. грн. За перше півріччя 2015 року Запорізькою митницею ДФС розглянуто 103 справи про порушення митних правил, за результатом яких на правопорушників накладені штрафи на суму понад 4 млн. грн.

Запорізькі підприємці сплатили майже 151 мільйон гривень акцизного податку з роздрібної торгівлі
Така сума акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів надійшла до місцевих бюджетів за перше півріччя 2015 року. У тому числі з реалізації алкогольних напоїв перераховано 40,6 млн. грн., тютюнових виробів – 39,5 млн. грн., нафтопродуктів – 70,8 млн. грн. Про це повідомив начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін.- На початок липня в територіальних органах ДФС області зареєстровано 6 749 діючих ліцензій. До місцевих бюджетів надійшло 19,6 млн. грн. плати за ліцензії на право здійснення оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, що перевищує рівень надходжень попереднього року на 32 відсотка (4,7 млн. грн.), – зазначив керівник обласного фіскального відомства. У червні 2015 року видано 1145 ліцензій, продовжена дія 1085 ліцензій, призупинена дія 15 ліцензій, анульовано 73 ліцензії, у тому числі анульовано 3 ліцензії у зв’язку з порушенням статті 15-3 Закону України № 481/95-ВР у частині продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років. Співробітники фіскальної служби області провели 19 перевірок суб’єктів господарювання з питання дотримання вимог законодавства, яке регулює обіг в роздрібній і оптовій торговельній мережі алкогольних напоїв і тютюнових виробів. Вони встановили 19 порушень, за які до підприємців відповідно до законодавства застосовані фінансові санкції у вигляді штрафів на загальну суму майже 144 тис. грн. Крім того, з початку 2015 року до державного бюджету надійшло 4,3 мільйона гривень акцизного податку.

Запоріжці майже стовідсотково віддають перевагу процедурі електронного митного декларування
Протягом 1 півріччя поточного року Запорізькою митницею ДФС оформлено більше 24 тисяч митних декларацій, при цьому 99,5% – в електронному вигляді, минулого року ці показники становили – 99%, а 2013 року митні декларації становили 86,3% від усього обсягу декларацій, що говорить про ефективність та доступність такого електронного сервісу – про це повідомив начальник Запорізької митниці ДФС Олексій Мужев. Серед загальної кількості декларацій більшість складають експортні – 2,3 тис. шт. Імпортних декларацій в електронному вигляді оформлено понад 1 тис. шт., транзитних – 4 шт. Розвиток системи електронного декларування товарів в Запорізькому регіоні має позитивні тенденції. Митна декларація та інші документи подання яких органам доходів і зборів передбачено Митним кодексом, оформлені на паперовому носії та у вигляді електронних документів, мають однакову юридичну силу. Електронне декларування сприяє прискоренню митного оформлення товарів: середній час митного оформлення однієї митної декларації складає в 1 півріччі 2015 року 1 годину 13 хвилин. Нагадаємо, до ч.4 ст.257 Митного кодексу у системі центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, створено акредитований центр сертифікації ключів який безоплатно надає територіальним органам зазначеного центрального органу виконавчої влади на регіональному та місцевому рівнях та підприємствах усі необхідні послуги електронного цифрового підпису.

Запорізькі податківці зменшили майже на 12% кількість перевірок підприємців малого та середнього бізнесу
За шість місяців поточного року в Запорізькій області було проведено більше 1300 податкових перевірок підприємців, що на 12% менше в порівняні з аналогічним періодом минулого року. За їх результатами було донараховано понад 13 мільйонів гривень податкових зобов’язань. Вже на сьогоднішній день з них до бюджету надійшло майже 4 мільйони гривень. Для зменшення податкового тиску і втручання в господарську діяльність платників податків з року в рік зменшується кількість проведених документальних планових перевірок діяльності запорізьких підприємців малого та середнього бізнесу. Так, за останнє півріччя було проведено 78 документальних перевірок, що на 10% менше в порівнянні з минулорічними показниками. А це всього 0,08% від загальної кількості підприємців Запорізької області. В результаті, донараховано понад 8 мільйонів гривень податкових зобов’язань. Сума донарахувань до бюджету збільшилась майже на 3 мільйони гривень, в порівнянні з минулим роком, за рахунок відбору до перевірок підприємців, які мають ризик по несплаті податків.

На сервіс «Пульс» надійшло 15 звернень на митну тематику
Саме таку кількість звернень отримали запорізькі митники протягом першого півріччя поточного року. В основному звертались з питаннями щодо визначення митної вартості товарів. Відповіді надано в повному обсязі. Кожне звернення опрацьовано в термін, визначений законодавством. Запорізька митниця ДФС нагадує, що завдяки сервісу «Пульс» представники бізнесу, в тому числі і суб’єкти ЗЕД та громадяни, мають можливість повідомити про неправомірні дії або бездіяльність співробітників Запорізької митниці ДФС безпосередньо керівництво Державної фіскальної служби України та оперативно вирішити суперечливі питання, що виникають не тільки під час здійснення митного контролю й митного оформлення товарів та/або транспортних засобів. Номер цілодобової телефонної лінії «Пульс»: (044) 284-00-07.

Запоріжці сплатили до держбюджету майже півмільярда гривень ПДВ
За перше півріччя поточного року до загального фонду державного бюджету майже 9 тисяч платників податків у Запорізькій області сплатили понад 470 мільйонів гривень ПДВ. Збільшення надходжень в порівнянні з аналогічним періодом минулого року склало понад сто мільйонів гривень. Середньомісячна сума сплати ПДВ до державного бюджету – майже 80 мільйонів гривень, що на 17 мільйонів більша за минулорічну.”Нарахування ПДВ до сплати за півріччя 2015 року по області склало понад 570 мільйонів гривень, що на 160 мільйонів більше, ніж за півріччя минулого року. Тільки в червні 2015 року подано майже 7,5 тисячі декларацій від потенційних платників ПДВ. Обсяг оподаткованих операцій в цілому по області склав понад 5 мільярдів гривень, що на 2,5 мільярда більше, ніж у червні минулого року”, – зазначив начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін. За червень до сплати у бюджет по області задекларовано ПДВ в сумі понад сто мільйонів гривень. Сума сплати ПДВ в червні цього року склала 90 мільйонів гривень, що на 35% більше, ніж минулого року. Нагадаємо, що з 1 липня на постійній основі почала діяти система електронного оподаткування. На допомогу платникам, органи ДФС ввели наступні електронні сервіси щодо отримання інформації з системи електронного адміністрування ПДВ : Запит щодо отримання відомостей з Єдиного реєстру податкових накладних;Витяг з Єдиного реєстру податкових накладних (надається як на вказану дату, так і в розрізі контрагентів із зазначенням дати на номеру документа та суми податку); Запит щодо отримання реквізитів рахунку та відомостей про стан рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та суми податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;Витяг з системи електронного адміністрування ПДВ; Запит на отримання інформації щодо суми збільшення, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (ΣНакл), за рахунок сум від’ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів до 1 лютого2015 року, що були задекларовані платником у додатку 2 до декларації з ПДВ; Витяг з системи електронного адміністрування ПДВ щодо суми збільшення,на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних;Запит щодо отримання відомостей з Єдиного реєстру податкових накладних; Витяг з Єдиного реєстру податкових накладних (надається по виданих податковим накладним та розрахункам коригування зареєстрованих з порушенням граничного терміну реєстрації за запитуваний період);Запит щодо отримання інформації в розрізі операцій з системи електронного адміністрування ПДВ;Витяг в розрізі операцій з системи електронного адміністрування ПДВ.

Запоріжці сплатили понад сто мільйонів гривень податкового боргу
За 6 місяців поточного року за рахунок погашення податкового боргу до зведеного бюджету надійшло понад сто мільйонів гривень. З них до державного бюджету – майже 70 мільйонів гривень. Така сума надійшла: за рахунок розстрочення податкового боргу до бюджету; стягнення платіжними вимогами з рахунків боржників та вилучених готівкових коштів у боржників; від підприємств, які знаходяться в процедурах банкрутства; від реалізації майна, яке знаходиться у податковій заставі; за рахунок звернення до суду. Слід зазначити, що у січні – квітні поточного року по області досягнуто скорочення податкового боргу до зведеного бюджету більше, ніж на 4 мільйона гривень, у червні – майже на 8 мільйонів гривень. Від безхазяйного майна, а також майна, що перейшло у власність держави, за останні 6 місяців, бюджети всіх рівнів поповнились майже на 500 тисяч гривень, що на 15% більше, ніж за відповідний період минулого року. До місцевих бюджетів області від реалізації безхазяйного та іншого майна внесено понад 200 тисяч гривень, що на 50 тисяч гривень більше надходжень за аналогічний період минулого року
.
Ввезення в Україну та постачання лікарських засобів і медичних виробів для надання медичної допомоги у період проведення АТО звільняється від ПДВ з 27.05.2015 року

Тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або запровадження воєнного стану звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на територію України та постачання на території України лікарських засобів та медичних виробів, що призначені для використання закладами охорони здоров’я та учасниками АТО для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення АТО та/або запровадження воєнного стану зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, в обсягах, визначених Кабінетом Міністрів України.27 травня 2015 року Кабінет Міністрів України Розпорядженням №544 затвердив Обсяги такого ввезення та постачання (розпорядження набрало чинності з дня його прийняття – з 27.05.15).Таким чином, з 27.05.2015 року і до завершення проведення АТО та/або запровадження воєнного стану на вищезазначені операції, відповідно до затверджених Обсягів, поширюється тимчасовий порядок звільнення від оподаткування ПДВ. До 26.05.15 (включно) операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України вищезазначених лікарських засобів та медичних виробів, підлягали оподаткуванню ПДВ у загальному порядку.Зазначена норма роз’яснена листом ДФС України від 09.07.2015 р. №24879/7/99-99-19-03-02-17.

Терміни подання повідомлення за ф. № 20-ОПП про об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням
Відповідно до пункту 8.4 розділу VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, в редакції наказу Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1127 «Про внесення змін до Порядку обліку платників податків і зборів» (далі – Порядок), повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП (додаток 11 Порядку) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.У разі створення відокремленого підрозділу юридичної особи з місцезнаходженням за межами України повідомлення за формою № 20-ОПП подається юридичною особою протягом 10 робочих днів після створення, реєстрації такого підрозділу до контролюючого органу за основним місцем обліку юридичної особи.Рекомендований довідник типів об’єктів оподаткування оприлюднюється на офіційному веб-сайті Центрального контролюючого органу (http: //sfs.gov.ua/dovidniki–reestri–perelik/dovidniki-/127294.html) та розміщується на інформаційних стендах у контролюючих органах (п. 8.7 розд. VIII Порядку).

Граничний термін сплати єдиного внеску переноситься, якщо останній день строку сплати припадає на вихідний або святковий день

Платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – роботодавці зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця (крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати ЄВ, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця).У разі якщо останній день строку сплати єдиного внеску припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.Зазначена норма визначена п. 11 розд. ІV «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» затвердженої наказом МФУ від 20.04.15 № 449.

Продаж профспілкою путівок за готівку здійснюється через РРО

Вимога щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) поширюється на усіх суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.Розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.Отже, у разі реалізації профспілковою організацією путівок РРО необхідно використовувати на загальних підставах відповідно до вимог чинного законодавства.Разом з тим, проведення розрахунків за реалізовані путівки виключно через банківські установи не вимагає обов’язкового застосування РРО.Зазначена норма роз’яснена листом ДФС України від 18.06.2015 р. N 12748/6/99-99-22-07-03-15.

Звільнення від ПДВ операцій з постачання та імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів діє з 31.03.2015 року

Дію режиму звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання, у тому числі операцій з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів продовжено до 01.01.2017.При цьому переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України.Дія постанови КМУ від 12.01.11 №15, якою затверджені переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких тимчасово звільнялися від оподаткування ПДВ, обмежувалась лише 2014 роком. КМУ Постановою № 136 вніс зміни до Постанови № 15, згідно якої продовжено дію вказаних переліків до 01.01.2017.Постанова № 136 набрала чинності з дня опублікування (газета “Урядовий кур’єр” № 58 від 31.03.2015), а саме 31.03.2015.Отже, операції з постачання, у тому числі операції з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, що здійснювалися з 01.01.2015 до 30.03.2015 (включно), підлягали оподаткуванню ПДВ у загальному порядку за ставкою 20%.З 31.03.2015 і до 01.01.2017 на операції з постачання, у тому числі операції з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, включених до відповідних переліків, поширюється режим звільнення від оподаткування ПДВ.Зазначений порядок роз’яснений листом ДФС України від 19.05.15 № 17640/7/99-99-19-03-02-17.

Обмеження при розрахунках готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб

Підприємства (підприємці) мають право здійснювати розрахунки готівкою між собою та/або з фізичними особами протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами в межах граничних сум розрахунків готівкою, установлених постановою Правління НБУ. Такі граничні суми розрахунків визначені постановою Правління НБУ від 06.06.13 № 210, і становлять: – для підприємств (підприємців) між собою протягом одного дня в розмірі 10 000 гривень;– фізичної особи з підприємством (підприємцем) протягом одного дня за товари (роботи, послуги) у розмірі 150 000 гривень; – фізичних осіб між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі 150 000 гривень.Платежі понад встановлені граничні суми проводяться через банки шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку для подальшого їх перерахування на поточні рахунки. Кількість підприємств (підприємців) та фізичних осіб, з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується.При цьому, обмеження не поширюються на: – розрахунки підприємств (підприємців) з бюджетами та державними цільовими фондами; – добровільні пожертвування та благодійну допомогу; – використання коштів, виданих на відрядження. Зазначені норми визначені п 2.3 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті України», затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.04 № 637.

Перевищення граничних сум готівкових розрахунків передбачає адміністративну відповідальність

Відповідальність за порушення готівкових розрахунків визначена у вигляді адміністративної відповідальності посадових осіб суб’єкта господарювання Ця відповідальність визначена за порушення граничної суми розрахунків готівкою:- підприємств (підприємців) між собою протягом одного дня в розмірі 10 тис. гривень; – фізичної особи з підприємством (підприємцем) протягом одного дня за товари (роботи, послуги) у розмірі 150 тис. гривень; – фізичних осіб між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі 150 тис. гривень. Відповідальність за порушення вказаних норм передбачена ст. 163 – 15 Кодексу про адміністративні правопорушення, та тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу – підприємця, посадових осіб юридичної особи (керівника та головного бухгалтера) – від 100 до 200 НМДГ (від 1700 до 3400 грн.). Дія, скоєна особою, яка протягом року піддавалась адміністративному стягненню за таке саме порушення, тягне накладення штрафу від 500 до 1000 НМДГ (від 8500 до 17000 грн.). Зазначені норми визначені п 2.3 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті України», затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.04 № 637 та постановою Правління НБУ від 06.06.13 № 210.

За порушення суб’єктами господарювання норм у сфері готівкового обігу встановлена фінансова відповідальність

За порушення норм з регулювання обігу готівки передбачені такі штрафні санкції: – перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах – у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожен день;- неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) готівки в касах – у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми; – витрачання готівки з виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень (крім грошових коштів, що отримані з кас установ банків) на виплати, пов’язані з оплатою праці (за винятком екстрених (невідкладних) обставин – соціальних виплат громадянам на поховання, допомоги при народженні дитини, одиноким та багатодітним матерям, на лікування в разі хвороби, компенсацій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), за наявності податкової заборгованості – в розмірі здійснених виплат; – перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів – в розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум; – проведення готівкових розрахунків без надання отримувачем грошових коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, – у розмірі сплачених грошових коштів;- за використання одержаних в установі банку готівкових коштів не за цільовим призначенням – у розмірі витраченої готівки. Вказані штрафи визначені Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.95 р. № 436/95.

Щодо заповнення платниками податків окремих реквізитів платіжного доручення у разі перерахування коштів з власного поточного рахунку на електронний рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість
Відповідно до пункту 2 статті 2001 Податкового кодексу України платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.Рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі – електронний рахунок) – рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка у сумі, необхідній для досягнення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок.Казначейство відповідно до вимог статті 69 Податкового кодексу України надсилає ДФС повідомлення про відкриття електронного рахунка платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня його відкриття.Після надходження такого повідомлення ДФС інформує платника податку про реквізити його електронного рахунка.У зв’язку із надходженням численних звернень платників податків щодо заповнення реквізитів отримувача у платіжних дорученнях у разі перерахування коштів з власного поточного рахунку на електронний рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість повідомляємо, що:у полі «Отримувач» необхідно заповнювати назву платника; у полі «Код» необхідно заповнювати код за ЄДРПОУ платника; у полі «Банк отримувача» необхідно заповнювати«Казначейство України (ел. адм. подат.)»; у полі «Код банку» необхідно заповнювати «899998»; у полі «№ рахунку» необхідно заповнювати номер рахунку, вказаний в електронному повідомленні або отриманий в Центрі обслуговування платників за основним місцем обліку. Крім того, зазначаємо, що поле «Призначення платежу» такого платіжного доручення необхідно заповнювати згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, викладених у додатку 8 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України №22 від 21.01.2004 (із змінами).

Про Державний реєстр розрахункових операцій
Наказом Державної фіскальної служби від 09.07.2015 №485 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій» визначено перелік моделей реєстраторів розрахункових операцій, їх модифікацій, які відповідають вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, пройшли державну сертифікацію і дозволені для застосування під час здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Про перелік сум, що не включаються до складу доходу юридичної особи – платника єдиного податку
При застосуванні спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності до складу доходу юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи, визначеного статтею 292 Податкового кодексу України, не включаються:1) суми податку на додану вартість;2) суми коштів, отриманих за внутрішніми розрахунками між структурними підрозділами платника єдиного податку;3) суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів;4) суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм;5) суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів;6) суми коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), реалізованих у період сплати інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України, вартість яких була включена до доходу юридичної особи при обчисленні податку на прибуток підприємств;7) суми податку на додану вартість, що надійшли у вартості товарів (виконаних робіт, наданих послуг), відвантажених (поставлених) у період сплати інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України;8) суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника;9) суми коштів у частині надмірно сплачених податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України, та суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що повертаються платнику єдиного податку з бюджетів або державних цільових фондів;10) дивіденди, отримані платником єдиного податку – юридичною особою від інших платників податків, оподатковані в порядку, визначеному Податковим кодексом України.Такі законодавчі норми передбачено пунктом 292.11 статті 292 Податкового кодексу України.

Туристичний збір

Хто є податковими агентами при справлянні туристичного збору?

Перелік податкових агентів, якими згідно з рішенням сільської, селищної та міської ради здійснюється справляння туристичного збору, визначений п. 268.5 ст. 268 р. ХІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, а саме:а) адміністраціями готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків для приїжджих та іншими закладами готельного типу, санаторно-курортними закладами;б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб на поселення у будинки (квартири), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму; в) юридичними особами або фізичними особами – підприємцями, які уповноважуються сільською, селищною або міською радою справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.

Хто є платниками туристичного збору?

Відповідно до п. 268.2 ст. 268 р. ХІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2011 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної та міської ради про встановлення туристичного збору, та отримують (споживають) послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов’язанням залишити місце перебування в зазначений строк.Платниками збору не можуть бути особи, які:а) постійно проживають, у тому числі на умовах договорів найму, у селі, селищі або місті, радами яких встановлено такий збір;б) особи, які прибули у відрядження;в) інваліди, діти-інваліди та особи, що супроводжують інвалідів I групи або дітей-інвалідів (не більше одного супроводжуючого);г) ветерани війни;ґ) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;д) особи, які прибули за путівками (курсівками) на лікування, оздоровлення, реабілітацію до лікувально-профілактичних, фізкультурно-оздоровчих та санаторно-курортних закладів, що мають ліцензію на медичну практику та акредитацію Міністерства охорони здоров’я України;е) діти віком до 18 років;є) дитячі лікувально-профілактичні, фізкультурно-оздоровчі та санаторно-курортні заклади.Згідно із пп. 268.6.1 п. 268.6 ст. 268 р. ХІІ податкові агенти справляють збір під час надання послуг, пов’язаних з тимчасовим проживанням (ночівлею), і зазначають суму сплаченого збору окремим рядком у рахунку (квитанції) на проживання.Перелік податкових агентів визначений п. 268.5 ст. 268 р. ХІІ ПКУ.Так, згідно з рішенням сільської, селищної та міської ради справляння збору може здійснюватися: а) адміністраціями готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків для приїжджих та іншими закладами готельного типу, санаторно-курортними закладами; б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб на поселення у будинки (квартири), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;в) юридичними особами або фізичними особами – підприємцями, які уповноважуються сільською, селищною або міською радою справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.

Чи включається ПДВ до бази справляння туристичного збору?

Відповідно до пп. 268.4.1 п. 268.4 ст. 268 р. ХІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями базою справляння туристичного збору є вартість усього періоду проживання (ночівлі) в місцях, визначених пп. 268.5.1 цієї статті, за вирахуванням податку на додану вартість.

Чи передбачена сплата туристичного збору податковим агентом при зарахуванні попередньої оплати (авансу) за проживання та яким чином аванс враховується при остаточному розрахунку туристичного збору?

Відповідно до п. 268.6.1 п. 268.6 ст. 268 р. ХІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкові агенти справляють туристичний збір під час надання послуг, пов’язаних з тимчасовим проживанням (ночівлею), і зазначають суму сплаченого збору окремим рядком у рахунку (квитанції) на проживання.Пунктом 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 р. ХІІ ПКУ визначено, що згідно з рішенням сільської, селищної та міської ради справляння туристичного збору може здійснюватися: а) адміністраціями готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків для приїжджих та іншими закладами готельного типу, санаторно-курортними закладами;б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб на поселення у будинки (квартири), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;в) юридичними особами або фізичними особами – підприємцями, які уповноважуються сільською, селищною або міською радою справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.Так, наприклад, п. 3.6 Правил користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, затверджених наказом Державної туристичної адміністрації від 16.03.04 №19, із змінами та доповненнями (далі – Правила) передбачено, що договір про надання основних готельних послуг споживачу вважається укладеним після оформлення документів на проживання (заповнення анкети, реєстрації) та засвідчується розрахунковою квитанцією або іншим розрахунковим документом, що підтверджує укладення договору і містить у собі, інформацію, передбачену цим пунктом.Крім того слід зазначити, що п. 3.2 Правил визначено, що при бронюванні номера (місця) готель може запросити передплату за надання готельних послуг. Передплата враховується в оплату готельних послуг при остаточному розрахунку, якщо інше не обумовлено укладеним із замовником договором. Враховуючи вищевикладене, оскільки податкові агенти справляють туристичний збір під час надання послуг проживання (ночівлі) та факт надання таких послуг підтверджується відповідними документами на проживання (заповнені анкети, реєстрація тощо), то з коштів, отриманих у вигляді передоплати за проживання (бронювання місця для проживання), туристичний збір не справляється.

Які документи повинна надати податковому агенту особа, з метою підтвердження того, що вона звільняється від сплати туристичного збору?

Статтею 268 р.ХІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями визначено, що платниками збору не можуть бути особи, які постійно проживають, у тому числі на умовах договорів найму, у селі, селищі або місті, радами яких встановлено такий збір; особи, які прибули у відрядження; інваліди, діти-інваліди та особи, що супроводжують інвалідів I групи або дітей-інвалідів (не більше одного супроводжуючого); ветерани війни; учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; особи, які прибули за путівками (курсівками) на лікування, оздоровлення, реабілітацію до лікувально-профілактичних, фізкультурно-оздоровчих та санаторно-курортних закладів, що мають ліцензію на медичну практику та акредитацію Міністерства охорони здоров’я України; діти віком до 18 років; дитячі лікувально-профілактичні, фізкультурно-оздоровчі та санаторно-курортні заклади. Постійне місце проживання може бути підтверджене паспортом громадянина України або паспортним документом, виданим уповноваженими державними органами України чи іншої держави або статутними організаціями ООН документом, що підтверджує громадянство, посвідчує особу пред’явника, дає право на в’їзд або виїзд з держави і визнаний Україною (ст. 1 р. І Закону України від 16 квітня 1991 №959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність»). Проживання на умовах договору найму може бути підтверджене договором найму (оренди) житла (ст. 759 параграфу 1 гл. 58 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-IV із змінами та доповненнями).Перебування особи у відрядженні підтверджується наказом або розпорядженням підприємства про направлення працівника у відрядження (п. 1 р. I Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98.№59, із змінами та доповненнями).Особи, які належать до категорії інвалідів, дітей-інвалідів, підтверджують свій статус відповідним посвідченням (додаток 1 до п.1.1 Порядку обліку, зберігання, оформлення та видачі посвідчень особам, які одержують державну соціальну допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 16.11.07 №612), а особи, що супроводжують інвалідів I групи або дітей-інвалідів (не більше одного супроводжуючого), – документом, що засвідчує таку особу.Особи, які належать до ветеранів війни, підтверджують свій статус відповідним посвідченням (ст. 4, ст. 18 Закону України від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» із змінами та доповненнями, постанова Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року №302 «Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів» із змінами та доповненнями).Особи, які належать до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, підтверджують свій статус відповідним посвідченням (ст. 9 р. II Закону України від 28 лютого 1991 року №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі змінами та доповненнями, постанова Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року №51 «Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі змінами та доповненнями).Наявність путівки або курсівки в санаторії та пансіонати та свідоцтво про народження дітей віком до 18 років є підставою для надання пільги по сплаті збору.Тобто, з метою підтвердження правомірності надання пільги податковий агент повинен мати копії відповідних документів, що підтверджують належність особи до пільгової категорії (путівки або курсівки можуть бути оригіналом).Особи, які не надали відповідних документів, що засвідчують їх належність до пільгової категорії, є платниками збору.

Який термін сплати туристичного збору?

Згідно із пп.268.7.1 п.268.7 ст.268 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями сума туристичного збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк, за місцезнаходженням податкових агентів.

До якого контролюючого органу подається податкова декларація по туристичному збору податковим агентом?

Відповідно до пп.268.5.1 п.268.5 ст.268 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) згідно з рішенням сільської, селищної та міської ради справляння збору може здійснюватися такими податковими агентами: а) адміністраціями готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків для приїжджих та іншими закладами готельного типу, санаторно-курортними закладами; б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб на поселення у будинки (квартири), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму; в) юридичними особами або фізичними особами – підприємцями, які уповноважуються сільською, селищною або міською радою справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.Податковий агент, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що надає послуги з тимчасового проживання (ночівлі) не за місцем реєстрації такого податкового агента, зобов’язаний зареєструвати такий підрозділ як податкового агента туристичного збору в контролюючому органі за місцезнаходженням підрозділу (пп.268.7.2 п.268.7 ст.268 ПКУ).З метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) (п.63.3 ст.63 ПКУ). Податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п.49.1 ст.49 ПКУ).Таким чином, декларація по туристичному збору подається податковим агентом до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації.Якщо податковий агент має підрозділ без статусу юридичної особи, що надає послуги з тимчасового проживання (ночівлі) не за місцем реєстрації такого податкового агента, то податкова декларація по туристичному збору подається самостійно таким підрозділом до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації.

Чи необхідно суб’єкту господарювання, що здійснює розрахунки через РРО, відображати в касовому чеку суму сплаченого туристичного збору?

Згідно зі ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані, зокрема: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру РРО, з додержанням встановленого порядку їх застосування.У Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій, затвердженому наказом ДФС України від 09.07.2015 № 485 є РРО, що дають змогу за необхідності враховувати товар (послуги) за декількома податковими ставками, в тому числі з туристичного збору.Враховуючи зазначене, при здійсненні розрахунку за надання туристичної послуги слід проводити розрахунок на повну суму вартості послуги, до якої входить і туристичний збір

Опубліковано у Новини Вільнянської ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь