Новини Вільнянської ОДПІ за 01.07.2015

Підприємець є платником єдиного податку та здійснює ремонт взуття. Чи необхідно йому з 1 липня 2015 року застосовувати реєстратор розрахункових операцій?
Положеннями Податкового кодексу України визначено, що реєстратори розрахункових операцій не застосовують:- підприємці платники єдиного податку другої і третьої груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі. Також реєстратори розрахункових операцій не застосовують платники єдиного податку першої групи.Інші підприємці – платники єдиного податку застосовують реєстратори розрахункових операцій на загальних підставах. При цьому законодавством передбачений поетапний перехід платників єдиного податку на застосування реєстраторів розрахункових операцій, а саме:- для платників єдиного податку третьої групи з 01.07.2015; – для платників єдиного податку другої групи – з 01.01.2016. Якщо підприємець здійснює ремонт взуття та є платником єдиного податку першої групи, він не зобов’язаний застосовувати РРО.

З 1 липня підприємці-платники єдиного податку третьої групи повинні використовувати РРО. Які підприємці відносяться до третьої групи?

Фізичні особи – підприємці, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на 3 групи платників єдиного податку.До третьої групи платників єдиного податку належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 20000000 гривень.

Чи необхідно застосовувати РРО при здійсненні безготівкових розрахунків за товари/послуги?

Суб’єкти господарювання, які здійснюють торгівлю виключно за безготівковим розрахунком через банківські установи, що підтверджено відповідними виписками з банківських рахунків реєстратори розрахункових операцій (РРО) не застосовують.Водночас якщо суб’єкт господарювання видаватиме товарні чеки, накладні або інші документи, що можуть підтвердити готівковий розрахунок, то у такому випадку необхідно використовувати РРО на загальних підстава. Зазначена норма передбачена п.1 ст.3 Закону України ”Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР (із змінами доповненнями).

Чи може приватний підприємець продовжувати використовувати РРО, який не включено в перелік дозволених та строк експлуатації якого ще не скінчився?

Як визначено п. 2 розділу ІІ «Порядку реєстрації та застосування розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій” затвердженого наказом Міністерство доходів і зборів України від 28.08.13 № 417, реєстрації в фіскальних органах підлягають РРО, модифікації яких включені до Державного реєстру РРО, з урахуванням сфер їх застосування та за умови, що строк служби, установлений у технічній документації на РРО, не вичерпався, а також з урахуванням строків первинної реєстрації, установлених Державним реєстром РРО. Державний реєстр РРО складається з двох частин. До першої частини Реєстру внесено інформацію про РРО, дозволені до первинної реєстрації. Тобто визначено перелік РРО, що реалізуються виробниками чи їхніми дистриб’юторами; Друга частина Реєстру містить інформацію про РРО, первинну реєстрацію яких заборонено. Якщо користувач придбаває новий РРО, віднесений до другої частини Державного реєстру РРО, то реєстрація його в органах ДФС заборонена. Згідно п. 8 розділу ІІ “Прикінцеві положення” Закону України №265, дозволяється до 1 січня 2016 року використання РРО, введених в експлуатацію до 1 січня 2015 року, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді та подають до фіскальних органів по дротових або бездротових каналах зв’язку тільки інформацію про обсяг розрахункових операцій, яка міститься в їх фіскальній пам’яті, і при цьому не подають електронних копій розрахункових документів. При цьому, в будь-якому випадку наявність певної моделі РРО в Державному реєстрі РРО є обов’язковим. Отже, суб’єкти підприємницької діяльності при здійсненні розрахунків із споживачами не мають право застосовувати РРО, які не внесені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій. Якщо користувач планує придбати модель РРО, який вже перебував у використанні та інформація про який знаходиться в другій частині Державного реєстру РРО, що передбачає заборону первинної реєстрації, то такий РРО може бути в експлуатації, якщо дозволяє технічний стан конкретного реєстратора і термін його експлуатації не вичерпано.

Чи можливо підприємцю – платнику єдиного податку третьої групи протягом календарного року перейти на сплату податку за іншою групою?

Фізична особа – підприємець протягом року може самостійно перейти на сплату єдиного податку за іншою групою платників єдиного податку при умові дотримання норм Податкового кодексу, передбачених для відповідної групи платників єдиного податку. Для цього необхідно надати заяву до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. При цьому у платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, анулюється реєстрація платника податку на додану вартість, у разі обрання ним першої або другої групи чи ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка включає податок на додану вартість.

В якому розмірі сплачується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування підприємцями – платниками єдиного податку?

Для фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. Мінімальний страховий внесок для фізичної особи – підприємця платника єдиного податку визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на 34,7% (на даний час місячна сума мінімального страхового внеску для підприємців платників єдиного податку становить 422 грн.65).

В який термін сплачується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування підприємцями – платниками єдиного податку?

Фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, сплачують єдиний внесок за себе, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Підприємець – платник єдиного податку є пенсіонером. Чи необхідно йому сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування?

Положеннями Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” визначено, що фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Чи зобов’язані підприємці – платники єдиного податку надавати Звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування?

Фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до фіскальних органів Звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік. Якщо останній день строку подання Звіту припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, то останнім днем подання Звіту вважається перший після нього робочий день.

Чи зобов’язані надавати Звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування підприємці, які тимчасово не здійснюють підприємницьку діяльність?

Фізичні особи – підприємці як загальної, так і спрощеної системи оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані подавати самі за себе Звіт незалежно від того, чи ведуть вони підприємницьку діяльність, крім підприємців спрощеної системи оподаткування які є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію за віком або соціальну допомогу. Звіт зазначеними особами не подається. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їхньої добровільної участі в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Чи можливо фізичній особі – підприємцю надавати Звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування поштою?

Звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування подається до фіскальних органів страхувальником або відповідальною особою страхувальника за місцем взяття на облік у фіскальних органах в один із таких способів: – засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідальних осіб у порядку, визначеному законодавством (у разі подання Звіту в електронній формі він надсилається не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає граничний строк подання Звіту); – на паперових носіях, завірених підписом керівника страхувальника та скріплених печаткою (за наявності), разом з електронною формою на електронних носіях інформації; – на паперових носіях, якщо у страхувальника кількість застрахованих осіб не перевищує п’яти;- надсилання поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення за умови, що у страхувальника кількість застрахованих осіб не перевищує п’яти.У разі надсилання Звіту поштою страхувальник зобов’язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного фіскального органу не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання Звіту. Така звітність вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв’язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.

Які групи платників єдиного податку можуть застосовувати фізичні особи – підприємці?

Фізичні особи – підприємці, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:- перша група – фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень;- друга група – фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб – підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи – підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи;-третя група – фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 20000000 гривень.

Які передбачені терміни подання заяви при добровільній реєстрації приватного підприємця платником ПДВ?

Відповідно до п. 183.7 ст. 183 Податкового кодексу України (ПКУ) реєстраційна заява про добровільну реєстрацію як платника ПДВ може бути подана державному реєстратору як додаток до реєстраційної картки, що подається для проведення державної реєстрації фізичної особи – підприємця. Електронна копія реєстраційної заяви, виготовлена шляхом сканування, передається державним реєстратором до фіскальних органів одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації підприємця згідно із Законом України ”Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”. У реєстраційній заяві зазначаються підстави для реєстрації особи як платника податку. При цьому згідно з п. 183.3 ст. 183 ПКУ у разі добровільної реєстрації особи як платника ПДВ реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних.

Які приватні підприємці – платники єдиного податку можуть бути платниками ПДВ?

Для цілей оподаткування ПДВ відповідно до п.180.1 ст.180 платником ПДВ, зокрема, є будь – яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку. Статтею 297 ПКУ передбачено, що платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з ПДВ, крім податку на додану вартість, що сплачується фізичними особами, які обрали ставку єдиного податку 2 відсотки доходу та сплати податку на додану вартість. Отже платниками ПДВ можуть бути фізичні особи платники єдиного податку третьої групи, які обрали ставку єдиного податку у розмірі 2 відсотки доходу.

При обов’язковій реєстрації приватного підприємця платником ПДВ які операції з постачання товарів/послуг вважаються оподатковуваними операціями ?

Відповідно до п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст.183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої-третьої групи. До оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ (20%), ставкою 7 відсотків, нульовою ставкою ПДВ та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ.

Порядок реєстрації податкових накладних з 1 липня 2015 року
Відповідно до пункту 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс) визначено, що 1 липня 2015 року зареєстрованим платникам податку на додану вартість (далі – ПДВ) автоматично збільшується розмір суми ПДВ, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПН, визначену пунктом 2001.3 статті 2001 Кодексу, на суму середньомісячного розміру сум ПДВ, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців або 4 квартали.Така сума збільшення щокварталу підлягає автоматичному перерахунку з урахуванням показника середньомісячного розміру сум ПДВ, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців або 4 квартали, станом на дату такого перерахунку. Цей перерахунок здійснюється шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком.Суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ станом на 01.07.2015 автоматично збільшують суму податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПН, визначену пунктом 2001.3 статті 2001 Кодексу.На суму такого збільшення:- зменшується сума, задекларована до сплати до бюджету звітного періоду або збільшується сума від’ємного значення, задекларована у звітному періоді; – помилково та/або надміру сплачені грошові зобов’язання з ПДВ вважаються погашеними.

Порядок оподаткування путівок на оздоровлення членам профспілки
Згідно з пп. 165.1.35 Податкового кодексу до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включаються вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію інвалідів, на території України платника податку та/або його дітей віком до 18 років, які надаються йому безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) професійною спілкою, до якої зараховуються профспілкові внески платника податку – члена такої професійної спілки, створеної відповідно до законодавства України, або за рахунок коштів відповідного фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування.Відповідно до пп. 164.2.17 Кодексу до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо.Тобто вартість профспілкової путівки, яка надається платнику податків на оздоровлення членів сім’ї віком після 18 років, оподатковується податком на доходи фізичних осіб, як додаткове благо, за ставкою, встановленою п. 167.1 ст. 167 Кодексу. Сімейна профспілкова путівка надана платнику податків, до якої включається і вартість оздоровлення члена сім’ї після 18 років, оподатковується у розмірі частини отриманого доходу на оздоровлення такого члена сім’ї.

Порядок оподаткування доходів, виплачених громадянам за виконання разових сільськогосподарських робіт

Згідно з положеннями Податкового кодексу до загального місячного оподатковуваного доходу громадянина включаються, зокрема, суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору. Винагорода за цивільно – правовими договорами підлягає оподаткуванню податком на доходи за ставкою пункту 167.1 статті 167 Кодексу відповідно до якого ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування. Якщо база оподаткування в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 20 відсотків. При нарахуванні доходів у вигляді винагороди за цивільно-правовими договорами база оподаткування визначається як нарахована сума такої винагороди, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Податковий агент, який нараховує оподатковуваний дохід на користь громадянина, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок та сплатити утриманий податок до бюджету під час виплати доходу. Тобто сільськогосподарське підприємство, яке виплачує громадянам винагороду за виконання разових сільськогосподарських робіт, зобов’язане утримати податок з нарахованого доходу та перерахувати його до бюджету

Опубліковано у Новини Вільнянської ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь