Новини Вільнянської ОДПІ за 24.06.2015

Увага, «гаряча лінія»!

У п’ятницю, 26 червня, «гарячу телефонну лінію» проведе начальник відділу контролю за проведенням розрахункових операцій та проведення фактичних перевірок Головного управління ДФС у Запорізькій області Шкода Елеонора Іванівна.З 14-00 до 15-00 за телефоном 224-61-31 Елеонора Іванівна відповідатиме на запитання платників податків щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Застосування РРО фізичними особами – платниками єдиного податку
Фізичні особи – платники єдиного податку другої і третьої груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій (РРО).У всіх інших випадках платники єдиного податку – фізичні особи – підприємці другої і третьої груп зобов’язані застосовувати РРО.Такий порядок вступає у силу:для платників єдиного податку третьої групи – з 1 липня 2015 року;для платників єдиного податку другої групи – з 1 січня 2016 року. Водночас, фізичні особи – платники єдиного податку другої і третьої груп, які з 01.01.2015 р. до 30.06.2015 р. включно почали застосовувати у своїй діяльності РРО, то з дати початку застосування РРО до 1 січня 2017 року вони звільняються від проведення перевірок з питань дотримання порядку застосування РРО.
Продавцям пива необхідно подбати про ліцензію на роздрібну торгівлю

З 1 липня 2015 року пиво з вмістом етилового спирту від 0,5% відноситься до алкогольних напоїв. Відповідні зміни внесені Законом № 71-VIII до Закону України “Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного i плодового, алкогольними напоями та тютюновими виробами”.Згідно з частиною дванадцятою статті 15 Закону № 481 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.Отже, з 1 липня 2015 року суб’єкти господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю пивом, повинні придбати ліцензію.Для отримання ліцензій пакет документів можливо подати до Центрів обслуговування платників податків ДПІ у районах або до відділу контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Запорізькій області.

Применение РРО единщиками, осуществляющими перевозку пассажиров
Физлица-предприниматели на едином налоге второй и третьей групп, которые осуществляют перевозку пассажиров, при расчетах наличными обязаны с 1 июля 2015 года (третья группа) и с 1 января 2016 года (вторая группа) применять надлежащим образом зарегистрированные регистраторы расчетных операций с распечаткой соответствующих расчетных документов, подтверждающих выполнение расчетных операций, кроме случаев, предусмотренных п. 4 ст. 9 Закона об РРО.При этом, согласно ст. 9 Закона об РРО, РРО и РК не применяются при продаже проездных и перевозочных документов на автомобильном транспорте с выдачей талонов, квитанций, билетов с нанесенными типографским способом серией, номером, номинальной стоимостью.

Оподаткування доходів громадян податком на доходи фізичних осіб

Влітку громадянин надає в оренду житлове приміщення іншим фізичним особа, які прибули на відпочинок.В якому порядку оподатковується податком на доходи сума отриманої орендної плати?

Положеннями Податкового кодексу України визначено, якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку – орендодавець. При цьому такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу. Сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов’язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації. Тобто у разі надання в оренду нерухомого майна фізичною особою іншому громадянину, така фізична особа зобов’язана протягом 40 календарних днів, після останнього дня звітного кварталу самостійно сплатити податок на доходи фізичних осіб з отриманого доходу за ставкою пункту 167.1 статті 167 ПКУ. Згідно з пунктом 167.1. Кодексу ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування. Якщо база оподаткування в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 20 відсотків.Громадяни, які отримували протягом звітного року доходи від інших фізичних осіб, зокрема, у вигляді орендної плати, зобов’язані до 1 травня року, що настає за звітним, надати податкову декларацію в якій відобразити суму отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного року податку та податкового зобов’язання. Сума податкового зобов’язання, зазначена в податковій декларації сплачується громадянами самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним.

Сільськогосподарське підприємство протягом літнього сезону укладає з громадянами цивільно – правові договори на виконання разових сільськогосподарських робіт, наприклад, збір ягід та фруктів. Який порядок оподаткування доходів, виплачених громадянам за виконання разових сільськогосподарських робіт?

Згідно з положеннями Податкового кодексу до загального місячного оподатковуваного доходу громадянина включаються, зокрема,суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору. Винагорода за цивільно – правовими договорами підлягає оподаткуванню податком на доходи за ставкою пункту 167.1 статті 167 Кодексу відповідно до якого ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування.Якщо база оподаткування в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 20 відсотків.При нарахуванні доходів у вигляді винагороди за цивільно-правовими договорами база оподаткування визначається як нарахована сума такої винагороди, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Податковий агент, який нараховує оподатковуваний дохід на користь громадянина, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок та сплатити утриманий податок до бюджету під час виплати доходу.Тобто сільськогосподарське підприємство, яке виплачує громадянам винагороду за виконання разових сільськогосподарських робіт, зобов’язане утримати податок з нарахованого доходу та перерахувати його до бюджету.

В якому розмірі не оподатковуються податком на доходи кошти надані працівникові на відрядження?

Згідно з п. 170.9 Податкового кодексу України не є доходом платника податку – фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, а саме, на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз), обов’язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв’язку із здійсненням таких витрат.Зазначені витрати не є об’єктом оподаткування цим податком лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона та документа про сплату за всіма видами транспорту, в тому числі чартерних рейсів, рахунків, отриманих із готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, в тому числі бронювання місць у місцях проживання, страхових полісів тощо.Включаються до оподатковуваного доходу вартість алкогольних напоїв і тютюнових виробів, суми “чайових”, за винятком випадків, коли суми таких “чайових” включаються до рахунку згідно із законами країни перебування, а також плата за видовищні заходи.До оподатковуваного доходу не включаються також витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв’язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон – не вище 0,75 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження.Кабінетом Міністрів України окремо визначаються граничні норми добових для відрядження членів екіпажів суден/інших транспортних засобів або суми, що спрямовуються на харчування таких членів екіпажів замість добових, якщо такі судна (інші транспортні засоби):- провадять комерційну, промислову, науково-пошукову чи риболовецьку діяльність за межами територіальних вод України;- виконують міжнародні рейси для провадження навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів або вантажів за плату за межами повітряного або митного кордону України;- використовуються для проведення аварійно-рятувальних та пошуково-рятувальних робіт за межами митного кордону або територіальних вод України.Суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, визначаються Кабінетом Міністрів України. Сума добових визначається в разі відрядження:- у межах України та країн, в’їзд громадян України на територію яких не потребує наявності візи (дозволу на в’їзд), – згідно з наказом про відрядження та відповідними первинними документами;- до країн, в’їзд громадян України на територію яких здійснюється за наявності візи (дозволу на в’їзд), – згідно з наказом про відрядження та відмітками уповноваженої службової особи Державної прикордонної служби України в закордонному паспорті або документі, що його замінює.За відсутності зазначених відповідних підтвердних документів, наказу або відміток уповноваженої службової особи Державної прикордонної служби України в паспорті або документі, що його замінює, сума добових включається до оподатковуваного доходу платника податку.Будь-які витрати на відрядження не включаються до оподатковуваного доходу платника податку за наявності документів, що підтверджують зв’язок такого відрядження з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає, зокрема (але не виключно) таких: запрошень сторони, що приймає, діяльність якої збігається з діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає; укладеного договору чи контракту; інших документів, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документів, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає.Якщо згідно із законами країни відрядження або країн, територією яких здійснюється транзитний рух до країни відрядження, обов’язково необхідно здійснити страхування життя або здоров’я відрядженої особи чи її цивільної відповідальності (у разі використання транспортних засобів), то витрати на таке страхування не включаються до оподатковуваного доходу платника податку.
Профспілкою організацією сплачується вартість путівки членам профспілки та їх дітям. Чи оподатковується податком на доходи кошти направлені на оплату вартості путівок?
Згідно з пп.165.1.35 Податкового кодексу до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включаються вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію інвалідів, на території України платника податку та/або його дітей віком до 18 років, які надаються йому безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) професійною спілкою, до якої зараховуються профспілкові внески платника податку – члена такої професійної спілки, створеної відповідно до законодавства України, або за рахунок коштів відповідного фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування. Відповідно до пп. 164.2.17 Кодексу до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо.Тобто вартість профспілкової путівки, яка надається платнику податків на оздоровлення членів сім’ї віком після 18 років, оподатковується податком на доходи фізичних осіб, як додаткове благо, за ставкою, встановленою п. 167.1 ст. 167 Кодексу.Сімейна профспілкова путівка надана платнику податків, до якої включається і вартість оздоровлення члена сім’ї після 18 років, оподатковується у розмірі частини отриманого доходу на оздоровлення такого члена сім’ї.

Чи оподатковується податком на доходи аліменти, які виплачуються внаслідок розірвання шлюбу?

Згідно з положеннями Податкового кодексу України не оподатковується та не включається до загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку аліменти, що виплачуються платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін у сумах, визначених згідно із Сімейним кодексом України, за винятком виплати аліментів нерезидентом незалежно від їх розміру, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Підприємством сплачена вартість навчання працівника підприємства. Чи оподатковується зазначена сума податком на доходи?

Відповідно до статті 165 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, зокрема, сума, сплачена роботодавцем на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за фізичну особу, але не вище розміру, визначеного в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу на кожний повний або неповний місяць підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи, незалежно від того, чи перебуває ця особа у трудових відносинах з роботодавцем, але за умови, що вона уклала з ним письмовий договір (контракт) про взяті зобов’язання з відпрацювання у такого роботодавця після закінчення вищого та/або професійно-технічного навчального закладу і отримання спеціальності (кваліфікації) не менше ніж три роки. Якщо працівник припиняє трудові відносини з роботодавцем протягом періоду такого навчання або до закінчення третього календарного року від року, в якому закінчується таке навчання, сума, сплачена як компенсація вартості навчання, прирівнюється до додаткового блага, наданого такому працівнику протягом року, на який припадає таке припинення трудових відносин, та підлягає оподаткуванню у загальному порядку.

До яких доходів не застосовуються податкові соціальні пільги?

Положеннями Податкового кодексу України визначено, що податкова соціальна пільга не може бути застосована до: – доходів платника податку, інших ніж заробітна плата; – заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету; – доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності. Податкова соціальна пільга до заробітної плати державних службовців застосовується під час її нарахування до завершення нарахування таких доходів без подання відповідних заяв, але з поданням підтвердних документів для встановлення розміру пільги.

Чи застосовується податкова соціальна пільга до заробітної плати працівника підприємства, який є зареєстрованим приватним підприємцем?

Згідно з положеннями пп.169.2.3 статті 169 Податкового кодексу України податкова соціальна пільга не може бути застосована до: – доходів платника податку, інших ніж заробітна плата; – заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету; – доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності. Таким чином податкова соціальна пільга до заробітної плати фізичної особи – підприємця застосовується на загальних підставах, в порядку визначеному статтею 169 Податкового кодексу України.

Як розраховується база оподаткування податком на доходи у разі нарахування доходів у не грошовій формі?

Положеннями п.164.5 статті 164 Податкового кодексу України визначено, що під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100 : (100 – Сп), де К – коефіцієнт; Сп – ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.У такому самому порядку визначаються об’єкт оподаткування і база оподаткування для коштів, надміру витрачених платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки.

ПДВ для сільськогосподарських підприємств

Чи має право сільськогосподарське підприємство – суб’єкт спеціального режиму оподаткування перераховувати кошти зі спеціального рахунку на погашення не лише суми ПДВ, сплаченої при придбанні виробничих факторів, а й на погашення їх вартості?

Відповідно до п.209.1 ст.209 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у п. 209.6 ст. 209 ПКУ (далі – сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.Пунктом 209.2 ст. 209 ПКУ передбачено, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума ПДВ, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку – для інших виробничих цілей.Зазначені суми ПДВ акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.Згідно з п.3 та п.4 Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року № 11 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 11), сума ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) сільськогосподарським підприємством відповідно до податкової декларації за операціями з постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів за кодами згідно з УКТЗЕД 2204 29 і 2204 30, які поставляються підприємствами первинного виноробства), тобто різниця між сумою податкового зобов’язання за звітний (податковий) період та сумою податкового кредиту за такий період перераховується із рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість на спеціальний рахунок у порядку та строки, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість».Сума ПДВ, що акумулюється на спеціальному рахунку, не підлягає вилученню до державного бюджету і використовується сільськогосподарським підприємством відповідно до п. 209.2 ст. 209 ПКУ, а починаючи з 1 січня 2018 року перераховується на поточний рахунок сільськогосподарського підприємства.У разі нецільового використання суми податку на додану вартість сільськогосподарське підприємство несе відповідальність відповідно до законодавства.Тобто, п.209.2 ст.209 ПКУ та п.3 Порядку № 11 встановлено виключно цільовий характер використання сум ПДВ, перерахованих на окремі рахунки.Враховуючи зазначене, сільськогосподарське підприємство – суб’єкт спеціального режиму оподаткування має право перераховувати кошти зі спеціального рахунку на погашення вартості придбаних виробничих факторів, в тому числі і суми ПДВ, сплаченої при їх придбанні.

Чи вважатиметься цільовим використанням коштів спеціального рахунку спрямування їх на погашення податків та зборів за податковими зобов’язаннями суб’єкта спеціального режиму оподаткування?

Відповідно до п.209.1 ст.209 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у п.209.6 ст.209 ПКУ (далі – сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.Пунктом 209.2 ст.209 ПКУ передбачено, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума ПДВ, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку – для інших виробничих цілей.Зазначені суми ПДВ акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.Згідно з п.3 та п.4 Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року № 11 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 11), сума ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) сільськогосподарським підприємством відповідно до податкової декларації за операціями з постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів за кодами згідно з УКТЗЕД 2204 29 і 2204 30, які поставляються підприємствами первинного виноробства), тобто різниця між сумою податкового зобов’язання за звітний (податковий) період та сумою податкового кредиту за такий період перераховується із рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість на спеціальний рахунок у порядку та строки, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість».Сума ПДВ, що акумулюється на спеціальному рахунку, не підлягає вилученню до державного бюджету і використовується сільськогосподарським підприємством відповідно до п.209.2 ст.209 ПКУ, а починаючи з 1 січня 2018 року перераховується на поточний рахунок сільськогосподарського підприємства.У разі нецільового використання суми податку на додану вартість сільськогосподарське підприємство несе відповідальність відповідно до законодавства.Тобто, п. 209.2 ст. 209 ПКУ та п.3 Порядку №11 встановлено виключно цільовий характер використання сум ПДВ, перерахованих на окремі рахунки. А саме, такі кошти сільськогосподарські підприємства можуть використовувати лише для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку – для інших виробничих цілей.Враховуючи викладене, спрямування коштів зі спеціального рахунку на погашення податків та зборів за податковими зобов’язаннями сільськогосподарського підприємства – суб’єкта спеціального режиму оподаткування (за винятком відшкодування суми ПДВ, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит) буде вважатись нецільовим використанням акумульованих коштів.

Який порядок використання або повернення коштів, які були надмірно або помилково перераховані на спеціальний рахунок сільськогосподарським підприємством?

Відповідно до п.209.1 ст.209 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у п.209.6 ст.209 ПКУ (далі – сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.Пунктом 209.2 ст.209 ПКУ передбачено, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума ПДВ, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку – для інших виробничих цілей.Зазначені суми ПДВ акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року №11 «Про затвердження Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів» (далі – Порядок № 11) сума податку на додану вартість, що акумулюється на спеціальному рахунку, не підлягає вилученню до державного бюджету і використовується сільськогосподарським підприємством відповідно до п. 209.2 ст. 209 ПКУ, а починаючи з 1 січня 2018 року перераховується на поточний рахунок сільськогосподарського підприємства. У разі нецільового використання суми податку на додану вартість сільськогосподарське підприємство несе відповідальність відповідно до законодавства. Контроль за дотриманням вимог цього Порядку здійснюють територіальні органи ДФС (п.5 Порядку №11).Тобто, у випадку надмірного або помилкового перерахування коштів на спеціальний рахунок, зазначені кошти поверненню платнику податку не підлягають, а враховуються таким платником в рахунок майбутніх перерахувань на спеціальний рахунок та можуть бути використані ним для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку – для інших виробничих цілей.При цьому, у разі якщо такі кошти будуть використані сільськогосподарським підприємством не за цільовим призначенням, то таке підприємство несе відповідальність відповідно до п.30.8 ст.30 ПКУ, яким визначено, що податкові пільги, використані не за призначенням чи несвоєчасно повернуті, повертаються до відповідного бюджету з нарахуванням пені в розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України.

Чи вважатиметься цільовим використанням коштів спеціального рахунку спрямування їх на виплату заробітної плати своїм працівникам, які задіяні у виробництві сільськогосподарських товарів/послуг?

Відповідно до п.209.1 ст.209 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у п.209.6 ст.209 ПКУ (далі – сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.Пунктом 209.2 ст.209 ПКУ передбачено, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума ПДВ, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку – для інших виробничих цілей.Зазначені суми ПДВ акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.Згідно з п. 3 та п. 4 Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року № 11 (далі – Порядок № 11), сума ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) сільськогосподарським підприємством відповідно до податкової декларації за операціями з постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 і 2204 30, які поставляються підприємствами первинного виноробства), тобто різниця між сумою податкового зобов’язання за звітний (податковий) період та сумою податкового кредиту за такий період перераховується із рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість на спеціальний рахунок у порядку та строки, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість».Сума ПДВ, що акумулюється на спеціальному рахунку, не підлягає вилученню до державного бюджету і використовується сільськогосподарським підприємством відповідно до п.209.2 ст. 209 ПКУ, а починаючи з 1 січня 2018 року перераховується на поточний рахунок сільськогосподарського підприємства.У разі нецільового використання суми податку на додану вартість сільськогосподарське підприємство несе відповідальність відповідно до законодавства.Тобто, п. 209.2 ст. 209 ПКУ та п. 3 Порядку № 11 встановлено виключно цільовий характер використання сум ПДВ, перерахованих на спеціальні рахунки. А саме, такі кошти сільськогосподарські підприємства можуть використовувати лише для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку – для інших виробничих цілей.Враховуючи викладене, спрямування коштів сільськогосподарськими товаровиробниками зі спеціального рахунку на виплату заробітної плати своїм працівникам, які задіяні у виробництві сільськогосподарських товарів/послуг, вважається цільовим використанням акумульованих коштів, за умови, що розрахунки з постачальниками в частині відшкодування сум ПДВ, сплачених (нарахованих) на вартість виробничих факторів, проведені в повному розмірі.

Чи вважатиметься цільовим використанням коштів спеціального рахунку спрямування їх на погашення кредиту та відсотків установам банку, якщо сільськогосподарський товаровиробник використав кредит на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення?

Відповідно до п. 209.1 ст. 209 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у п. 209.6 ст. 209 ПКУ (далі – сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування. Пунктом 209.2 ст. 209 ПКУ передбачено, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума ПДВ, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку – для інших виробничих цілей.Зазначені суми ПДВ акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.Згідно з п. 3 та п. 4 Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року № 11 (далі – Порядок № 11), сума ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) сільськогосподарським підприємством відповідно до податкової декларації за операціями з постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 і 2204 30, які поставляються підприємствами первинного виноробства), тобто різниця між сумою податкового зобов’язання за звітний (податковий) період та сумою податкового кредиту за такий період перераховується із рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість на спеціальний рахунок у порядку та строки, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість».Сума ПДВ, що акумулюється на спеціальному рахунку, не підлягає вилученню до державного бюджету і використовується сільськогосподарським підприємством відповідно до п. 209.2 ст. 209 ПКУ, а починаючи з 1 січня 2018 року перераховується на поточний рахунок сільськогосподарського підприємства.У разі нецільового використання суми податку на додану вартість сільськогосподарське підприємство несе відповідальність відповідно до законодавства.Тобто, п. 209.2 ст. 209 ПКУ та п. 3 Порядку № 11 встановлено виключно цільовий характер використання сум ПДВ, перерахованих на спеціальні рахунки. А саме, такі кошти сільськогосподарські підприємства можуть використовувати лише для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку – для інших виробничих цілей.Враховуючи викладене, спрямування коштів зі спеціального рахунку на погашення кредиту та відсотків за кредитом (за умови цільового призначення кредиту на придбання товарів/послуг виробничого призначення) буде вважатись цільовим використанням акумульованих коштів.

Опубліковано у Новини Вільнянської ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь