Новини Вільнянської ОДПІ за 19.03.2015

Заходи з детінізації праці на Запоріжжі поповнили бюджети додатковими 650 тис. гривень
Усього з початку року фахівці фіскальної служби виявили у регіоні майже 1400 неоформлених працівників. Загальна сума легалізованої зарплати склала понад 1,1 мільйона гривень, що на 223 тисячі гривень більше, ніж торік. На цьому наголосив начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін. Він підкреслив, що додатково від цієї роботи бюджети Запоріжжя отримали понад 653 тисячі гривень, зокрема, податку на доходи фізичних осіб – майже 200 тисяч гривень та 460 тисяч гривень – єдиного соціального внеску. Ці показники на 200 тисяч гривень перевищують минулорічні.– На тлі розуміння більшістю платниками податків своєї ролі як основного інвестора у вітчизняну, зокрема, регіональну економіку існують поодинокі випадки її тінізації, у тому числі на ринку праці. Фіскальна служба активно протидіє цьому явищу, наголошуючи на неприпустимості позбавлення роботодавцями працюючого населення соціального захисту та державних гарантій. Фактичні результати посиленої роботи за цим напрямом – лише за два місяці фахівці органів ДФС виявили на третину тисячі неофіційно працюючих громадян більше, ніж за той самий період минулого року, – зауважив Олексій Кавилін.Як підкреслив керівник фіскальної служби області, ці показники, насамперед, пов’язані з результативністю перевірочних заходів. Фахівці проводять перевірки лише у тих сферах, де існують ризики використання “конвертних” розрахунків чи неофіційної роботи. Фіскальна служба розраховує на подовження діалогу з платниками і громадськістю. Тож, про наявну інформацію щодо тіньових процесів на ринку праці можна повідомляти до Головного управління ДФС у Запорізькій області за номером: (061) 213-21-79 (конфіденційність дзвінка гарантується).

Громадяни України зможуть перетинати кордон з Росією лише маючи при собі закордонний паспорт
З першого березня поточного року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30.01.2015 № 23, яка зупинила дію окремих положень Угоди між Урядами України і Росії про безвізові поїздки громадян.Громадяни Російської Федерації мають право перетинати кордон до України лише при наявності паспорта для поїздок за кордон, а діти віком до 14 років повинні бути вписані в закордонний паспорт батьків або слідувати за своїм закордонним паспортом. При цьому ті громадяни Росії, які до 1 березня в’їхали в Україну за внутрішніми паспортами, а діти – за свідоцтвом про народження, зможуть перебувати в Україні до 90 діб та безперешкодно повернутися в Росію.

Фіскальна децентралізація в дії: місцеві бюджети вже отримали додатково 46 мільйонів гривень
З початку року до місцевих бюджетів Запорізької області надійшло 474 мільйони гривень, що на 46 мільйонів гривень, або на 11 відсотків більше, ніж за два місяці минулого року. Про це повідомив під час прес-конференції начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін.– Податкова реформа і зміни до Бюджетного кодексу України, що вступили в дію з початку року, передбачають перші кроки з децентралізації. Місцеві громади отримали самостійні ресурси з наповнення бюджетів. За ними закріплені стабільні джерела доходів, і розширена їхня прибуткова база. Податкова децентралізація передбачає вдосконалення і зміцнення прав і повноважень місцевого і регіонального самоврядування щодо незалежного ухвалення рішень і формування територіальних бюджетів за рахунок самостійного встановлення ставок податків, зборів і пільг. Розроблена чітка система розподілу коштів як від державних, так і місцевих податків, які зараховуються до місцевих бюджетів. Як результат – ми констатуємо зростання доходів бюджетів громад, – наголосив Олексій Кавилін.Лідером з наповнення місцевих бюджетів залишається податок на доходи фізичних осіб. У загальних надходженнях його питома вага складає понад 53 відсотки. Його сплачено у сумі 252 мільйони гривень. У порівнянні з січнем-лютим 2014 року надходження зросли на 26 мільйонів гривень, або на 12 відсотків.Плата за землю – друге за обсягами джерело місцевих бюджетів. Згідно зі змінами до Податкового кодексу, вона увійшла до складу податку на майно. Сьогодні плата за землю, як і раніше, є платежем, який повністю надходить до місцевих бюджетів. А органам місцевого самоврядування надано право самостійно встановлювати ставки і пільги.У поточному році від плати за землю бюджети отримали 84 мільйони гривень. Це майже на 9 мільйонів гривень, або на 11 відсотків, більше торішніх показників.Сьогодні на обліку в Запорізькій області майже 500 тисяч землекористувачів, переважна частина з яких – приватні підприємці та громадяни.Цього року юридичні особи і фізичні особи – підприємці вже подали податкові декларації з плати за землю на 2015 рік. Річна сума нарахувань склала 537 мільйонів гривень. Це на 70 мільйонів гривень, або 15 відсотків більше, ніж у 2014 році. Щомісячно до місцевих бюджетів надходитиме майже 45 мільйонів гривень.

Податок на нерухоме майно принесе місцевим бюджетам Запоріжжя щонайменше 34 мільйони гривень
Перші надходження від податку на нерухомість склали понад 600 тисяч гривень. Як відзначив у ході прес-конференції начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін, у поточному році платники цього податку – юридичні особи вже обчислили суму податку за новими нормами і до 20 лютого подали 4,2 тисячі податкові декларації. Загальна річна сума нарахованого податку склала 34 мільйони 600 тисяч гривень.– Змінами у податковому законодавстві органам місцевого самоврядування надано повноваження щодо збільшення граничної межі, на яку зменшується база оподаткування. Також вони встановлюють пільги на своїх територіях, – зазначив Олексій Кавилін.Щодо громадян, то, як нагадав керівник фіскальної служби регіону, зміни в оподаткуванні нерухомості торкнуться їх тільки наступного року. Цього року вони розраховують і сплачуватимуть податок за “старими” правилами, тобто за тими нормами і ставкам, які діяли у 2014 році.

Реформа єдиного податку стосується 50 тисяч запорізьких “спрощенців”

В результаті реформування спрощеної системи оподаткування оптимізовано кількість груп популярного серед представників малого і середнього бізнесу єдиного податку. Як зазначив під час прес-конференції начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін, сьогодні за спрощеною системою працюють майже 8 тисяч юридичних, близько 39 тисяч фізичних осіб та 2,4 тисячі сільгоспвиробників.За два місяці від суб’єктів малого і середнього підприємництва надходження з єдиного податку склали 71 мільйон гривень, що на 18 мільйонів гривень, або на третину більше, ніж за січень-лютий минулого року.– Завдяки Податковій реформі для платників єдиного податку збільшився максимальний розмір доходів за рік. Критерії річної дохідності для платників єдиного податку першої групи підвищено у два рази – до 300 тисяч гривень, для другої групи – з 1 до 1,5 мільйона гривень. Ставки єдиного податку встановлюють органи місцевого самоврядування. Перша група сплачує до 10% від мінімальної зарплати, цього року – майже 122 гривні, друга – до 20%, тобто 243 гривні. Третя група єдиного податку може мати річний обсяг доходів до 20 мільйонів гривень і необмежену кількість найманих працівників. Для них знижені ставки єдиного податку: платники ПДВ сплачують 2 відсотки від доходу, неплатники – 4 відсотки, – повідомив Олексій Кавилін.Найпопулярніша серед запорізьких представників малого і середнього бізнесу 2 група, яку обрали майже 22 тисячі фізичних осіб. У третій групі – близько 10 тисяч підприємців-фізичних осіб і 8 тисяч юросіб, у першій групі – 7,2 тисячі фізичних осіб, у четвертій групі працюють 2,4 тисячі представників сільського господарства.

На Запоріжжі близько 14 мільйонів гривень додаткових надходжень направлено до бюджету
Такий результат перевірок підрозділів податкового та митного аудиту ГУ ДФС у Запорізькій області за січень-лютий 2015 року. Разом з тим, кількість перевірок значно знизилась. Лише в лютому здійснено 25 планових документальних перевірок, що на 34% менше в порівнянні з аналогічним періодом минулого року, та 79 позапланових документальних перевірок, що на 52% менше, ніж торік.Слід нагадати, що нині діє мораторій на перевірки – до 2017 року не перевіряються підприємства, установи та організації, фізичні особи-підприємці з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній рік. Проте ці обмеження не діють на перевірки підприємств щодо наявності ліцензій, сплати податку на доходи фізичних осіб та ЄСВ, відшкодування ПДВ, а також дотримання правильності застосування реєстраторів розрахункових операцій.Так, при перевірці каси одного із суб’єктів господарської діяльності працівники Головного управління ДФС у Запорізькій області встановили, що не всі виручені кошти від реалізації товарів обліковуються. Службові особи підприємства порушили законодавство щодо ведення касових операцій у національній валюті в Україні, а саме несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень до касової книги. За результатами перевірки до суб’єкта застосовані штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 20,3 тис. грн.

Вже сплачено майже 12 мільйонів гривень податку з депозитних доходів запоріжців

Саме така сума податку на доходи фізичних осіб з пасивних доходів громадян надійшла за два місяці поточного року, що складає близько 137% від очікуваних надходжень. У кризовий період, коли державі необхідні кошти для стабілізації економічної ситуації та підвищення обороноздатності нашої країни, додаткові надходження до бюджетів грають надзвичайно важливу роль, – зазначив начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін. Нагадаємо, що з 1 січня 2015 року, згідно зі змінами податкового законодавства, за ставкою 20% оподатковуються пасивні доходи громадян, до яких належать проценти на поточний або депозитний рахунок, проценти на вклад у кредитних спілках, дивіденди, роялті, інвестиційний прибуток та інші пасивні доходи.

З початку року понад 60 осіб пройшли перевірку кандидатів на посади до ДФС області

Перш ніж розпочати роботу в фіскальних органах, кандидат повинен пройти відповідну перевірку. З початку року фахівці управління власної безпеки провели 64 такі перевірки.- Одним з основних пріоритетів діяльності ГУ ДФС у Запорізькій області є|з’являється| активна протидія корупції в податковій і митній сфері. Тому розробка та впровадження заходів антикорупційного спрямування є одним із першочергових завдань. На шляху до їх реалізації зроблено чимало кроків. З початку року співробітники управління власної безпеки області провели понад 30 службових перевірок. За результатами яких 19 матеріалів направлено до правоохоронних органів Запорізької області для прийняття рішень згідно з чинним законодавством, – зазначає в.о. начальника управління власної безпеки ГУ ДФС у Запорізькій області Олег Стадніченко. За цими матеріалами розпочато 4 кримінальних провадження та складено 3 адміністративних протоколи про порушення вимог Закону України “Про засади запобігання і протидії корупції”. Так, співробітники власної безпеки області виявили одного з працівників територіального органу ДФС області, який перевіряючи підприємство, працівник не повідомив, що керівником цієї фірми є близька особа. Незважаючи на це, працівник здійснив документальну невиїзну перевірку підприємства та, встановивши з боку посадових осіб порушення податкового законодавства, не склав адміністративний протокол. Про наявний конфлікт інтересів не повідомив своєму безпосередньому керівнику, чим порушив вимоги ст. 14 Закону України “Про засади запобігання та протидії корупції”. Відповідальність за вказане правопорушення передбачена ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (“Неповідомлення про конфлікт інтересів).Наразі судом винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності працівника територіального органу ДФС у Запорізькій області за вчинення корупційного адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 172-7 КУпАП.За результатами службових перевірок управлінням власної безпеки області підготовлено та направлено керівникам територіальних органів ДФС у Запорізькій області 11 подань щодо вжиття заходів з усунення причин та умов, що призвели до скоєння правопорушень з боку податківців. Про неприпустимість скоєння дій, які близько межують з протиправними 11 співробітникам винесені офіційні застереження. Співробітники управління власної безпеки ГУ ДФС у Запорізькій області постійно проводять у колективах бесіди та лекції на антикорупційну тематику, з початку року – понад 180.

Запорізькі податківці отримали 18 запитів на інформацію

Протягом двох місяців поточного року до органів ДФС у Запорізькій області надійшло 18 запитів на інформацію. Із загальної кількості запитів, які надійшли, у 2 випадках – фізичні особи, решта – юридичні особи. Від інших органів виконавчої влади як розпоряднику інформації надійшло 5 запитів, 16 запитів отримано поштою, 2 – електронною поштою. За наслідками розгляду запитів по 5 запитам на інформацію було надано роз’яснення, що інформація, яка запитувалась, належить до категорії інформації з обмеженим доступом, у відповідь на 11 запитів надано інформацію, 2 знаходиться на виконанні.Нагадаємо, право на доступ до публічної інформації гарантується обов’язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом. Надання права доступу до публічної інформації є забезпеченням прозорості та відкритості суб’єктів владних повноважень.Детальна інформація про доступ до публічної інформації – на суб-сайті Головного управління ДФС у Запорізькій області :http://sfs.gov.ua

На Запоріжжі спроба “приховати” 3,4 млн. грн. ПДВ не вдалася

Одне з підприємств обласного центру, що здійснювало торгівлю сільськогосподарською продукцією у період, 2012-2014 років відображало у податковій звітності безтоварні операції.Факт ухилення від сплати податку на додану вартість у сумі 3,4 млн. гривень виявили співробітники оперативного управління ГУ ДФС у Запорізькій області. Відносно посадових осіб розпочато кримінальне провадження за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах (ч.3 ст.212 КК України). Всього за минулий тиждень до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості по 3 кримінальним правопорушенням, в т.ч. 1 – за ч.3 ст.212 КК України (ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах), 1 – за ч.3 ст.204 КК України (незаконне виготовлення, зберігання та збут підакцизних товарів, що становить загрозу для життя та здоров’я людей) та 1 – за ст.358 КК України (використання підроблених документів).

Запорізькі оперативники вилучили чверть тонни спиртової суміші, що не встигла перетворитися в “горілку”

Минулого тижня співробітники податкової міліції ГУ ДФС області на території Запорізької області виявили міні-заводик з виготовлення катанки, який організував мешканець у приватному секторі. Він займався виготовленням так званої “горілки”, продавав усім охочим, не зважаючи на те, що товар становить загрозу для життя та здоров’я людей. Співробітники оперативного управління вилучили 140 літрів спирту, 105 літрів спиртовмісної рідини, а також кришки для закупорювання пляшок та пляшки для розливу фальсифікованих алкогольних напоїв. Також за минулий тиждень співробітники оперативного управління ГУ ДФС у Запорізькій області виявили 6 фактів реалізації підакцизних товарів без відповідних дозвільних документів. У результаті з незаконного обігу вилучено алкогольних напоїв та тютюнових виробів на суму 100 тис. гривень.

Працівники Запорізької митниці ДФС викрили порушень митного законодавства на 7,3 млн. гривень

Саме на таку суму їх виявлено з початку поточного року. У рамках захисту економічних інтересів України Запорізькою митницею ДФС було заведено 65 справ про порушення митних правил.Також фахівці Запорізької митниці ДФС спільно із співробітниками Головного управління ДФС у Запорізькій області виявили 2 порушення за фактом зберігання та реалізації тютюнових виробів іноземного виробництва, які були ввезені на митну територію України поза митного контролю. Загальна сума контрабандного товару склала майже 220 тис. гривень. З початку року українськими судами були прийняті рішення про конфіскацію безпосередніх предметів митних правопорушень на суму понад 271,4 тис. гривень. Саме такою є й сума накладених штрафів.
Оновлено програмне забезпечення для подання Декларації акцизного податку в електронному вигляді

На офіційному сайті ДФС України за адресою: Головна/Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Програмне забезпечення/ОПЗ-програмне забезпечення по формуванню та подачі платниками податків податкової звітності та реєстру отриманих та виданих податкових накладних до органів ДПС в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку, розмішено оновлене програмне забезпечення для подання Декларації акцизного податку в електронному вигляді.
Акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів запроваджено з 1 січня 2015 року.
Декларація акцизного податку подається за новою формою, затвердженою наказом МФУ від 23.01.2015 N 14.

Акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів в податковій накладній не зазначається

З 1 січня 2015 року запроваджено акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів.
Базою оподаткування акцизним податком є вартість (з ПДВ) підакцизних товарів, що реалізовані суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі.
Тобто, акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів нараховується на вартість підакцизних товарів, яка в свою чергу включає суму ПДВ.
У податковій накладній відображається, зокрема, окремо вартість товару, що постачається (без урахування ПДВ), яка є базою оподаткування ПДВ, та сума ПДВ, що нараховується на вартість такого товару.
При цьому, відображення у податковій накладній суми акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів законодавством не передбачено.

У фіскальному касовому чеку окремо відображається акцизний податок

З 1 січня 2015 року запроваджено акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів.
Згідно вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій (РРО) для різних сфер застосування, визначено формат даних, що зберігається у фіскальній пам’яті РРО, у якому передбачено відображення не менше 6 груп з оподаткування товарів (послуг).
Рядок 9 фіскального касового чека РРО (назва податку, літерне позначення ставки податку, ставка податку у відсотках, сума податку) може повторюватися відповідно до кількості податкових груп (тобто не менше 6).
Таким чином, акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів повинен відображатися у фіскальному чеку РРО як окрема податкова група окремим рядком.

При використанні РРО необхідно щоденно роздрукувати фіскальні звітні чеки

Суб’єкти господарювання, які подають до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, не зобов’язані подавати Звіт про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій за формою № 3ВР-1.
При цьому, такі суб’єкти господарювання не звільняються від щоденного друкування та зберігання фіскальних звітних чеків.
Зазначена норма передбачена ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (із змінами та доповненнями).

Об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств
Об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ Податкового кодексу України.
Відповідна норма визначена п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 –VI зі змінами та доповненнями.

Особливості заповнення рядка 20.1 розділу ІІІ декларації з ПДВ
Подання податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) за звітні (податкові) періоди лютий 2015 року та наступні звітні періоди (далі – звітні (податкові) періоди) здійснюватиметься за формою і в порядку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 №957 у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 13 “Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України”, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 102/26547.
До рядка 20.1 розділу ІІІ декларації за лютий 2015 року переноситься значення рядків 24 та 20.2 декларації за січень 2015 року в межах значення рядка 18 декларації за лютий 2015 року.
Решта суми рядків 24 та 20.2 декларації за січень 2015 року обліковується в розділі ІV декларації за лютий 2015 року та в додатку 2 (Д2) до цієї декларації.
До рядка 20.1 розділу ІІІ декларації починаючи зі звітного періоду березень 2015 року переноситься значення рядка 24 декларації за попередній звітний (податковий) період (наприклад, у рядку 20.1 декларації за березень 2015 року відображається значення рядка 24 декларації за лютий 2015 року).
З цим та іншими роз’ясненнями також можна ознайомитися у листі ДФС України від 06.03.2015 р. № 7796/7/99-99-19-03-02-17 “Про податок на додану вартість”, який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України (Головна>Податки, збори, платежі>Загальнодержавні податки>Податок на додану вартість>Листи ).

Особливості заповнення окремих рядків розділів І та ІІ податкової декларації з податку на додану вартість
У зв’язку із запровадженням системи електронного адміністрування податку на додану вартість обсяги коригування податкових зобов’язань з податку на додану вартість згідно зі статтею 192 розділу V Податкового кодексу України (далі – Кодекс) (збільшення та/або зменшення податкових зобов’язань) відображаються в окремих рядках розділу І декларації залежно від дати виникнення податкових зобов’язань, що коригуються (до 1 лютого 2015 року та після 1 лютого 2015 року).
Коригування згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу обсягів постачання, дата виникнення податкових зобов’язань за якими припадає на період до 1 лютого 2015 року, відображається в рядку 8.1 розділу І декларації.
У рядку 8.2 розділу І декларації відображається коригування обсягів постачання згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу, дата виникнення податкових зобов’язань за якими припадає на період після 1 лютого 2015 року.
Наприклад:
розрахунок коригування, складений у лютому 2015 року, до податкової накладної, складеної у вересні 2014 року, має бути відображений у рядку 8.1.1 (або 8.1.2 чи 8.1.3) декларації за лютий 2015 року;
розрахунок коригування, складений у квітні 2015 року до податкової накладної, складеної у березні 2015 року, має бути відображений у рядку 8.2.1 (або 8.2.2 чи 8.2.3) декларації за квітень 2015 року.
У кожному із зазначених вище випадків у рядках 8.1.3 та 8.2.3 декларації відображається коригування обсягів постачання, за якими не нараховувався податок на додану вартість (коригування обсягів операцій, які підлягали оподаткуванню за нульовою ставкою, звільнялися від оподаткування, та ті, які не були об’єктом оподаткування), і які раніше були відображені в рядках 2.2, 3 та 4 декларацій, поданих за звітні податкові періоди до 1 лютого 2015 року та після 1 лютого 2015 року відповідно.
Коригування обсягів придбання товарів/послуг на підставі розрахунків коригування, які були складені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) після 1 лютого 2015 року, відображаються в рядку 16 розділу ІІ декларації незалежно від дати складання податкової накладної (до 01.02.2015 чи після 01.02.2015), до якої складаються такі розрахунки коригування.
Розрахунки коригування, які складені у відповідності до норм Кодексу до 1 лютого 2015 року, але з будь-яких причин не відображені в деклараціях за ті звітні періоди, в яких такі розрахунки коригування складено, до декларації за лютий 2015 року не включаються. Такі розрахунки коригування включаються до податкової звітності тих звітних періодів, в яких такі розрахунки коригування складено, шляхом подання уточнюючих розрахунків до декларацій за такі звітні періоди.

Чи зобов’язані банківські установи застосовувати РРО при виконанні банківських послуг?
Реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при виконанні усіх банківських послуг, крім операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, та операцій комерційних агентів банків з приймання готівки для подальшого її переказу.
Відповідна норма визначена п. 2 ст. 9 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95 – ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.

Особливості заповнення рядка «Вид цивільно-правового договору» податкової накладної
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов’язкові реквізити, зокрема, вид цивільно-правового договору. Це передбачено підпунктом «и» п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ).
Згідно із п. 6 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 № 957 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.10.2014 № 1235/26012, із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 957) у графі «Вид цивільно-правового договору» податкової накладної зазначається вид цивільно-правового договору згідно з видом договірних зобов’язань, визначених Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями. Дата укладання договору заповнюється цифрами у такій послідовності: день місяця (дві цифри), місяць (дві цифри), рік (чотири цифри). При цьому крапки, коми та інші розділові знаки в даті не проставляються.
Тобто, у разі укладання договорів в письмовій формі в податковій накладній проставляються вид цивільно-правового договору (наприклад: договір купівлі-продажу, міни, підряду, надання послуг, перевезення тощо), а також дата складання договору та його номер.
Електронний формат податкової накладної не містить обмежень щодо кількості знаків у полі «№» рядка «Вид цивільно-правового договору», а тому до цього поля може бути внесено необхідну кількість цифр. Якщо номер договору відсутній, то поле «№» рядка «Вид цивільно-правового договору» не заповнюється.

Проценты и дивиденды облагаются военным сбором: в Налоговый кодекс Украины внесены соответствующие изменения
С 13 марта 2015 года вступают в силу изменения в Налоговый кодекс, внесенные Законом от 02.03.2015 г. № 211-VIII.
Так, обложению военным сбором будут подлежать следующие виды доходов, которые не облагаются НДФЛ:
• проценты, начисленные на ценные бумаги, эмитированные Минфином, и на долговые обязательства НБУ;
• дивиденды, которые начисляются в пользу плательщика налога в виде акций (долей, паев), эмитированных юридическим лицом – резидентом, начисляющим такие дивиденды, при условии, что такое начисление никоим образом не изменяет пропорции (доли) участия всех акционеров (собственников) в уставном фонде эмитента, и в результате которого увеличивается уставный фонд эмитента на совокупную номинальную стоимость начисленных дивидендов;
• сумма дохода, полученная плательщиком налога за сданное (проданное) им вторичное сырье, бытовые отходы, лом цветных металлов, включая использованные (истощенные) аккумуляторы электрические свинцово-кислотные (код 8548 10 21 00 согласно УКТ ВЭД), остатки и лом электрических аккумуляторов с содержанием свинца (код 8548 10 91 00 согласно УКТ ВЭД) и лом драгоценных металлов, проданный НБУ;
• доходы от операций с валютными ценностями (кроме ценных бумаг), связанных с переходом права собственности на такие валютные ценности, за исключением доходов, налогообложение которых прямо предусмотрено другими нормами НКУ;
• инвестиционная прибыль от операций с долговыми обязательствами НБУ и казначейскими обязательствами Украины, эмитированными Минфином, в том числе от изменения курса иностранной валюты.

В 2015 году нецелевая матпомощь свыше 1710 грн. облагается военным сбором

В общий налогооблагаемый доход не включается сумма нецелевой благотворительной помощи, в том числе материальной, предоставляемой резидентами – юридическими или физическими лицами в пользу плательщика налога в течение отчетного налогового года совокупно в размере, не превышающем суммы предельного размера дохода, определенного в абз. 1 пп. 169.4.1 НКУ (в 2015 году – 1710 гривен).
При этом, если нецелевая благотворительная помощь превышает указанный размер, то сумма такой помощи в части ее превышения является объектом налогообложения военным сбором на общих основаниях.
Следовательно, в общий налогооблагаемый доход плательщика не включается, то есть не облагается сбором, сумма нецелевой благотворительной помощи, предоставляемой работодателем в пользу работника, которая совокупно в 2015 году не превышает 1710 грн., а в части ее превышения – подлежит обложению военным сбором на общих основаниях.

Які суб’єкти господарювання відносяться до сільськогосподарських товаровиробників та яка продукція відноситься до сільськогосподарської з метою обрання спрощеної системи оподаткування?

Відповідно до п. 291.1 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у гл. 1 розд. XIV ПКУ встановлюються правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку.
Згідно із п.п. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 ПКУ cільськогосподарський товаровиробник для цілей гл. 1 розд. XIV ПКУ – це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.
Сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) для цілей гл. 1 розд. XIV ПКУ – це продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1 – 24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання (п.п. 14.1.234 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Митне законодавство

Які терміни розрахунків за експортно-імпортними операціями у сфері ЗЕД?

Згідно зі ст. 1. Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 185) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності – з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку (ст. 2 Закону № 185).
Разом з тим, відповідно до змін, внесених Законом України від 06 листопада 2012 року № 5480-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок» до Закону № 185, які набрали чинності з 17.11.2012, Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені ч. 1 ст. 1 та ст. 2 Закону № 185.
Зокрема, п. 1 постанови Правління Національного банку України від 03 березня 2015 року № 160 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» (далі – постанова № 160) встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в ст. 1 та ст. 2 Закону № 185, здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.
Постанова набрала чинності з 04 березня 2015 року та діє до 03 червня 2015 року включно (п. 9 постанови № 160).
З урахуванням викладеного, починаючи з 04.03.2015 на період до трьох місяців розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів (робіт, послуг), передбачені в ст. 1 та ст. 2 Закону № 185, здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Які митні платежі сплачуються суб’єктами господарювання при ввезенні транспортних засобів на митну територію України в режимі імпорту?

При митному оформленні транспортних засобів (у тому числі легкових автомобілів, гібридних, нових та бувших у використанні), які ввозяться на митну територію України суб‘єктами господарювання відповідно до митного режиму імпорту, сплачуються такі митні платежі:
– ввізне мито згідно із ч. 1 ст. 286 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ) за ставками, встановленими Законом України від 19 вересня 2013 року № 584-VІІ «Про Митний тариф України»;
-додатковий імпортний збір згідно із ч. 1 ст. 286 МКУ, за ставкою, встановленою Законом України від 28 грудня 2014 року № 73-VIII «Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року»;
– податок на додану вартість згідно із розд. V Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) за ставкою 20% від бази оподаткування;
– акцизний податок за ставками, встановленими пп. 215.3.5. п. 215.3. ст. 215 розд.
VI ПКУ, у разі належності транспортних засобів до підакцизних товарів, що визначено
п. 215.1. ст. 215 ПКУ.
Також з метою захисту національного виробника автомобілів рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (далі – Комісія) від 28.04.2012 № СП-275/2012/4423-08, з 13.04.2013 запроваджено терміном на 3 роки спеціальне мито при імпорті в Україну нових легкових автомобілів незалежно від країни походження та експорту за кодами 8703 22 10 00 та 8703 23 19 10 згідно з УКТЗЕД.
При цьому Комісія рішенням від 12.02.2014 № СП-306/2014/4423-06 лібералізувала спеціальні заходи щодо імпорту в Україну легкових автомобілів.
Розмір ставки спеціального мита становить:
для нових легкових автомобілів, які класифікуються за кодом 8703 22 10 00 згідно з УКТЗЕД (робочий об’єм циліндрів двигуна понад 1000 см куб., але не більш як 1500 см куб.):
з 14.04.2014 – 4,31% митної вартості товару;
з 14.04.2015 – 2,15% митної вартості товару;
для нових легкових автомобілів, які класифікуються за кодом 8703 23 19 10 згідно з УКТЗЕД (робочий об’єм циліндрів двигуна понад 1500 см куб., але не більш як 2200 см куб.):
з 14.04.2014 – 8,63% митної вартості товару;
з 14.04.2015 – 4,32% митної вартості товару.
Водночас відповідно до рішення Комісії від 12.02.2015 № СП-328/2015/4442-06 спеціальне мито не застосовується при імпорті нових автомобілів легкових та інших моторних транспортних засобів, призначених переважно для перевезення людей з робочим об’ємом циліндрів двигуна понад 1000 см куб., але не більш як 2200 см куб., які класифікуються згідно з УКТЗЕД за кодами 8703 22 10 00 та 8703 23 19 10, що мають гібридну силову установку (електродвигун з приводом на колеса автомобіля).
Також за виконання митних формальностей органами доходів і зборів поза місцем розташування органів доходів і зборів або поза робочим часом, установленим для них, із заінтересованих осіб справляється плата у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, та в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (ч. 8 ст. 247 МКУ).
Розміри такої плати затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року № 93 «Про справляння плати за виконання митних формальностей митними органами поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів» зі змінами і доповненнями.
Порядок справляння плати за виконання митних формальностей органами доходів і зборів поза місцем розташування цих органів або поза робочим часом, установленим для них, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів від 16.12.2013 № 804, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10.01.2014 за № 11/24788.

Що є базою оподаткування митними платежами при ввезенні громадянами товарів, вартість і вага яких одночасно перевищують встановлені норми для усного декларування та без сплати митних платежів: частина сумарної вартості, що перевищує еквівалент 500 євро чи вартість товару, обчислена пропорційно до ваги, що перевищує 50 кг?

Особливості оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України громадянами, регулюються розд. XII Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами і доповненнями (далі – МКУ).
Згідно з ч. 1 ст. 374 МКУ не є об’єктами оподаткування митними платежами товари (за винятком підакцизних), що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент:
1000 євро (які ввозяться через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення);
500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг (які ввозяться через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України).
Зазначена норма застосовується лише у разі, якщо особа, яка ввозить товари на митну територію України, в’їжджає, в Україну не частіше одного разу протягом однієї доби
(ч. 2 ст. 374 МКУ).
У разі перевищення обмежень, встановлених ч. 1 ст. 374 МКУ щодо сумарної фактурної вартості та/або загальної ваги таких товарів, але якщо загальна фактурна вартість цих товарів не перевищує еквівалент 10000 євро, такі товари підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян та оподатковуються ввізним митом за ставкою 10 відсотків, додатковим імпортним збором за ставкою 10 відсотків фактурної вартості згідно з ст. 4 Закону України від 28 грудня 2014 року № 73-VIII «Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року», і податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України, в частині, що перевищує еквівалент:
1000 євро (при ввезенні товарів на митну територію України через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення);
500 євро або вартість товарів, обчислена пропорційно до ваги, що перевищує 50 кг (при ввезенні через інші пункти пропуску через державний кордон України).
Базою оподаткування таких товарів с частина їх сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент:
1000 євро (при ввезенні товарів на митну територію України через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення)
500 євро або вартість товарів, обчислена пропорційно до ваги, що перевищує 50 кг (при ввезенні через інші пункти пропуску через державний кордон України).

Як оподатковуються товари, що переміщуються громадянами у несупроводжуваному багажі?

Відповідно до ч. 6 ст. 374 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ) товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, що переміщуються у несупроводжуваному багажі, підлягають усному декларуванню на підставі товаросупровідних документів та не є об’єктами оподаткування митними платежами.
Товари (крім підакцизних), що переміщуються в несупроводжуваному багажі, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 150 євро, але не перевищує еквівалент 10000 євро, або переміщуються (пересилаються) без дотримання умов, передбачених ч. 5 ст. 374 МКУ, підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, та оподатковуються ввізним митом за ставкою 10 відсотків, додатковим імпортним збором за ставкою 10 відсотків фактурної вартості згідно з ст. 4 Закону України від 28 грудня 2014 року № 73-VIII «Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року», та податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України. Базою оподаткування для таких товарів є частина їх сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент 150 євро (ч. 7 ст. 374 МКУ).
Товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 10000 євро, що переміщуються на митну територію України в несупроводжуваному багажі, підлягають декларуванню та митному оформленню з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств, а також дозволів (ліцензій), сертифікатів відповідності чи свідоцтв про визнання відповідності у випадках, установлених законодавством України для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, та оподатковуються ввізним митом за повними ставками МКУ, особливими видами мита відповідно до ч. 1 ст. 275 МКУ і податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України (ч. 8 ст. 374 МКУ).
Водночас згідно із п. 1 ч. 10 ст. 374 МКУ при ввезенні (пересиланні) на митну територію України громадянами звільняються від оподаткування митними платежами особисті речі, визначені ст. 370 МКУ.

Як оподатковуються товари, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення?

Відповідно до положень ст. 374 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року
№ 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ):
1) звільняються від оподаткування митними платежами товари, що ввозяться громадянами не частіше одного разу протягом доби через відкриті для повітряного сполучення пункти пропуску через державний кордон України, в супроводжуваному багажі та/або ручній поклажі та сумарна фактурна вартість яких не перевищує 1000 євро;
2) оподатковуються ввізним митом за ставкою 10 відсотків фактурної вартості, додатковим імпортним збором за ставкою 10 відсотків фактурної вартості згідно з ст. 4 Закону України від 28 грудня 2014 року № 73-VIII «Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року», та податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України товари (за винятком підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10000 євро, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України.
Базою оподаткування для таких товарів є частина їх сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент 1000 євро;
3) оподатковуються ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України, особливими видами мита відповідно до ч. 1 ст. 275 МКУ та податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України товари, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 10 000 євро, що переміщуються на митну територію України в супроводжуваному багажі та ручній поклажі.

Як здійснюється оподаткування товарів, що надходять у міжнародних поштових та експрес-відправленнях на адресу фізичних осіб?

Згідно ч. 6 ст. 374 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ) товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, що переміщуються (пересилаються) на митну територію України на адресу одного одержувача в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях, на адресу одного одержувача в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у міжнародних експрес-відправленнях, підлягають усному декларуванню на підставі товаросупровідних документів та не є об’єктами оподаткування митними платежами.
Товари (крім підакцизних), що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових, міжнародних експрес-відправленнях, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 150 євро, але не перевищує еквівалент 10000 євро, або переміщуються (пересилаються) без дотримання умов, передбачених ч. 5 ст. 374 МКУ, підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, та оподатковуються ввізним митом за ставкою 10 відсотків, додатковим імпортним збором за ставкою 10 відсотків фактурної вартості згідно з ст. 4 Закону України від 28 грудня 2014 року № 73-VIII «Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року», та податком на додану вартість за ставкою, встановленою ПКУ. Базою оподаткування для таких товарів є частина їх сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент 150 євро (ч. 7 ст. 374 МКУ).
Товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 10000 євро, що пересилаються (переміщуються) на митну територію України в міжнародних поштових відправленнях, міжнародних експрес-відправленнях, підлягають декларуванню та митному оформленню з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств, а також дозволів (ліцензій), сертифікатів відповідності чи свідоцтв про визнання відповідності у випадках, установлених законодавством України для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, та оподатковуються ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України, особливими видами мита відповідно до ч. 1 ст. 275 МКУ та податком на додану вартість за ставкою, встановленою ПКУ (ч. 8 ст. 374 МКУ).

Який порядок оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянином на митну територію України, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 10000 євро ?

Відповідно до ч. 8 ст. 374 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ) товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 10000 євро, що пересилаються (переміщуються) на митну територію України в міжнародних поштових відправленнях, міжнародних експрес-відправленнях, у ручній поклажі, супроводжуваному та несупроводжуваному багажі, підлягають декларуванню та митному оформленню з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств, а також дозволів (ліцензій), сертифікатів відповідності чи свідоцтв про визнання відповідності у випадках, установлених законодавством України для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, та оподатковуються ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України і податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України.
Також згідно з ч. 1 ст. 275 МКУ у випадках, передбачених законами України (якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України), з метою захисту економічних інтересів України та українських товаровиробників у разі ввезення товарів на митну територію України, незалежно від інших видів мита, можуть застосовуватися особливі види мита:
1) спеціальне мито;
2) антидемпінгове мито;
3) компенсаційне мито;
4) додатковий імпортний збір.

Як здійснюється оподаткування митними платежами автомобіля швидкої медичної допомоги, який ввозиться громадянином на митну територію України?

Відповідно до розд. XVII Митного тарифу України, затвердженого Законом України від 19 вересня 2013 року № 584-VІІ «Про Митний тариф України», автомобілі швидкої медичної допомоги класифікуються у товарній позиції 8703 згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД).
Частиною 1 ст. 377 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями встановлено, що товари за товарними позиціями 8701 – 8707, 8711, 8716 згідно з УКТ ЗЕД, які підлягають державній реєстрації, при ввезенні громадянами на митну територію України або надходженні на митну територію України на адресу громадян у несупроводжуваному багажі або вантажних відправленнях для вільного обігу, незалежно від їх вартості, підлягають письмовому декларуванню та митному оформленню в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, з оподаткуванням ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України, акцизним податком і податком на додану вартість за ставками, встановленими Податковим кодексом України.
Також згідно з ч. 1 ст. 275 МКУ у випадках, передбачених законами України (якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України), з метою захисту економічних інтересів України та українських товаровиробників у разі ввезення вищезазначених товарів на митну територію України, незалежно від інших видів мита, можуть застосовуватися особливі види мита:
1) спеціальне мито;
2) антидемпінгове мито;
3) компенсаційне мито;
4) додатковий імпортний збір.

Телефони для отримання консультацій з питань роботи системи електронного адміністрування ПДВ

Суб’єкти господарювання – платники податку на додану вартість для отримання консультацій з питань роботи системи електронного адміністрування ПДВ, запровадженої з 1 січня 2015 року (крім податкових консультацій) можуть звертатись на окрему телефонну лінію в Центрах обслуговування платників податків (ЦОП) за наступними телефонами:
ЦОП Вільнянської ОДПІ (06143) 4-19-71
ЦОП Новомиколаївського відділення Вільнянської ОДПІ (06144) 9-15-25
ЦОП ДПІ у Запорізькому районі (061) 212-40-24
ЦОП ДПІ у Запорізькому районі (061) 212-40-29
ЦОП Пологівської ОДПІ (06165) 2-20-67
ЦОП Гуляйпільського відділення Пологівської ОДПІ (06145) 4-17-62
ЦОП Куйбишевського відділення Пологівської ОДПІ (06147) 2-26-31
ЦОП Куйбишевського відділення Пологівської ОДПІ (06147) 2-26-90
ЦОП Оріхівського відділення Пологівської ОДПІ (06141) 4-31-13
ЦОП Оріхівського відділення Пологівської ОДПІ 06141) 4-41-10
Розівське відділення Пологівської ОДПІ (06162) 9-71-98
ЦОП Приморської ОДПІ (06137) 7-24-80
ЦОП Приазовського відділення Приморської ОДПІ (06133) 2-23-19
ЦОП Бердянської ОДПІ (06153) 3-84-23
ЦОП Енергодарської ОДПІ (06139) 3-25-72
ЦОП Великобілозерського відділення Енергодарської ОДПІ (06156) 2-00-64
ЦОП Кам’янсько-Дніпровського відділення Енергодарської ОДПІ (06138) 2-40-05
ЦОП ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя (0612) 35-61-90
ЦОП ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя (061) 212-45-08
ЦОП ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя (061) 769-21-50
ЦОП ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя (061) 289-96-09
ЦОП ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (061) 227-06-85
ЦОП ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (061) 227-06-73
ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя (061) 289-99-59
ЦОП ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя (061) 214-82-30
ЦОП ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя (061)214-82-05
ЦОП Мелітопольської ОДПІ (0619) 42-26-99
ЦОП Веселівського відділення Мелітопольської ОДПІ (06136) 2-15-03
ЦОП Якимівського відділення Мелітопольської ОДПІ (06131) 9-12-27
ЦОП Токмацької ОДПІ (06178) 2-15-72
ЦОП Василівського відділення Токмацької ОДПІ (06175) 7-32-71
ЦОП Михайлівського відділення Токмацької ОДПІ (06132) 2-04-62
ЦОП Чернігівського відділення Токмацької ОДПІ (06140) 9-13-53

Опубліковано у Інше. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь