Новини Вільнянської ОДПІ за 18.02.2015

Понад 23 млн. грн. до бюджету – від підприємців “спрощенців”

Від суб’єктів малого і середнього підприємництва Запоріжжя, які обрали для себе спрощену систему оподаткування надходження з єдиного податку складають 23,6 мільйона гривень, а це на 2,6 мільйона гривень або на 12,6% більше, ніж за січень минулого року. Переважна більшість суми сплачена підприємцями-фізичними особами – 18,5 млн. грн. Як зазначив начальник ГУ ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін, працювати за умовами сплати єдиного податку вигідно і зручно. На початок лютого поточного року платників першої групи нараховується 7,1 тис, які сплатили – 1,3 млн. грн., у другій групі – 21,7 тис. платників, що поповнили казну на 6,3 млн. гривень та третя група – 9,7 тис. платників, від яких надходження склали майже 11 млн. грн. Нагадуємо, до 2017 року відміняються перевірки підприємств, установ і організацій, фізичних осіб – підприємців, у яких обсяги доходів не перевищують 20 млн. грн. Це обмеження не розповсюджується на суб’єктів господарювання, які ввозять в Україну або виробляють чи реалізують підакцизні товари, а також на предмет наявності ліцензій, сплати ПДФО, ЄСВ, відшкодування ПДВ.

На Запоріжжі на 62 відсотки скоротилась кількість перевірок

За січень 2015 року аудитори проведи 17 документальних та 32 позапланові перевірки що на 62 відсотки менше, ніж за відповідний період 2014 року. Тенденція до скорочення перевірок продовжується й у поточному році. Що ж до тих перевірок, які провели аудитори, слід відзначити їх дієвість. Бюджет додатково отримав понад 6,8 млн. грн.- З перевірками – до підприємств із сумнівною податковою історією та до тих, хто входить до групи ризикових – саме за таким принципам визначаються суб’єкти господарювання для проведення податкового та митного аудиту, – відзначив начальник ГУ ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін. Серед матеріалів, які стали підставою для проведення перевірок – 10, які надали підрозділи податкової міліції та інші правоохоронні органи. За результатами цих перевірок бюджет додатково отримав майже 100 тис. грн. У полі зору спеціалістів податкового та митного аудиту у січні поточного року були 12 суб’єктів господарювання, які займаються зовнішньоекономічною діяльністю. За порушення валютного законодавства підприємства сплатили до бюджету понад 400 тис. грн.У ході проведених фактичних перевірок встановлено фінансових порушень на суму понад 110 тис. грн. Більша половина з них вже надійшла до бюджету. Так, під час перевірки автозаправної станції аудитори встановили, що оператори АЗС не весь розрахунок за бензин та дизельне пальне проводять через касові апарати. Це з’ясувалося, коли перевіряючи звірили дані з електронною касовою стрічкою і готівкою, яка на момент перевірки знаходилась у касі. Через такі “розбіжності” власник АЗС має сплатити фінансові санкції на суму понад 9 тис. грн.

До місцевих бюджетів надійшло 2,7 млн. грн. від плати за ліцензії від запорізьких платників

З початку року цей показник перевищив на 20,4 відсотка надходження минулого року. Суб’єктам господарювання, що реалізують підакцизну групу товарів видано 323 ліцензії, продовжена дія 702, призупинено 33, анульовано 100. Діючих ліцензій на території міста та області понад 6 тис. шт. Крім цього, у січні до загального фонду державного бюджету надійшло 633 тис. грн. акцизного податку з виробників, що на 67,3 відсотка більше за січневі показники 2014 року. З початку року суб’єкти підприємництва сплачують акцизний податок від реалізації підакцизної групи товарів, який надходить виключно до місцевих бюджетів. До складу алкогольних напоїв включено також пивну продукцію, тож власникам торговельних мереж та точок необхідно буде придбати відповідну ліцензію, починаючи з 1 липня поточного року. Нагадаємо, отримати ліцензії на право оптової чи роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами можна у Центрах обслуговування платників в ДПІ за місцем здійснення діяльності.

На Запоріжжі сплачено понад 190 мільйонів гривень митних платежів до бюджету країни

Як зазначив начальник Запорізької митниці ДФС Олексій Мужев, порівняно із січнем минулого року надходження до держбюджету зросли на 38%.- Результатом напруженої роботи Запорізької митниці ДФС з перших днів поточного року стало збільшення надходжень до держаного бюджету України, перерахованих підприємствами Запорізького регіону. Змінюються умови ведення бізнесу, змінюється структура зовнішньоекономічних операцій, і в цих умовах важливо забезпечити безумовне дотримання законодавства всіма учасниками відносин в процесі здійснення зовнішньо економічної діяльності. Забезпечення персональної відповідальності за прийняті рішення чи здійснені митні формальності має стати основою для забезпечення прозорості діяльності митниці, підкреслив начальник Запорізької митниці ДФС Олексій Мужев. Митниця має позитивні напрацювання щодо протидії митним правопорушенням. Важливим є посилення аналітично-пошукової складової.Додаткові надходження від заходів за результатами контролю за напрямками роботи митниці та вжиття заходів митно-тарифного регулювання склали 10,5 млн. грн.Від реалізації конфіскованого майна перераховано понад 7 тис. гривень.

Про телефонних аферистів та факти корупції підприємці можуть повідомляти управління власної безпеки

Про злочинні афери, що завдають шкоди фіскальній службі та суб’єктам господарювання, а також про випадки протиправних дій співробітників територіальних органів Державної фіскальної служби у Запорізькій області платники податків можуть повідомляти телефоном або на електронну адресу Головного управління ДФС у Запорізькій області. Про це повідомив під час брифінгу в. о. начальника управління власної безпеки Головного управління ДФС у Запорізькій області Олег Стадніченко. Він зазначив, що в Запоріжжі та області поширилися випадки злочинної діяльності аферистів, які від імені керівництва фіскальної служби намагаються нажитися на довірливих підприємцях. Останнім часом зловмисники телефонували платникам від імені заступника начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Романа Афонова, попереджали про нібито заплановану податкову перевірку і пропонували її відмінити. Для цього необхідно перерахувати кошти на банківську картку аферистів – від 3 до 4 тисяч гривень. Шахраї використовують й інший привід. Вони також від імені керівництва ГУ ДФС у Запорізькій області просять перерахувати гроші нібито на якусь “київську комісію”, яка незабаром повинна приїхати до Запоріжжя. При цьому вони залишають номер мобільного телефону і вимагають, щоб до них подзвонили і сказали, чи погоджуються підприємці “пожертвувати” певну суму коштів на “перевірку”.– Найчастіше об’єктами таких телефонних дзвінків стають представники мереж роздрібної торгівлі, аптек і закладів громадського харчування. Дії зловмисників підпадають під адміністративну і кримінальну відповідальність та завдають шкоди іміджу фіскальної служби, – підкреслив Олег Стадніченко. За його словами, співробітники управління власної безпеки наразі встановлюють коло певних осіб, які можуть бути причетні до цих правопорушень. Водночас фахівці ГУ ДФС просять громадян, які володіють інформацією про подібні афери, а також про факти корупційних чи протиправних дій з боку співробітників територіальних органів Державної фіскальної служби у Запорізькій області, повідомляти в управління власної безпеки Головного управління ДФС у Запорізькій області за номером: (061) 213-54-58 або на електронну адресу: uvb.dfs.zp@i.ua.

За минулий тиждень від роботи з детінізації економіки до бюджету спрямовано понад 530 тис. гривень

Саме така сума коштів надійшла за минулий тиждень до бюджетів усіх рівнів від діяльності співробітників оперативних підрозділів ГУ ДФС області. До Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості по 8 кримінальних правопорушеннях, в т.ч. 5 – за ч.3 ст.212 КК України (ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах) та 3 – за іншими статтями КК України. За минулий тиждень із незаконного обігу вилучено товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 217 тис. гривень.

Торговці будматеріалами приховали від оподаткування 3 мільйони гривень

Співробітники оперативного управління ГУ ДФС області виявили у Запоріжжі одне з місцевих підприємств, яке повинно було за бюджетні кошти виконувати різноманітні будівельні роботи. Службові особи, аби ухилитися від сплати податків, обрали схему для податкових афер шляхом незаконного завищення податкового кредиту з податку на додану вартість. Таким чином ухилились від сплати податків на загальну суму 3,1 млн. гривень. У відношенні посадових осіб за матеріалами співробітників оперативного управління ГУ ДФС у Запорізькій області розпочато кримінальне провадження за ч.3 ст.212 Кримінального кодексу України (ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах).

На Запоріжжі перекрито канал постачання контрабандних цигарок

Оперативники ГУ ДФС у Запорізькій області спільно зі співробітниками ГУМВС України в Запорізькій області встановили факт перевезення з метою реалізації тютюнових виробів іноземного виробництва. У ході огляду з’ясувалося, що на пачках цигарок були відсутні марки акцизного податку, а самі мали явні ознаки контрабанди. За результатами перевірки виявлено та вилучено 11 тис. пачок тютюнових виробів різних найменувань на суму 143 тис. гривень. Крім цього, на території м. Запоріжжя та Запорізької області оперативними співробітниками встановлено 4 факти реалізації тютюнових виробів та алкогольних напоїв без відповідних дозвільних документів. У результаті проведених заходів із незаконного обігу вилучено товару на загальну суму 74 тис. гривень.
Письмово до податкової звернулись 46 запоріжців

З них 45 заяв, 1 скарга, пропозицій не надходило. Найбільше мешканці міста Запоріжжя та області інформували органи ДФС про ухилення від сплати податків, також щодо проведення контрольно-перевірочної роботи та з метою отримання податкової консультації індивідуального характеру. Така інформація надається у відповідності до вимог ст.52 Податкового кодексу України тощо. За перший місяць поточного року фахівцями ГУ ДФС у запорізькій області розглянуто 12 звернень. З них по 10 дано роз’яснення, 2 – надіслано за належністю. Залишаються на виконанні 34 звернення, термін яких не настав. З початку року до підрозділів ДФС у Запорізькій області надійшло 4 колективних звернення.

Керівники ДФС у Запорізькій області провели 58 особистих прийомів громадян

Найбільше до посадових осіб підрозділів ДФС у Запорізькій області звертались СПД-фізичні особи та робітники підприємств. Актуальними на особистих прийомах були питання оподаткування податком на доходи фізичних осіб, щодо оподаткування доходів підприємницької діяльності, ЄСВ, плати за землю, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. З початку року посадові особи підрозділів ДФС у Запорізькій області здійснили 23 виїзні особисті прийоми громадян. Аналітичні матеріали та графіки прийомів громадян підрозділів ДФС у Запорізькій області оприлюднюються на суб-сайті ГУ ДФС у Запорізькій області.
З 1 січня 2015 року розпочалася кампанія декларування доходів, отриманих громадянами протягом звітного 2014 року.
Територіальні органи Головного управління ДФС у Запорізькій області запрошують громадян задекларувати отримані протягом звітного року доходи.
Порядок оформлення податкової декларації про майновий стан і доходи
Форма податкової декларації про майновий стан і доходи та порядок її заповнення затверджені наказом Міністерства доходів і зборів України від 11.12.2013 № 793 “Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи”.
Згідно із зазначеним Порядком декларація складається з восьми розділів, що подаються на двох двосторонніх аркушах формату А4, та семи додатків до декларації, які подаються на одно- та двосторонніх аркушах формату А4 та містять розрахунки окремих видів доходів (витрат).
Додатки до декларації є складовою частиною декларації і без декларації не дійсні. Додатки до декларації заповнюються та подаються виключно за наявності доходів (витрат), розрахунок яких міститься у цих додатках.
У декларації та додатках до неї зазначаються всі передбачені в ній відомості (показники), крім випадків, прямо визначених у декларації та/або додатках до неї. Якщо будь-який рядок декларації та/або додатка до неї не заповнюється через відсутність інформації (операції, суми), то такий рядок прокреслюється, крім випадків, прямо визначених у декларації та/або додатках до неї.
Показники у розділах II – VIII декларації та додатках до неї проставляються у гривнях з копійками.
Декларація та додатки до неї заповнюються таким чином, щоб забезпечити вільне читання тексту (цифр) та збереження цих записів протягом установленого терміну зберігання звітності (друкованим способом, чорнильними або кульковими ручками синього або чорного кольору). Заповнення олівцем не дозволяється.
У декларації та додатках до неї не повинно бути підчисток, помарок, виправлень, дописок і закреслень. У декларації та додатках до неї не повинні міститися текст або цифри, які неможливо прочитати внаслідок пошкодження аркушів, їх потертості, залиття чорнилом чи іншою рідиною.
Достовірність даних декларації та додатків до неї підтверджується власноручним підписом фізичної особи – платника податку або особи, уповноваженої на заповнення декларації.
Декларування доходів, отриманих громадянами від продажу акцій, отриманих в процесі приватизації
Дохід, отриманий громадянином протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів згідно з підпунктом 165.1.40 Податкового кодексу України не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу.
Підпунктом 165.1.40 статті 165 Податкового кодексу України визначено, що сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону, а також сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) за нормами безоплатної передачі, визначеними статтею 121 Земельного кодексу України залежно від їх призначення, та майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.
Тобто якщо громадянином протягом минулого року відчужено акції, отримані ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, та відсутні інші підстави для надання річної податкової декларації, декларація громадянином не подається.
Право на податкову знижку фізичної особи, яка скористалася умовами молодіжного житлового кредиту
Згідно з пп. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, як частина суми процентів, сплачених цим платником за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до статті 175 ПКУ.
Так, платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року (п. 175.1 ст. 175 ПКУ). Тобто, повернення податку на доходи фізичних осіб може здійснюватися лише в межах сум, які фактично надійшли до бюджету від конкретного платника податку у звітному році.
Таким чином, якщо умовами молодіжного житлового кредиту передбачено повну або часткову компенсацію за рахунок бюджетних коштів відсотків за таким кредитом, то претендувати на податкову знижку одержувач такого молодіжного кредиту може тільки в частині особисто сплачених ним процентів, але при дотриманні інших умов, виконання яких є обов’язковим для отримання права на податкову знижку. При повній компенсації процентів за кредитом за рахунок бюджетних коштів платник податку не має законодавчих підстав на податкову знижку за таким кредитним договором.
Чи оподатковується військовим збором сума орендної плати, що виплачується за договором оренди рухомого (нерухомого) майна
За договором найму (оренди), наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк, за користування якого з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Це визначено ст. 759, ст. 762 Цивільного кодексу України із змінами та доповненнями.
Згідно з п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підр. 10 розд. XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ.
Так, п. 163.1 ст. 163 ПКУ передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
До загального місячного (річного) доходу платника податку, включаються, зокрема, суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору (п.164.2.2 п.164.2 ст. 164 ПКУ) та дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому пунктом 170.1 статті 170 ПКУ (п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Ставка збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підр.10 розд. XX ПКУ (п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підр.10 розд. XX ПКУ).
Таким чином, сума орендної плати, що виплачується за договором оренди рухомого (нерухомого) майна підлягає оподаткуванню військовим збором на загальних підставах.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (дане роз’яснення у категорії 132.02).
До 20 лютого необхідно підтвердити статус платника четвертої групи
Для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку сільськогосподарські товаровиробники подають до 20 лютого поточного року:
– загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), – контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);
– звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки – контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки;
– розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику;
– відомості (довідку) про наявність земельних ділянок – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.
У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).
Про окремі питання проведення перевірок у 2015 – 2016 роках
Розглядаючи питання проведення перевірок ДФС нагадує, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, ФОП з обсягом доходу до 20 млн. грн. за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабміну, за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або вимогами Кримінального процесуального кодексу.
Зазначене обмеження не поширюється:
з 1 січня 2015 року на перевірки суб’єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари;
з 1 січня 2015 року на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати ПДФО, ЄСВ, відшкодування ПДВ;
з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (ФОП) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених п. 27 підрозд. 10 розд. XX “Перехідні положення” Податкового кодексу, з питань дотримання порядку застосування РРО.
Крім того, контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, передбачені пп. 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8, 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.
При цьому слід врахувати, що обмеження права контролюючих органів щодо проведення перевірок не розповсюджується на проведення зустрічних звірок відповідно до п. 73.5 ст. 73 Кодексу, а також документальних перевірок, розпочатих до 1 січня 2015 року.
Сума коштів за навчання на підготовчих курсах, які діють при вищих навчальних закладах, не включається до податкової знижки
Навчання на підготовчих курсах є додатковою послугою навчального закладу, метою якої є підготовка до вступу на навчання до учбового закладу. Навчання на таких курсах не є обов’язковим і не зараховується у загальний курс навчання безпосередньо за обраним фахом після вступу до вузу. Навчання на підготовчих курсах оплачується згідно з окремим о договором. Таким чином, включення до податкової знижки оплати за навчання на підготовчих курсах для вступу до вузів, не передбачено чинним законодавством.
Про застосування реєстраторів розрахункових операцій
Розглядаючи питання застосування РРО ДФС зазначає, що:
суб’єкти господарювання при продажу товарів у мережі Інтернет, у тому числі ФОП – платники єдиного податку 2 та 3 груп (починаючи із визначеного Податковим кодексом для кожної групи терміну), повинні застосовувати РРО та видавати покупцю розрахунковий документ встановленої форми;
РРО мають застосовуватись при здійсненні операцій з купівлі-продажу інвалюти, а також операцій комерційних агентів банків з приймання готівки для подальшого її переказу, в тому числі із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування (з обов’язковим дотриманням вимог ст. 3 Закону “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”);
з 1 січня 2015 року дозволяється первинна реєстрація лише РРО, які створюють контрольну стрічку в електронній формі, та електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг), РРО з купівлі-продажу інвалюти;
дозволяється до 1 січня 2016 року використання електронних контрольно-касових апаратів, введених в експлуатацію до 1 січня 2015 року, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді та подають до органів доходів і зборів по дротових або бездротових каналах зв’язку тільки інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі, яка міститься в їх фіскальній пам’яті, і при цьому не подають електронних копій розрахункових документів;
тимчасово до 1 липня 2015 року суб’єкти господарювання звільняються від санкцій за порушення вимог Закону при наданні послуг у разі проведення розрахунків у касах з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку; при виконанні операцій з купівлі-продажу інвалюти у разі, якщо ці операції виконуються у касах уповноважених банків з оформленням розрахункових документів відповідно до нормативних актів Нацбанку, та операцій комерційних агентів банків з приймання готівки для подальшого її переказу; при продажу товарів у системах електронної торгівлі (комерції).
Чи потрібно повідомляти органу виконавчої влади про прийняття працівників на роботу
Законом України від 28.12.14 р № 77-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» внесено зміни до ст. 24 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року зі змінами і доповненнями. А саме, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Разом з тим повідомляємо, що роз’яснення щодо застосування вказаної норми законодавства буде надано ДФС України після розробки та затвердження Кабінетом Міністрів України порядку повідомлення роботодавцями центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (дане роз’яснення у категорії 301.11).
Про продаж тютюнових виробів у роздрібній мережі з 1 січня 2015 року
Продаж тютюнових виробів у роздрібній мережі з 01.01.2015 року здійснюється за цінами, не вище за максимальні роздрібні ціни (далі МРЦ) встановлені виробниками або імпортерами товарів, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Тобто, до МРЦ (100 відс.) додається акцизний податок з роздрібної торгівлі підакцизними товарами – 5 відсотків. Вартість тютюнових виробів, вище за яку не дозволено їх реалізацію, можна отримати помноживши МРЦ (вказану на пачці) на 1,05.
Більш детально з цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (дане роз’яснення у категорії 116.04).
До яких періодів застосовується процедура податкового компромісу
Відповідно до п. 11 підр. 9 прим. 2 розд. ХХ Податкового Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 – VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податковий компроміс з урахуванням строків давності відповідно до ст. 102 ПКУ застосовується до правовідносин, що виникли до 1 квітня 2014 року, та поширюється виключно на податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість незалежно від того, проводилися перевірки контролюючих органів чи ні за такі періоди.
Підпунктом 2.1 п. 2 Методичних рекомендацій щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу, затверджених наказом ДФС України від 17.01.2015 № 13 визначено, що податковий компроміс – це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених ст. 102 ПКУ.
Під строками давності згідно із ст. 102 ПКУ розуміється визначення грошових зобов’язань протягом 1095 днів з дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а якщо така декларація була подана пізніше, – за днем її фактичного подання.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (дане роз’яснення у категорії 110.01).

Податок на додану вартість в 2015 році.
Починаючи з якої дати всі податкові накладні та розрахунки коригування до них складаються лише в електронній формі та підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних?
Починаючи з 01.01.2015, всі податкові накладні та розрахунки коригування до них складаються платниками податку виключно в електронній формі.
До 01.02.2015 платникам ПДВ надано можливість реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) незалежно від суми ПДВ, що міститься у податковій накладній/розрахунку коригування.
З 01.02.2015 обов’язковій реєстрації в ЄРПН підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до них, складені починаючи з 01.02.2015, в тому числі податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, а також податкові накладні, що не надаються покупцю, незалежно від суми ПДВ, вказаній в такій податковій накладній.
Яким чином платник податку може реалізувати своє право щодо отримання у ДФС інформації про стан свого електронного рахунка, а також суми податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних?
Відповідно до п. 2 Порядоку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженного Постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (далі – Порядок № 569) електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ (далі – електронний рахунок) – рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який платником перераховуються кошти з власного поточного рахунку в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – розрахунок коригування) в ЄРПН, а також у сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань з цього податку.
Пунктом 13 Порядку № 569 передбачено, що платник податку має право отримувати у ДФС інформацію про стан свого електронного рахунка, а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.
Інформація про рух коштів на електронних рахунках платникам податку надається ДФС України за відповідним запитом платника на безоплатній основі без обмеження кількості запитів та у часі.
Який порядок сплати ПДВ до бюджету з 01.01.2015?
З урахуванням змін, внесених до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі – Закон № 71), які набрали чинності 01.01.2015, система електронного адміністрування ПДВ запроваджується поетапно (п. 35 підр. 2 розд. ХХ ПКУ):
до 1 липня 2015 року (або до дати, визначеної в окремому рішенні Верховної Ради України (далі – рішення ВРУ) про скорочення терміну перехідного періоду відповідно до п. 7 Прикінцевих положень Закону № 71) – у тестовому режимі;
з 1 липня 2015 року – на постійній основі.
Пунктом 200 прим.1.6 ст. 200 прим.1 ПКУ визначено, що за підсумками звітного податкового періоду, відповідно до задекларованих в податковій декларації результатів, платником проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтею 200 ПКУ.
Згідно із п. 200.2 ст. 200 ПКУ для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування ПДВ, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування ПДВ, не пізніше останнього дня строку, встановленого ПКУ для самостійної сплати податкових зобов’язань, перераховує суми податку до бюджету.
Таким чином, сплата ПДВ до бюджету за грудень 2014 року, січень 2015 року та ІV квартал 2014 року здійснюється з поточних рахунків платників податку безпосередньо на бюджетні рахунки.
За звітні податкові періоди, починаючи з лютого місяця 2015 року та І кварталу 2015 року перерахування сум податку до бюджету здійснюється у порядку, визначеному п. 200.2 ст. 200 ПКУ, з рахунків в системі електронного адміністрування ПДВ.
Про визначення розміру авансових внесків з рентної плати у січні – квітні 2015 року
Пунктом 257.4 статті 257 Податкового кодексу України встановлено, що платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин та уповноважена особа, які здійснюють видобування вуглеводнів, платники рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України та платники рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України сплачують у податковому (звітному) періоді до 30 числа кожного місяця (у лютому – до 28 або 29 числа) авансові внески з рентної плати у розмірі однієї третини суми податкових зобов’язань з рентної плати, визначеної у податковій декларації за попередній податковий (звітний) період.
Отже, в першому кварталі 2015 року для платників рентної плати, визначених в пункті 257.4 статті 257 Податкового кодексу, розмір авансових внесків встановлюється в розмірі однієї третини суми податкових зобов’язань, визначених в податкових деклараціях з плати за користування надрами для видобування корисних копалин, збору за користування радіочастотним ресурсом та рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України за грудень 2014 року.
Податок на прибуток підприємств
Подання податкової звітності
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Закону N 71-VIII податкова декларація, у тому числі розрахунок щомісячних авансових внесків, за базовий звітний (податковий) рік подається до 1 червня року, наступного за звітним (податковим) роком.
Разом з тим, п. 22 підрозділу 4 розділу XX “Перехідні положення” Кодексу передбачено, що норма п. 57.1 ст. 57 Кодексу у частині граничного терміну подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств застосовується починаючи із подання декларації з цього податку за звітний рік, в якому набирає чинності редакція розділу III Кодексу, викладена в Законі N 71-VIII.
Враховуючи наведені положення Закону N 71-VIII та вимоги ст. 49 Кодексу, подання податкових декларацій з податку на прибуток за 2014 рік здійснюється за діючими формами таким чином:
для базового звітного (податкового) періоду – календарного року – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду, – до 2 березня 2015 року;
для базового звітного (податкового) періоду – календарного кварталу – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду, – до 09 лютого 2015 року.
Звертаємо увагу, що платники податків, які станом на 31.12.2014 перебували на консолідованій сплаті податку на прибуток, подання консолідованої податкової декларації з податку на прибуток та розрахунку податкових зобов’язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток за звітний період – 2014 рік здійснюють, як і у минулому році, відповідно, за місцем реєстрації юридичної особи та відокремлених підрозділів.
Нарахування та сплата щомісячних авансових внесків
Сплата авансових внесків протягом 2015 – 2016 років буде здійснюватись з урахуванням таких особливостей: у січні – грудні 2015 року та січні – травні 2016 року платники зобов’язані сплачувати щомісячні авансові внески з податку на прибуток підприємств відповідно до п. 57.1 ст. 57 Кодексу у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року. При цьому сума щомісячних авансових внесків за березень – травень 2016 року обчислюється у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за 2014 звітний (податковий) рік (п. 9 підрозділу 4 розділу XX “Перехідні положення” Кодексу).
Тобто сплата щомісячних авансових внесків у січні – лютому 2015 року провадиться у розмірі 1/12 нарахованої суми податку на прибуток за 2013 рік, у березні 2015 року – травні 2016 року у розмірі 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за 2014 рік.
Звертаємо увагу, що сплата щомісячних авансових внесків у січні – грудні 2015 року та січні – травні 2016 року здійснюється платниками податків з річним доходом, який враховується при визначенні об’єкта оподаткування, що перевищує десять мільйонів гривень.
Відповідно до змін, внесених Законом N 71-VIII, п. 57.1 ст. 57 Кодексу встановлено, що сума щомісячних авансових внесків обчислюється у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) рік, зменшеної на суму сплачених авансових внесків з цього податку при виплаті дивідендів, яка залишилась незарахованою у зменшення податкового зобов’язання з цього податку.
Таким чином, сума неврахованого у зменшення нарахованої суми податкового зобов’язання з податку на прибуток залишку авансових внесків при виплаті дивідендів, що відображається у рядку 13.5.2 додатка ЗП до Податкової декларації з податку на прибуток за 2014 рік, буде врахована у зменшення нарахованої суми податку на прибуток у декларації з податку на прибуток за 2015 рік при визначенні щомісячних авансових внесків, що підлягатимуть сплаті в наступний дванадцятимісячний період.
Особливості нарахування та сплати щомісячних авансових внесків при консолідованій сплаті податку на прибуток
Оскільки нова редакція розділу III “Податок на прибуток підприємств” Кодексу не містить положень щодо консолідованої сплати податку на прибуток та не визначає відокремлені підрозділи юридичної особи окремими платниками цього податку у Розрахунку податкових зобов’язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток за 2014 рік, визначення щомісячних авансових внесків, що підлягатимуть сплаті у березні 2015 року – травні 2016 року, не провадиться. Загальна сума таких авансових внесків визначається в цілому по платнику податку – юридичній особі в податковій декларації з податку на прибуток, що подається такою особою за 2014 рік.
При цьому, платниками податку, які станом на 31.12.2014 перебували на консолідованій сплаті податку на прибуток, сплата щомісячних авансових внесків провадиться таким чином:
у січні – лютому 2015 року, як і у минулому році, – за місцем реєстрації головного підприємства (юридичної особи) та його відокремлених підрозділів у сумі, що розрахована відповідно у консолідованій податковій декларації з податку на прибуток та Розрахунку податкових зобов’язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток за звітний (податковий) період – 2013 рік;
починаючи з березня 2015 року – тільки за місцем реєстрації головного підприємства (юридичної особи) у сумі, що розрахована у податковій декларації за звітний (податковий) період – 2014 рік.
Особливості нарахування та сплати щомісячних авансових внесків по спільній діяльності без створення юридичної особи
Оскільки нова редакція розділу III “Податок на прибуток підприємств” Кодексу не містить положень щодо окремого обліку і подання декларації з податку на прибуток по спільній діяльності без створення юридичної особи у податковій декларації про результати спільної діяльності без створення юридичної особи за 2014 рік, визначення щомісячних авансових внесків, що підлягатимуть сплаті у березні 2015 року – травні 2016 року, не провадиться. При цьому щомісячні авансові внески, що визначені у податкові декларації про результати спільної діяльності без створення юридичної особи за 2013 рік підлягають сплаті у тому числі у січні – лютому 2015 року та можуть бути зараховані у зменшення податкових зобов’язань з податку на прибуток у податковій декларації про результати спільної діяльності без створення юридичної особи за 2014 звітний рік.
Справляння авансових внесків при виплаті дивідендів
Законом N 71-VIII особливості справляння авансових внесків при виплаті дивідендів викладено в п. 57.1 1 ст. 57 Кодексу.
Відповідно до підпункту 57.1 1.2 п. 57.1 1 ст. 57 Кодексу авансовий внесок при виплаті дивідендів розраховується не з усієї суми дивідендів, а із суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди. Зазначене правило застосовується лише у випадку, якщо грошові зобов’язання за відповідний рік погашені.
Звертаємо увагу, що ця норма застосовується починаючи з виплат дивідендів у 2015 році за підсумками попередніх років.
Якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об’єкта оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди (пп. 57.1 1.2 п. 57.1 1 ст. 57 Кодексу).
У разі якщо у звітному році, за рішенням власників, розподіляється нерозподілений прибуток одразу за декілька попередніх років, то, з метою визначення суми дивідендів на яку нараховується авансовий внесок, нерозподілений прибуток, який припадає на кожен з цих років за даними фінансової звітності, порівнюється з об’єктом оподаткування податком на прибуток за відповідний рік.
Згідно з підпунктом 57.1 1.2 п. 57.1 1 ст. 57 Кодексу у разі наявності непогашеного грошового зобов’язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті.
Грошовим зобов’язанням в даному випадку є сума податкових зобов’язань з податку на прибуток, що самостійно нараховані платником у податковій декларації за звітний рік за підсумками якого виплачуються дивіденди.
Слід враховувати, що з метою розрахунку суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, необхідне одночасне дотримання двох умов: подана декларація з податку на прибуток за такий рік та повністю погашені податкові зобов’язання, самостійно нараховані платником у такій декларації. В іншому випадку авансовий внесок з податку на прибуток нараховується на всю суму дивідендів.
Законом України від 21.09.2006 N 185-V “Про управління об’єктами державної власності” (стаття 11 1) визначено обов’язок державних унітарних підприємств та їх об’єднань спрямувати частину чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи, що таке спрямування за своїм економічним змістом відповідає визначеному пп. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Кодексу поняттю дивідендів, то при спрямуванні до Державного бюджету України частини чистого прибутку (доходу) державні унітарні підприємства та їх об’єднання нараховують на таку частину та вносять до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток у порядку, визначеному п. 57.1 1 ст. 57 Кодексу.
Оподаткування букмекерської діяльності, діяльності з випуску та проведення лотерей, азартних ігор (у тому числі казино)
Відповідно до п. 136.4 ст. 136 Кодексу під час провадження букмекерської діяльності, діяльності з випуску та проведення лотерей, азартних ігор (у тому числі казино) одночасно із ставкою податку на прибуток у розмірі 18 відсотків ставка податку на дохід встановлюється у розмірі:
10 відсотків від доходу, отриманого від діяльності з випуску та проведення лотерей, азартних ігор з використанням гральних автоматів;
18 відсотків від доходу, отриманого від букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино), крім доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю.
При цьому платники податку на дохід, отриманий від букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино), щомісяця, протягом дванадцятимісячного періоду, сплачують авансовий внесок з податку на дохід у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду. Сума щомісячних авансових внесків обчислюється за зазначеними вище ставками від суми фактично отриманого доходу протягом місячного податкового періоду, без подання податкової декларації.
Таким чином, платники податку, які провадять букмекерську діяльність, діяльність з випуску та проведення лотерей, азартних ігор (у тому числі казино), крім щомісячного авансового внеску у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) рік, у січні – грудні відповідного звітного року сплачують авансовий внесок з податку на дохід, отриманий від такої діяльності.
Такий авансовий внесок сплачується до 30 числа календарного місяця, в якому отримано дохід від вищезазначеної діяльності, з якого сплачується авансовий внесок. Якщо 30 число припадає на вихідний або святковий день або у лютому місяці – не пізніше останнього банківського дня відповідного місяця.
Особливості заповнення податкової декларації (розрахунку, звіту) у разі уточнення податкового зобов’язання з податку на прибуток у межах податкового компромісу
Згідно з п. 2 “Прикінцевих положень” Закону України від 25 грудня 2014 року N 63-VIII “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу” до затвердження форми уточнюючого розрахунку для застосування податкового компромісу платник податків має право подати уточнюючий розрахунок за діючою на час подання формою як окремий документ з переліком (описом) операцій, щодо яких здійснено уточнення показників податкової декларації.
Уточнення податкового зобов’язання з податку на прибуток у межах податкового компромісу необхідно здійснювати виключно шляхом подачі окремої уточнюючої декларації (розрахунку, звіту), а не у складі звітної (звітної нової) декларації.
Для цього платникам податку на прибуток, які бажають скористатись податковим компромісом, у заголовній частині форм уточнюючих податкових декларацій (розрахунків, звітів) з цього податку слід під словом “Уточнююча” (“Уточнюючий”) доповнити словами “Податковий компроміс” та зліва від них проставити відмітку, наприклад, “X”. Така відмітка означатиме, що уточнююча декларація (розрахунок, звіт) подана з метою застосування податкового компромісу.
Для звітності, що подається засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, місце для такої відмітки буде передбачено форматами електронних документів звітності, що розробляються відповідно до Формату (стандарту) електронного документа звітності суб’єктів господарювання, затвердженого наказом Міндоходів від 29.11.2013 N 729, зареєстрованим у Мін’юсті 06.02.2014 за N 243/25020.
У разі, якщо заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток пов’язане із зміною показників витрат, які відображаються у додатках до декларацій (розрахунків, звіту), окрема уточнююча декларація (розрахунок, звіт) подається платниками податку разом з такими додатками.
Крім того, необхідно надавати у складі уточнюючої податкової декларації (розрахунку, звіту) в електронній формі перелік (опис) господарських операцій, щодо яких здійснено уточнення показників податкової декларації, використовуючи рядки електронної форми для зазначення доповнень до податкової декларації, заповнення яких передбачено п. 46.4 ст. 46 гл. 2 р. II Податкового кодексу України.
При застосуванні податкового компромісу п’ять відсотків від суми заниженого податкового зобов’язання з податку на прибуток має відображатися платниками податку в уточнюючій податковій декларації (розрахунку, звіті) у таких рядках таблиці “Самостійне виправлення помилок”:
24 – податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої наказом Міндоходів від 30.12.2013 N 872, зареєстрованим у Мін’юсті 20.01.2014 за N 103/24880;
19 – податкової декларації про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи, затвердженої наказом Міндоходів від 16.12.2013 N 810, зареєстрованим у Мін’юсті 04.02.2014 за N 212/24989;
25 – податкової декларації з податку на прибуток банку, затвердженої наказом Міндоходів від 06.02.2014 N 121, зареєстрованим у Мін’юсті 14.02.2014 за N 296/25073;
24 – податкової декларації з податку на доходи (прибуток) страховика, затвердженої наказом Міндоходів від 27.01.2014 N 84, зареєстрованим у Мін’юсті 12.02.2014 за N 284/25061;
19 – податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій, затвердженого наказом Міндоходів від 27.01.2014 N 85, зареєстрованим у Мін’юсті 11.02.2014 за N 276/25053;
13 – розрахунку податкових зобов’язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток, затвердженого наказом Мінфіну від 28.01.2013 N 39, зареєстрованим у Мін’юсті 05.02.2013 за N 215/22747;
16 – розрахунку оподатковуваного прибутку та податку на прибуток постійного представництва нерезидента, що здійснюється органом державної податкової служби, затвердженого наказом Мінфіну від 25.06.2013 N 610, зареєстрованим у Мін’юсті 18.07.2013 за N 1205/23737;
17 – прибуток постійного представництва нерезидента, який провадить діяльність на території України через постійне представництво на підставі складення відокремленого балансу фінансово-господарської діяльності, затвердженого наказом Мінфіну від 25.06.2013 N 610, зареєстрованим у Мін’юсті 18.07.2013 за N 1205/23737.
Відповідні роз’яснення надані в Методичних рекомендаціях щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу, затверджених наказом ДФС України від 17.01.2015 N 13.
Запорізька митниця за місяць видала міжнародним автоперевізникам 26 свідоцтв про допущення транспортних засобів

Такими адміністративними послугами від митниці користуються суб’єкти господарювання – автоперевізники Запорізької області, які працюють на ринку міжнародних перевезень. Лише минулого року Запорізька митниця видала 386 свідоцтв, ще 26 свідоцтв були видані вже в січні 2015 року. І, хоча за останній рік, через глобальну економічну кризу та складну ситуацію на сході України, активність виконання міжнародних перевезень запорізькими перевізниками суттєво, майже втричі, зменшилась, однак середній показних видачі митницею свідоцтв – 35 свідоцтв на місяць, залишився майже незмінним.
Свідоцтво є документом, яким митниця підтверджує допущення автомобільного вантажного транспортного засобу до перевезення вантажів під митними пломбами. Видане митницею свідоцтво засвідчує відповідність автофургону або причеп технічним умовам, які застосовуються до транспортного засобу, визначених правилами Конвенції про міжнародні дорожні перевезення (Конвенції МДП). Головною умовою допущення є неможливість доступу до митного вантажу без руйнування митної пломби.
Перевезення на умовах Конвенції МДП надає автоперевізникам певні переваги у порівнянні із звичайними перевезеннями митних вантажів: такі вантажі підлягають першочерговому митному контролю, при перетині кордонів митний огляд до таких вантажів, застосовується митниками тільки як виключення – за наявності об’єктивної підозри в перевезенні контрабанди, і головне – на територіях транзитних країн та країни імпортера при таких перевезеннях не треба витрачати зусиль та коштів на оформлення гарантії доставки товарів в митницю призначення, адже оформлення перевезення за Конвенцією МДП і є такою гарантією. Підтвердженням перевезення на умовах Конвенції МДП є оформлена в митниці відправника книжка МДП, серед перевізників більш відома як Carnet TIR. Одне перевезення – одна книжка. При цьому перевозитись в такому перевезенні можуть і консолідовані вантажі – від різних відправників та для різних одержувачів.
Окремим елементом довіри митників до перевезень за книжками МДП є стан вантажного транспортного засобу, а саме забезпеченість недоторканності митних вантажів. Тому перевізник, перш ніж залучити окремий транспортний засіб до перевезень на умовах Ковенції МДП, повинен надати його у митницю для обстеження та отримання свідоцтва про допущення, а потім кожні два роки у такий спосіб звертатись до митниці для продовження дії свідоцтва.
В Запорізькій області митницею визначені три місця, де можна отримати адміністративні послуги з видачі та продовження строку дії свідоцтв про допущення – в містах Запоріжжя, Бердянськ та Мелітополь.
До речі, у зв’язку із ускладненням надання таких адміністративних послуг митницями на окремій території Луганської та Донецької областей, керівництвом Державної фіскальної служби України було прийняте рішення надавати послуги перевізникам з цих областей зусиллями інших митниць. На виконання такого рішення запорізькими митниками в Запоріжжі та Мелітополі були видані свідоцтва про допущення п’ятьом донецьким та луганським автоперевізникам, зареєстрованим на території зони АТО.
Отримати більш детальну інформацію про умови та особливості надання Запорізькою митницею таких та інших адміністративних послуг можна на сторінці суб-сайту ДФС у Запорізькій області за адресою: http://zp.sfs.gov.ua

Опубліковано у Новини Вільнянської ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь