Новини Вільнянської ОДПІ за 11.02.2015

У Запоріжжі зловмисники вимагають від підприємців гроші, видаючи себе за керівництво фіскальної служби

На Запоріжжі останнім часом поширилися випадки злочинної діяльності аферистів, які від імені працівників фіскальної служби намагаються нажитися на підприємцях.
Перший вид афери полягає у наступній схемі. Зловмисники телефонують платникам, здебільшого це представники мереж роздрібної торгівлі та закладів харчування, і видаючи себе за посадових осіб органів ДФС області, попереджають про нібито заплановану на найближчий час податкову перевірку. В останніх дзвінках аферисти говорили від імені заступників начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області і пропонували підприємцям скасувати перевірочний захід. Для цього жертвам необхідно перерахувати кошти на банківську картку зловмисників – приблизна сума – від 3 до 4 тисяч гривень.
Другий вид – також у телефонний спосіб. Цього разу “керівництво” ГУ ДФС у Запорізькій області просить перерахувати кошти нібито на якусь “київську ревізію”, що невдовзі має прибути до Запоріжжя. При цьому вони залишають номер мобільного телефону і вимагають, аби до них подзвонили і сказали, чи погоджуються підприємці “пожертвувати” певну суму коштів на “перевірку”.
Шановні платники! Якщо ви володієте інформацією про подібні афери, просимо повідомити управління внутрішньої безпеки ГУ ДФС у Запорізькій області за номером: (061) 213-54-81.

Запорізькі оперативники виявили “нерадиве” підприємство, яке недоплатило державі майже 4 млн. грн.

Службові особи одного із запорізьких підприємств займались оптовою торгівлею зерном, насінням i кормами для тварин.
Аби не сплачувати податки, вони перекрутили дані у податковій звітності та не відобразили реальні обсяги фінансово-господарських операцій.
Ці кошти пішли б на нарахування та сплату податку на доходи фізичних осіб. Замість цього ухилились на суму понад 3,8 млн. гривень.
Згідно з Кримінальним кодексом України зазначені правопорушення караються штрафом від п’ятнадцяти тисяч до двадцяти п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, зазначив начальник оперативного управління Ігор Волков.
На підставі матеріалів співробітників оперативного управління ГУ ДФС у Запорізькій області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення, що кваліфікується за ч. 3 ст. 212 КК України (ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах).

Майже півтонни “гаражної катанки” виявили співробітники податкової міліції області

Мешканець області вирішив “відкрити власний бізнес”, який приносив би прибуток, але при цьому економити на податках. Так, у власному гаражному кооперативі він організував “підпільний цех” фальсифікованих алкогольних напоїв, які в подальшому реалізовував місцевим мешканцям.
Із незаконного обігу оперативні співробітники області вилучили 493 літри спирту в пластикових ємностях різного об’єму, понад 980 скляних пляшок горілки ємністю 0,5л, які були обклеєні етикетками горілки відомої торговельної марки та акцизними марками з ознаками підробки. Аби у покупців був широкий вибір продукції, чоловік виготовляв ще й коньяк, для цього у нього було 40 літрів рідини коричневого кольору в пластикових ємностях об’ємом по 5 літрів, а також іншого приладдя для підробки алкогольних напоїв. Крім цього, чоловік “приторговував” цигарками. Їх виявилось майже 800 пачок.
У результаті проведених заходів вилучено товарно-матеріальних цінностей підакцизної групи на загальну суму 109 тис. гривень. Дані діяння караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з вилученням та знищенням вироблених товарів та з конфіскацією обладнання для виготовлення.

Працівники податкової міліції перекрили “канал постачання” незаконно виготовлених алкогольних напоїв

Власник автомобілю, що перевозив на території Запорізької області підробні алкогольні напої, прекрасно знав, що “грається” з долею, але сподівався, що правоохоронні органи на нього не звернуть увагу.
Він доставляв до “точок” реалізації пляшки з “катанкою” вітчизняного виробництва, обклеєні марками акцизного податку України, з ознаками підробки.
Із незаконного обігу оперативні співробітники вилучили понад 5 тис. пляшки горілки ємкістю по 0,5 л, та понад 4 тис. пляшок по 0,25 л на загальну суму майже 400 тис. гривень.
Алкогольні напої, які знаходились в автомобілі, вилученні та передані на зберігання до спеціалізованого підприємства. Складено протокол за ст. 164-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Із незаконного обігу запорізькі оперативники вилучили алкогольних напоїв майже на 50 тис. грн.

Минулого тижня співробітники податкової міліції на території м. Запоріжжя та області встановили 3 факти реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності відповідних дозвільних документів (ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення). У результаті проведених заходів із незаконного обігу вилучено алкогольних напоїв на суму 28 тис. гривень та тютюнових виробів на суму 21 тис. гривень
Задекларуймо доходи!
З 1 січня 2015 року розпочалася кампанія декларування доходів, отриманих громадянами протягом звітного 2014 року.
Територіальні органи Головного управління ДФС у Запорізькій області запрошують громадян задекларувати отримані протягом звітного року доходи.
Щодо нових форм звітності з ПДВ
Міністерством фінансів України видано наказ від 23.01.2015 N 13 “Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України”, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року за N 102/26547 (далі – наказ N 13), яким внесено зміни, зокрема, до форми податкової декларації з податку на додану вартість, уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 23 вересня 2014 року N 966, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14 жовтня 2014 року за N 1267/2604 (далі – наказ N 966).
Наказ N 13 набрав чинності з дня офіційного опублікування – з 30 січня 2015 року (опубліковано в Офіційному віснику України, 2015, N 6).
Враховуючи зазначене, з 01 березня 2015 року, починаючи за звітні періоди лютий 2015 року та I квартал 2015 року, податкові декларації з ПДВ та уточнюючі розрахунки податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок подаватимуться за формами у редакції наказу N 13.
Звітність з ПДВ за звітні (податкові) періоди IV квартал 2014 року та січень 2015 року повинна подаватись за формами, затвердженими наказом N 966 (без урахування змін, внесених наказом N 13).
Про зміни у законодавстві щодо спрощеної системи оподаткування
Законом України від 28 грудня 2014 року №71-VIII „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи” прийнято зміни щодо спрощеної системи оподаткування.
Так, починаючи з 1 січня 2015 року, запроваджено:
– оптимізацію кількості груп платників єдиного податку до чотирьох, із збереженням чинного максимального розміру доходу, який дозволяє перебувати на спрощеній системі оподаткування, зокрема, фізичні особи – підприємці реєструються платниками єдиного податку першої, другої та третьої груп.Разом з тим зазначимо, що платники єдиного податку третьої та п’ятої груп, які перебували на обліку в контролюючих органах до 1 січня 2015 року, відповідно до норм глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України (далі – Кодекс) з 1 січня 2015 року вважаються платниками єдиного податку третьої групи;
– для платників 1 групи збільшено обсяг доходу до 300 000 грн. та ставка до 10 відс. розміру мінімальної заробітної плати;
– для платників 2 групи збільшено обсяг доходу до 1500 000 грн. та ставка до 20 відс. розміру мінімальної заробітної плати;
– до платників третьої групи належать фізичні особи – підприємці та юридичні особи-суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форм, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 20 000 000гривень. При цьому, фізичні особи-підприємці не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах не обмежена. Ставка становить 2 відс. доходу – у разі сплати ПДВ та 4 відс. доходу – у разі включення ПДВ до складу єдиного податку;
– запроваджено обов’язкове використання реєстраторів розрахункових операцій для платників єдиного податку – фізичних осіб-підприємців: платників третьої групи – з 1 липня 2015 року, платників другої групи – з 1 січня 2016 року. Зокрема, платники єдиного податку – фізичні особи підприємці другої та третьої груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу дрібнороздрібної торгівельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій (п.п. 296.10 ст. 296 Кодексу).
Про систему електронного адміністрування ПДВ
Державна фіскальна служба України у зв’язку з прийняттям Закону України від 28 грудня 2014 року N 71-VIII “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи” (далі – Закон N 71), який набрав чинності з 1 січня 2015 року, повідомляє.
Законом N 71 скасовано окремі норми Закону України від 31 липня 2014 року N 1621-VII “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України”, з урахуванням змін, внесених до нього Законом України від 07 жовтня 2014 року N 1690-VII “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення оподаткування інвестиційної діяльності”, пов’язані із запровадженням системи електронного адміністрування податку на додану вартість, та одночасно запроваджено нові правила такого адміністрування.
З урахуванням змін, внесених до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) Законом N 71, система електронного адміністрування податку на додану вартість запроваджується поетапно (пункт 35 підрозділу 2 розділу XX Кодексу):
з 1 січня до 1 липня 2015 року (або до дати, визначеної в окремому рішенні Верховної Ради України (далі – рішення ВРУ) про скорочення терміну перехідного періоду відповідно до пункту 7 Прикінцевих положень Закону N 71) – у тестовому режимі;
з 1 липня 2015 року – на постійній основі.
Система електронного адміністрування ПДВ, що організована на центральному рівні ДФС, забезпечує автоматичний облік у розрізі платників податку:
сум податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), та розрахунках коригування до них;
сум податку, сплачених платниками при ввезенні товарів на митну територію України;
сум поповнення та залишку коштів на рахунках у системі електронного адміністрування ПДВ;
суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні в ЄРПН.
Система електронного адміністрування ПДВ не вносить кардинальних змін до загальних принципів справляння ПДВ, затверджених Кодексом. Норми Кодексу, які визначають коло платників ПДВ, об’єкт оподаткування, принципи формування податкових зобов’язань та податкового кредиту, залишаються незмінними.
Електронні рахунки платників у системі електронного адміністрування ПДВ.
Електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ (далі – електронний рахунок) – рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який платником перераховуються кошти з власного поточного рахунку в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – розрахунок коригування) в ЄРПН, а також у сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань з цього податку.
Для кожного платника податку Казначейством відкрито один електронний рахунок.
Відкриття та обслуговування електронних рахунків Казначейством здійснюється на безоплатній основі. Інформація про рух коштів на електронних рахунках платникам податку надається ДФС України за відповідним запитом платника на безоплатній основі без обмеження кількості запитів та у часі.
Датою початку використання електронного рахунку є 01.02.2015 для суб’єктів господарювання, які зареєстровані платниками ПДВ до 01.02.2015, а для суб’єктів господарювання, які будуть зареєстровані як платники ПДВ у будь-який період після 01.02.2015, – дата їх реєстрації платниками податку.
Протягом дії системи електронного адміністрування ПДВ у тестовому режимі платники податку самостійно зараховують на такі електронні рахунки кошти з власних поточних рахунків, відкритих у банківських установах, у сумах, необхідних для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань з цього податку, задекларованих ними в податковій звітності з ПДВ.
З 1 липня 2015 року (або з дати, визначеної в окремому рішенні Верховної Ради України про скорочення перехідного періоду) на рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ платники податку зараховують також кошти у сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 Кодексу та надає право для реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування.
Поповнення електронного рахунку платника ПДВ за рахунок інших джерел, наприклад, з поточних рахунків інших осіб, не передбачено.
Кошти з електронного рахунку платника ПДВ перераховуються Казначейством в автоматичному режимі до бюджету та/або на рахунок, відкритий у банку та/або органі Казначейства сільськогосподарськими підприємствами – суб’єктами спеціального режиму оподаткування, визначений статтею 209 Кодексу (далі – спецрежим), для акумулювання сум податку, що нараховуються на вартість поставлених ними сільськогосподарських товарів (послуг), у порядку, передбаченому статтею 209 Кодексу (далі – спеціальні рахунки). Таке перерахування коштів здійснюється на підставі реєстрів платників ПДВ, який автоматично формується ДФС та надсилається Казначейству.
Особливості формування та реєстрації в ЄРПН податкових накладних в період тестового режиму.
Починаючи з 1 січня 2015 року, всі податкові накладні/розрахунки коригування до них складаються платниками податку виключно в електронному вигляді.
Складання податкових накладних/розрахунків коригування здійснюється за формою і в порядку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 N 957 “Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної”, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13.10.2014 за N 1235/26012, із змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 N 1129 “Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 22 вересня 2014 року N 957”, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за N 1455/26232.
До 1 лютого 2015 року платникам податку на додану вартість надано можливість реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) незалежно від суми податку на додану вартість, що міститься у податковій накладній/розрахунку коригування.
З 1 лютого 2015 року обов’язковій реєстрації в ЄРПН підлягатимуть всі податкові накладні, сформовані за операціями, датованими починаючи з 1 лютого 2015 року, в тому числі податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, а також податкові накладні, що не надаються покупцю, а також незалежно від суми ПДВ, вказаній в такій податковій накладній. Розрахунок коригування до таких податкових накладних також обов’язково реєструється в ЄРПН.
Реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН з 1 лютого 2015 року до 1 липня 2015 року здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою, визначеною пунктом 200 1.3 статті 200 1 розділу V Кодексу.
Отже, протягом дії тестового режиму системи електронного адміністрування ПДВ відсутні обмеження щодо реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування. Тобто реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН протягом тестового режиму здійснюється незалежно від наявності “вхідних” податкових накладних, сплати ПДВ під час розмитнення товарів, а також без поповнення рахунка в системі електронного адміністрування ПДВ (абзац другий пункту 35 підрозділу 2 розділу XX Кодексу).
Термін реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН не змінився та становить 15 календарних днів з дати складання податкової накладної/розрахунку коригування (пункт 201.10 статті 201 Кодексу).
Податкові накладні, складені за операціями, здійсненими після 01.02.2015, можуть бути зареєстровані в ЄРПН після закінчення 15-денного терміну реєстрації із одночасним застосуванням штрафів, визначених пунктом 120 1.1 статті 120 1 Кодексу, але не пізніше 180 днів з дати їх складання. Штрафи за порушення платниками податку термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН застосовуватимуться у таких розмірах:
20 відсотків від суми ПДВ, зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків від суми ПДВ, зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків від суми ПДВ, зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.
Штрафи за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до них в ЄРПН застосовуються у разі, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування до них підлягають наданню покупцям – платникам податку на додану вартість.
Штраф, передбачений пунктом 120 1.1 статті 120 1 Кодексу (у розмірі 10 відсотків від суми ПДВ, зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, за порушення терміну реєстрації податкових накладних/розрахунках коригування в ЄРПН до 15 днів), не застосовуватиметься у період з 1 січня по 30 червня 2015 року.
Тобто, якщо податкова накладна/розрахунок коригування зареєстровані протягом 30 календарних днів з дати їх складання, то з 01.02.2015 по 01.07.2015 штраф, передбачений пунктом 120 1.1 статті 120 1 Кодексу (у розмірі 10 відсотків від суми ПДВ, зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування), не застосовується.
Скористайтесь можливістю отримувати з ЄРПН електронних копії податкових накладних/розрахунків коригування!
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в ЄРПН, покупець надсилає в електронному вигляді запит до ЄРПН, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді (пункт 201.10 статті 201 Кодексу).
Податкова накладна, складена в електронному вигляді, яка отримана з ЄРПН покупцем, вважається такою, що отримана від постачальника.
Враховуючи те, що з 1 січня до 1 лютого 2015 року не всі податкові накладні/розрахунки коригування підлягають обов’язковій реєстрації в ЄРПН, а також те, що відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Кодексу однією із засад податкового законодавства України є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, штрафи, визначені пунктом 120 1.1 статті 120 1 Кодексу, в цей період не застосовуються.
Крім того, правило щодо формування податкового кредиту виключно за рахунок тих податкових накладних, які зареєстровані в ЄРПН, починає застосовуватися з 1 лютого 2015 року. При цьому слід враховувати, що податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, здійсненими після 1 лютого 2015 року, та зареєстровані з порушенням встановленого строку, включатимуться до податкового кредиту того звітного періоду, в якому було здійснено їх реєстрацію в ЄРПН.
З 1 січня 2015 року платникам податків надано можливість виправлення помилок у податкових накладних шляхом складання розрахунку коригування до таких накладних.
У межах системи електронного адміністрування ПДВ з 01.02.2015 запроваджується такий порядок реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, виданої їх отримувачу – платнику податку, підлягає реєстрації в ЄРПН:
1) постачальником товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника (продавця) або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
2) отримувачем товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (продавцю), для чого постачальник (продавець) надсилає складений розрахунок коригування отримувачу (покупцю).
З урахуванням вимог підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Кодексу розрахунок коригування, складений постачальником товарів (послуг) до податкової накладної, яка видана їх отримувачу – платнику податку, та в якому передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів (послуг) з 1 лютого 2015 року відповідно до пункту 16 Порядку N 569.
Реєстрація зазначених розрахунків коригування з 1 січня 2015 року до 1 лютого 2015 року здійснюватиметься постачальником (продавцем) товарів/послуг.
Застосування системи електронного адміністрування ПДВ після закінчення тестового режиму.
З 1 липня 2015 року (або іншої дати згідно з рішенням ВРУ) до правил, що діють протягом тестового періоду (зазначені в попередньому розділі цього листа), додаються такі.
Реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН здійснюватиметься в межах суми, обчисленої за формулою, встановленою пунктом 200 1.3 статті 200 1 розділу V Кодексу, тобто для реєстрації податкових накладних в ЄРПН платник податку повинен мати достатню суму податкового кредиту, підтверджену зареєстрованими в ЄРПН “вхідними” податковими накладними, сплатою ПДВ при імпорті товарів та (за недостатності таких сум) коштами на його рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ.
За порушення платниками податку до 15 днів терміну реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям – платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до них в ЄРПН застосовуватиметься штраф у розмірі 10 відсотків від суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування.
Платникам податку 01.07.2015 (або на дату згідно з рішенням ВРУ) автоматично збільшується розмір суми, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН, на суму середньомісячного розміру суми податку, задекларованої платником до сплати до бюджету за останні 12 звітних (податкових) місяців / 4 квартали та погашеної. Розмір такої суми підлягає щоквартальному автоматичному перерахунку.
Суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ станом на 1 липня 2014 року (або на дату згідно з рішенням ВРУ) автоматично збільшують суму податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН, після чого вважаються погашеними. Одночасно такі суми зменшують розмір податкових зобов’язань, що підлягають сплаті в бюджет, або збільшують розмір від’ємного значення об’єкта оподаткування за звітний період, в якому відбулося таке збільшення.
Подання податкової звітності та розрахунки з бюджетом.
Починаючи з першого звітного періоду 2015 року (січень / I квартал), податкова звітність з ПДВ подається до контролюючого органу всіма платниками податку виключно в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Таким чином, для забезпечення накладання електронного цифрового підпису платникам ПДВ необхідно буде мати посилені сертифікати відкритих ключів (далі – посилені сертифікати), які можна отримати в Акредитованому центрі сертифікації ключів (далі – АЦСК) Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (безоплатно) або в будь-якому з його відокремлених пунктів реєстрації користувачів (адреси таких пунктів розміщено на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК Інформаційно-довідкового департаменту ДФС: http://www.acskidd.gov.ua), або в інших АЦСК.
Платники ПДВ, які на сьогодні подають податкову звітність в електронному вигляді та вже мають посилені сертифікати, можуть продовжувати їх використання після 1 січня 2015 року (з урахуванням їх строку чинності).
Подання податкової звітності з ПДВ за звітні (податкові) періоди грудень 2014 року / IV квартал 2014 року здійснюватиметься за формою і в порядку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 N 966 “Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість”, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 14.10.2014 за N 1267/26044.
Сплата податку на додану вартість до бюджету за звітний період грудень 2014 року, січень 2015 року / IV квартал 2014 року буде здійснюватися платником податку зі свого поточного рахунку безпосередньо на бюджетні рахунки, а за звітні податкові періоди, починаючи з лютого 2015 року / I квартал 2015 року, – з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ у порядку, визначеному пунктом 200.2 статті 200 Кодексу.
Перерахування коштів до бюджету з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ здійснюється відповідно до реєстру, який автоматично формується ДФС на підставі поданих платниками податкових декларацій з ПДВ, та не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення граничного строку для самостійної сплати податкових зобов’язань надсилається Казначейству.
Перерахування суми податку до бюджету та/або на спеціальні рахунки платників податку з їх електронних рахунків здійснюється Казначейством не пізніше останнього дня строку для самостійної сплати податкових зобов’язань, в межах залишку таких коштів на електронних рахунках (пункт 200.2 Кодексу).
Для сплати податку на додану вартість до бюджету з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ необхідно перерахувати з поточного рахунку платника на його рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ, відкритий йому в Казначействі, суму коштів, що дорівнює сумі податкових зобов’язань, задекларованих ним до сплати в бюджет за відповідний звітний (податковий) період. Таке перерахування на електронний рахунок платнику слід здійснювати не пізніше граничного строку для самостійної сплати податкових зобов’язань, зокрема, за для сплати узгоджених податкових зобов’язань за звітний період лютий 2015 року – не пізніше 30 березня 2015 року.
Якщо платник у строки, встановлені Кодексом для самостійної сплати платником податкових зобов’язань, не забезпечив наявність на його електронному рахунку коштів для сплати узгоджених податкових зобов’язань/перерахування на спеціальний рахунок, Казначейством виконання реєстрів, надісланих ДФС, здійснюється в межах залишку коштів на рахунку в системі електронного адміністрування податку. Невиконаний (не сплачений) за таким реєстром залишок узгоджених податкових зобов’язань платника обліковується Казначейством до повного виконання шляхом перерахування до бюджету/спеціального рахунку коштів, що перераховуються платником з власного поточного рахунку на його електронний рахунок (пункт 22 Порядку N 569).
Розрахунки з бюджетом після 01.02.2015 у зв’язку з поданням уточнюючих розрахунків, сплата податкових зобов’язань, визначених контролюючим органом, та сплата штрафних санкцій і пені здійснюються платником податку до бюджету не з електронного рахунку, а з власного поточного рахунку (пункт 25 Порядку N 569).
Тобто з електронного рахунку погашаються суми податкових зобов’язань, задекларованих платником податку в податкових деклараціях з ПДВ за звітні (податкові) періоди з 01.02.2015, а суми податкових зобов’язань з ПДВ, які платник визначив в уточнюючих розрахунках до податкових декларацій з ПДВ, суми ПДВ, донараховані платнику контролюючим органом за результатами перевірок, суми штрафів та пені сплачуються не з електронного рахунку платника, а з його поточного рахунку.
Спеціальний режим оподаткування у сільському господарстві.
Платникам податку, які застосовують спеціальний режим оподаткування, визначений статтею 209 Кодексу, у системі електронного адміністрування податку відкривається єдиний електронний рахунок для обліку сум податку як в межах діяльності, визначеної статтею 209 Кодексу, так і у межах іншої діяльності.
У випадку, якщо платником податку, який застосовує спецрежим, за результатами звітного періоду задекларовано суми податку, які підлягають сплаті як до бюджету, так і на його спеціальний рахунок, кошти з його електронного рахунку, у першу чергу, перераховуються до бюджету, а у разі повного розрахунку з бюджетом – на спеціальний рахунок такого платника (пункт 22 Порядку N 569).
Таке перерахування здійснюється на підставі реєстру, який автоматично формується ДФС України на підставі поданих платниками податкових декларацій з ПДВ та надсилається Казначейству. Перерахування суми податку до бюджету та/або на спеціальні рахунки платників податку з їх електронних рахунків здійснюється Казначейством в межах залишку таких коштів на електронних рахунках (пункт 21 Порядку N 569).
Зазначене правило стосується також і платників податку – сільськогосподарських підприємств усіх форм власності, які відповідають критеріям, визначеним статтею 209 розділу V Кодексу, але не зареєструвалися як суб’єкти спеціального режиму оподаткування.
Для забезпечення в умовах дії системи електронного адміністрування ПДВ спрямування сум ПДВ на підтримку власного виробництва суб’єкти спецрежиму – платники ПДВ повинні надати контролюючому органу за місцем своєї реєстрації платником ПДВ інформацію про реквізити поточного рахунку, на який має бути перерахована відповідна сума з електронного рахунку такого платника, та актуалізувати такі дані у разі зміни реквізитів поточного рахунку.
Зміни до Кодексу, які запроваджуються з 1 січня 2015 року у зв’язку з набранням чинності Законом N 71.
Збільшено граничний обсяг операцій для обов’язкової реєстрації платником ПДВ.
Збільшується з 300 тис. грн. (без ПДВ) до 1 млн. грн. (без ПДВ) граничний обсяг загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Кодексу, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, протягом останніх 12 календарних місяців, із досягненням якого особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 розділу V Кодексу (пункт 181.1 статті 181 розділу V Кодексу).
Тобто з 01.01.2015 суб’єкт господарювання зобов’язаний зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 розділу V Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку, у разі, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн. грн. (без урахування ПДВ).
Правила, встановлені розділом V Кодексу, для добровільної реєстрації особи як платника ПДВ не змінилися.
Платники ПДВ, у яких станом на 01.01.2015 обсяг оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців не перевищує 1 млн. грн., отримують можливість анулювати свою реєстрацію платника ПДВ.
Змінено базу оподаткування операцій з постачання товарів/послуг.
Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається не нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг – не нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів – не нижче балансової (залишкової) вартості (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни, за винятком товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню, та газу, який постачається для потреб населення.
Продовжено режим звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання зернових і технічних культур.
До 31 грудня 2017 року продовжено режим звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання зернових і технічних культур (пункт 15 2 підрозділу 2 розділу XX Кодексу).
Відповідно до такого режиму від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання на митній території України зернових та технічних культур, зазначених в абзаці першому пункту 15 2 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами – виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств – виробників.
Операції з вивезення в митному режимі експорту зернових та технічних культур, зазначених в абзаці першому пункту 15 2 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.
Одночасно дію пункту 197.21 статті 197 розділу V Кодексу призупинено до 31 грудня 2017 року включно.
Продовжено режим звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів.
До 1 січня 2017 року продовжено режим звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання, у тому числі операції з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД (пункт 23 підрозділу 2 розділу XX Кодексу).
Разом з тим Кодексом встановлено, що переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів мають бути затверджені Кабінетом Міністрів України. Постанова Кабінету Міністрів України від 5 лютого 2014 року N 43 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року N 15” діяла до 1 січня 2015 року. Таким чином, до затвердження Кабінетом Міністрів України нових переліків відходів та брухту чорних і кольорових металів чи продовження дії попередніх оподаткування операцій з постачання таких відходів здійснюється за ставкою 20 відсотків.
Податковий кредит отримувача послуг від нерезидента.
На відміну від діючого до кінця 2014 року порядку, починаючи з 01.01.2015, отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, отримує право на податковий кредит за такими операціями на дату складання ним податкової накладної за цими операціями, за умови її реєстрації в ЄРПН (пункт 198.2 статті 198 та пункт 208.2 статті 208 розділу V Кодексу).
У зв’язку з цим необхідно враховувати, що у розділі II “Податковий кредит” податкової декларації з ПДВ за січень (I квартал) 2015 року може бути одночасно відображений податковий кредит за операціями з отримання послуг від нерезидента, які були здійснені у грудні (IV кварталі 2014 року) та в січні (I кварталі) 2015 року.
Про визначення розміру орендної плати
Державна фіскальна служба України з метою забезпечення належного виконання платниками податків обов’язку з сплати орендної плати за користування земельними ділянками державної та комунальної форми власності повідомляє таке.
Верховним судом України (далі – ВСУ) у постанові від 02.12.2014 N 21-274а14 (далі – постанова N 21) висловлено правову позицію щодо застосування підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Зокрема, передбачено, що з набранням чинності ПКУ річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПКУ та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.
При цьому, виходячи із принципу пріоритетності норм ПКУ над нормами інших актів у разі їх суперечності (пункт 5.2 статті 5 ПКУ), до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПКУ.
Таким чином, згідно із правовою позицією ВСУ з 1 січня 2011 року розмір податкового обов’язку платника податків зі сплати орендної плати не може бути меншим, ніж визначений пунктом 288.5 статті 288 ПКУ.
При цьому відповідно до ст. 244 2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення ВСУ, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов’язковим для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов’язані привести свою судову практику у відповідність до рішення ВСУ.
Декларація за звітний податковий період надається до контролюючого органу за своєю податковою адресою
Форма податкової декларації про майновий стан і доходи затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 11.12.2013 № 793 “Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи”.
Фізична особа – платник податку подає декларацію за звітний податковий період в установлені Кодексом строки до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання фізичної особи, за яким вона береться на облік як платник податку в контролюючому органі).
Декларація подається до контролюючого органу в один із таких способів на вибір платника податку:
1) особисто платником податку або уповноваженою на це особою;
2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
3) засобами електронного зв’язку в електронній формі у порядку, визначеному законодавством.
Додатки до декларації заповнюється лише при отриманні доходів, які відображаються у відповідному додатку
Форма податкової декларації про майновий стан і доходи затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 11.12.2013 № 793 “Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи”.
Декларація складається з восьми розділів, що подаються на двох двосторонніх аркушах формату А4, та семи додатків до декларації, які подаються на одно- та двосторонніх аркушах формату А4 та містять розрахунки окремих видів доходів (витрат).
Слід зазначити, що додаток до декларації заповнюється лише при отриманні доходів, які відображаються у відповідному додатку.
Додаток 1. Інформація про особу, уповноважену на заповнення декларації – заповнюється, якщо декларацію подає уповноважена особа;
Додаток 2. Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих від операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого (рухомого) майна та/або від надання нерухомості в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) та/або в результаті прийняття у спадщину чи дарунок майна – заповнюється, якщо громадянин отримав дохід у вигляді спадщини, та від операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого (рухомого) майна;
Додаток 3. Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих від операцій з інвестиційними активами – заповнюється, якщо громадянин отримав інвестиційний дохід;
Додаток 4. Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих з джерел за межами України – заповнюється, якщо громадянин отримав іноземний дохід;
Додаток 5. Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності;
Додаток 6. Перелік сум витрат, що включаються до складу податкової знижки згідно із статтею 166 розділу IV Податкового кодексу – заповнюється, якщо громадянин бажає скористатися правом на податкову знижку;
Додаток 7. Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб згідно з підпунктом “є” пункту 176.1 статті 176 розділу IV Податкового кодексу – заповнюється, якщо громадянин одночасно отримував доходи від двох податкових агентів і при цьому загальна річна сума таких доходів перевищувала 146160 гривень.
Декларація та додатки до неї заповнюються таким чином, щоб забезпечити вільне читання тексту (цифр) та збереження цих записів протягом установленого терміну зберігання звітності (друкованим способом, чорнильними або кульковими ручками синього або чорного кольору). Заповнення олівцем не дозволяється.
У декларації та додатках до неї не повинно бути підчисток, помарок, виправлень, дописок і закреслень.
Показники у розділах II – VIII декларації та додатках до неї проставляються у гривнях з копійками.
Достовірність даних декларації та додатків до неї підтверджується власноручним підписом фізичної особи – платника податку або особи, уповноваженої на заповнення декларації.
Зміни
в адміністрування податку на доходи фізичних осіб та військового збору
Законом України від 28 грудня 2014 року N 71-VIII “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи” (далі – Закон N 71) внесено ряд змін до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та Законом України від 28 грудня 2014 року N 79-VIII “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин” (далі – Закон N 79) внесено зміни до норм Бюджетного кодексу України (далі – БКУ), зокрема:
Щодо оподаткування пенсій
Згідно з пп. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються зокрема суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, – у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати.
Ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, зокрема, нарахованих (виплачених, наданих) у вигляді пенсій, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу перевищує три розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (далі у цьому пункті – мінімальна заробітна плата).
Якщо база оподаткування (сума пенсії) в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20 відсотків.
Зазначаємо, що з 1 січня 2015 року відповідно до ст. 8 Закону України від 28 грудня 2014 року N 80-VIII “Про державний бюджет на 2015 рік” розмір мінімальної заробітної плати для працездатних осіб встановлено у розмірі 1218 гривень на місяць.
Тобто починаючи з 1 січня 2015 року, податкові агенти при виплаті пенсій у розмірі, що перевищує 3654 грн. (розмір мінімальної заробітної плати 1218 грн. х 3), зобов’язані утримати податок на доходи фізичних осіб за ставкою 15 відсотків.
Якщо сума нарахування більше 12180 грн. (мінімальна заробітна плата 1218 грн. х 10), ставка податку становитиме 15 та 20 відсотків.
Наприклад:
1. Громадянину-пенсіонеру нараховано 13000 грн. пенсії, сума податку на доходи фізичних осіб складає 1401,9 грн.
(13000 грн. – 3654 грн. = 9346 грн. х 15 %).
2. Громадянину-пенсіонеру нараховано 18000 грн. пенсії, сума податку на доходи фізичних осіб складає 2260,2 грн.
(18000 грн. – 3654 грн. = 14346 грн.; (14346 грн. – 12180 грн.) х 20,0 % = 433,20 грн.; 12180 грн. х 15 % = 1827 гривень).
Щодо подання звітності, то відповідно до п. 176.2 ст. 176 ПКУ податковий агент, зокрема, зобов’язаний подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.
Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ) затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 21.01.2014 N 49, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.02.2014 за N 228/25005 (далі – Порядок).
Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб суми пенсій, розмір яких не перевищує суму оподаткування, відображаються у податковому розрахунку за формою N 1ДФ під ознакою доходу “128”.
Суми пенсій, розмір яких перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), у частині такого перевищення відображаються у податковому розрахунку за формою N 1ДФ під ознакою доходу “127”.
Водночас у зв’язку з внесенням змін до ПКУ, зокрема про оподаткування пенсій, на сьогодні Міністерством фінансів України розроблено та подано для затвердження до Міністерства юстиції України наказ про порядок заповнення та подання форми N 1ДФ, де передбачено, що суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), у частині такого перевищення (пп. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 ПКУ) мають відображатися за ознакою доходів “184”.
Щодо оподаткування процентів на поточних або депозитних банківських рахунках та вкладах (депозитах) у кредитних спілках
У розділі IV термін “пасивні доходи” вживається на позначення, зокрема, таких доходів – проценти на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок; проценти на вклад (депозит) у кредитних спілках; інші проценти (у тому числі дисконтні доходи); процентний або дисконтний дохід за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом (пп. 167.5.3 п. 167.5 ст. 167 ПКУ).
Відповідно до внесених змін до пп. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 ПКУ ставки податку становлять 20 відсотків – для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, що виплачуються інститутами спільного інвестування.
Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування (пп. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170 ПКУ).
При цьому згідно з пп. 170.4.2 п. 170.4 ст. 170 ПКУ податкові агенти (банки, кредитні спілки), які нараховують доходи у вигляді процентів, зазначених у пп. 170.4.1 цього пункту, у податковому розрахунку, подання якого передбачено пп. “б” п. 176.2 ст. 176 ПКУ, відображають загальну суму нарахованих у звітному податковому періоді доходів та загальну суму утриманого з них податку. При цьому у податковому розрахунку не зазначається інформація про суми окремого банківського вкладного (депозитного) або поточного рахунку, ощадного (депозитного) сертифіката, вкладу (депозиту) члена кредитної спілки у кредитній спілці, суми нарахованих процентів, а також відомості про фізичну особу – платника податку, якій нараховані такі доходи.
Отже, податкові агенти відображають загальну суму доходів, нарахованих у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок; проценти на вклад (депозит) у кредитних спілках; інші проценти та загальну суму нарахованого (утриманого) податку на доходи фізичних осіб у звітності форми N 1ДФ.
Водночас повідомляємо, що з метою однозначного тлумачення норм статей 167 та 170 щодо ставки оподаткування процентів, Міністерством фінансів України підготовлено пропозиції стосовно внесення змін до ПКУ.
Щодо оподаткування дивідендів
Доходи, що нараховуються у вигляді дивідендів, відповідно до пп. 167.5.3 п. 167.5 ст. 167 ПКУ належать до пасивних доходів.
Пунктом 167.5 ст. 167 ПКУ встановлено, що ставки податку на пасивні доходи до бази оподаткування встановлюються у таких розмірах:
20 відсотків – для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, що виплачуються інститутами спільного інвестування (крім зазначених у підпункті 167.5.2 цього пункту) (пп. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 ПКУ).
5 відсотків – для доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами – платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування) (пп. 167.5.2 п. 167.5 ст. 167 ПКУ).
Водночас відповідно пп. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку не включаються дивіденди, які нараховуються на користь платника податку у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юридичною особою – резидентом, що нараховує такі дивіденди, за умови, що таке нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента, та в результаті якого збільшується статутний фонд емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів.
Разом з тим пп. 170.5.2 пункту 170.5.2 ст. 170 ПКУ визначено, що будь-який резидент, який нараховує дивіденди, включаючи того, який сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб’єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів.
Поряд з цим згідно з пп. 170.5.4 п. 170.5 ст. 170 ПКУ доходи, зазначені в цьому пункті, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику податку за ставкою, визначеною пп. 167.5.1 та 167.5.2 п. 167.5 ст. 167 ПКУ.
Отже, застосування ставок податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5 або 20 відс. на суми доходів, нарахованих у вигляді дивідендів, залежить від того, чи є податковий агент платником податку на прибуток підприємств.
Крім того, дивіденди, нараховані на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів) за акціями або іншими корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка є більшою за суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, прирівнюється з метою оподаткування до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням та включенням суми виплат до складу витрат платника податку, тобто за ставками 15 та 20 відсотків (пп. 170.5.3 п. 170.5 ст. 170 ПКУ).
Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб у вигляді дивідендів (крім дивідендів, визначених у пп. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 ПКУ), відображаються у податковому розрахунку за формою N 1ДФ під ознакою доходу 109.
Дивіденди, які нараховуються на користь платника податку у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юридичною особою – резидентом, що нараховує такі дивіденди, за умови, що таке нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента та в результаті якого збільшується статутний фонд емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів (пп. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 ПКУ), відображаються у податковому розрахунку за формою N 1ДФ під ознакою доходу 142.
Щодо оподаткування виграшів, призів
Оподаткування пасивних доходів, нарахованих як виграші чи призи (крім зазначених у пп. 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 цього Кодексу) визначено пп. 164.2.8 п. 164.2 ст. 168 ПКУ.
Ставка податку становить подвійний розмір ставки, визначеної абзацом першим п. 167.1 ст. 167, бази оподаткування щодо доходів, нарахованих як виграш чи приз (крім виграшів, призів у лотерею), на користь резидентів або нерезидентів.
Тобто ставка податку у подвійному розмірі 30 відс. застосовується до доходів, що нараховуються податковим агентом у вигляді виграшів чи призів (крім виграшів, призів у лотерею).
Як виняток з абзацу першого цього пункту грошові виграші у спортивних змаганнях (крім винагород спортсменам – чемпіонам України, призерам спортивних змагань міжнародного рівня, у тому числі спортсменам-інвалідам, визначеним у п. “б” пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ) оподатковуються за ставками, визначеними у пункті 167.1 цієї статті, а саме 15 відсотків.
При цьому відповідно до пп. 170.6.1 п. 170.6 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника податку під час нарахування (виплати, надання) на його користь доходу у вигляді виграшів (призів) у лотерею чи в інші розіграші, у букмекерському парі, у парі тоталізатора, призів та виграшів у грошовій формі, одержаних за перемогу та/або участь в аматорських спортивних змаганнях, у тому числі у більярдному спорті, є особа, яка здійснює таке нарахування (виплату).
Згідно з пп. 170.6.2 п. 170.6 ст. 170 ПКУ податковим агентом – оператором лотереї у строки, визначені ПКУ для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума податку, нарахованого за ставкою 15 відсотків, із загальної суми виграшів (призів), виплачених за податковий (звітний) місяць гравцям у лотерею.
Податкові агенти – оператори лотереї у податковому розрахунку, подання якого передбачено пп. “б” п. 176.2 ст. 176 ПКУ, відображають загальну суму нарахованих (виплачених) у звітному податковому періоді доходів у вигляді виграшів (призів) та загальну суму утриманого з них податку. У податковому розрахунку не зазначається інформація про суми окремого виграшу, суми нарахованого на нього податку, а також відомості про фізичну особу – платника податку, яка одержала дохід у вигляді виграшу (призу).
У зв’язку зі змінами, внесеними Законом N 71 у звітності форми N 1ДФ, передбачено відображення податковими агентами – операторами лотереї загальної суми нарахованих (виплачених) у звітному податковому періоді доходів у вигляді виграшів (призів) та загальну суму утриманого з них податку без зазначення відомостей про фізичну особу – платника податку, яка одержала дохід у вигляді виграшу (призу).
Водночас виграші чи призи (крім виграшів, призів у лотерею) на користь резидентів або нерезидентів відображаються у податковому розрахунку за формою N 1ДФ під ознакою доходу 111.
Сума коштів, отриманих як виграш, приз у лотерею (підпункт 164.2.8 пункту 164.2 статті 164 розділу IV Кодексу) за ознакою “166” відображається у звітності форми N 1ДФ до 31.12.2014.
Щодо оподаткування заробітної плати
Відповідно до пп. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ заробітна плата для цілей розділу IV ПКУ – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.
Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності (п. 164.6 ст. 164 ПКУ).
Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 15 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у п. 167.2 – 167.6 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати (12180 грн. у 2015 році), встановленої законом на 1 січня звітного податкового року.
Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм п. 164.6 ст. 164 ПКУ щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20 відсотків.
Щодо сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб
Порядок сплати (перерахування) податку до бюджету передбачено ст. 168 ПКУ, відповідно до якої податок, утриманий з доходів платників податків, підлягає зарахуванню до бюджету згідно з нормами БКУ.
До доходів загального фонду Державного бюджету України належить зокрема податок на доходи фізичних осіб згідно з ПКУ у розмірі 25 відс. на відповідній території України (крім території міст Києва та Севастополя) та у розмірі 60 відсотків – на території міста Києва (п. 29.2 ст. 29 БКУ).
До доходів загального фонду бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, міст Києва та Севастополя, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, належать зокрема 60 відс. податку на доходи фізичних осіб (крім податку на доходи фізичних осіб, визначеного пунктом 11 частини другої ст. 29 БКУ), що сплачується (перераховується) згідно з ПКУ на відповідній території (крім території міст Києва та Севастополя) (п. 64.1 ст. 64 БКУ).
Відповідно до п. 66.1 ст. 66 БКУ до доходів загального фонду бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів, зокрема, належить 15 відс. податку на доходи фізичних осіб (крім податку, визначеного пунктом 11 частини другої статті 29 цього Кодексу), що сплачується (перераховується) згідно з ПКУ на відповідній території.
Отже, з 1 січня 2015 року зарахування податку на доходи фізичних осіб на територіях України (в областях) до місцевих бюджетів проводиться у розмірі 75 відс., по м. Києву – 40 відсотків, до державного бюджету відповідно 25 та 60 відсотків.
Порядок відкриття та закриття рахунків в органах Державної казначейської служби України регулюється наказом Міністерства фінансів України від 22.06.2012 N 758 “Про затвердження Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України” (далі – наказ N 758).
Згідно із п. 2.1 розділу 2 наказу N 758 у разі внесення змін до законодавства до БКУ, закону про Державний бюджет України, рішень про місцеві бюджети та бюджетної класифікації, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 14 січня 2011 року N 11, згідно з якими змінюється перелік надходжень, що зараховуються до відповідних бюджетів, та/або порядок їх зарахування, щорічно на початок нового бюджетного періоду в органах Казначейства відкриваються рахунки за надходженнями до державного та місцевих бюджетів (крім рахунків для зарахування власних надходжень бюджетних установ) згідно із внесеними змінами. Рахунки за надходженнями відкриваються протягом 45 днів з дня прийняття закону про Державний бюджет України.
Щодо розміру податкової соціальної пільги
ПКУ передбачено, що платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, – для будь-якого платника податку (пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169).
Відповідно до п. 1 розділу XIX “Прикінцеві положення” пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ набирає чинності з 1 січня 2016 року.
До 31 грудня 2015 року для цілей застосування цього підпункту податкова соціальна пільга надається в розмірі, що дорівнює 50 відс. розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, – для будь-якого платника податку.
Статтею 7 Закону України від 28 грудня 2014 року N 80-VIII “Про Державний бюджет України на 2015 рік” встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2015 року у розмірі 1218 гривень.
Таким чином, 100-відсоткова податкова соціальна пільга у 2015 році становить 609 гривень.
Щодо оподаткування військовим збором
Законом України від 28 грудня 2014 року N 71-VIII “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи”, який набрав чинності з 01.01.2015, внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) у частині оподаткування військовим збором.
Відповідно до п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу оподаткування військовим збором подовжено до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України.
Згідно з пп. 1.1 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу платниками збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Кодексу, а саме фізична особа – резидент (нерезидент), яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.
Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (пп. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Для резидента – це загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Об’єктом оподаткування нерезидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання) (ст. 163 Кодексу).
При цьому ставка збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 цього пункту (пп. 1.3 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника, зобов’язаний утримувати збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку збору 1,5 відсотка (пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).
Платник, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити військовий збір з таких доходів (пп. 168.2.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).
Підпунктом 1.5 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу передбачено, що відповідальним за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету згідно зі ст. 171 Кодексу з доходів у вигляді заробітної плати є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку; з інших доходів є: податковий агент – для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні; платник податку – для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов’язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) збору до бюджету.
Відповідно до пп. 1.6 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу платники збору зобов’язані забезпечувати виконання податкових зобов’язань у формі та спосіб, визначені ст. 176 Кодексу.
Відображення податковим агентом загальної суми доходу, з якого утримано військовий збір за звітний період, передбачено у податковому розрахунку форми N 1ДФ без відображення персоніфікованих даних фізичних осіб – платників військового збору.
Як оподатковується вартість власності, що отримана в подарунок членами сім’ї першого ступеня споріднення
Відповідно до п. 174.6 ст. 174 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються згідно із правилами, встановленими Розділом IV ПКУ для оподаткування спадщини.
Вартість власності, що успадковується (отримується в подарунок) членами сім’ї першого ступеня споріднення, оподатковується занульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб (пп. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 р. IV ПКУ).
Нагадаємо, членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Інші члени сім’ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення (пп. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 р. І ПКУ).
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (дані роз’яснення у категорії 103.23, 103.01).
Порядок обчислення та сплати транспортного податку
Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо податкової реформи» (далі – Закон 71), який набрав чинності з 01 січня 2015 року, запроваджено транспортний податок.
Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що є об’єктами оподаткування.
Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об’єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.
Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування, а базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. Сплачується податок юридичними особами авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
У Запорізькій області працюють понад 260 підприємців із зони АТО і Криму

На сьогоднішній день кількість кримських, донецьких і луганських платників податків, які покинули окуповані території і перереєстрували свій бізнес у Запорізькій області, склала 262. І ця цифра постійно зростає – лише у січні 2015 року податкові інспекції прийняли і зареєстрували ще 36 платників. Більша частина – понад 55 відсотків – це переселенці з Донецької області, на другому місці платники із АР Крим – понад 34 відсотки, решта – підприємці Луганської області – 10 відсотків. Половину із загальної кількості платників взяли на облік Мелітопольська, Бердянська ОДПІ та ДПІ в Орджонікідзевському районі. Крім цих інспекцій, представники зі сходу та півдня нашої країни переважно обслуговуються в ДПІ у Жовтневому, Заводському, Шевченківському, Запорізькому та інших районах м. Запоріжжя та області. Як відзначив начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін, сьогодні органи фіскальної служби регіону приділяють належну увагу тим підприємцям, які вимушено покинули свої території та намагаються розвивати свій бізнес на Запоріжжі. – Ми проводимо належну консультативну і роз’яснювальну роботу, намагаємося вивчати проблеми підприємців, всебічно сприяти їм. Перш за все, це стосується обслуговування. Зокрема, суб’єкти господарювання із тимчасово окупованих областей і АРК Крим можуть отримати безкоштовні ключі електронного цифрового підпису за спрощеною процедурою. Завдання фіскальної служби – створити рівні умови надання послуг для бізнесу. Наша взаємодія повинна бути простою та зрозумілою, а діалог – мати конструктивізм для розвитку, як із запорізькими, так й іншими платниками, – наголосив Олексій Кавилін.

З початку адміністрування військового збору запоріжці перерахували понад 92 млн. грн.

Лише за січень поточного року нарахування цього збору склали майже 16 млн. грн. (без показників підприємств, що зареєстровані в Спеціалізованій ДПІ з обслуговування ВПП у м. Запоріжжі). Як зазначив начальник Головного управління ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін, з моменту впровадження цього платежу з серпня минулого року по січень 2015 року середньомісячний показник внеску запоріжців склав понад 15 млн. грн. З початку поточного року військовим збором обкладаються зарплата та інші платежі, які входять до фонду оплати праці, а також виграші в лотерею тощо. Ставка оподаткування залишилась на рівні 1,5% об’єкта оподаткування. Нагадаємо відповідно до п. 162.1 ПКУ, платниками податку є: фізична особа — резидент, яка отримує доходи, як із джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа — нерезидент, яка отримує доходи в Україні; податковий агент. Відповідні зміни до ПКУ внесено Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи” від 28.12.2014 р.

За січень запорізькі платники перерахували до бюджетів майже 346 мільйонів гривень

За перший місяць 2015 року від запорізьких підприємців (без показників Спеціалізованої ДПІ з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі) до державного бюджету надійшло майже 123 мільйони гривень, що на 9,2 мільйона гривень або на 8% перевищує сплату за січень минулого року. Найбільше платники забезпечили сплату до держбюджету податку на додану вартість – майже 70 мільйонів гривень. Податок на прибуток поповнив державну скарбницю на суму 25 мільйонів гривень. Військового збору надійшло 15 мільйонів гривень. До місцевих бюджетів платники спрямували майже 223 мільйони гривень, що на 9,5 мільйона гривень або на 4,5% більше, ніж торік. Зокрема, податку на доходи фізичних осіб сплачено майже 157 мільйонів гривень, що більше минулорічних надходжень на 10,5 мільйона гривень або на 7 %. Плати за землю надійшло 36 мільйонів гривень. Від суб’єктів малого і середнього підприємництва надходження з єдиного податку складають 23,6 мільйона гривень, а це на 2,6 мільйона гривень або на 12,6% більше, ніж за січень минулого року. Позитивні показники надходжень до бюджетів усіх рівнів засвідчують сумлінне ставлення запорізьких платників до сплати податків та зборів, навіть у такий економічно тяжкий для нашої держави час. Фахівці ГУ ДФС у Запорізькій області проводять активну роз’яснювальну роботу щодо змін у податковому законодавстві. І спільними зусиллями з бізнесом ми зможемо ефективно впроваджувати переваги податкової реформи для поліпшення економічної ситуації в нашому регіоні, – зазначив начальник ГУ ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін.

Олексій Кавилін: “Наше завдання – разом із бізнесом впроваджувати Податкову реформу”

На цьому наголосив начальник ГУ ДФС у Запорізькій області Олексій Кавилін під час зустрічі з підприємцями в ДПІ у Жовтневому районі. Також він підкреслив, що надзвичайно важливо зберігати партнерські стосунки між бізнесом та державою. Ми часто проводимо такі зустрічі, щоб знати ті конкретні проблеми, з якими стикається запорізький бізнес. У наш час підприємці є інвесторами держави, і для них слід завжди створювати сприятливі умови, адже вони не лише наповнюють бюджети, а й забезпечують нові робочі місця. Наша спільна задача – викорінити негативні явища економічних відносин, зокрема, корупцію, – зазначив Олексій Кавилін.У ході зустрічі обговорювалися норми Податкової реформи, зокрема, бізнес цікавили питання щодо податку на майно, зміни в адмініструванні ЄСВ та ПДВ, проведення перевірок. Також Олексій Кавилін розповів підприємцям про особливості впровадження механізму податкового компромісу. Ця тема викликала жваве обговорення, адже податковий компроміс значно полегшує роботу бізнесу, який зможе відкрито працювати, проводити аудит і залучати фінансування для розвитку своєї підприємницької діяльності. Підприємці позитивно оцінюють впровадження такого механізму. Податковий компроміс – це крок назустріч платникам, тому що в попередні роки вони були загнані в якісь рамки, вимушені операції. Я думаю, що це дає можливість почати взаємовідносини між бізнесом та державою з чистого аркуша, – зазначає керівник одного з підприємств м. Запоріжжя Олександр Чанчиков. По закінченню зустрічі Олексій Кавилін відвідав Центр обслуговування платників Жовтневого району та поспілкувався з його працівниками та відвідувачами.

Є запитання щодо податкових змін – напишіть нам листа!

Новації законодавства та реформування податкової системи викликали багато актуальних запитань серед запорізьких платників податків і громадськості. Тому органи фіскальної служби регіону проводять активну роз’яснювальну роботу. Постійні виступи в електронних та друкованих ЗМІ, організовані семінари, зустрічі, виїзні засідання, “круглі столи”, прес-конференції, наради та збори – далеко не повний перелік цієї кампанії.Розуміючи, що не кожний платник може взяти особисту участь у тому чи іншому заході з метою дізнатися конкретну відповідь на запитання, що його турбує, ми пішли далі – і запровадили додатковий вид нашої співпраці. Тож, відтепер платники податків можуть надіслати свої запитання на нашу електронну скриньку.Фахівці Головного управління ДФС у Запорізькій області будуть їх аналізувати, систематизувати та надаватимуть відповіді у форматі відеороз’яснення.
Відповідні відео будуть розміщені на суб-сайті ГУ ДФС у Запорізькій області (http://zp.sfs.gov.ua), на каналі Youtube https://www.youtube.com/channel/UCM9GDhiRJWMQZ-FcjLqsH8) та на сторінці ГУ ДФС у Запорізькій області у Facebook.
https://www.youtube.com/channel/UCM9GDhiRJWMQZ-FcjLqsH8) та на сторінці ГУ ДФС у Запорізькій області у Facebook.
Адреса електронної скриньки для надсилання запитань: dfsua.zp@gmail.com.
Крім того, нагадуємо, що на головних сторінках веб-порталу ДФС України (http://sfs.gov.ua/), ГУ ДФС у Запорізькій області (http://zp.sfs.gov.ua) створено банер “Податкові зміни 2015”, за допомогою якого можна дізнатися про всі новації Податкової реформи.

Запоріжці майже стовідсотково віддають перевагу процедурі електронного митного декларування

У січні поточного року Запорізькою митницею ДФС оформлено в електронному вигляді 99,6 відсотка митних декларацій. Всього у січні фахівці митниці ДФС оформили 3,3 тис. митних декларацій. Серед загальної кількості декларацій більшість складають експортні – 2,3 тис. шт. Імпортних декларацій в електронному вигляді оформлено понад 1 тис. шт., транзитних – 4 шт. Як підкреслив начальник Запорізької митниці Олексій Мужев, розвиток системи електронного декларування товарів в Запорізькому регіоні має позитивні тенденції. Порівняно з аналогічним періодом минулого року цей показник зріс майже на 2 відсотки. При цьому середній час митного оформлення однієї митної декларації при експорті становить 41 хвилину, а при імпорті – 1 годину 27 хвилин. Кожному суб’єкту зовнішньоекономічної діяльності, який перебуває на обліку в органах ДФС, доступна процедура електронного декларування. Системна робота щодо врегулювання питань оформлення електронних декларацій фіскальними органами позитивно позначилися на переході підприємств від паперової форми декларування до електронної. Митна декларація та інші документи, подання яких органам доходів і зборів передбачено Митним кодексом, оформлені на паперовому носії та у вигляді електронних документів, мають однакову юридичну силу. Нагадаємо, отримати сертифікати електронного цифрового підпису можна безкоштовно в будь-якому відділенні Акредитованого центру сертифікації ключів.

Запорізька митниця продовжує видачу сертифікатів на товари українського походження

Протягом січня поточного року фахівці Запорізької митниці ДФС видали 26 преференційних сертифікатів про походження товарів форми EUR.1. Активними отримувачами Запорізького регіону даних сертифікатів є три бюжетоформуючих підприємства, які експортують товари власного виробництва до країн Європейської асоціації вільної торгівлі, (з них: до Швейцарії – 5, Норвегії – 8), та до Чорногорії – 13.Нагадуємо, що з 1 червня 2014 року запорізькі митники здійснюють видачу сертифікатів на товари українського походження, що експортуються до Чорногорії та держав – членів Європейської асоціації вільної торгівлі. Зокрема, зона вільної торгівлі забезпечує країнам-членам режим вільної торгівлі товарами та послугами, а також гарантує вільний рух капіталів та фізичних осіб.Сертифікат видається безоплатно, протягом трьох робочих днів з дня, наступного після реєстрації заяви у митниці. Засвідчення сертифікатів здійснюється виключно доведеними зразками печаток посадових осіб митниці. Термін дії сертифіката – 4 місяці з дати його видачі.

Запорізькі підприємці готують касову техніку до акцизного податку

Технічні можливості відображення акцизного податку у фіскальному чеку РРО стали темою обговорення за “круглим столом” керівництва ГУ ДФС у Запорізькій області з представниками сервісних центрів, які обслуговують РРО. Як відомо, з 1 січня суб’єкти роздрібної торгівлі, які реалізують безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам, такі підакцизні товари, як пиво, алкогольні напої, тютюнові вироби, нафтопродукти, біодизель, скраплений газ тощо, повинні сплачувати акцизний податок за ставкою 5 відсотків. У ході засідання заступник начальника Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області Руслан Гришко обговорив з представниками сервісних підприємств технічні моменти реалізації новацій. Учасники “круглого столу” розглянули проблемні питання сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій та окреслили оптимальні шляхи їх вирішення. Пропозиції щодо оптимізації будуть надіслані до ДФС України.

Протидія хабарництву починається з лекцій на антикорупційну тематику
Протягом січня цього року управлінням внутрішньої безпеки області здійснено комплекс заходів, спрямованих на усунення корупційних діянь та інших правопорушень працівниками ДФС під час службової діяльності. Одним із дієвих заходів є перевірка кандидатів на посади до ДФС області. З початку року 34 кандидати пройшли даны перевірки.З метою запобігання вчинення посадовими особами ДФС корупційних діянь та інших правопорушень, пов’язаних з корупцією, фахівці управління в колективах проводять лекції на антикорупційну тематику. Таких бесід з початку року проведено понад 50, зазначив в.о. начальника управління внутрішньої безпеки Олег Стадніченко.Співробітники управління внутрішньої безпеки області провели 10 службових перевірок, результат 6 з яких направлено до правоохоронних органів Запорізької області для прийняття рішень згідно з чиним законодавством. Правоохоронними органами за вказаними матеріалами розпочато 1 кримінальне провадження та складено 1 адміністративний протокол про порушення вимог Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції».За результатами службових перевірок фахівцями управління внутрішньої безпеки направлено керівникам територіальних органів області 7 подань щодо вжиття заходів з усунення причин та умов, що призвели до скоєння правопорушень з боку податківців. Про неприпустимість скоєння дій, які близько межують з протиправними, 7 співробітникам винесені офіційні застереження.

Опубліковано у Новини Вільнянської ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь