Новини Вільнянської ОДПІ за 06.02.2015

З 1 січня 2015 року розпочалася кампанія декларування доходів, отриманих громадянами протягом звітного 2014 року. Територіальні органи Головного управління ДФС у Запорізькій області запрошують громадян задекларувати отримані протягом звітного року доходи.
Коли виникає у платника податку з доходів фізичних осіб обов’язок подання декларації ?
Обов’язок подання декларації виникає у платника податку з доходів фізичних осіб у разі отримання ним протягом звітного року таких видів доходів (прибутків):- при отриманні доходів від особи, яка не є податковим агентом (від інших фізичних осіб (резидентів або нерезидентів));- при отриманні окремих видів доходів, що не підлягають оподаткуванню при виплаті (суми заборгованості, за якими минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року; нецільова благодійна допомога понад установлену норму; додаткове благо у вигляді суми боргу платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності та інші);- дохід від операцій з інвестиційними активами;- якщо протягом такого податкового (звітного) року оподатковувані доходи нараховувалися (виплачувалися, надавалися) у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, платнику податку у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами двома або більше податковими агентами і при цьому загальна річна сума таких оподатковуваних доходів перевищує сто двадцять розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року у 2014 – 146160 грн.; – інших доходів, декларування яких передбачено чинним законодавством.
Що відноситься до доходів, отриманих від осіб, які не є податковими агентами?
До доходів, отриманих від осіб, які не є податковими агентами, відносяться:- дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) (підлягає декларуванню з відповідним оподаткуванням, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями-резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини);- дохід у вигляді подарунку від фізичних осіб (або в результаті укладання договору дарування) (підлягає декларуванню з відповідним оподаткуванням, крім обдарованих – нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення договору дарування, та обдарованих – резидентів, які отримали подарунок, що оподатковується за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими обдарованими (резидентами), які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів дарування); – дохід, отриманий орендодавцем при наданні нерухомості в оренду (суборенду), якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання; – дохід, отриманий орендодавцем при наданні рухомого майна в оренду (суборенду), якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання; – дохід від операцій з відчуження нерухомого майна за рішенням суду (особою, у власності якої перебував об’єкт нерухомості, відчужений за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на таке майно); – дохід від операцій з продажу (обміну) двох і більше об’єктів рухомого майна; дохід від операцій з відчуження рухомого майна за рішенням суду (у разі ухвалення судом, третейським судом рішення про зміну власника та перехід права власності на рухоме майно. Крім резидентів, які сплатили податок до нотаріального оформлення договору купівлі-продажу (міни), у разі нотаріального посвідчення угоди;- доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції (доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих для ведення особистого селянського господарства, та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості) в розмір більше 2 гектарів; – дохід, отриманий від вирощеної продукції тваринництва безпосередньо платником податку, що перевищує 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року при наявності довідки. Крім того, якщо таким платником податку не підтверджено самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, доходи від продажу якої він отримав, такі доходи підлягають оподаткуванню на загальних підставах;- інші доходи, які підлягають оподаткуванню податком на доходи та не були оподатковані протягом звітного року.
У разі анулюванням банком боргу за неповернутим громадянином кредитом, такий громадянин зобов’язаний надати річну декларацію та сплатити податок на доходи
Згідно з положеннями Податкового кодексу України до загального оподатковуваного доходу громадянина включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо, зокрема, у вигляді суми боргу, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку – боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.Тобто якщо банком анульовано суму боргу за неповернутим громадянином кредитом, такий громадянин зобов’язаний до 1 травня року, що настає за звітним, надати декларацію про майновий стан і доходи. Сума податкового зобов’язання, зазначена в податковій декларації, сплачується громадянами самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним. Зазначений дохід оподатковується податком на доходи за ставкою 15 відсотків. Якщо база оподаткування в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.
Плата за навчання у навчальному закладі іншої держави не включається до складу податкової знижки
Податковим кодексом України встановлено, що податкова знижка для фізичних осіб – це документально підтверджена сума витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) також у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення загального річного оподатковуваного доходу, одержаного у вигляді заробітної плати. У разі плати за навчання навчальному закладу іншої держави, громадянин сплачує за навчання навчальному закладу іншої країни, тобто сума сплачується нерезиденту України. Тому громадянин не має права на застосування податкової знижки.
З метою застосування податкової знижки декларацію про майновий стан і доходи громадяни мають право надавати протягом всього календарного року
Строки подання декларації про майновий стан і доходи встановлені Податковим кодексом України. Зокрема, фізичні особи – платники податку на доходи фізичних осіб надають декларацію за звітний податковий рік до 1 травня року, що настає за звітним. Платники податку на доходи, які бажають скористатися правом на нарахування податкової знижки, мають право надати податкову декларацію про майновий стан і доходи включно по 31 грудня наступного за звітним податкового року.
Порядок декларування доходів, отриманих громадянами від надання послуг на розважальних заходах (весіллях, днях народження, тощо)
Як визначено положеннями Податкового кодексу, платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.Особою, яка не є податковим агентом, вважається нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб’єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка перебуває на обліку в органах державної податкової служби як особа, що провадить незалежну професійну діяльність.Таким чином громадяни, які отримували протягом звітного року доходи не від податкових агентів, зобов’язані до 1 травня року, що настає за звітним, надати податкову декларацію в якій відобразити суму отриманого доходу, суму сплаченого протягом звітного року податку та податкового зобов’язання. Сума податкового зобов’язання, зазначена в податковій декларації, сплачується громадянами самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним.
Сума коштів, сплачена за навчання на підготовчих курсах, які діють при вищих навчальних закладах, не включається до податкової знижки
Навчання на підготовчих курсах є додатковою послугою навчального закладу, метою якої є підготовка до вступу на навчання до учбового закладу. Навчання на таких курсах не є обов’язковим і не зараховується у загальний курс навчання безпосередньо за обраним фахом після вступу до вузу. Навчання на підготовчих курсах оплачується згідно з окремим о договором. Таким чином, включення до податкової знижки оплати за навчання на підготовчих курсах для вступу до вузів, не передбачено чинним законодавством.
Плательщиком НДС зарегистрируют в течение трех дней
Законом от 28.12.2014 г. № 71-VIII с 1 января 2015 года изменен порядок регистрации плательщиками НДС. Так, срок регистрации плательщиком НДС сокращен до 3-х рабочих дней.Кроме того, установлены правила определения даты регистрации лица плательщиком НДС. Теперь запись о регистрации лица в качестве плательщика НДС вносится ГФСУ:– с желаемого (запланированного) дня регистрации, указанного в регистрационном заявлении, соответствующего дате начала налогового периода (календарного месяца), с которого такие лица будут считаться плательщиками НДС и будут иметь право на составление налоговых накладных, в случае добровольной регистрации лица плательщиком НДС;– с первого числа месяца, следующего за днем окончания 20 календарных дней после подачи регистрационного заявления в контролирующий орган, в случае добровольной регистрации лица плательщиком НДС, если желаемый (запланированный) день регистрации в заявлении не указан;– с желаемого (запланированного) дня, соответствующего первому числу календарного квартала, в котором будет применяться ставка единого налога, предусматривающая уплату НДС, в случае перехода лица на упрощенную систему налогообложения или изменения ставки единого налога;– с первого числа календарного месяца, в котором осуществлен переход неплательщиков НДС с упрощенной системы на уплату других налогов и сборов, у которых объем налогооблагаемых операций за последние 12 месяцев превышает 1 млн. грн., если первое число календарного месяца, с которого осуществляется переход на уплату других налогов и сборов, на день подачи регистрационного заявления не наступило;– со дня внесения записи в реестр плательщиков НДС в случае обязательной регистрации лица плательщиком НДС или в случае регистрации лиц, переходящих с упрощенной системы на уплату других налогов и сборов, у которых объем налогооблагаемых операций за последние 12 месяцев превышает 1 млн. грн., если первое число календарного месяца, с которого осуществляется переход на уплату других налогов и сборов, на день подачи регистрационного заявления не наступило.(письмо ГФСУ от 16.01.2015 г.)
Електронні рахунки платників у системі електронного адміністрування ПДВ
З 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року N 71-VIII “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи” (далі – Закон N 71).З урахуванням змін, внесених до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) Законом N 71, система електронного адміністрування податку на додану вартість запроваджується поетапно (пункт 35 підрозділу 2 розділу XX Кодексу):з 1 січня до 1 липня 2015 року (або до дати, визначеної в окремому рішенні Верховної Ради України (далі – рішення ВРУ) про скорочення терміну перехідного періоду відповідно до пункту 7 Прикінцевих положень Закону N 71) – у тестовому режимі;з 1 липня 2015 року – на постійній основі.Тепер про електронні рахунки платників у системі електронного адміністрування ПДВ.Електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ (далі – електронний рахунок) – рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який платником перераховуються кошти з власного поточного рахунку в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – розрахунок коригування) в ЄРПН, а також у сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань з цього податку.Для кожного платника податку Казначейством відкрито один електронний рахунок.Відкриття та обслуговування електронних рахунків Казначейством здійснюється на безоплатній основі. Інформація про рух коштів на електронних рахунках платникам податку надається ДФС України за відповідним запитом платника на безоплатній основі без обмеження кількості запитів та у часі.Датою початку використання електронного рахунку є 01.02.2015 для суб’єктів господарювання, які зареєстровані платниками ПДВ до 01.02.2015, а для суб’єктів господарювання, які будуть зареєстровані як платники ПДВ у будь-який період після 01.02.2015, – дата їх реєстрації платниками податку.Протягом дії системи електронного адміністрування ПДВ у тестовому режимі платники податку самостійно зараховують на такі електронні рахунки кошти з власних поточних рахунків, відкритих у банківських установах, у сумах, необхідних для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань з цього податку, задекларованих ними в податковій звітності з ПДВ.З 1 липня 2015 року (або з дати, визначеної в окремому рішенні Верховної Ради України про скорочення перехідного періоду) на рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ платники податку зараховують також кошти у сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 Кодексу та надає право для реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування.Поповнення електронного рахунку платника ПДВ за рахунок інших джерел, наприклад, з поточних рахунків інших осіб, не передбачено.Кошти з електронного рахунку платника ПДВ перераховуються Казначейством в автоматичному режимі до бюджету та/або на рахунок, відкритий у банку та/або органі Казначейства сільськогосподарськими підприємствами – суб’єктами спеціального режиму оподаткування, визначений статтею 209 Кодексу (далі – спецрежим), для акумулювання сум податку, що нараховуються на вартість поставлених ними сільськогосподарських товарів (послуг), у порядку, передбаченому статтею 209 Кодексу (далі – спеціальні рахунки). Таке перерахування коштів здійснюється на підставі реєстрів платників ПДВ, який автоматично формується ДФС та надсилається Казначейству.З цим та іншими роз’ясненнями про систему електронного адміністрування ПДВ можна ознайомитися у листі ДФС України від 19.01.2015 N 1403/7/99-99-19-03-01-17, який розміщено на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС України у банері “Податкові зміни 2015”.

Акцизний податок з роздрібного продажу
З 1 січня 2015 року відповідно до Закону України від 28 грудня 2014 року N 71-VIII “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи” (далі – Закон N 71) запроваджено акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів (пиво, алкогольні напої, тютюнові вироби, нафтопродукти та інше паливо) та одночасно скасовано збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства.
Щодо платників податку та їх реєстрації контролюючими органами
Платниками цього податку є суб’єкти роздрібної торгівлі, які реалізують безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання громадського харчування такі підакцизні товари: пиво, алкогольні напої, тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, товари, зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), зокрема нафтопродукти, насамперед бензин та дизельне пальне, паливо моторне альтернативне, біодизель, скраплений газ тощо (пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14, пп. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Кодексу).Відповідно до пп. 212.3.1 1 п. 213.1 ст. 213 Кодексу платниками податку є особи – суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів. Такі суб’єкти підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу підакцизних зазначених товарів. Реєстрація здійснюється не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється реалізація таких товарів.Отже, реєстрація контролюючими органами таких платників, як платників акцизного податку здійснюється автоматично при поданні ними декларації з акцизного податку до контролюючих органів, які обслуговують адміністративно-територіальні одиниці, на яких розташовано пункти продажу підакцизних товарів.
Щодо бази об’єкта оподаткування та ставки акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів
База оподаткування – це вартість (з податком на додану вартість) реалізованих через роздрібну торговельну мережу підакцизних товарів (пп. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 Кодексу).Датою виникнення податкових зобов’язань щодо реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а у разі реалізації товарів фізичними особами – підприємцями, які сплачують єдиний податок, – є дата надходження оплати за проданий товар (п. 216.9 ст. 216 Кодексу).Згідно з Законом України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.До повноважень сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, встановлення в межах, визначених Кодексом, ставок акцизного податку з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (пп. 12.4.4 п.12.4 ст. 12 Кодексу).Водночас пп. 215.3.10 п. 215.3 ст. 215 Кодексу встановлено, що для підакцизних товарів, реалізованих відповідно до п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 Кодексу, ставки податку встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках від вартості підакцизних товарів (з податком на додану вартість), у розмірі 5 відсотків.Відповідно до п. 4 розділу II Прикінцевих положень Закону N 71 органам місцевого самоврядування рекомендовано у місячний термін з дня опублікування цього Закону прийняти та оприлюднити рішення щодо встановлення у 2015 році ставок акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.Згідно із пп. 12.3.5 п. 12.3 ст. 12 Кодексу в разі якщо сільська, селищна або міська рада не прийняли рішення про встановлення акцизного податку в частині реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, що є обов’язковими відповідно до норм Кодексу, такий податок до прийняття рішення справляється з огляду на норми Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок.Таким чином, акцизний податок за ставкою 5 відс. сплачується починаючи з 1 січня 2015 року, незалежно від наявності прийнятих місцевими радами рішень, оскільки Кодексом передбачена єдина ставка 5 відсотків.
Щодо подання декларації та сплати акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів
Відповідно до п. 223.1 ст. 223 Кодексу базовий податковий період для сплати податку відповідає календарному місяцю.Суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, подає щомісяця не пізніше 20 числа наступного періоду контролюючому органу за місцем реєстрації (тобто за місцем розташування пункту продажу підакцизних товарів) декларацію акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 Кодексу (п. 223.2 ст. 223 Кодексу).Отже, декларації з акцизного податку подаються до контролюючих органів, які обслуговують адміністративно-територіальні одиниці, на яких розташовано пункти продажу підакцизних товарів. Тобто кількість таких декларацій за звітний період має відповідати кількості адміністративно-територіальних одиниць, на яких розташовано пункти продажу підакцизних товарів. Перша подача декларації за січень 2015 року здійснюється платниками акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів не пізніше 20 лютого 2015 року.Суми податку перераховуються до бюджету суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом (пп. 222.3.1 п. 222.3 ст. 222 Кодексу), для подання податкової декларації за місячний податковий період.Особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, сплачує податок за місцем здійснення реалізації таких товарів (пп. 222.3.2 п. 222.3 ст. 222 Кодексу).Отже, сплата податку відбувається до місцевих бюджетів адміністративно-територіальних одиниць, на яких розташовані пункти продажу підакцизних товарів.Перша сплата задекларованих сум податку з роздрібного продажу підакцизних товарів за січень 2015 року здійснюється платниками акцизного податку не пізніше 2 березня 2015 року.
Щодо дотримання умов продажу тютюнових виробів, на які встановлено максимальні роздрібні ціни
Відповідно до пп. 14.1.106 п. 14.1 ст. 14 Кодексу максимальні роздрібні ціни – ціни, встановлені на підакцизні товари (продукцію з урахуванням усіх видів податків (зборів). Акцизний податок з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включається до максимальної роздрібної ціни.Максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) встановлюються виробниками або імпортерами товарів (продукції) шляхом декларування таких цін у порядку, встановленому Кодексом. Продаж суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, на які встановлюються максимальні роздрібні ціни, не може здійснюватися за цінами, вищими за максимальні роздрібні ціни, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.За порушення цієї норми ст. 17 Закону України від 19.12.95 N 481 “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” передбачена відповідальність у вигляді штрафів, а саме у разі роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу тютюнових виробів, – 100 відсотків вартості наявних у суб’єкта господарювання тютюнових виробів, але не менше 10000 гривень.Оскільки відповідно до пп. 14.1.4 п. 14.1 ст. 14 Кодексу акцизний податок – це непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції), то 5 відс. акцизного податку має бути включено до вартості тютюнових виробів з урахуванням податку на додану вартість, які реалізовуються в роздрібній торгівлі.Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Кодексу для податку на додану вартість визначається база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій – не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).Разом з цим пп. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 встановлено, що базою оподаткування акцизного податку є вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів, що реалізовані суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі.Таким чином, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг з ПДВ включає загальнодержавні податки та збори (в т. ч. акцизний податок) (п. 188.1 ст. 188 Кодексу), а базою оподаткування акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів є вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів (пп. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 Кодексу).З метою забезпечення єдиного підходу до застосування зазначених норм Кодексу та з урахуванням положень пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Кодексу повідомляємо, що роздрібна ціна тютюнових виробів, що реалізуються в роздрібній торгівельній мережі та вище якої не може здійснюватися їх продаж, формується таким чином:Обчислення граничної роздрібної ціни тютюнових виробів (ГРЦТВ):ГРЦТВ = МРЦ : 100 х 105Фактична роздрібна ціна, за якою продають тютюнові вироби (ФРЦТВ) має дорівнювати або бути меншою, ніж ГРЦТВ.Якщо суб’єкти господарювання, що здійснюють роздрібний продаж тютюнових виробів, зареєстровані платниками ПДВ, то ФРЦТВ обчислюється таким чином:ФРЦТВ = (РЦТВ : 100 х 120) : 100 х 105, де РЦТВ – роздрібна ціна тютюнових виробів без ПДВ.Сума податкового зобов’язання з акцизного податку з роздрібних продажів за реалізовані тютюнові вироби (ПЗа) становитиме:ПЗа = ФРЦТВ : 105 х 5.Сума податкового зобов’язання з ПДВ (ПЗпдв) складатиме:ПЗпдв = (ФРЦТВ – Пза) : 120 х 20;- не зареєстровані платниками ПДВ:ФРЦТВ = РЦТВ : 100 х 105;сума податкового зобов’язання з акцизного податку з роздрібних продажів складатиме: ПЗа = ФРЦТВ : 105 х 5.

Щодо оподаткування пенсій
Згідно з пп. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються зокрема суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, – у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати.Ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, зокрема, нарахованих (виплачених, наданих) у вигляді пенсій, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу перевищує три розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (далі у цьому пункті – мінімальна заробітна плата).Якщо база оподаткування (сума пенсії) в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20 відсотків.Зазначаємо, що з 1 січня 2015 року відповідно до ст. 8 Закону України від 28 грудня 2014 року N 80-VIII “Про державний бюджет на 2015 рік” розмір мінімальної заробітної плати для працездатних осіб встановлено у розмірі 1218 гривень на місяць.Тобто починаючи з 1 січня 2015 року, податкові агенти при виплаті пенсій у розмірі, що перевищує 3654 грн. (розмір мінімальної заробітної плати 1218 грн. х 3), зобов’язані утримати податок на доходи фізичних осіб за ставкою 15 відсотків.Якщо сума нарахування більше 12180 грн. (мінімальна заробітна плата 1218 грн. х 10), ставка податку становитиме 15 та 20 відсотків.Наприклад:1. Громадянину-пенсіонеру нараховано 13000 грн. пенсії, сума податку на доходи фізичних осіб складає 1401,9 грн.(13000 грн. – 3654 грн. = 9346 грн. х 15 %).2. Громадянину-пенсіонеру нараховано 18000 грн. пенсії, сума податку на доходи фізичних осіб складає 2260,2 грн.(18000 грн. – 3654 грн. = 14346 грн.; (14346 грн. – 12180 грн.) х 20,0 % = 433,20 грн.; 12180 грн. х 15 % = 1827 гривень). Щодо подання звітності, то відповідно до п. 176.2 ст. 176 ПКУ податковий агент, зокрема, зобов’язаний подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ) затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 21.01.2014 N 49, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.02.2014 за N 228/25005 (далі – Порядок).Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб суми пенсій, розмір яких не перевищує суму оподаткування, відображаються у податковому розрахунку за формою N 1ДФ під ознакою доходу “128”.Суми пенсій, розмір яких перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), у частині такого перевищення відображаються у податковому розрахунку за формою N 1ДФ під ознакою доходу “127”.Водночас у зв’язку з внесенням змін до ПКУ, зокрема про оподаткування пенсій, на сьогодні Міністерством фінансів України розроблено та подано для затвердження до Міністерства юстиції України наказ про порядок заповнення та подання форми N 1ДФ, де передбачено, що суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), у частині такого перевищення (пп. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 ПКУ) мають відображатися за ознакою доходів “184”.
Щодо оподаткування процентів на поточних або депозитних банківських рахунках та вкладах (депозитах) у кредитних спілках
У розділі IV термін “пасивні доходи” вживається на позначення, зокрема, таких доходів – проценти на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок; проценти на вклад (депозит) у кредитних спілках; інші проценти (у тому числі дисконтні доходи); процентний або дисконтний дохід за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом (пп. 167.5.3 п. 167.5 ст. 167 ПКУ).Відповідно до внесених змін до пп. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 ПКУ ставки податку становлять 20 відсотків – для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, що виплачуються інститутами спільного інвестування.Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування (пп. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170 ПКУ).При цьому згідно з пп. 170.4.2 п. 170.4 ст. 170 ПКУ податкові агенти (банки, кредитні спілки), які нараховують доходи у вигляді процентів, зазначених у пп. 170.4.1 цього пункту, у податковому розрахунку, подання якого передбачено пп. “б” п. 176.2 ст. 176 ПКУ, відображають загальну суму нарахованих у звітному податковому періоді доходів та загальну суму утриманого з них податку. При цьому у податковому розрахунку не зазначається інформація про суми окремого банківського вкладного (депозитного) або поточного рахунку, ощадного (депозитного) сертифіката, вкладу (депозиту) члена кредитної спілки у кредитній спілці, суми нарахованих процентів, а також відомості про фізичну особу – платника податку, якій нараховані такі доходи.Отже, податкові агенти відображають загальну суму доходів, нарахованих у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок; проценти на вклад (депозит) у кредитних спілках; інші проценти та загальну суму нарахованого (утриманого) податку на доходи фізичних осіб у звітності форми N 1ДФ.Водночас повідомляємо, що з метою однозначного тлумачення норм статей 167 та 170 щодо ставки оподаткування процентів, Міністерством фінансів України підготовлено пропозиції стосовно внесення змін до ПКУ.
Щодо оподаткування дивідендів
Доходи, що нараховуються у вигляді дивідендів, відповідно до пп. 167.5.3 п. 167.5 ст. 167 ПКУ належать до пасивних доходів.Пунктом 167.5 ст. 167 ПКУ встановлено, що ставки податку на пасивні доходи до бази оподаткування встановлюються у таких розмірах:20 відсотків – для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, що виплачуються інститутами спільного інвестування (крім зазначених у підпункті 167.5.2 цього пункту) (пп. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 ПКУ).5 відсотків – для доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами – платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування) (пп. 167.5.2 п. 167.5 ст. 167 ПКУ).Водночас відповідно пп. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку не включаються дивіденди, які нараховуються на користь платника податку у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юридичною особою – резидентом, що нараховує такі дивіденди, за умови, що таке нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента, та в результаті якого збільшується статутний фонд емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів.Разом з тим пп. 170.5.2 пункту 170.5.2 ст. 170 ПКУ визначено, що будь-який резидент, який нараховує дивіденди, включаючи того, який сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб’єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів.Поряд з цим згідно з пп. 170.5.4 п. 170.5 ст. 170 ПКУ доходи, зазначені в цьому пункті, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику податку за ставкою, визначеною пп. 167.5.1 та 167.5.2 п. 167.5 ст. 167 ПКУ.Отже, застосування ставок податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5 або 20 відс. на суми доходів, нарахованих у вигляді дивідендів, залежить від того, чи є податковий агент платником податку на прибуток підприємств.Крім того, дивіденди, нараховані на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів) за акціями або іншими корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка є більшою за суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, прирівнюється з метою оподаткування до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням та включенням суми виплат до складу витрат платника податку, тобто за ставками 15 та 20 відсотків (пп. 170.5.3 п. 170.5 ст. 170 ПКУ).Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб у вигляді дивідендів (крім дивідендів, визначених у пп. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 ПКУ), відображаються у податковому розрахунку за формою N 1ДФ під ознакою доходу 109.Дивіденди, які нараховуються на користь платника податку у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юридичною особою – резидентом, що нараховує такі дивіденди, за умови, що таке нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента та в результаті якого збільшується статутний фонд емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів (пп. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 ПКУ), відображаються у податковому розрахунку за формою N 1ДФ під ознакою доходу 142.
Щодо оподаткування виграшів, призів
Оподаткування пасивних доходів, нарахованих як виграші чи призи (крім зазначених у пп. 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 цього Кодексу) визначено пп. 164.2.8 п. 164.2 ст. 168 ПКУ.Ставка податку становить подвійний розмір ставки, визначеної абзацом першим п. 167.1 ст. 167, бази оподаткування щодо доходів, нарахованих як виграш чи приз (крім виграшів, призів у лотерею), на користь резидентів або нерезидентів.Тобто ставка податку у подвійному розмірі 30 відс. застосовується до доходів, що нараховуються податковим агентом у вигляді виграшів чи призів (крім виграшів, призів у лотерею).Як виняток з абзацу першого цього пункту грошові виграші у спортивних змаганнях (крім винагород спортсменам – чемпіонам України, призерам спортивних змагань міжнародного рівня, у тому числі спортсменам-інвалідам, визначеним у п. “б” пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ) оподатковуються за ставками, визначеними у пункті 167.1 цієї статті, а саме 15 відсотків.При цьому відповідно до пп. 170.6.1 п. 170.6 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника податку під час нарахування (виплати, надання) на його користь доходу у вигляді виграшів (призів) у лотерею чи в інші розіграші, у букмекерському парі, у парі тоталізатора, призів та виграшів у грошовій формі, одержаних за перемогу та/або участь в аматорських спортивних змаганнях, у тому числі у більярдному спорті, є особа, яка здійснює таке нарахування (виплату).Згідно з пп. 170.6.2 п. 170.6 ст. 170 ПКУ податковим агентом – оператором лотереї у строки, визначені ПКУ для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума податку, нарахованого за ставкою 15 відсотків, із загальної суми виграшів (призів), виплачених за податковий (звітний) місяць гравцям у лотерею.Податкові агенти – оператори лотереї у податковому розрахунку, подання якого передбачено пп. “б” п. 176.2 ст. 176 ПКУ, відображають загальну суму нарахованих (виплачених) у звітному податковому періоді доходів у вигляді виграшів (призів) та загальну суму утриманого з них податку. У податковому розрахунку не зазначається інформація про суми окремого виграшу, суми нарахованого на нього податку, а також відомості про фізичну особу – платника податку, яка одержала дохід у вигляді виграшу (призу). У зв’язку зі змінами, внесеними Законом N 71 у звітності форми N 1ДФ, передбачено відображення податковими агентами – операторами лотереї загальної суми нарахованих (виплачених) у звітному податковому періоді доходів у вигляді виграшів (призів) та загальну суму утриманого з них податку без зазначення відомостей про фізичну особу – платника податку, яка одержала дохід у вигляді виграшу (призу).Водночас виграші чи призи (крім виграшів, призів у лотерею) на користь резидентів або нерезидентів відображаються у податковому розрахунку за формою N 1ДФ під ознакою доходу 111.Сума коштів, отриманих як виграш, приз у лотерею (підпункт 164.2.8 пункту 164.2 статті 164 розділу IV Кодексу) за ознакою “166” відображається у звітності форми N 1ДФ до 31.12.2014.
Щодо оподаткування заробітної плати
Відповідно до пп. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ заробітна плата для цілей розділу IV ПКУ – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.
Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності (п. 164.6 ст. 164 ПКУ).
Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 15 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у п. 167.2 – 167.6 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати (12180 грн. у 2015 році), встановленої законом на 1 січня звітного податкового року.
Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм п. 164.6 ст. 164 ПКУ щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20 відсотків.
Щодо сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб
Порядок сплати (перерахування) податку до бюджету передбачено ст. 168 ПКУ, відповідно до якої податок, утриманий з доходів платників податків, підлягає зарахуванню до бюджету згідно з нормами БКУ.
До доходів загального фонду Державного бюджету України належить зокрема податок на доходи фізичних осіб згідно з ПКУ у розмірі 25 відс. на відповідній території України (крім території міст Києва та Севастополя) та у розмірі 60 відсотків – на території міста Києва (п. 29.2 ст. 29 БКУ).
До доходів загального фонду бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, міст Києва та Севастополя, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, належать зокрема 60 відс. податку на доходи фізичних осіб (крім податку на доходи фізичних осіб, визначеного пунктом 11 частини другої ст. 29 БКУ), що сплачується (перераховується) згідно з ПКУ на відповідній території (крім території міст Києва та Севастополя) (п. 64.1 ст. 64 БКУ).
Відповідно до п. 66.1 ст. 66 БКУ до доходів загального фонду бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів, зокрема, належить 15 відс. податку на доходи фізичних осіб (крім податку, визначеного пунктом 11 частини другої статті 29 цього Кодексу), що сплачується (перераховується) згідно з ПКУ на відповідній території.
Отже, з 1 січня 2015 року зарахування податку на доходи фізичних осіб на територіях України (в областях) до місцевих бюджетів проводиться у розмірі 75 відс., по м. Києву – 40 відсотків, до державного бюджету відповідно 25 та 60 відсотків.
Порядок відкриття та закриття рахунків в органах Державної казначейської служби України регулюється наказом Міністерства фінансів України від 22.06.2012 N 758 “Про затвердження Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України” (далі – наказ N 758).
Згідно із п. 2.1 розділу 2 наказу N 758 у разі внесення змін до законодавства до БКУ, закону про Державний бюджет України, рішень про місцеві бюджети та бюджетної класифікації, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 14 січня 2011 року N 11, згідно з якими змінюється перелік надходжень, що зараховуються до відповідних бюджетів, та/або порядок їх зарахування, щорічно на початок нового бюджетного періоду в органах Казначейства відкриваються рахунки за надходженнями до державного та місцевих бюджетів (крім рахунків для зарахування власних надходжень бюджетних установ) згідно із внесеними змінами. Рахунки за надходженнями відкриваються протягом 45 днів з дня прийняття закону про Державний бюджет України.
Щодо розміру податкової соціальної пільги
ПКУ передбачено, що платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, – для будь-якого платника податку (пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169).
Відповідно до п. 1 розділу XIX “Прикінцеві положення” пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ набирає чинності з 1 січня 2016 року.
До 31 грудня 2015 року для цілей застосування цього підпункту податкова соціальна пільга надається в розмірі, що дорівнює 50 відс. розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, – для будь-якого платника податку.
Статтею 7 Закону України від 28 грудня 2014 року N 80-VIII “Про Державний бюджет України на 2015 рік” встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2015 року у розмірі 1218 гривень.
Таким чином, 100-відсоткова податкова соціальна пільга у 2015 році становить 609 гривень.
Щодо оподаткування військовим збором
Законом України від 28 грудня 2014 року N 71-VIII “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи”, який набрав чинності з 01.01.2015, внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) у частині оподаткування військовим збором.
Відповідно до п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу оподаткування військовим збором подовжено до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України.
Згідно з пп. 1.1 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу платниками збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Кодексу, а саме фізична особа – резидент (нерезидент), яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.
Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (пп. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Для резидента – це загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Об’єктом оподаткування нерезидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання) (ст. 163 Кодексу).
При цьому ставка збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 цього пункту (пп. 1.3 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника, зобов’язаний утримувати збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку збору 1,5 відсотка (пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).
Платник, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити військовий збір з таких доходів (пп. 168.2.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).
Підпунктом 1.5 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу передбачено, що відповідальним за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету згідно зі ст. 171 Кодексу з доходів у вигляді заробітної плати є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку; з інших доходів є: податковий агент – для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні; платник податку – для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов’язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) збору до бюджету.
Відображення податковим агентом загальної суми доходу, з якого утримано військовий збір за звітний період, передбачено у податковому розрахунку форми N 1ДФ без відображення персоніфікованих даних фізичних осіб – платників військового збору.
Про особливості справляння екологічного податку у 2015 році
Платниками податку у 2015 році є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються (п. 240.1 ст. 240 Кодексу):
викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;
скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти;
розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання);
утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);
тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.
Водночас у 2015 році об’єкти, база оподаткування, ставки, базовий податковий (звітний) період, порядки обчислення, подання податкової звітності та сплати податку залишилися незмінними порівняно з попереднім роком. При цьому платник податку зобов’язаний визначати суму податку окремо за кожним видом забруднення та/або за кожним видом забруднюючої речовини (п. 249.2 ст. 249 Кодексу).
Платники податку складають податкові декларації за встановленою формою, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації (п. 250.2 ст. 250 Кодексу):
за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах – за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів;
за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк – за місцем перебування платника на податковому обліку у контролюючих органах.
Законом N 71 встановлено трьохмісячний, від дня набрання чинності цим Законом, строк перегляду своїх нормативно-правових актів на відповідність із цим Законом.
З огляду на викладене рекомендувати платникам податку до затвердження Міністерством фінансів України нової форми податкової декларації застосовувати форму податкової декларації з податку, затверджену наказом ДПА України від 24.12.2010 N 1010, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 р. за N 26/18764.
Платник податку, який з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, зобов’язаний повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення податку. У іншому випадку платник податку зобов’язаний подавати податкові декларації (п. 250.9 ст. 250 Кодексу).
Про деякі зміни з ПДВ до Податкового кодексу України, які запроваджуються з 1 січня 2015 року
При досягнення якого обсягу від здійсненя операцій наступає обов’язок реєстрації платником ПДВ?
При збільшенні з 300 тис. грн. (без ПДВ) до 1 млн. грн. (без ПДВ) граничного обсягу загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Кодексу, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, протягом останніх 12 календарних місяців, із досягненням якого особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 розділу V Кодексу (пункт 181.1 статті 181 розділу V Кодексу).
Тобто з 01.01.2015 суб’єкт господарювання зобов’язаний зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 розділу V Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку, у разі, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн. грн. (без урахування ПДВ).
Правила, встановлені розділом V Кодексу, для добровільної реєстрації особи як платника ПДВ не змінилися.
Платники ПДВ, у яких станом на 01.01.2015 обсяг оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців не перевищує 1 млн. грн., отримують можливість анулювати свою реєстрацію платника ПДВ.
Чи змінилась база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг у 2015 році?
Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається не нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг – не нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів – не нижче балансової (залишкової) вартості (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни, за винятком товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню, та газу, який постачається для потреб населення.
Як оподатковуються операції з постачання зернових і технічних культур у 2015 році?
До 31 грудня 2017 року продовжено режим звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання зернових і технічних культур (пункт 15 2 підрозділу 2 розділу XX Кодексу).
Відповідно до такого режиму від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання на митній території України зернових та технічних культур, зазначених в абзаці першому пункту 15 2 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами – виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств – виробників.
Операції з вивезення в митному режимі експорту зернових та технічних культур, зазначених в абзаці першому пункту 15 2 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.
Одночасно дію пункту 197.21 статті 197 розділу V Кодексу призупинено до 31 грудня 2017 року включно.
Чи продовжено режим звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання, у тому числі операції з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів?
До 1 січня 2017 року продовжено режим звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання, у тому числі операції з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД (пункт 23 підрозділу 2 розділу XX Кодексу).
Разом з тим Кодексом встановлено, що переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів мають бути затверджені Кабінетом Міністрів України. Постанова Кабінету Міністрів України від 5 лютого 2014 року N 43 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року N 15” діяла до 1 січня 2015 року. Таким чином, до затвердження Кабінетом Міністрів України нових переліків відходів та брухту чорних і кольорових металів чи продовження дії попередніх оподаткування операцій з постачання таких відходів здійснюється за ставкою 20 відсотків.
Як формується податковий кредит при отриманні послуг від нерезидента на території України?
На відміну від діючого до кінця 2014 року порядку, починаючи з 01.01.2015, отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, отримує право на податковий кредит за такими операціями на дату складання ним податкової накладної за цими операціями, за умови її реєстрації в ЄРПН (пункт 198.2 статті 198 та пункт 208.2 статті 208 розділу V Кодексу).
У зв’язку з цим необхідно враховувати, що у розділі II “Податковий кредит” податкової декларації з ПДВ за січень (I квартал) 2015 року може бути одночасно відображений податковий кредит за операціями з отримання послуг від нерезидента, які були здійснені у грудні (IV кварталі 2014 року) та в січні (I кварталі) 2015 року.
Як здійснюється облік волонтерів АТО у разі зміни волонтером місця проживання
Відповідно до пункту 1.5 Порядку формування та ведення Реєстру волонтерів АТО, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.10.2014 №1089, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.11.2014 за № 1471/26248, облік волонтерів АТО як платників податків здійснюється за місцем проживання, яке внесено до Реєстру волонтерів АТО (основне місце обліку).
У разі зміни волонтером АТО місця проживання змінюється основне місце обліку.
Відповідно до пункту 2.7 Порядку у разі зміни місця проживання волонтер АТО зобов’язаний особисто, поштою або через представника протягом тридцяти календарних днів після виникнення змін подати до органу ДФС заяву з позначкою “Зміни” у такому самому порядку, як і при включенні до Реєстру волонтерів АТО. Орган ДФС, який прийняв заяву, проводить визначені заявою дії, а саме: внесення змін щодо волонтера АТО до Реєстру волонтерів АТО.
Порядок оподаткування доходів, отриманих волонтером у вигляді благодійної допомоги
Згідно з підпунктом «б» п.п. 165.1.54. п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума (вартість) благодійної допомоги отриманої благодійниками – фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції в порядку, визначеному Законом України “Про благодійну діяльність та благодійні організації”, для надання благодійної допомоги на користь осіб, визначених у підпункті “а” цього підпункту (безпосередньо таким особам або через Міністерство оборони України, Головне управління Національної гвардії України, Службу безпеки України, Службу зовнішньої розвідки України, Адміністрацію Державної прикордонної служби України, Міністерство внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Адміністрацію Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, через органи управління інших утворених відповідно до законів України військових формувань, їх з’єднання, військові частини, підрозділи, установи або організації, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету), у розмірі, фактично використаному на такі цілі, та на відшкодування документально підтверджених витрат таких благодійників, пов’язаних із наданням зазначеної благодійної допомоги. Правила цього підпункту застосовуються також до благодійної допомоги, отриманої зазначеними благодійниками – фізичними особами у звітному податковому році, що передує року їх внесення до Реєстру волонтерів антитерористичної операції.
Зазначені доходи не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платників податку до 31 грудня (включно) року, наступного за роком, у якому завершено антитерористичну операцію.
Сума (вартість) зазначеної у цьому підпункті благодійної допомоги, що не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платників податку, визначається згідно з підпунктом 170.7.8 пункту 170.7 статті 170 Податкового кодексу України.
Кошти, отримані благодійниками – фізичними особами на їх банківські рахунки на цілі, визначені у цьому підпункті, та не використані такими благодійниками у строк, зазначений в цьому підпункті, повинні бути перераховані ними до Державного бюджету України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Зміни у порядку обміну повідомленнями з державними реєстраторами
З 01.01.2015 набув чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо податкової реформи)» (далі – Закон № 71).
Законом № 71 внесені зміни до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», якими виключено необхідність направлення поштовим відправленням повідомлень, якими обмінюються державні реєстратори та контролюючі органи, якщо такі повідомлення направлені в електронному вигляді у порядку взаємного обміну інформацією з реєстрів Державної реєстраційної служби України та Державної фіскальної служби України. До таких повідомлень відносяться повідомлення, що формуються контролюючими органами при проведенні заходів, пов’язаних з припиненням юридичних осіб (повідомлення за формами №23-ОПП, №24-ОПП, №25-ОПП, №26-ОПП, №27-ОПП, №28-ОПП), та повідомлення про те, що з відповідної дати розпочинається процес проведення спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи шляхом її ліквідації.
Також, Законом № 71 передбачено можливість направлення державному реєстратору в електронному вигляді повідомлень про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за ф. № 18-ОПП

Опубліковано у Новини Вільнянської ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь