Новини Вільнянської ОДПІ за 13.01.2015

З 1 січня 2015 року розпочалася кампанія декларування доходів, отриманих громадянами протягом звітного 2014 року. Територіальні органи Головного управління ДФС у Запорізькій області запрошують громадян задекларувати отримані протягом звітного року доходи.
У якому розмірі суми сплачені громадянином за договором страхування життя включаються до складу податкової знижки?
Згідно з положеннями Податкового кодексу України платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 цього Кодексу, суму витрат на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування): – при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю – суму, визначену в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу. – при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю – 50 відсотків суми, визначеної в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї.
Які документи необхідно надати фізичній особі, яка здійснила переобладнання транспортного засобу та використовує біопаливо (біоетанол, біодизель, стиснутий або скраплений газ та інші види біопалива), для отримання податкової знижки?
Згідно з пп. 166.3.7 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу платник податку має право включити до податкової знижки, зокрема, витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку у зв’язку з переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива.До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами.При цьому процедуру переобладнання транспортних засобів, зокрема для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива, встановлено Порядком переобладнання транспортних засобів, затвердженим постановою КМУ від 21.07.2010р. №607, згідно з яким після переобладнання транспортного засобу в індивідуальному порядку власник або його представник обирає організацію з оцінки відповідності та подає заяву про проведення оцінювання відповідності транспортного засобу, що переобладнаний, вимогам правил, нормативів і стандартів України, а також умовам (вимогам), викладеним у документі про погодження (заяві про проведення оцінювання). За результатами такого оцінювання видається сертифікат відповідності для переобладнаних автобусів та акт технічної експертизи або сертифікат відповідності для інших транспортних засобів, що переобладнані.Таким чином, фізична особа, яка здійснила переобладнання транспортного засобу та використовує біопаливо (біоетанол, біодизель, стиснутий або скраплений газ та інші види біопалива), для отримання податкової знижки повинна подати документи, що підтверджують витрати, здійснені для переобладнання транспортного засобу, сертифікат відповідності для транспортного засобу, що був переобладнаний, та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).
Офіційно надруковані в газеті «Голос України» (спецвипуски № 252/1 і 254 від 31 грудня 2014 року) і набрали чинності Закони України:
«Про Державний бюджет України на 2015 рік» від 28.12.2014 р. № 80-VIII;«Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 р. № 71-VIII;«Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням» від 28.12.2014 р. № 72-VIII;«Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року» від 28.12.2014 р. № 73-VIII;«Про внесення змін до Митного кодексу України щодо стабілізації платіжного балансу» від 28.12.2014 р. № 74-VIII.Верховна Рада ухвалила, а Президент підписав Закон України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи” від 28.12.2014 N 71-VIII (опублікований в спецвипуску газети „Голос України” від 31.12.14 №254), яким внесені значні зміни в порядок адміністрування та сплати податків та зборів.При цьому, серед загальнодержавних податків залишились лише податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб, ПДВ, акцизний податок, екологічний податок, рентна плата та мито, а серед місцевих податків – податок на майно та єдиний податок.Крім того залишилось два види місцевих зборів: збір за місця для паркування транспортних засобів та туристичний збір. Закон набрав чинності 1 січня 2015 року, за винятком окремих положень.
Граничний розмір заробітної плати при якому платники податку мають право на застосування податкових соціальних пільг у 2015 році
Відповідно до статті 169 пункту 169.4. Податкового кодексу України податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень. При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків у випадку та у розмірі, передбачених підпунктом 169.1.2 пункту 169.1 цієї статті, визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому цього підпункту, та відповідної кількості дітей. Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2015 року встановлено у розмірі 1218 грн.на місяць.Враховуючи вищезазначене з 1 січня 2015 року граничний розмір доходу у вигляді заробітної плати, що дає право на одержання податкових соціальних пільг становить 1710 грн. на місяць.
Податкові соціальні пільги у 2015 році
Платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги: – по пп. 169.1.1. Податкового кодексу України – для будь-якого платника податку – 609 грн. на місяць – (50% прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць) встановленого законом на 1 січня звітного податкового року); – по пп. 169.1.2. Податкового кодексу України – для платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, – у розрахунку на кожну таку дитину – 609 грн. на місяць – (50% прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць) встановленого законом на 1 січня звітного податкового року); – по пп. 169.1.3. Податкового кодексу України – 913 грн. 50 коп. на місяць – (150% суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 ПКУ). Зазначена пільга передбачена для громадян які є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем), опікуном, піклувальником – у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років, утримують дитину-інваліда – у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років та для інших категорій платників;- по пп.. 169.1.4. Податкового кодексу України – 1218 грн. на місяць – (200% суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 ПКУ). Наприклад, така пільга надається платнику податку, який є учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка у той час працювала в тилу, та інвалідом І і ІІ групи, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та іншим категоріям громадян.
З 1 січня 2015 року внесені зміни до переліку витрат, які враховуються при визначенні чистого оподатковуваного доходу фізичної особи – підприємця «загальної» системи оподаткування
Законом України від 28.12.2014 №71 – УІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» внесено зміни до переліку витрат, які враховуються при визначенні чистого оподатковуваного доходу фізичної особи – підприємця «загальної» системи оподаткування. Зазначена норма набула чинності з 1 січня 2015 року. Зокрема з цієї дати до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, фізичної особи – підприємця «загальної» системи оподаткування належать:- витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат;- витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі – працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами Податкового кодексу); – обов’язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов’язкове страхування життя або здоров’я працівників у випадках, передбачених законодавством;- суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом;- інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов’язані з веденням господарської діяльності, крім вищезазначених, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв’язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов’язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов’язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.
Транспортний податок для власників дорогих авто
З 1 січня 2015 року запроваджується нове оподаткування легкових автомобілів транспортним податком.Так, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні власні легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об’єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.Тобто податок справлятиметься з автомобілів, які використовувались не більше 5 років та мають великий об’єм двигуна – більше 3 тис. куб см.Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль.Для фізичних осіб податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються за місцем його реєстрації до 1 липня року звітного року.Юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.Справляння будь-яких інших нових податків з транспортних засобів не передбачено.
Пенсійний збір при купівлі іноземної валюти в 2015 році
з 1 січня 2015 року фізичні особи, які здійснюють операції з купівлі іноземної валюти в готівковій формі (крім фізичних осіб, що здійснюють операції з купівлі іноземної валюти для погашення кредитів) сплачують збір на обов’язкове державне пенсійне страхування.Ставка пенсійного збору складає 2 %.Тобто пенсійний збір при купівлі іноземної валюти сплачують тільки фізичні особи, які здійснюють придбання валюти виключно в готівковій формі (крім фізичних осіб, які купують іноземну валюту для погашення кредитів).Якщо іноземна валюта придбавається в безготівковій формі або здійснюється продаж валюти пенсійний збір не сплачується.Юридичні особи за усіма операціями з придбання та продажу валюти як у готівковій так безготівковій формах в 2015 році пенсійний збір не сплачують.
В 2015 році торговий патент отримувати не потрібно
З 1 січня 2015 року відмінено збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності. Тобто при здійсненні господарської діяльності в 2015 році придбавати торгові патенти уже не потрібно.
При цьому, суб’єкти господарювання, які порушили порядок отримання та використання торгового патенту за період до 1 січня 2015 року, несуть відповідальність в порядку та на умовах, що діяли до 1 січня 2015 року.

З 1 січня 2015 року – нові платники акцизного податку
З 1 січня 2015 року до платників акцизного податку належать також суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів.
Такі суб’єкти господарювання підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку за місцезнаходженням пункту продажу товарів.
Базою оподаткування є вартість (з урахуванням ПДВ) підакцизних товарів, а ставка податку встановлюється за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках від вартості у розмірі 5 відсотків.
У разі якщо сільська, селищна або міська рада не прийняла рішення про встановлення акцизного податку при реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, такі податки до прийняття рішення справляються
До підакцизних товарів належать:
-спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво;
-тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;
-нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне;
-автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів;
-електрична енергія.
Пенсії, які перевищують три розміри мінімальної заробітної плати оподатковуються
З 1 січня 2015 року суми пенсій (включаючи суму їх індексації) якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року оподатковуються податком на доходи фізичних осіб у частині такого перевищення за ставкою 15 відсотків.
Тобто, з 2015 року передбачено зниження порогу для оподаткування пенсій з 10 тисяч гривень до 3 мінімальних заробітних плат.
З урахуванням того, що згідно Закону України “Про Державний бюджет України на 2015 рік” станом на 01.01.2015 року мінімальна заробітна плата встановлена у розмірі 1218 гривень, ця сума складає 3654 грн.
Оподаткуванню підлягає виключно сума перевищення, а не сума всієї пенсії. Наприклад, якщо пенсія складає 5 тисяч грн., то 3654 грн. не оподатковуються, а залишкова сума перевищення оподатковується за ставкою 15% (20%).
Податкові соціальні пільги в 2015 році
Згідно з Законом України від 28.12.14 №76-VII “Про Державний бюджет України на 2015 рік” закладені такі основні соціальні показники:
Мінімальна заробітна у 2015 році:
з 1 січня 2015 року – 1218 гривень;
з 1 грудня 2015 року – 1378 гривень.
Прожитковий мінімум у 2015 році:
для працездатних осіб:
з 1 січня 2015 року – 1218 гривень;
з 1 грудня 2015 року – 1378 гривень.
На основі значень прожиткового мінімуму, встановлених на 1 січня 2015 року, відповідно до норм Податкового кодексу України податкова соціальна пільга у 2015 році буде мати такі показники:
Гранична сума доходу у вигляді заробітної плати для застосування податкової соціальної пільги становить 1710 гривень на місяць;
Звичайна соціальна пільга (50%) – 609,00 гривень,
Підвищена соціальна пільга (150%) – 913,50 гривень,
Підвищена соціальна пільга (200%) – 1218,00 гривень.
Оновлено перелік реєстраторів розрахункових операцій
Відповідно до наказу Держвної фіскальної служби України від 11.12.2014 року №362 оновлено Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій дозволених для використання суб’єктами господарювання.
До нього увійшло 116 моделей касових апаратів. Вони відповідають сучасним вимогам та забезпечують передачу контрольно-звітної інформації до органів фіскальної служби в електронній формі.
З оновленим переліком реєстраторів розрахункових операцій, які включені до Державного реєстру, можна ознайомитися на веб-порталі Державної фіскальної служби: sts.gov.ua/dovidniki–reestri–perelik/reestri//.
Як здійснюється перереєстрація платника ПДВ
У разі зміни даних про платника ПДВ, які стосуються податкового номера чи найменування (прізвища, імені та по батькові), або місцезнаходження (місця проживання) платника ПДВ, платник ПДВ подає до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку, додаткову реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація». Така заява подається протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника ПДВ.
У реєстраційній заяві платник ПДВ зазначає дані станом на дату заповнення заяви, у тому числі критерії, за якими станом на дату заповнення заяви особа відповідає статусу платника ПДВ згідно з розділом V Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями.
Перереєстрація платника ПДВ здійснюється з дотриманням правил та у строки, визначені для реєстрації платників ПДВ, шляхом внесення відповідного запису до реєстру платників ПДВ.
У разі перереєстрації дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, а датою перереєстрації є останній день строку у 5 робочих днів від дня отримання додаткової реєстраційної заяви з позначкою «Перереєстрація».
До дати перереєстрації платник ПДВ використовує попередні реквізити податкової реєстрації.
За яких обставин суб’єкт господарювання стає платником збору за спеціальне використання води
У разі, якщо суб’єкт господарювання використовує воду із артезіанської свердловини, що знаходиться за неосновним місцем обліку такої особи, виключно для задоволення питних та санітарно-гігієнічних потреб населення, у тому числі виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб, то він не є платником збору за спеціальне використання води.
Якщо суб’єкт господарювання використовує воду із такої свердловини не лише для задоволення питних та санітарно-гігієнічних потреб населення, у тому числі виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб, а і на інші потреби, то за всі обсяги використаної води він повинен подавати декларації збору і вносити збір до бюджету, за місцем знаходження свердловини.
Нагадуємо, платниками збору є водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.
Об’єктом оподаткування збором є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання (пункт 324.1 статті 324 Кодексу податкового кодексу України; далі – Кодекс).
Збір обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої, отриманої від інших водокористувачів) водних об’єктів з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок збору та коефіцієнтів.
Якщо до складу водокористувача входять структурні підрозділи, які не мають банківських рахунків, не ведуть окремого бухгалтерського обліку своєї діяльності, не складають окремого балансу, то декларації збору подаються і збір вноситься водокористувачем, до складу якого входять такі структурні підрозділи, за місцем знаходження водних об’єктів та за ставками збору, встановленими для цих водних об’єктів (пункт 328.6 статті 328 Кодексу).
Відповідно до пункту 323.2 статті 323 Кодексу не є платниками збору водокористувачі, які використовують воду виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та платників єдиного податку.
Товари, помилково ввезені на митну територію України
Товари можуть вважатися помилково ввезеними на митну територію України, якщо орган фіскальної служби переконається в тому, що ввезення цих товарів не є результатом умисних дій.
Помилкове ввезення товарів не може вважатися порушенням митних правил. Помилково ввезені на митну територію України товари вивозяться за межі цієї території на підставі товаросупровідних документів, якщо такі товари не пропущені на митну територію України (ч. 3 ст. 190 Митного Кодексу України, далі – МКУ).
Помилково ввезені на митну територію України товари, які були пропущені на митну територію України і які зберігають статус іноземних товарів, вивозяться за межі цієї території у митному режимі реекспорту на підставі товаросупровідних документів, згідно з якими ці товари були ввезені (ч.4 ст.190 МКУ).
Помилково ввезеними на митну територію України не можуть вважатися товари, умови та підстави ввезення яких були змінені після перетинання ними митного кордону України (ч. 2 ст. 190 МКУ).
Переміщення і пропуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України регулюється розділом VI Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495 – VI зі змінами та доповненнями.
Порядок реєстрації отримувачів гуманітарної допомоги
Отримувачем гуманітарної допомоги можуть бути:
1) підприємства громадських організацій інвалідів, ветеранів війни та праці, а також підприємства, установи та організації, що утримуються за рахунок бюджетів, та уповноважені ними державні установи;
2) благодійні організації, створені у порядку, визначеному Законом України “Про благодійну діяльність та благодійні організації”;
3) громадські організації інвалідів, ветеранів війни та праці, Товариство Червоного Хреста України та його обласні організації, творчі спілки, а також громадські організації, створені для здійснення передбаченої їх статутними документами екологічної, оздоровчої, аматорської, спортивної, культурної, освітньої та наукової діяльності;
4) релігійні організації, зареєстровані у порядку, передбаченому Законом України “Про свободу совісті та релігійні організації”;
5) реабілітаційні установи для інвалідів та дітей-інвалідів, які мають відповідну ліцензію на здійснення реабілітаційних послуг, незалежно від відомчого підпорядкування, типу і форм власності.
Реєстрація отримувачів гуманітарної допомоги проводиться шляхом включення їх до Єдиного реєстру отримувачів гуманітарної допомоги (далі – Реєстр).
Реєстр веде Міністерство соціальної політики. Для реєстрації юридична особа подає Мінсоцполітики:
1) заяву;
2) орієнтовний перелік набувачів гуманітарної допомоги – юридичних осіб та/або інформацію про орієнтовну кількість населення, що потребує допомоги;
3) документи, необхідні для визнання вантажів, коштів, у тому числі в іноземній валюті, виконаних робіт, наданих послуг гуманітарною допомогою:
– заяву про визнання вантажу гуманітарною допомогою;
– письмову пропозицію донора про надання гуманітарної допомоги;
– план розподілу вантажу набувачам;
– інформацію міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій щодо доцільності визнання вантажів, коштів, у тому числі в іноземній валюті, виконаних робіт, наданих послуг гуманітарною допомогою (за наявності);
4) нотаріально засвідчену копію установчих документів.
Порядок реєстрації отримувачів гуманітарної допомоги затверджений Постановою кабінету міністрів України від 30.01.2013 №39.
Як виправити помилку у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних
Виправлення помилки в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних (далі – Реєстр) здійснюється методом ”сторно” за правилами, передбаченими для бухгалтерського обліку, у момент виявлення такої помилки. Це визначено п. 1 розд. І Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 № 958, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.10.2014 за № 1228/26005 (далі – Порядок).
Коригування помилкових записів у Реєстрі не призводить до потреби формування нових (уточнюючих) реєстрів.
Пунктом 2 розд. V Порядку визначено, що при виправленні помилки методом ”сторно” до Реєстру одночасно вносяться два записи: помилковий запис зі знаком ”-” та правильний запис зі знаком ”+”.
Метод ”сторно” здійснюється шляхом зворотного запису на величину помилки в тому звітному періоді, у якому вона виявлена. При здійсненні такого зворотного запису платником податку:
– у графі 1 розділів I та/або II Реєстру зазначається порядковий номер запису;
– графах 2 – 6 розділу I та/або графах 2 – 7 розділу II Реєстру дублюються реквізити документа, кількісні показники якого сторнуються;
– у відповідних графах 7 – 16 розділу I та/або графах 9 – 21 розділу II Реєстру кількісні показники зазначаються з відповідним знаком ”+” чи ”-”.
При цьому, якщо виправлення помилки потребує подання платником податку уточнюючого розрахунку, то до виду документа додається літера ”У” (наприклад: ПНПУ). Крім того, запис щодо включення показників такого документа до уточнюючого розрахунку робиться окремим рядком у рядку
”З них включено до уточнюючих розрахунків за звітний період” Реєстру.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (дане роз’яснення у категорії 101.21).
Як здійснюється перереєстрація платника ПДВ
У разі зміни даних про платника ПДВ, які стосуються податкового номера чи найменування (прізвища, імені та по батькові), або місцезнаходження (місця проживання) платника ПДВ, платник ПДВ подає до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку, додаткову реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація». Така заява подається протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника ПДВ.
У реєстраційній заяві платник ПДВ зазначає дані станом на дату заповнення заяви, у тому числі критерії, за якими станом на дату заповнення заяви особа відповідає статусу платника ПДВ згідно з розділом V Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями.
Перереєстрація платника ПДВ здійснюється з дотриманням правил та у строки, визначені для реєстрації платників ПДВ, шляхом внесення відповідного запису до реєстру платників ПДВ.
У разі перереєстрації дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, а датою перереєстрації є останній день строку у 5 робочих днів від дня отримання додаткової реєстраційної заяви з позначкою «Перереєстрація».
До дати перереєстрації платник ПДВ використовує попередні реквізити податкової реєстрації.
Які позначки потрібно проставляти при відсутності показників або підстав для заповнення граф розд. І та розд. ІІ реєстру виданих та отриманих податкових накладних?
Відповідно до п. 1 розд. ІІІ та п. 1 розд. IV Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 № 958, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.10.2014 за № 1228/26005, у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних (далі – Реєстр) облік операцій з постачання/придбання товарів/послуг ведеться на підставі податкових накладних, розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних, а також інших подібних документів, указаних в п.п. 201.10 та 201.11 ст. 201 розд. V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями.
При відсутності показників або підстав для заповнення граф розд. І та розд. ІІ Реєстру, графи розд. І та розд. ІІ Реєстру не заповнюються.
Чи відображаються резидентом в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних та декларації з ПДВ отримані від нерезидента послуги, місце постачання яких відповідно до ст. 186 ПКУ визначається за межами митної території України?
Відповідно до пп. «б» п. 185.1 ст. 185 р. V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.
Згідно із п. 180.2 ст. 180 р. V ПКУ особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг.
Тобто, операції з отримання резидентом послуг від нерезидента, місце постачання яких визначено за межами митної території України, відображенню в податковій декларації з ПДВ та в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних не підлягають.
Чи відображається в податковій звітності з ПДВ отримана податкова накладна, з дати складання якої постачальником до дати отримання її покупцем минуло понад 365 календарних днів?
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-УІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.
Згідно із п. 201.6 ст. 201 ПКУ податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов’язаннях і реєстрі виданих податкових накладних (далі – реєстр) постачальника та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Таким чином, у разі отримання покупцем податкової накладної, з дати складання якої минуло понад 365 календарних днів, така накладна в податковій звітності з ПДВ покупця не відображається.
Як у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних зазначається порядковий номер податкової накладної та розрахунку коригування до податкової накладної, у разі складення такої накладної чи такого розрахунку філією платника податку, що перебуває на загальному режимі оподаткування ПДВ?
Отже, при реєстрації в реєстрі податкової накладної або розрахунку коригування до податкової накладної, складеної як платником податку, так і філією платника податку (незалежно від обраного режиму оподаткування ПДВ), у графі 3 розділу І та графі 4 розділу ІІ зазначається порядковий номер, вказаний у такій податковій накладній або такому розрахунку коригування, без зазначення пробілів, які відповідають незаповненим клітинкам частин такого номеру та зі збереженням двох знаків дробу.
Чи відображаються платником податку в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних та в податковій звітності з ПДВ операції з придбання товарів за межами території України та їх поставки нерезиденту без їх фактичного ввозу на митну територію України?
Оскільки операції з придбання і постачання товарів здійснюються за межами митної території України, а саме товари фактично не ввозяться на митну територію України та не вивозяться, то за даними операціями не виникає об’єкта оподаткування ПДВ. Зазначені операції не підлягають відображенню в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних та в податковій звітності з ПДВ.
Чи відображаються орендодавцем – бюджетною установою в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних та податковій декларації з ПДВ кошти, що надійшли від орендаря у вигляді компенсації витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, комунальних послуг і енергоносіїв?
Кошти, що надійшли орендодавцю – бюджетній установі у вигляді компенсації витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, комунальних послуг і енергоносіїв від орендаря, до бази оподаткування не включаються, а тому податкова накладна при їх отриманні не складається. В реєстрі виданих та отриманих податкових накладних та податковій декларації з ПДВ такі кошти відображаються, як операція яка не є об’єктом оподаткування.
Коли виникає обов’язок із сплати митних платежів
Обов’язок із сплати митних платежів виникає:
1) у разі ввезення товарів на митну територію України – з моменту фактичного ввезення цих товарів на митну територію України;
2) при незаконному переміщенні товарів, що перебувають на території вільної митної зони або на митному складі, – з моменту такого переміщення товарів;
3) у разі вивезення товарів з митної території України:
а) при оформленні товарів відповідно до митного режиму експорту з моменту прийняття органом фіскальної служби митної декларації;
б) при вивезенні товарів за межі митної території України без оформлення митної декларації та при незаконному вивезенні товарів за межі митної території України – з моменту фактичного вивезення товарів за межі митної території України;
в) при невиконанні умов, установлених щодо товарів, які вивозилися за межі митної території України із звільненням від оподаткування вивізним митом, – з моменту, коли ці товари прибули до іншого місця призначення, ніж те, у зв’язку з яким надавалося таке звільнення;
4) після завершення митного оформлення товарів та їх випуску, якщо внаслідок перевірки митної декларації чи за результатами документальної перевірки орган фіскальної служби самостійно визначає платнику податків додаткові податкові зобов’язання.
Порядок справляння митних платежів регламентується главою 43 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями.

Опубліковано у Інше, Новини Вільнянської ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь